Використання методології ризику при оцінці впливу мілкодисперсного пилу на стан здоров’я населення

В останні десятиріччя проблема охорони навколишнього середовища та оцінка впливу його забруднення на стан здоров’я населення набула пріоритетного значення в колі економічних проблем, пов’язаних з розвитком нашої держави.
Розуміння цієї проблеми стало потужним стимулом створення міжнародної стратегії щодо забезпечення захисту здоров’я населення та навколишнього середовища від шкідливих факторів середовища існування. Одним з ключових моментів реалізації стратегії хімічної безпеки є застосування методології оцінки ризику, а саме визначення реальної небезпеки нанесення збитків здоров’ю людини.
       На сьогодні концепція ризику практично у всіх державах світу та міжнародних організаціях розглядається в якості головного механізму розробки та прийняття управлінських рішень, як на міжнародному, державному, регіональному чи локальному рівнях, так і на рівні окремого виробництва чи іншого потенційного джерела забруднення навколишнього середовища.
       Важливість оцінки ризику для виявлення пріоритетних державних та регіональних проблем охорони навколишнього природного середовища та здоров’я населення підкреслена в деклараціях   європейських конференцій по навколишньому середовищу та охороні здоров’я (Хельсінкі, 1994; Лондон, 1999, Київ, 2003, Будапешт, 2004 р.). Сьогодні необхідність використання новітніх наукових даних щодо оцінки ризику для здоров’я є одним з найважливіших умов виконання міжнародних угод та конвенцій (Стокгольмська конвенція щодо стійких органічних забруднювачів; Конвенція щодо трансграничного забруднення повітря на великих відстанях; Угода ВТО щодо застосування санітарних та фітосанітарних заходів та ін.). 
       Методологія оцінки ризику широко використовується міжнародними організаціями (ВООЗ, ЄС) і пропонується для гармонізації показників якості атмосферного повітря, питної води, продуктів харчування в різних країнах. Завдяки її застосуванню з’являється реальна можливість для оцінки збитків здоров’ю.
       Актуальним питанням залишається проблема забруднення повітря автотранспортом, підприємствами, у т.ч. енергетичного сектору і в контексті їх вирішення оцінка впливу на здоров’я населення типових забруднювачів урбанізованого міста – завислих речовин, особливо мілкодисперсних фракцій діаметром часток  менше 10 мкм (РМ10)  та 2,5 мкм (РМ2,5), які враховуються при організації та проведенні моніторингу в багатьох країнах світу.
       На жаль, відсутність моніторингу зазначених часток в Україні, спонукає до вирахування їх у загальній кількості пилу, без оцінок  найбільш агресивних для здоров’я мілкодисперсних респирабельних фракцій, що дозволяє  лише гіпотетично оцінити шкоду здоров’ю населення.
       Дослідження, що були проведені в деяких індустріальних містах України, показали, що при збільшенні середньодобової концентрації мілкодисперсного пилу (діаметром часток 10 мкм),  призводить до збільшення смертності на 0,6 %.
       З 2004 року у м. Запоріжжі за підтримки Агентства США з охорони довкілля та ГО „Environmental Defense” (USA) під керівництвом Інституту гігієни та медичної екології ім.Марзєєва АМН із залученням фахівців  Державного управління екології та природних ресурсів у Запорізькій області, обласної та міської СЕС , в рамках пілотного проекту був оцінений вплив мілкодисперсного пилу на стан здоров’я населення м. Запоріжжя від трьох промислових підприємств у двох районах Заводському та Орджонікідзевському. 
Проведені дослідження показали, що додаткові випадки смерті (АМ) від мілкодисперсного пилу діаметром часток 10 мкм в Орджонікідзевському районі складають 101 (5.37 % від загальної кількості смертей), а в Заводському – 49 (4,18%).
       Отримані дані  підтверджуються іншими науковими дослідженнями, які свідчать про те, що не тільки у медико-соціальному, але й в економічному відношенні, зростання ризику здоров’ю людини завжди призводить до самих високих збитків для будь-якої  держави.
 
Використання методології ризику при оцінці впливу мілкодисперсного пилу на стан здоров’я населення / Турос О.І., Петросян А.А., Мазко Л.В. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф.: тези допов. – С. 244.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”
Вінницький національний технічний університет
Секція 6 “Екологія людини. Хімія довкілля та екотоксикологія”
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet