Проблема знезараження води в централізованому водопостачанні України

        Екологічна безпека є однією із найважливіших складових національної безпеки держави, яка нерозривно пов’язана з добробутом громадян. Надійне знезараження питної води – основа забезпечення нормальної життєдіяльності людини. В Україні для знезараження води використовують хлор-газ (98%), гіпохлорит натрію (1,1%), в невеликій кількості діоксид хлору, а також УФ-опромінення, озонування та інші технології (всього 0,9%) [1]. Широке застосування хлору пояснюється, перш за все, тим, що більшість комплексів водопідготовки було побудовано в 60 – 80-ті роки ХХ століття, коли даний метод мав найбільшу популярність. У зв’язку із необхідністю великих капіталовкладень технології очищення питної води не змінюються десятиліттями, адже заміна методу знезараження вимагає не тільки заміни обладнання, але й будівництва нових об’єктів на водогінних станціях. В результаті спеціально проведених досліджень було встановлено, що вода, яка піддається знезараженню, володіє здатністю «поглинати» хлор, тобто після деякого часу контакту хлору з водою в результаті його взаємодії з речовинами, що містяться в ній, визначається менша кількість хлору, чим було введено на початку процесу, а іноді хлор повністю зникає. Це явище було названо хлоропоглинанням води. Для призначення дози хлору будується крива хлоропоглинання. При цьому за необхідну дозу хлору для очищення і знезараження питної води приймають дозу, яка через 60 хвилин забезпечує концентрацію 0,8 – 1,2 мг/л залишкового зв’язаного хлору або 0,3 – 0,4 мг/л залишкового вільного хлору. Якщо на кривій хлоропоглинання можна вибрати декілька доз хлору, що задовольняють цим умовам, то питання про оптимальну дозу хлору вирішується з врахуванням даних бактеріологічного і фізико-хімічного аналізів води джерела водопостачання: вона повинна бути достатньою для знищення бактерій та вірусів і одночасно мінімальною для запобігання утворенню хлорорганічних сполук [2]. Водоканали України, які для знезараження води використовують хлор, в тому числі і підприємство “Вінницяводоканал”, є техногенно небезпечними об’єктами і змушені нести значні додаткові витрати для забезпечення оперативного реагування на аварійні ситуації, встановлення систем індикаторного контролю стану повітря в місцях зберігання рідкого хлору та охорону цих об’єктів. З існуючих методів знезараження води важко вибрати оптимальний, тобто одночасно ефективний, безпечний та економічно вигідний, так як кожний метод має свої переваги та недоліки. Підприємство “Вінницяводоканал” вивчає можливість використання комбінованих методів знезараження води, одним з яких може бути УФ-опромінювання в поєднанні з  хлоруванням гіпохлоритом натрію. Метод знезараження води з використанням водного розчину гіпохлориту натрію, зберігаючи всі переваги хлорування, дозволяє уникнути роботи з високотоксичним газом. Натрій гіпохлорит відносно небезпечний при зберіганні і використанні, ефективний відносно більшості хвороботворних мікроорганізмів, володіє здатністю зберігати знезаражувальний ефект протягом усього часу транспортування води по трубах. Сьогодні цей реагент уже успішно використовують для знезараження питної води в Євпаторії, Бахчисараї, Івано-Франківську тощо.
Висновки
1. Використання альтернативних хлор-газу знезаражуючих реагентів виводить підприємства водопідготовки з розряду особливо небезпечних техногенних об’єктів.
2. Впровадження безпечних та ефективних технологій водопідготовки потребує державної підтримки бюджетних коштів та інвестицій.
3. Пошук і впровадження альтернативних новітніх технологій знезараження води є актуальною проблемою для системи водопостачання України.
Література
1. Хоружий П.Д., Коршун М.Н., Короленко Т.К. Дезинфицирующие системы OXI// Вода і водоочисні технології. – 2004 – №3, – С94 –96.
2. Білявський Г.О., Бутченко Л.І. Основи екології: теорія та практикум. – К.: Лібра, 2004 – 368с.
 
Проблема знезараження води в централізованому водопостачанні України / Звуздецька Н.С., Загнітко В.М., Кудлаєнко А.С., Шуткевич Л.П. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф.: тези допов. – С. 248.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”
Вінницький національний технічний університет
Секція 6 “Екологія людини. Хімія довкілля та екотоксикологія”
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet