Соціально-екологічні аспекти умов життя на радіоактивно забруднених територіях

        Метою даного дослідження стало вивчення  думки різних груп населення стосовно екологічних,  соціальних і економічних показників умов життєдіяльності населення, яке мешкає на радіоактивно забруднених територіях, та їх вплив на формування  здоров’я.
       Предметом дослідження були умови життя, що склалися в досліджуваному регіоні у віддалений період Чорнобильської аварії. Для вивчення умов життя населення зони гарантованого добровільного відселення була розроблена соціологічна анкета, яка досліджує основні категорії, що входять до трьох головних блоків сфер життєдіяльності: професійно-трудової сфери життєдіяльності; матеріально-побутової сфери; рекреаційно-культурної сфери. 
       З метою визначення суб’єктивного емоційного комфорту у суспільстві індивіда було використано Тест Інтегрального Індексу Соціального Самопочуття (ІІСС). Для характеристики загального стану здоров`я в процесі дослідження був використаний “Опитувальник загального здоров’я” (General Health Questionnaire GHQ).
       Об’єктом дослідження стали різні групи працездатного населення, яке мешкає на радіоактивно забруднених та умовно чистих територіях. Для проведення  дослідження  була розрахована вибіркова сукупність – 800 осіб з помилкою репрезентативності вибірки  4,2 %. Був застосований випадковий імовірнісний безповторний відбір. В дослідженні взяли участь особи віком від 16 до 60 років.
       Отримані дані засвідчують, що згідно ранжування чинників ризику найбільш небезпечними в умовах сьогодення є: забруднення оточуючого середовища радіоактивними і  хімічними речовинами.  Оцінки небезпек, зумовлених забрудненням оточуючого середовища знаходяться в діапазоні 3,0 – 3,7 бали(шкала  1-4 бали). Небезпека впливу іонізуючої радіації як зараз, так і в майбутньому залишається основним і найбільш важливим для населення не тільки забруднених радіонуклідами територій, але і для населення умовно чистих територій, незалежно від віку, статі та професії(3,7 бали). На другому місці – забруднення оточуючого середовища хімічними речовинами (3,3-3,5 бали). Молодь оцінює небезпеку хімічного забруднення повітря, води, ґрунту, продуктів харчування вище, ніж доросле населення на 20,0%. Соціальні умови життя сільського працездатного населення зони гарантованого добровільного відселення оцінюються негативно, на що вказують низький рівень достатності у рекреаційно-культурній та сфері соціальної безпеки, у матеріально-побутовій 1 і 2 рівнів та професійно-трудовій сферах. Структура достатності за сферами життєдіяльності для населення  РЗТ  близька до структури достатності населення умовно чистих територій. Найбільш низький рівень достатності в рекреаційно-культурній сфері – 1,63 бали, у сфері соціальної безпеки – 1,64 бали, при необхідній достатності – 3 бали. Низький індекс достатності в рекреаційно-культурній сфері (можливість отримання необхідної медичної допомоги, забезпечення ліками, можливість оздоровлення, інформаційне забезпечення з питань здоров’я), свідчить про не виконання державою положень Закону “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо медичного забезпечення населення, яке мешкає на РЗТ. Проведені дослідження показали, що покращання умов життя різні групи населення пов’язують з різними чинниками.  Більшість   пов’язують покращення життя із збільшенням та розширенням соціальних пільг та компенсацій у зв’язку з проживанням на радіоактивно забруднених територіях та покращенням екологічної ситуації з часом.  На друге місце населення ставить чинник прискорення економічних реформ в країні. Серед чинників, що впливають на умови життя визначені чинники покращення роботи місцевих органів влади, активізації діяльності громади. Серед соціальних чинників провідне місце займають чинники, що зумовлені зубожінням населення: зниження рівня життя.  Найвищі оцінки соціальних чинників ризику характерні для осіб віком  20-49 років. Враховуючи фахову приналежність, найбільш високі оцінки характерні для спеціалістів сільського господарства, вчителів, інженерно-технічних працівників, медичних працівників.
 
Соціально-екологічні аспекти умов життя на радіоактивно забруднених територіях / Прилипко В.А. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф.: тези допов. – С. 326.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”
Вінницький національний технічний університет
Секція 7 “Соціально-економічні проблеми сталого розвитку. Екологічна освіта, виховання і культура”
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet