Проблеми довкілля
Скачати реферат з екології у форматі doc:
• застаріла технологія виробництва та обладнання,
• висока енергомісткість та матеріаломісткість, що перевищують у два-три рази відповідні показники відповідних країн;
• високий рівень концентрації промислових об'єктів;
• несприятлива структура промислового виробництва з високою концентрацією екологічно небезпечних виробництв,
• відсутність належних природоохоронних систем (очисних споруд, оборотних систем водозабезпечення тощо);
• низький рівень експлуатації існуючих природоохоронних об'єктів;
• відсутність належного правового та економічного механізмів, які б стимулювали розвиток екологічно безпечних технологій та природоохоронних систем;
• відсутність належного контролю за охороною довкілля.
Цілі охорони природи мають ставитись рівнозначно з іншими цілями використання (виробництвом продуктів харчування, промисловим виробництвом та створенням інфрастуктури).
• економії енергії;
• сприяння використанню відходів тепла;
• утилізація старих матеріалів, а також відходів;
• підтримання здоров'я лісів та природної сили самоочищення водойм;
• впровадження автомобілів з мінімальною кількістю відпрацьованих газів і бензинів без вмісту свинцю;
• заохочення бережливого ставлення споживачів до навколишнього середовища.
Заходи щодо поліпшення довкілля, а саме:
2) архітектурно-планувальні - озеленення населених пунктів, організація санітарно-захисних зон, раціональне планування підприємств і житлових масивів;
3) інженерно-організаційні - зниження інтенсивності руху транспорту на перевантажених автомагістралях, організація екологічно-патрульного контролю;
4) економічні - вкладання коштів у розвиток нових, ресурсозбережуваних технологій;
5) правові - прийняття і додержання законодавчих актів щодо підтримання якості атмосфери, водойм, ґрунту;
6) освітянсько-виховні - формування екологічної культури, насамперед у молоді.
Охорона природи має проводитись лише в поєднанні з сільським господарством, оскільки тут можуть урівноважитись найзначніші за площею екосистеми. Важливими вимогами є:
• обмеження розмірів, широкі смуги околиць;
• розширення сівозмін з місцевими видами та сортами замість централізовано вирощуваних високопродуктивних видів;
• скорочення застосування добрив;
• недопущення виливання рідкого гною на сільськогосподарські площі, замість цього - кругообіг органічних відходів;
• підтримка природних методів господарювання;
• перехід від грошової допомоги виробництву до допомоги, пов'язаної з певними місцями;
• врахування досягнень сільського господарства для забезпечення природного балансу.
• міру належного (обов'язки громадянина);
• міру відповідальності (відповідальність громадянина)
поведінки людей, підприємств або держав. Норми екологічного права є обов'язковими, якщо вони формально встановлені та закріплені законом і підкріплюються методами державного примусу.
Право в сфері довкілля зародилося ще в сивій давнині. Спочатку закони охороняли об'єкти природи як одну з форм приватної власності. Такого роду закони були в Суднику Хаммурапі (XVIII століття до н.е.), в законах Ману (II століття до н.е.), в «Руській правді» (Х-ХІ століття н.е.). У нашому регіоні прийняття перших таких законів пов'язано з ім'ям Ярослава Мудрого, у часи Київської Русі. Наприкінці XI та початку XII століть в «Руську правду» була включена стаття про покарання штрафом за розорення бджолиних вуликів. У Росії вже XVII столітті діяло біля 20 законів, спрямованих на охорону природних об'єктів. У 1640 році був прийнятий перший закон про охорону якості міського середовища.
2) ліцензування.
Екологізація економіки передбачає подолання усталених уявлень про виробничі процеси в системі ресурси - технологія і, отже, має здійснюватись на засадах:
• створення науково-технічного потенціалу для переорієнтації економіки на ресурсозберігаючі технології;
• зміна основних напрямків суспільного виробництва, культури споживання;
• створення замкнених виробничих циклів, надання пріоритетності безвідходним технологіям;
• упорядкування системи обліку виробництва продукції з урахуванням вартості природних ресурсів.
Після утворення Європейського Економічного Співтовариства з 1987 року отримує поширення ініціатива Франції в галузі сумісної міждержавної охорони природи, в результаті чого було створено багато міждержавних структур. ЄЕС, та потім Європейська Рада (ЄР) з 1973 року послідовно розробили та реалізували чотири програми з охорони довкілля. Прийнята практика підготовки в цій галузі спеціальних директив, обов'язкових для країн ЄР. Зараз в галузі екології діють 120 таких директив.
- зниклі (0) - види, про які після неодноразовий пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь-яка інформація про їх перебування в дикій природі;
- зникаючі (І) - види, що знаходяться під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів, що впливають на їх стан.
- вразливі (ІІ) - види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії «зникаючих», якщо продовжиться дія факторів, що виливають на їх стан.
- рідкісні (III) - види, популяції яких невеликі, які у даний час не відносяться до категорії «зникаючих» чи «вразливих», хоча їм і загрожує небезпека.
- невизначені (IV) - види, про які відомо, що вони відносяться до категорії «зникаючих» чи «рідкісних», однак достовірна інформація, яка б дозволяла визначити до якої із зазначених категорій вони відносяться, - відсутня.
- недостатньо відомі (V) - види, які можна було віднести до однієї з вище перерахованих категорій, однак у зв'язку з відсугністю повної достовірної інформації питання залишається невизначеним.
- відновлені (VI) - види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їх охорони не викликають стурбованості, однак не підлягають використанню і вимагають постійного контролю.
Таблиця 1
Структура природно-заповідного фонду України
(станом на 1.10.1999 р.)
Категорія
|
Кількість
|
Площа (га)
|
% від загальної площі ПЗФ
|
% від території України
|
Заповідники:
|
20
|
387419,6
|
15,50
|
0,64
|
Біосферні:
|
4
|
226718,9
|
9,10
|
0,37
|
Природні:
|
16
|
160700,7
|
6,40
|
0,27
|
Національні природні парки:
|
11
|
599509,0
|
23,90
|
0,93
|
Заказники:
|
2372
|
991719,2
|
39,60
|
1.74
|
Загальнодержавного значення:
|
281
|
344811,1
|
13,80
|
0,60
|
Місцевого значення:
|
2091
|
646908,1
|
25,80
|
1,14
|
Пам'ятки природи:
|
2963
|
20558,2
|
0,80
|
0,030
|
Загальнодержавного значення:
|
132
|
5741,6
|
0,20
|
0,009
|
Місцевого значення:
|
2831
|
14816,6
|
0,60
|
0,021
|
Ботанічні сади:
|
22
|
2020,1
|
0,080
|
0,0033
|
Загальнодержавного значення:
|
17
|
1928,5
|
0,078
|
0,0032
|
Місцевого значення:
|
5
|
91,6
|
0,002
|
0,0001
|
Зоологічні парки:
|
12
|
432,1
|
0,02
|
0,00007
|
Загальнодержавного значення:
|
7
|
119,6
|
0,005
|
0,00002
|
Місцевого значення:
|
5
|
312,5
|
0,015
|
0,00005
|
Дендрологічні парки:
|
34
|
1415,6
|
0,057
|
0,0023
|
Загальнодержавного значення:
|
19
|
1339,0
|
0,05
|
0,0022
|
Місцевого значення:
|
15
|
76,6
|
0,007
|
0,0001
|
Парки пам'ятки садово-паркового мистецтва:
|
514
|
12159,6
|
0,50
|
0,020
|
Загальнодержавного значення:
|
88
|
4674,9
|
0,20
|
0,008
|
Місцевого значення:
|
426
|
7484
|
0,30
|
0,012
|
Регіональні ландшафтні парки
|
27
|
410760,1
|
18,40
|
0,68
|
Заповідні урочища:
|
746
|
78578,7
|
3,10
|
0,13
|
ВСЬОГО:
|
6721
|
2504572,2
|
100
|
4,07
|
Загальнодержавного значення
|
575
|
1345543,3
|
53,4
|
2,19
|
Місцевого значення:
|
6146
|
1159028,9
|
46,6
|
1,88
|
Таблиця 2
Перелік заповідників та національних природних Парків України
Назва
|
Рік заснування
|
Загальна площа, га
|
Кількість видів, що входять Червоної книги
|
|
|
|
|
Флори
|
Фауни
|
Біосферні заповідники Біосферні заповідники
|
||||
"Асканія-нова"
|
1985
|
33307
|
22
|
41
|
Чорноморський
|
1985
|
89129
|
24
|
69
|
Карпатський
|
1993
|
57880
|
92
|
74
|
Дунайський
|
1998
|
46403
|
8
|
61
|
Природні заповідники
|
||||
Кримський
|
1923
|
44175
|
79
|
53
|
Канівський
|
1923
|
2049
|
26
|
74
|
Український степовий
|
1961
|
2768
|
46
|
25
|
Луганський
|
1968
|
1576
|
32
|
19
|
Поліський
|
1968
|
20104
|
17
|
53
|
Ялтинський гірсько-лісовий
|
1973
|
14523
|
82
|
36
|
Мис Март'ян
|
1973
|
240
|
36
|
35
|
Карадазький
|
1979
|
2855
|
77
|
83
|
Розточчя
|
1984
|
2080
|
32
|
19
|
Медобори
|
1990
|
10455
|
29
|
20
|
Дніпровсько-Орільський
|
1990
|
3766
|
25
|
54
|
Єланецький степ
|
1996
|
1676
|
17
|
77
|
Горгани
|
1996
|
5344
|
15
|
20
|
Казантипський
|
1998
|
450
|
18
|
28
|
Опукський
|
1998
|
1592
|
23
|
9
|
Рівненський
|
1999
|
47047
|
13
|
25
|
Національні природні парки
|
|
|||
Карпатський
|
1980
|
50303
|
78
|
18
|
Шацький
|
1983
|
32515
|
32
|
33
|
Синевир
|
1989
|
40400
|
40
|
22
|
Азово-Сиваський
|
1993
|
52154
|
7
|
18
|
Вижницький
|
1995
|
7928
|
34
|
19
|
Подільські Товтри
|
1996
|
261316
|
60
|
79
|
Святі Гори
|
1987
|
40589
|
48
|
50
|
Яворівський
|
1998
|
7079
|
40
|
27
|
Деснянсько-Старогутський
|
1999
|
16215
|
18
|
24
|
Ужанський
|
1999
|
39158
|
40
|
10
|
Сколівські бескиди
|
1999
|
35684
|
50
|
12
|
У відповідності до Закону «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду належать:
• природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні запові-дники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказни-ки, пам'ятки природи, заповідні урочища;
• штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.
• пам'ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.
Концепція розвитку заповідної справи України передбачає зростання її суспільного значення для держави та народу, оптимізацію і розширення системи територій та об'єктів природно-заповідного фонду з метою забезпечення охорони біологічного різноманіття, типових та унікальних ландшафтів України, сприяння підтриманню екологічної рівноваги на її території, зміцнення бази для проведення моніторингу навколишнього природного середовища, наукових досліджень, екологічного та патріотичного виховання громадян.