Проблеми нормативного регулювання оцінки радонової небезпеки територій забудови та шляхи їх вирішення

        Законодавством України передбачається визначення радонової небезпеки територій забудови – урахування виділення радону із землі та рівня гамма-випромінювання [1]. Проте, у нормативних документах [2,3] не визначені відповідні радіаційні параметри та рівні дій.
       Міжнародною комісією з радіаційного захисту рекомендовано вважати територію забудови радононебезпечною, якщо щільність потоку (ЩП) радону з поверхні ґрунту перевищує 60 мБк*м-2*с-1. У Росії таким рівнем є 80 мБк*м-2*с-1, а потужність еквівалентної дози (ПЕД) гамма-випромінювання – 0,15 мкЗв*год-1. У багатьох країнах Європи також визначають радононебезпечність територій, але при цьому нормується об’ємна активність (ОА) радону у ґрунтовому повітрі. Найчастіше рівень дій ОА радону в ґрунтовому повітрі становить 50 кБк/м3. 
       Україна є країною з високим рівнем опромінення населення радоном. Так, ОА радону у ґрунтовому повітрі в Донбасі досягає 167 кБк/м3, а на окремих ділянках навіть фонові її значення дорівнюють 50 кБк/м3, що вказує на радононебезбечність території. Це підтверджується і даними радіоекологічних обстежень приміщень на перших поверхах дитсадків та шкіл у м. Ровеньки (1992 р.) та у сусідньому Антрацитівському районі (2001-2003 р.): радононебезпечними виявилися відповідно 61 та 62 % обстежених приміщень [5,6]. 
       Аналіз вимірювань ОА радону у повітрі приміщень, підвалів, підпілля та у ґрунтовому повітрі показує, що основним джерелом надходження радону до будівлі є ґрунти [6]. Виходячи з цього, можна зробити такі висновки: 
1. ОА радону у повітрі приміщень першого поверху будівель, які конструктивно не захищені від проникнення радону з ґрунту, приблизно дорівнює 0,01 ОА радону у ґрунтовому повітрі.
2. гранично допустимий рівень ОА радону в ґрунтовому повітрі у 50 кБк/м3, який найчастіше використовується у країнах Європи, а також нормативи, що рекомендовані МКРЗ та  встановлені у Росії, є завищеними.
       Дослідження свідчать, що для оцінки радононебезпечності території краще використовувати ОА радону у ґрунтовому повітрі, тому що цей показник практично не залежить від зовнішніх факторів, пов’язаних із змінами метеоумов [4].
       В Україні вкрай необхідно розробити та затвердити радіаційно-екологічні правила обстеження земельних ділянок, призначених для забудови, в яких визначити контрольовані радіаційні параметри та встановити відповідні рівні дій. На майданчику майбутньої забудови треба проводити гамма-зйомку та еманаційну зйомку. Пропонуються наступні рівнів дій: ПЕД ?-випромінювання – 0,15 мкЗв•год-1, рівень обов’язкових дій – 0,23 мкЗв•год-1; ОА радону в ґрунтовому повітрі – 12,5 кБк/м3 (для територій майбутньої забудови, при проектуванні) та 25 кБк/м3 для територій існуючої забудови, рівень обов’язкових дій для всіх територій – 50 кБк/м3. В разі використання для визначення радононебезпечності території ЩП радону з поверхні ґрунту, пропонується такий рівень дій: ЩП радону з поверхні ґрунту – 25 мБк•м-2•с-1.
Література
1. Закон України “Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання”.
2. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97).
3. Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України (ОСПУ-2005).
4. Отчет НТЦ “КОРО” “Радиационное обследование прудов отстойников” № 1, 2, 3 шахты “Луганская”, г. Желтые Воды, 2000 г.
5. Отчет о научно-исследовательской работе “Исследование радиационного воздействия радона, выделяющегося в жилые помещения с поверхности почв и из строительных материалов” (промежуточный), НТЦ “КОРО”, Желтые Воды, 1992 г.
6. Отчет о результатах работ по теме: “Исследование путей поступления и динамики уровня объемной активности радона в воздухе помещений детских садов, школ, лечебно-оздоровительных учреждений с целью реализации мероприятий по  повышению радиационной безопасности и снижению доз облучения населения радоном”. – НПМСП “Опыт”, Луганск, 2003 г.
 
 
Проблеми нормативного регулювання оцінки радонової небезпеки територій забудови та шляхи їх вирішення / Войтикова А.Є., Кононов Ю.О., Решетніков Є.В. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 155.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 3 “Проблеми загальної екології та захисту біосфери. Агроекологія та радіоекологія”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet