Вилучення екологічної ренти як додаткове джерело надходжень до місцевих бюджетів

У “Порядку денному на XXI століття” (1992 р.) – славнозвісній програмі дій світової спільноти щодо розбудови економічно, соціально й екологічно збалансованого розвитку – особливо наголошується, що „участь і співробітництво місцевих органів управління буде одним із вирішальних чинників в досягненні поставлених в ній цілей” [1].
Справді, саме на місцевому рівні найповніше виявляються первинні еколого-економічні потреби, проблеми взаємодії з довкіллям, можливості, перспективи і шляхи екологозрівноваженого розвитку місцевої економіки та громади.
       Нормативно-правовими актами України визначені фінансові повноваження місцевих інституцій в сфері екологічного регулювання, певні інструменти і засоби наповнення місцевих бюджетів для успішної реалізації природоохоронних програм, поліпшення якості довкілля.
       Найбільший науковий і практичний інтерес викликають пропозиції щодо ідентифікації внутрішніх можливостей поповнення місцевих бюджетів, мобілізація яких відповідними органами в межах їх компетенції формуватиме нові джерела надходжень до місцевих бюджетів. Йдеться про можливості вилучення екологічної ренти як перспективного, на мій погляд, податкового платежу.
       Екологічна рента як економічна категорія відбиває сукупність рентних відносин щодо використання різноякісних екологічних ресурсів. Оскільки на території з відносно кращими природними параметрами, якісними властивостями довкілля, станом його асиміляційного потенціалу тощо необхідні менші витрати для забезпечення процесу суспільного відтворення (в тому числі і відтворення робочої сили), остільки тут виникає додатковий ефект в економічних умовах господарювання, зумовлений безпосередньою дією екологічного чинника, який не залежить від підприємницької діяльності. Надалі виникає стабільний додатковий дохід, що отримується природокористувачем, формуючи, на мою думку, власне екологічну ренту.
       Отже, виникає потреба вилучення екологічної ренти з тим, щоб, з одного боку, вирівняти еколого-економічні умови господарювання, а з другого – спрямувати відповідні доходи на користь територіальної громади через бюджети місцевих органів влади і самоврядування для подальшого фінансового забезпечення їх екологобезпечного сталого розвитку.
       Зважаючи на це, пропоную розробити відповідну обґрунтовану тарифікацію та запровадити на місцевому рівні систему стягнення одноразового податкового платежу при здійсненні куплі-продажу помешкань, що розташовані в екологічно якісних (кращих, привабливіших) територіях, згідно з якою отримані кошти будуть залишатися у розпорядженні місцевих інституцій. У такий спосіб можливо, з одного боку, розпочати поступове підключення системи рентних платежів до групи інструментів фінансового механізму екологічного регулювання, а з другого – хоч частково мобілізувати додаткові, нетрадиційні джерела надходжень до місцевих бюджетів.
 
Вилучення екологічної ренти як додаткове джерело надходжень до місцевих бюджетів / Веклич О.О. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф.: тези допов. – С. 301.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”
Вінницький національний технічний університет
Секція 7 “Соціально-економічні проблеми сталого розвитку. Екологічна освіта, виховання і культура”
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet