Охорона праці на дільниці поточної лінії збирання блоків живлення

Скачати

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ.

 

          Приміщення дільниці поточної лінії збирання блоків живлення знаходиться у електротехнічному цеху.
На даній дільниці відбувається:

  • збирання блоків живлення для радіоапаратури,
  • монтаж деталей блоків живлення,
  • пайка та комплектація блоків у корпуси.

 Після того як блоки живлення складені, їх відправляють підвісним конвейером у цех відділу технічного контролю, де дані блоки перевіряють та у разі потреби налагоджують.
          У приміщенні поточної лінії збирання блоків живлення до роботи задіяно дев’ять осіб, що виконують однакову роботу. Робочі місця розташовані по обидві сторони підвісного конвейера.
Процес збирання блоків живлення включає в себе слідуючі дії працюючого:

  • закріплення плати на штатив;
  • добування деталей із пакунку;
  • монтаж деталей на плату, включаючи силовий трансформатор, вхідні та вихідні роз’єми за допомогою електропаяльника;
  • очищення плати від залищків припою та каніфолі за допомогою ацетону чи спирту;
  • закріплення плати блоку живлення на шасі корпусу;
  • загвинчування корпуса блоку живлення;
  • завантаження блоку живлення на конвейер.

Електротехнічний цех у якому знаходиться дільниця поточної лінії збирання блоків живлення являє собою одноповерхову будівлю, побудовану із червоної цегли, що обладнана водяним опаленням. На дільниці поточної лінії збирання блоків живлення робочі місця освітлюються природним бічним та штучним загальним освітленням. Для живлення електрообладнання застосовується трифазна чотирипроводна електрична мережа із заземленою нейтраллю. Для вентиляції приміщення використовується загальна припливно – витяжна вентиляція, а також місцева вентиляція. На робочих місцях прибирання відбувається за допомогою гарячого мильного розчину. Прибирання у приміщенні проводиться за допомогою пневмоприбиральних машин та вологого прибирання.

 

 

 

  • АНАЛІЗ УМОВ ПРАЦІ.

Згідно з ГОСТ 120.003-74* небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються по природі дії на слідуючі групи:

  • фізичні;   
  • хімічні;
  • біологічі;     
  • психофізіологічні.

На дільниці збирання блоків живлення на працюючого можуть впливати слідуючі виробничі фактори:
Із фізичнихнебезпечних та шкідливих виробничих факторів на дільниці збирання блоків живлення  можуть мати місце такі фактори: рухомі частини обладнання (конвейер), підвищена температура обладнання (паяльник), недостатня освітленість робочої зони, шум джерелом якого є підвісний конвейер та вентиляція, а також шум що потрапляє із інших дільниць електротехнічного цеху, пульсації світлового потоку, підвищена вологість.
Із хімічних шкідливих виробничих факторів на дільниці збирання блоків живлення  можуть мати місце токсичні фактори, пари свинцю та каніфолі (флюси), що викликають сенсибілізуючий вплив на організм людини, ацетон чи спирт, пил.
Біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів на дільниці збирання блоків живлення немає.
Із психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів на дільниці збирання блоків живлення  можуть мати місце монотонність праці, гіподинамія, незручна поза.

 

3. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ.

    • ЕЛЕКТРОБЕЗБЕКА.

У відповідності з ГОСТ 12.1.03-75 роботи що виконуються на дільниці складання блоків живлення можна віднести до класу робіт із підвищеною небезпекою ураження людей електричним струмом (залізобетонна підлога: можливість дотику робітника до несправного електрообладнання, стоячи на струмопровідній основі).
На дільниці складання блоків живлення для живлення електрообладнання використовується трифазна чотирипровідна електрична мережа з заземленою нейтраллю, у відповідності із ГОСТ 12.1.030-81 для електрообладнання з напругою до 1000В в мережі із заземленою нейтраллю застосовується захисне занулення (рис.3.1).
Занулення (ГОСТ 12.1.009-76) – навмисне електричне з’єднання металевих  неструмоведучих частин електрообладнання, які можуть виявитися під напругою, з нульовим захисним провідником.
При зануленні фазні та нульові захистні провідники повинні бути вибрані таким чином, щоб при замиканні на корпус або на нульовий провідник виникав струм короткого замикання, що забеспечує зпрацювання автомату або плавлення плавкої вставки найближчого запобіжника.
Занулення повинно забезпечити захист людей від ураження електричним струмом при дотику до металевих неструмоведучих частин, котрі можуть опинитись під напругою мережі у результаті пошкодження ізоляції. Занулення слід виконувати електричним з’єднанням металевих частин електроустаткування із заземленою точкою джерела живлення електроенергією за допомогою нульового захисного провідника.


         
Рис.3.1. Схеми занулення електрообладнання: 1 – трифазний  електро- споживач; 2 – двофазний електроспоживач; 3 – однофазний електро-споживач при замиканні фази С на корпус; Ік – струм короткого замикання.

 Для забезпечення електорбезпеки зануленню підлягають металеві частини електрообладнання, достіпні до доторку людини, що немають інших видів захисту. У якості нульових захисних провідників слід використовувати спеціально призначені для цієї мети провідники і матеріал, конструкція та розміри нульових захисних провідників повинні забезпечити стійкість до механічних, хімічних та термічних впливів.
Так як метою розрахункового завдання є розрахунок занулення (п.6) у ньому докладно розглянуті методи розрахунку занулення, повторного заземлення, напруги дотику, а в графічній частині (п.7) поміщена схема занулення щодо розрахункового завдання.
3.2. ТЕХПРОЦЕСИ, ОБЛАДНАННЯ, ОСНАЩЕННЯ.

 

  Дільниця поточної лінії збирання блоків живлення має слідуюче обладнання та оснащення:

підвісний конвейер, (з обох сторін конвейеру розміщені робочі місця);

спеціальні огородження, що відокремлюють робочі місця від рухомих частин конвейера;

шафа для зберігання радіодеталей та запасних інструментів;

протипожежний комплект;

дев’ять робочих місць;

загальна та місцева вентиляція;

водяне опалення;

загальне штучне та бічне природне освітлення.

Робочі місця мають слідуюче обладнання та оснащення:

місцева вентиляція;

спеціальні розетки з вимикачами;

підставки для електропаяльників;

набори інструментів для даного типу роботи;

  • лотки та ємності для користування та зберігання припоями, флюсами а також ацетону чи спирту;
  • висувними тумбами для зберігання приладів, інструментів та радіодеталей.

Монтаж радіодеталей на плату блока живлення відбувається за допомогою електропаяльника. Технологічно процес пайки включає в себе обпалення ізоляції та залужування виводів елементів. Під час виконання монтажних робіт потрібно приділяти особливу увагу щодо стану пелектропаяльника, для запобігання опіків. Робота повинна проводитись у спеціальному одязі.
  При монтажі радіоелектронних схем неприпустимі:

  • перевірка на дотик наявності напруги та нагріву струмоведучих частин схеми;
  • застосування для з’єднання блоків та приладів проводів з пошкодженою ізоляцією;
  • виконання пайки і встановлювання деталей в обладнання, що знаходиться під напругою;
  • вимірювання напруг та струмів переносними приладами з неізольованими проводами та щупами;
  • заміна запобіжників у ввімкнутому обладнанні;
  • робота на високовольтному обладнанні без електрозахисних засобів.

На даній дільниці для поточної організації праці застосовується підвісний конвейер.
Безпечну експлуатацію конвейерів забезпечують:

  • загородження привідних та натяжних станцій;
  • встановлювання аварійного вимикача, автоматично вимикаючого привід конвейеру при перевантаженні, заїданні чи обриві тягового органу (ланцюга, ленти, канату);
  • встановлювання запобіжного штифта на муфті, що з’єднує електродвигун приводу з конвейером (при підвищенні тягового зусилля у порівнянні із нормальним на 25% штифт зрізується, запобігаючи тим самим аварію);
  • загородження по всій довжині конвейеру, що рухається зі швидкістю більше ніж 0,2 м/с;
  • встановлювання на похилих ділянках конвейеру уловлювачів, що виключають можливість руху у протилежному напрямку;
  • улаштування попереджувальної сигналізації (звукової), що сповіщає за 1 – 2 хвилини про пуск конвейеру;
  • встановлювання у легко доступних місцях на відстані 25 м один від одного кнопок “Стоп” червоного кольору для зупинки конвейеру;
  • загородження конвейерів над робочими місцями і проходами;
  • встановлювання при великій довжині конвейера через 30-40м перехідних містків зі суцільними настилами, перилами висотою 1м та бортами висотою 15см.

Захист працюючих від рухомих частин конвейера здійснюеться встановленням суцільних загороджувальних щитів. Органи керування конвейерів повинні встановлюватись у місцях, що забезпечують при русі конвейеру добрий огляд та доступ. Забезпечуємо можливість зупинки конвейера (при аварійній ситуації) з кожного робочого місця.

 

  • ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ.
    •  САНІТАРНІ ВИМОГИ ДО ТЕХПРОЦЕСІВ, ПРИМІЩЕНЬ, 

 ОБЛАДНАННЯ.
Об’єм та площа виробничих приміщень визначається з умов та вимог СН 245-71 та повинна бути не менше ніж 15м3 та 4,5м2 на кожного працівника відповідно. Висота приміщень – не менше 3,2м.
          Приміщення дільниці поточної лінії збирання блоків живлення має габаритні розміри 12х8х3,2. Робота проходить в одну зміну. Загальна кількість робітників – 9 чоловік.
Визначимо показники площі та об’єму на одного працюючого:
                   V=12×8×3,2/9=34,1м3;               S=12×8/9=10,7м2;
Розраховані дані показують те, що об’єм та площа на одного працюючого відповідають санітарним нормам.
Так як електротехнічний цех уявляє собою окрему будівлю – він облаштовується своїми власними побутовими приміщеннями. Гардероб – для зберігання вуличного, домашнього та робочого одягу, число місць для одягу обумовлюється загальною кількістю працюючих в двох суміжних та найбільш багаточисельних змінах. Туалети розміщуються на відстані не більш ніж 75 м від найбільш віддаленого робочого місця, душові – в приміщеннях, суміжних з гардеробними.
Обладнання робочого місця спроектоване таким чином, щоб розташування приладів було найбільш оптимальним, тобто таким чином щоб забезпечувалась швидкість сприйняття, маніпуляцій приладами. Виробничі меблі, відповідаючи вимогам технічної естетики, повинні бути стійкою опорою для тіла людини, максимально знижувати статичне м’язове перенапруження, сприяти найбільш раціональному розподілу м’язових зусиль, забезпечуючи правильну, найменш втомлюючу робочу позу. Найкращі результати показують сучасні “Ергономічні” меблі, які найбільш точно враховують антропометричні характеристики тіла людини.
         

    • ПОКАЗНИКИ МІКРОКЛІМАТУ.

          Робота виконувана на даній дільниці виконується сидячи, не потребує фізичного навантаження, тому її можна віднести до такої категорії робіт як легка – Іа. Витрати енергії при такій роботі складають до 120 ккал/год. Робоче місце постійне. Так як робота не пов’язана з нервово-психічною напругою, тобто не є операторською, тому достатньо підтримувати допустимі параметри мікроклімату [8].
          Згідно з ГОСТ 12.1.005-88 на дільниці повинні підтримуватись слідуючі параметри мікроклімату:

В холодний період року:

  • температура 21…25 0С;
  • відносна вологість не більше 75 %;
  • швидкість руху повітря не більше 0,1 м/с.

          В теплий період року:

  • температура 22…28 0С;
  • відносна вологість не більше 55 % при 28 0С;
  • швидкість руху повітря 0,1…0,2 м/с.

 

 

    • ПОВІТРЯ РОБОЧОЇ ЗОНИ.

Операції пайки, залужування та обпалу ізоляції супроводжується забрудненням повітряного середовища у приміщенні парами свинцю, олова та інших елементів що входять до складу припою; парами канифолі та інших рідин, що застосовуються для флюса, змивки та розчину різних лаків, котрі застосовуються для покриття друкованих плат та іншими хімічними речовинами. Пари, потрапляючи у атмосферу цеха, конденсуються та перетворюються на аерозоль такої конденсації, частинки котрої за своєю дисперсійністю наближаються до диму. Знаходячись у запиленій атмосфері, робітники підлягяють впливу пилу та парів; шкідливі речовини осідають на поверхні шкіряного покрову, потрапляють на слизову оболонку поверхні рота, очей, верхніх дихальних шляхів, зі слиною зоковтуються у харчовий тракт, вдихаються у легені. Разом із забрудненням повітряного середовища забруднюються робочі поверхні, одежа та шкіряні покриви робітників.
Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинен перевищувати гранично допустимі концетрації (ГДК). ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони наведені у табл.1.
Таблиця 1.


Найменування

ГДК, мг/м3

Агрегатний стан

Клас
небезпеки

Дія на організм

Ацетон
Каніфоль соснова
Олово
Свинець
Спирт етиловий

200
-
10
0,01
1000

Пари
Пари
Аерозоль
Аерозоль
Пари

ІV
-
ІІІ
І
IV

-
-
-
-
Алергія

Компоненти припоїв:
Олово – уражує бронхи, викликає проліферативно-кліткову реакцію легень. При довгочасній дії можливий пневмоконіоз.
          Свинець – при отруєнні спостерігається ураження нервової системи, крові, серцево-судинної системи, шлунково-кишечного тракту, статевої системи.
          Компоненти флюса:
          Каніфоль соснова – має подразнюючі властивості. При довгочасній дії на шкіру викликає дерматит.
          Спирт етиловий – наркотична та подразнююча дія. Викликає зміни у печінці, серцево-судинній системі, сухість шкіри при довгочасному контакті.
Миючі засоби:
          Ацетон – наркотик, уражуючий усі відділи центральної нервової системи, зміни з боку верхніх дихальних шляхів. Подразнення слизової оболонки очей, носа, горла. Можливе отруєння.      

    • ОПАЛЕННЯ ТА ВЕНТИЛЯЦІЯ.

На дільниці поточної лінії збирання блоків живлення пайка проводиться у чередуванні із іншими технологічними операціями, виробниче приміщення у цьому випадку слід розглядати як приміщення, призначене для пайки.
Приміщення в яких здійснюється пайка обладнуються відокремленою припливно-витяжною вентиляцією. Приток повітря повинен складати 95% об’єму витяжки. Недостаючі 5% припливного повітря поступають із суміжних, більш чистих приміщень. Експлуатація дільниць пайки, не обладнаних витяжною вентиляцією, забороняється. Вентиляційні дільниці повинні вмикатися до початку робіт та вимикатися після їх закінчення.
Намічаємо застосування наступних заходів щодо оздоровлення повітряного середовища:

  • механізація та автоматизація виробничого процесу;
  • застосування технологічних процесів та обладнання, при яких зведене до мінімуму утворення шкідливих факторів, їх надходження у робочу зону;
  • ретельне систематичне прибирання приміщення за допомогою пневмоприбиральної системи. Робочі поверхні  столів, тумб для зберігання інструменту та тари у кінці зміни очищуються та омиваються гарячим мильним розчином, використовувані серветки та драп після зміни повинні спалюватися, повторне їх використання не припустиме;
  • забезпечення працівників комплексом санітарно побутових приміщень (душовими, умивальниками і т.і.);
  • встановленням особливого режиму праці та відпочинку (скорочений робочий день, додаткова відпустка).

Дільниця поточної лінії збирання блоків живлення під’єднана до загальної системи водяного опалення. Згідно СНиП 2.04.05-91 у даному приміщенні використовується водяне опалення з вбудованими у будівельні конструкції нагрівальними елементами та стояками. На дільниці поточної лінії збирання блоків живлення у якості нагрівальних елементів використовуємо чотири опалювальні радиатори, що розміщені у спеціальних заглибленнях під віконними поймами та захищенні дерев’яними решітками.

    • ОСВІТЛЕННЯ.

У якості природного освітлення на дільниці поточної лінії збирання блоків живлення вибрано бічне освітлення. Найменший розмір об’єкта розрізнення 0,6мм (найменший діаметр виводів радіоелементів) відповідає зоровій роботі середньої точності IV-го розряду, підрозряду зорової роботи «в».
У приміщеннях з бічним освітленням нормується середнє значення коефіцієнту природної освітленості (КПО) у межах робочої зони в точках характерного перерізу приміщення. Нормуєме значення КПО при бічному освітленні рівне 1,5%. Місто Вінниця розміщене у IV-му поясі світлового клімату південніше 500 північної широти. Для нього коефіцієнт сонячності клімату рівний С=0,7, та коефіцієнт світлового клімату m=0,9 (що визначається в залежності від розміщення споруди у поясі світлового клімату). Нормуєме значення коефіцієнта природної освітленості визначається з формули:
еIV=еІІІ× m×С=1,5×0,9×0,7=0,945 %.
Для дільниці поточної лінії збирання блоків живлення у якості штучного освітлення вибрано загальне освітлення. При загальному освітленні освітленість відповідно до IV-го розряду зорової роботи підрозряду «в» Е=200 лк.

    • ШУМ ТА ВІБРАЦІЯ.

На дільниці поточної лінії збирання блоків живлення джерелами
шуму є конвейер, шум що передається з інших дільниць електротехнічного цеху через перегородки.
          Для дільниці поточної лінії збирання блоків живлення характерний широкосмуговий шум з неперервним спектром шириною більше однієї октави. По часовій характеристиці шум на дільниці постійний, тобто рівень звуку за восьми годинний робочий день змінюється у часі не більше ніж на 5дБА при вимірах на часовій характеристиці «повільно» шумоміра. Вид трудової діяльності відповідно до [13] визначаємо: виконання усіх видів робіт на постійних робочих місцях у виробничих приміщеннях; відповідно допустимі рівні звукового тиску, рівні звукового тиску та еквівалентні рівні звукового тиску для даного випадку приведені у табл.2.
Таблиця 2.
Допустимі рівні звукового тиску, рівні звукового тиску та еквівалентні рівні звукового тиску.

 

Рівні звукового тиску, дБ, у октавних смугах з середньогеометричними частотами, Гц

Рівні звуку та еквівале-нтні рівні звуку, дБА

31,5

63

125

250

500

1000

2000

4000

8000

80

107

95

87

82

78

75

73

71

69

         
          Захист від шуму проникаючого з інших дільниць електротехнічного цеху здійснюється методом звукоізоляції. Контроль рівня шуму повинен здійснюватись на підприємствах не рідше одного разу на рік [13].

  • ПОЖЕЖНА ТА ВИБУХОВА БЕЗПЕКА.

На дільниці поточної лінії збирання блоків використовуються такі горючі речовини як ацетон та етиловий спирт. Окисником при горінні може бути кисень повітря, при великих концетраціях ці речовини утворюють з киснем вибухонебезпечну суміш, але дані речовини використовуються у малих кількостях, і  не можуть  утворити вибухонебезпечну обстановку.
На дільниці поточної лінії складання блоків живлення джерелом спалаху можуть бути поломки електрообладнання, підвищена температура електропаяльників, іскріння в нещільних контактах.
Основними причинами виникнення пожежі можуть бути:

  • Порушення технологічних процесів (перевантаження конвейеру, використання у якості підставок для електропаяльників сторонніх предметів, зберігання легкозаймистих речовин у непризначених для цього ємностях, використанні нестандартного обладнання);
  • Несправність електрообладнання (коротке замикання у електрообладнанні, струмове перевантаження, великі перехідні опори, іскріння та електричні дуги, електростатика, перегріті електродеталі  і т.і.);
  • Незадовільна підготовка електрообладнання до роботи (конвейер, електропаяльник, освітлення, вимикачі, розетки, тумблера, прибиральна електровакуумна машина).

Будову електротехнічного цеху у якому знаходиться дільниця поточної лінії збирання блоків живлення слід віднести до II-го ступеня вогнестійкості [17]. Це будови з несучими та загороджуючими конструкціями з природних та штучних кам’яних матеріалів, бетону чи залізобетону із застосуванням листових та плитних негорючих матеріалів. В покритях будов допускається застосовувати незахищені сталеві конструкції. В залежності від ступені вогнестійкості будов та споруд встановлені мінімальні границі вогнестійкості будівельних матеріалів та максимальні границі розповсюдження вогню (див.табл.3).

 

 

 

Таблиця 3.


                Мінімальні границі вогнестійкості
               будівельних конструкцій,год                      Максимальні границі
                                                                розповсюдження вогню, см

Стіни

Колони

 

 

 

 

 

Сходові площадки, косоури, сходи, балки і марші сходових кліток

Плити, настили (у тому числі з утеплювачами) та інші несучі конструкції перекрить

Елементи покриття

Несучі, на сходових клітках

Внутрішні. Самонесучі

 

 

 

 

 

Зовнішні ненесучі   (в тому числі з навісних панелей)

Внутрішні ненесучі (перегородки)

Плити, настили    (у тому числі з утеплювачами)             і прогони

Балки, ферми,     арки, рами

2/0

1/0

0,25/0

0,25/0

2/0

1/0

0,75/0

0,25/0

0,25/0

Визначаємо допустиме число поверхів та площу поверху у межах пожежного відсіку [18]. Відповідно до технологічних процесів та хімічних речовин приміщення слід віднести до категорії Д. Тоді допустима кількість поверхів та площа поверху буде (див.табл.4).
Таблиця 4.
Допустима кількість поверхів та площа поверху


Категорія вироб-ництва

Допустиме число поверхів

Ступінь вогнестій-кості будови

Площа поверху, м2, між протипожежними стінами будови

Однопо-верховий

Багатоповерховий

Два

Три і більше

Д

10

ІІ

Не обмежується

 Допустиму відстань від найбільш віддаленого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу та ширина виходу з приміщення зовні чи на клітку на сходах визначається згідно з [18] в залежності від об’єму приміщення, його вогнестійкості, категорії виробництва та густини людського потоку в проході (див.табл.5).
Таблиця 5.


Об’єм
тис.м3

Категорія примі-щення

Ступінь вогне-стійкості будови

Відстань, м, при щільності людського потоку в загальному проході, чол/м2

До 1

1..3

3..5

Не обмежується

Д

ІІ

Не обмежується

Протипожежні заходи передбачаються у процесі розробки генеральних планів підприемства. При цьому планується відповідні протипожежні розриви між службовою, промисловою та іншими зонами, між будовами та спорудами, а також під’їзди для пожежних автомобілів до цих будов та споруд, передбачаються спеціально відведені місця для паління, для викиду відходів виробництва та мусору, протипожежна сигналізація. Мінімальна ширина евакуаційних дверей повинна бути не менше 0,8м, висота 2м, проходів ведучих у підвальні приміщення 1,5м.
Для гасіння виникаючого осередку пожежі до прибуття пожежної команди на дільниці складання блоків живлення в спеціально відведеному місці необхідно встановити протипожежний (з двома вогнегасниками ОВП-10) стенд (див.п.7), а також у двох протилежних стенду кутках дільниці встановити портативні вогнегасники ОП-1 «Спутник».

 

 

 

 

 

 

 

 

  • РОЗРАХУНКОВЕ ЗАВДАННЯ.

Розрахунок занулення.

Вихідні дані:

Електрообладнання                          транспортер

Кількість, n                                       5
Потужність, Рн , кВА                        5
Потужність, Рнз , кВА                       60
Струмовий захист                            автоматичний вимикач
Відношення Іп/Ін                               -
Довжина, Lп , м                                300
Довжина, Lк , м                                80
Довжина, Lв , м                                10
Матеріал повітряної лінії                  Алюміній
Матеріал кабельної лінії                   Алюміній
          Повторне заземлення:
Питомий опір                                   26
Вологість грунту                              велика вологість
Глибина, h, м                                    0,8
Форма розташування                       по контуру
Довжина, L, м                                  10
Діаметр, d, мм                                  18
          Приміщення:
Умови                                               нормальні
Фактор небезпеки ураження електричним струмом відсутній.
Розрахунок.
Виходячи з того що загальне навантаження мережі Рнз =60 кВА вибираємо із додатку 5 [20] трансформатор живлення з слідуючими параметрами: потужність трансформатора – 63 кВА;
первинна напруга – 6-10 кВ;
схема з’єднання обмоток –  Ñ/Yн ;
розрахунковий опір Zт/3 = 0,12 Ом.
          Розрахунковий струм повітряної лінії:
.
          Розрахунковий струм кабельної лінії:
.
          Розрахунковий струм внутрішньої лінії:
.
          В якості струмового захисту вибираємо автоматичний вимикач. Номінальний струм автоматичного вимикача повинен бути більший розрахункового, але менший трикратного струму лінії.
 Ін > Ір  та  Ін < 3Іл .                  
          Отже відповідно до розрахункового струму ліній вибираємо запобіжники із струмом вимикання відповідно:  F1=125А,  F2=63А, F3=10А.
Вибираємо для повітряної лінії чотирижильний алюмінієвий кабель з паперовою ізоляцією у свинцевій чи алюмінієвій оболонці з площою поперечного перерізу Sп=70мм2, та струмовим навантаженням 110А, аналогічний кабель вибираємо для кабельної та внутрішньої ліній з площами поперечних перерізів відповідно Sк=10мм2 та Sв=4мм2 і струмовими навантаженнями відповідно 45А і 27А (додаток 3, таблиця 3[20]).
          Активні опори проводів (див.п.7)  ліній Lп , Lк та Lв визначаємо за формулою:
                                                                    
          де і – номер ділянки провода однакового поперечного перерізу та матеріалу;
          n – кількість ділянок;
          r - питомий опір провідника, Ом×мм2/м;
          l – довжина ділянки провідника однакового поперечного перерізу та матеріалу, м;
          S – площа поперечного перерізу провідника, мм2.
          Питомий опір алюмінію rа=0.028 Ом×мм2/м.
          Активний опір фазних проводів:
Ом.
          Значення індуктивного опору повітряної лінії Х1 = 0,60 Ом/км, кабельної та внутрішньої Х2 = Х3 = 0,3 Ом/км, у цьому випадку індуктивний опір петлі “фаза-нуль”:
                   Хп = (Х1L1+Х2L2+Х3L3) = (0,6×0,3+0,3×0,08+0,3×0,01) = 0,2 Ом.
          Враховуючи вимоги ПУЭ, тобто Rн ³ 2Rф , вибираємо за табл.2.1 [20] поперечний переріз нульових проводів ліній Lп , Lк та Lв відповідно: 35мм2, 6мм2 та 2,5мм2, які теж виконані з алюмінію.
          Активний опір нульових проводів дорівнює:
                   Ом.
          Комплексний опір петлі “фаза-нуль”:
                   Ом.
          Струм короткого замикання дорівнює:
                   Ік = 220/(0,12+1,15) = 173,2 А.
          Перевіряємо виконання вимоги Ік > К×Ін , де для автоматичного вимикача К=1,25:
                   Ік/Ін1 = 173,2/125 = 1,38 > К=1,25
          Вимога для спрацьовування захисту виконується.

                   Розрахунок максимальної напруги дотику.
          Визначаємо комплексний опір нульового провода, враховуючи, що індуктивний опір нульового провода приблизно дорівнює половині індуктивного опору петлі “фаза-нуль”.
                   Хн = Хп/2 = 0,207/2 = 0,1 Ом,
                   Ом.
          Напруга дотику (без урахування опору повторного заземлення нульового провода) буде дорівнювати         
                   Uд = Iк × Zн = 173,2×0,73 = 126,4 В >> 36В.
          У цьому умова безпеки не виконується, а для її забезпечення необхідно використати повторне заземлення нульового провода, опір якого повинен бути:
                   Ом.
          Опір заземлення нейтралі трансформатора R0 = 4 Ом прийнято за додатком 2 [20] у зв’язку з тим, що застосована мережа напругою 380/220 В.
Опір заземлювача залежить від питомого опору грунту r, який визначається приблизно за даними вимірювання, заданий питомий опір грунту r = 26 Ом. Вимірювання проводились при сильно вологому грунті. Повторне заземлення необхідно виконати по контуру.
Розрахункове значення r визначається з урахуванням кліматичного коефіцієнта
, Ом×м,                           
де      rв – питомий опір грунту за даними вимірювання, Ом×м;
          y - кліматичний коефіцієнт, залежний від умов вимірювання (див.табл.2 додатка 6 [20]). За умов вимірювання y = 1,5.
r = 26×1,5 = 39 Ом.
Для вертикальних електродів використовуємо стальні стержні діаметром d = 18мм та довжиною l =10м. Глибина закладання  h = 0,8м.
Визначаємо характеристику t, яка, згідно з рис.6.1.
          t = l/2+h =10/2+0,8 =5,8м.
          Опір одиночного вертикального електрода, розташованого у грунті на глибині h, визначають за формулою:
Ом.
Кількість вертикальних електродів визначається розрахунком, вона залежить від заданого опору (у нашому випадку це розрахункове значення Rп) та від коефіцієнта використання (взаємного екранування) вертикальних електродів (у ряд, по контуру) та від відношення відстані а між електродами до їх довжини l (рис.6.1). Ці відношення можуть дорівнювати: а/l =1;2;3. Значення коефіцієнтів екранування приведені у додатку 7[20].


                   Рис.6.1. Розміщення вертикальних електродів 1 та горизонтальної
    штаби 2 у землі.
           
          Кількість вертикальних електродів:
.            
          За табл.1 додатку 7 [20] знаходимо добуток , близький до значення . При n = 4, a/l = 1, hв=0,69, , що менше потрібного значення. При n = 6, a/l = 1, hв=0,61, , що більше потрібного добутку. Якщо використати метод інтерполяції то отримаємо при n = 5, a/l = 1, hв=0,65, , що наближається до потрібного добутку, але найкращий результат показує те, що потрібно збільшити відстань між вертикальними електродами, тобто при n = 4, a/l = 2, hв=0,78, , що не набагато відрізняється від потрібного добутку.
          Таким чином потрібно встановити n = 4 вертикальних електродів довжиною l = 10м на відстані а = 20м один від одного.
          Для горизонтальних з’єднувальних штаб використовуємо смугу площею поперечного перерізу Sш = 48мм2, як це вимагає табл.1 додатка 6 [20], при її товщині b = 4мм (4´12), тоді          довжину з’єднувальної штаби при розміщенні вертикальних електродів по контуру можна визначити за формулою:
lш = 1,05×а×n =1,05×20×4 = 84 м.
          Опір з’єднувальної штаби (tш = h, рис.6.1):
Ом.           
Загальний опір, тобто опір повторного заземлення нульового провода, який складається з паралельного з’єднання вертикальних електродів та з’єднувальної штаби:
Ом,                 
де hш – коефіцієнт взаємного екранування (використання) з’єднувальної штаби, що враховує і вертикальні електроди (додаток 7[20]).
Напруга дотику при Rеп = 1,23 Ом становить:
          В.
Отже умова безпеки виконується, тобто 29,72 В < 36 В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  • ГРАФІЧНЕ ЗАВДАННЯ.

Електрична схема розрахункової дільниці.


Rф1 , Rф2 , Rф3 – опори фазних провідників;
Rн1 , Rн2 , Rн3 – опори нульових провідників;
R0  – опір заземлення нейтралі трансформатора;
Rп  – опір повторного заземлення нульового захисного провідника;
Lп , Lк , Lв – відповідно повітряна, кабельна та внутрішня лінії;
F1, F2, F3 – запобіжники відповідно: повітряної, кабельної та внутрішньої лінії;
1, 2, 3, 4, 5 – транспортери;

 

 

ЛІТЕРАТУРА.

  • Курицкий Е.И.  Техника безопасности на заводах электротехнической промышленности. М.: Госэнергоиздат, 1967г.
  • ГОСТ 12.2.007.0-75  «Изделия электротехнические» .-1985.
  • ГОСТ 12.0.003-74* «Опасные и вредные производственные факторы».-1985.
  • ГОСТ 12.1.030-81 «Электробезопасность. Защитное заземление, зануление».-1985.
  • ПУЭ Правила устройства электроустановок /Минэнерго СССР. – М.: Энергоатомиздат, 1986.
  • ГОСТ 12.1.013-78 приложение 4. «Строительство, электробезопасность».-1985.
  • Павлов С.П., Губонина З.И.  Охрана труда в приборостроении: Учеб.для приборостроительных специальных ВУЗОВ /Под ред. А.Г. Алексаняна.-М.: Высшая школа., 1986.
  • ГОСТ 12.1.005-88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».-1988.
  • СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляция и кондеционирование».-1992.
  • Каракаш А.И. Справочник производственного мастера по охране труда. Днепропетровск: «Проминь», 1988.
  • Охрана труда и окружающей среды в радиоэлектронной промышленности /К.Н.Ткачук, Р.В.Сабирко, А.Г. Степанов, Е.Н. Шкляренко: Учебное пособие.-К.: Выща шк. Головное изд-во, 1988.
  • СНиП ІІ-4-79  “Освещение”.-1985.
  • ГОСТ 12.1.003-83  “Шум. Общие требования безопасности”.-1985.
  • ГОСТ 12.1.012-90  “Вибрационная безопасность. Общие требования”.-1990.
  • СНиП ІІ-12-77  “Нормы проектирования. Защита от шума”.-1985.
  • ОНТП 24-86
  • СНиП 2.01.02-85  “Противопожарные нормы”.-1985.
  • СНиП 2.09.02-85  «Производственные здания».-1985.
  • СНиП ІІ-89-80  “Генеральные планы промышленных помещений”.-1981.
  • Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Охорона праці». Захист від ураження електричним струмом. Загальні вимоги безпеки та розрахунок занулення. Для студентів всіх спеціальностей ступеневої підготовки спеціалістів з вищою освітою. / Укладач Якубович В.П. – Вінниця, ВДТУ, 1997.-40с. Укр.мовою/

Скачати

Види навчальних матеріалів: 
Оцінка: 
0
No votes yet