Оцінка впливу на навколишнє середовище станцій технічного обслуговування автомобілів

        Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) – один із головних інструментів екологічного планування, який дозволяє здійснити комплексний прогноз змін стану природного, соціального і техногенного середовищ, що виконується на підставі аналізу впливів передбачуваної діяльності з урахуванням можливих заходів безпеки та методів недопущення негативних змін відповідно до реалізації такого виду діяльності, зокрема діяльності станції технічного обслуговування (СТО) автомобілів [1]. СТО транспортних засобів є об’єктами підвищеної екологічної небезпеки. Вони мають як організовані, так і неорганізовані джерела викидів. До складу СТО, на яких виконуються весь комплекс ремонтно-технічних та діагностичних робіт, як правило, входить одночасно декілька технологічних дільниць. Кожна із дільниць має свої власні джерела викидів, які можуть забруднювати навколишнє середовище, створюючи при цьому відповідне антропогенне навантаження. Для того щоб оцінити величину негативного впливу СТО в цілому, необхідно розглянути особливості технологічних операцій, що виконуються на кожній дільниці СТО. Зокрема, на дільниці зарядки акумуляторних батарей при експлуатації кислотних акумуляторів внаслідок електролізу води виділяються водень, кисень, двоокис сірки, сурм’янистий та миш’яковистий водень, вуглекислий газ, аерозоль сірчаної кислоти (акумуляторні гази) у вигляді туману та інші. На СТО може використовуватися як газове зварювання та різання металу, так і електродугове зварювання електродами. В зв’язку з тим, що “чистий” час проведення електрозварювальних робіт важко визначити, кількість забруднюючих речовин, які виділяються, зокрема, при електрозварюванні, зручніше підраховувати по питомих показниках, віднесених до витрати зварювальних матеріалів. Під час зварювання і різання металевих деталей кузова автомобіля виділяються неорганізовані викиди зварювального аерозолю, які складають ?18-22 г на 1 кг електродів, що використовуються і містять оксиди азоту, заліза, марганцю, титану, хрому, алюмінію тощо. На дільниці по ремонту шин транспортних засобів під час роботи різної ємкісної апаратури (змішувачів, реакторів і т.п.), а також при використанні рідин безпосередньо в технологічних процесах (наприклад, при очищенні гумових поверхонь бензином, нанесенні клеїв і т.п.) відбувається виділення великої кількості парів шкідливих речовин, які теж необхідно враховувати. На фарбувальних дільницях СТО відбувається виділення забруднюючих речовин з урахуванням процесів фарбування і сушіння лакофарбового покриття, складу і витрат фарбувального матеріалу. При дослідженні автомийок на території СТО необхідно визначати: реальні об’єми водоспоживання, стан систем водозабезпечення і очищення води, склад і вміст забруднюючих компонентів у відпрацьованій воді перед скиданням її у каналізацію. Відомо, що до витратних матеріалів на автомийках відносяться: шампуні, засоби для чистки, піноутворювачі, що полегшують і прискорюють видалення бруду, засоби для швидкого очищення від прилиплих комах, віск, що захищає від “капризів” погоди, очищувачі бітумних, смоляних і олійних плям, нейтралізатори запаху, поліролі для блиску, і т.д. Основним компонентом синтетичних миючих засобів є поверхнево-активні речовини, які поділяють на три види; катіонні, аніонні та неіоногенні. Стосовно їх гігієнічних властивостей встановлено, що катіонні поверхнево-активні речовини більш токсичні, ніж аніонні. Зокрема, деякі похідні первинних, вторинних і третинних амінів, що входять до складу  автокосметики, являють собою отрути, які здатні впливати на роботу центральної нервової системи, можуть викликати різні подразнення шкіри тощо. В даний час на території м. Вінниці та області функціонує велика кількість СТО різних форм власності, які належать як великим автотранспортним підприємствам і організаціям, так і приватним власникам. Кожна із таких СТО потребує проведення комплексної ОВНС та екологічної експертизи з урахуванням всіх ландшафтних, геологічних, гідрологічних, кліматичних та інших особливостей тих районів, в яких вони розташовані, а також розробки ефективних заходів по зменшенню негативного впливу даних об’єктів на довкілля.
Література
1. Лазор О.Я. Екологічна експертиза: теорія, методологія, практика: Монографія / За науковою редакцією М.Д. Лесечка. – Львів: Ліга-Прес, 2002. – 364 с.
 
Оцінка впливу на навколишнє середовище станцій технічного обслуговування автомобілів / Петрук В.Г., Васильківський І.В., Турчик П.М., Мандзюк Г.С. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф.: тези допов. – С. 278.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”
Вінницький національний технічний університет
Секція 6 “Екологія людини. Хімія довкілля та екотоксикологія”
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet