Особливості накопичення та розподілу радіонуклідів в компонентах лісових екосистем зони відчуження

        Радіоекологічні дослідження, що проводилися на протязі 20 років в лісових екосистемах забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС виявили значні видові відмінності в здатності деревних порід до накопичення радіонуклідів, що залежить від форми радіонуклідів, агрохімічних властивостей ґрунтів, кліматичних умов, біологічних особливостей видів та інших факторів.  Зважаючи на різноманітність комбінацій наведених факторів на території зони відчуження виникає необхідність детального вивчення особливостей накопичення 137Cs та 90Sr компонентами лісоутворюючих порід зони відчуження ЧАЕС.
       З метою дослідження особливостей розподілу  90Sr та 137Cs в лісових біогеоценозах зони відчуження на її території було закладено 4 експериментальні ділянки, координатна прив’язка яких здійснювалась за допомогою GPS-приймача (глобальні системи позиціювання). Ділянки закладені в лісових екосистемах соснових борів, з різною потужністю експозиційної дози. Згідно прийнятих методик, на вибраних ділянках, були відібрані зразки ґрунту, підстилки та деревних культур, в яких було проведено вимірювання вмісту 90Sr та 137Cs. В зразках ґрунту було визначено основні агрохімічні показники. Активність 90Sr в зразках визначалась по стандартній радіохімічній методиці. Гамма-спектрометрія відібраних зразків проводилась на низько-фоновому гама-спектрометричному комплексі “ADCAM-300”.
       Досліджувані полігони, що були закладені на різних радіоактивних „слідах” характеризуються різними величинами щільності забруднення території як за 90Sr, так і 137Cs. Щільність забруднення території змінювалася від 1,2 до 15 МБк/м2 за 137Cs  та від 0,51 до 4,2 МБк/м2  90Sr. При цьому співвідношення 137Cs/90Sr в ґрунті змінювалося від 1,54 на північному „сліді” (полігон №9) до 25,5 на „південному” (полігон №3).
       Визначення питомої активності елементів сосни звичайної на всіх експериментальних полігонах дає можливість робити висновок про значні відмінності накопичення 90Sr  і 137Cs цією деревною культурою. Так коефіцієнти переходу змінювалися по 137Cs від 1,4 до 4,7 для кори, від 3,5 до 33,5 для шпильок 1-го року та від 0,4 до 2,3 для деревини. Виявлено, що деревина модельних дерев на полігоні №9 відповідає рівням обмеженого звільнення продукції лісогосподарського використання, згідно ГН 6.6.1076-01 за показником питомої активності 137Cs та потенційно може бути придатною як продукція промислового призначення: лісоматеріали круглі окорені, лісоматеріали круглі неокорені . 
       Отримані результати дозволяють зробити висновок про неоднакові закономірності розподілу 137Cs та 90Sr. Органи сосни утворюють такий ряд в порядку зменшення, за накопиченням 137Cs: шпильки 1-го року – шпильки 2-го року – кора – деревина, а за накопиченням  90Sr: шпильки 2-го року – кора – шпильки 1-го року – деревина. Отже отримані нами результати підтверджують дані про підвищене накопичення 90Sr в багаторічних частинах дерева. Розподіл в органах сосни ізотопів 238Pu та 239+240Pu не відрізняється. Вміст ізотопів 238Pu, 239+240Pu коливався в межах від 0,24 – 1,45 Бк/кг в деревині та шпильках 1-го року до 7,4 – 18 Бк\кг в корі. Підвищений вміст в корі може бути зумовлений зовнішнім забрудненням під час радіоактивних викидів. 
       Оцінюючи запаси радіонуклідів в компонентах системи “грунт – сосна звичайна”, можна зробити висновок, що  найбільшу мобільність в даній системі проявляє 90Sr. В деревному ярусі міститься 416,8 кБк/м2  90Sr, що складає 24,6% від загального запасу, тоді як частка 137Cs всього 3,49%. Основна частка всіх радіонуклідів і через 19 років знаходиться в ґрунті: 90Sr – 65,0%, 137Cs – 89,3%, 238Pu – 96,95%, 239+240Pu –  96,95%.
       Результати отримані в ході роботи будуть використані при визначення  можливості ведення лісокористування на території зони відчуження ЧАЕС.
 
Особливості накопичення та розподілу радіонуклідів в компонентах лісових екосистем зони відчуження / Шитюк К.Ф., Процак В.П. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 151.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 3 “Проблеми загальної екології та захисту біосфери. Агроекологія та радіоекологія”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet