Особливості формування екологічної культури майбутнього фахівця у вищій школі

        Кризова екологічна ситуація диктує свої вимоги щодо швидкої підготовки такого фахівця, який би міг самостійно та відповідально ухвалювати рішення, наслідки яких не руйнують природне середовище. Як зазначає І. Д. Бех, “нині перед вищою школою стоїть дилема: або “штампування” функціонерів, або формування розвиненої особистості. Від вибору у цій ситуації залежить місце і місія вищої освіти в суспільстві: в першому випадку вища освіта плентатиметься позаду суспільства, у другому – забезпечуватиме його розвиток” [1]. У зв’язку з цим, постає необхідність серйозного перегляду методологічних підходів щодо всебічного розвитку особистості під час навчання у вищій школі взагалі та формування її екологічної культури, як його складової, зокрема. Вища школа сьогодні повинна сприяти підготовці фахівця, який здатен вирішувати екологічні проблеми, у двох основних стратегічних напрямках: створити умови для засвоєння знань, набуття вмінь та навичок, які сприятимуть виходу з екологічної кризи технологічним шляхом  (передбачає розробку і розповсюдження ресурсозберігаючих технологій, що засновані на нормативно-обмежувальних, заборонних (екстернальних) заходах); сприяти формуванню у майбутнього фахівця екологічного світогляду, що ґрунтується на перебудові його екологічної свідомості у екоцентричному напрямку (допомагає розвитку нової екологічної культури як складової загальної культури людини, що заснована на розкритті особистісних (інтернальних) якостей) – гуманітарний шлях. Обидва шляхи формування екологічної культури майбутнього фахівця є значущими, цінними, але, на наш погляд, пріоритет варто віддавати другому напряму, оскільки без нього неможливий усвідомлений рух першим шляхом. У вузі постає завдання забезпечити особистісний еколого-професійний ріст майбутнього фахівця за допомогою створення умов для саморозвитку. Незалежна та відповідальна реалізація власного потенціалу студентства дозволить йому краще розуміти, знати закономірності еволюції, коеволюції людини, суспільства, природи, техносфери. Знання, розуміння законів функціонування навколишнього світу, інтуїція приведе професіонала до можливості керівництва сьогоденням з майбутнього з метою виживання не лише самого людства, але і збереження біорізноманіття [2]. Формування екологічної культури майбутнього фахівця у вищій школі вимагає комплексного підходу. Це багатоаспектний процес, який включає створення умов для розвитку: по-перше, екологічних переконань особистості, які визначають її активну життєву позицію у сферах: охорони навколишнього середовища; раціонального використання і відновлення природних ресурсів; суспільного екологічного руху – мотиваційний аспект; по-друге, гуманістичного світовідчуття особистості, інтелігентності та цивілізованості, становлення ціннісної орієнтації щодо відношення до природи, усвідомлення і переживання світу, що базується на принципах максимального наближення до інтересів окремої особистості, – емоційно-чуттєвий аспект; по-третє, наукової системи знань в галузі взаємодії суспільства та природи, що спрямована на розуміння середовища існування як власного дому («включеність» на противагу «відчуженості» від світу природи), визначає суб’єктно-непрагматичний тип модальності, співвідношення з ідеологією коеволюції природної і штучної реальності – аспект гностики; по-четверте, вольового чинника, без якого є неможливою реалізація знань і відчуттів у практичній діяльності; організаторських природоохоронних вмінь, зокрема в еколого-просвітницькій і пропагандистській діяльності; технологічних вмінь – процесуальний аспект. Таким чином, формування екологічної культури майбутнього фахівця ґрунтується на загальнокультурних і екологічних цінностях, на принципах справедливості, гуманізму, свободи, відповідальності за своє існування і ухвалення зважених рішень щодо раціонального природокористування, охорони навколишнього середовища.
Література
1. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн.2: Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади: Навч.-метод. посібник. – К.: Либідь, 2003. – 344 с.
2. Зубаков В.А. Куда идем? К экокатастрофе или экореволюции? Часть третья. Куда идем? Философия выбора будущего // Философия и общество, 2000. – № 2. – С. 44-79.
 
Особливості формування екологічної культури майбутнього фахівця у вищій школі / Матеюк О.П.  // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф.: тези допов. – С. 312.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”
Вінницький національний технічний університет
Секція 7 “Соціально-економічні проблеми сталого розвитку. Екологічна освіта, виховання і культура”
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet