Основи фундаментальної геоекології

        Існує багато суперечок щодо терміну "геоекологія", структури цієї науки, об’єкта і предмета її досліджень. Термін “геоекологія" введений К. Тролем у 1939 р. Сьогодні об’єктом вивчення екологічної науки є система "Природа – Людина – Суспільство".
       Основними принципами, що лежать в основі терміну "геоекологія" є:
       1. Геоекологія – наука пов’язана з вивченням природних і змінених людиною природних геосистем, що формують геооболонки (геосфери) Землі і є частинами навколишнього середовища. Кінцевою метою геоекології є соціальний аспект, – збереження життезабезпечуючого продуктивного навколишнього середовища, необхідного для існування людини, розвитку життя на Землі. У геоекології вивчаються взаємодії земних оболонок з біотою, а також техносферою і соціосферою як компонентами навколишнього середовища.
       2. До області досліджень геоекології відноситься літосферний простір, педосфера, атмосфера, поверхневі води, рослинний покрив різних ландшафтів.
       Об’єкт геоекології – нежива (відстала і біокосна) речовина геосферних оболонок Землі.
       Предмет геоекології – вся сума знань про геосферні оболонки і їхні зміни під впливом природних і техногенних факторів як багатокомпонентних, ієрархічно побудованих, динамічних систем з багатоступінчастими процесами саморегулювання.
       3. Геоекологія – наука міждисциплінарна. Геоекологія покликана об’єднати науки про Землю з метою комплексного вирішення екологічних проблем, пов’язаних з еволюцією і ресурсами геосферних оболонок, і впливом на них антропогенної діяльності.
       4. В основі терміну "геоекологія" лежить корінь "геос", що означає зв’язок із Землею, а не з географією або геологією. Слово геоекологія варто трактувати як скорочене поняття "екологічні проблеми Землі".
       Геоекологія – міждисциплінарна наука, що вивчає неживу (абіотичну) речовину геосферних оболонок Землі, як компоненту навколишнього середовища і мінеральну основу біосфери. В центрі уваги геоекології знаходиться верхня частина літосфери і процеси, що відбуваються в ній під впливом природних і техногенних факторів. 
       Геоекологія містить в собі ряд напрямків більш низького ієрархічного рівня: геоекологія верхньої частини літосфери, геоекологія ландшафтів, геоекологія ґрунтів, геоекологія атмосфери, геоекологія поверхневої гідросфери. При цьому формування єдиного наукового напрямку (дисципліни) сприяло б прогресу вивчення геологічного середовища.
       Задачі геоекології визначаються концепцією, яка базується на основі законів розвитку екологічної науки в цілому і геоекології зокрема. Існує кілька концепцій, що по-різному розглядають роль навколишнього середовища в проблемі взаємодії природи і людини: 1) технократична концепція, 2) екотопічна концепція, 3) природоохоронна концепція, 4) концепція гармонічного розвитку. 
       Виходячи з цих концепцій, основною задачею геоекології на сучасному етапі є вироблення принципів і механізмів природоохоронної політики з метою зменшення антропогенного впливу на геосфери Землі, раціонального і комплексного використання їхніх природних ресурсів.
       Пріоритетні напрямки наукових досліджень у геоекології можна згрупувати в три основних напрямки: 1) аналіз зміни геосфер під впливом природних і техногенних факторів і розробка шляхів зменшення цих змін; 2) раціональне використання водних, земельних, мінеральних і енергетичних ресурсів Землі; 3) природні і природно-техногенні процеси і явища в геосферах Землі і їхні екологічні наслідки. 
       Для переходу до стійкого розвитку необхідною є докорінна зміна всієї системи природокористування і суворе нормування споживання ресурсів. Найважливішим важелем такого нормування є еколого-економічний аналіз. Другою важливою умовою переходу на стійкий розвиток є скорочення викиду відходів у літосферу, атмосферу і гідросферу. Задачею геоекології є ізоляція від біосфери найбільш небезпечних токсичних і радіоактивних відходів у глибоких горизонтах земної кори. Нарешті, на стійкий розвиток економіки багатьох країн все в більшій мірі впливає неухильний ріст природних і природно-техногенних катастроф. Задачею геоекології в вирішенні проблеми є перехід на нову стратегію запобігання природним і природно-техногенним катастрофам, орієнтовану на прогноз, попередження і вживання екстрених заходів по їх запобіганню чи пом’якшенню наслідків.
 
Основи фундаментальної геоекології / Рудько Г.І. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 110.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 3 “Проблеми загальної екології та захисту біосфери. Агроекологія та радіоекологія”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet