Оцінка ефективності ресурсозберігаючих заходів на ТО«³нницький комбінат хлібопродуктів №2»

Скачати

Хлібопекарська промисловість України є однією з основних галузей харчової промисловості, яка за виробничими потужностями, механізацією технологічних процесів, асортиментом спроможна забезпечити населення різними видами хлібних виробів. Стаціонарні хлібопекарські підприємства мають важливе значення для підтримки соціальної стабільності в суспільстві. Своєю продукцією, яка була, є і залишиться продуктом номер один, вони забезпечують всі верстви населення та бюджетні організації (Міноборони, МВС, митниці, лікарні, школи та інші).
У хлібопекарській промисловості України використовується велика кількість хлібопекарських печей, які були розроблені ще в 30–50 рр. минулого століття. Ці печі витрачають на випікання хлібобулочних виробів в 2–3 рази більше палива, ніж печі сучасних конструкцій.
Велика кількість теплової енергії на хлібопекарських підприємствах витрачається на виробництво пари, яка використовується на технологічний процес гігротермічної обробки тістових заготовок в печах при випіканні більшості хлібобулочних виробів.
Заміна хлібопекарських печей старих конструкцій на нові енергоощадні печі – нагальне завдання виробників хлібобулочних виробів, розробників та виробників нових печей.
Тому метою даної роботи є огляд ресурсозберігаючих технологій у хлібопекарському виробництві.

 

 

 

1 ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ВИРОБНИЦТВО

1.1. Загальна характеристика переробної промисловост і агропромислового комплексу України

Переробна промисловість посідає значне місце у функціонально-галузєвій структурі агропромислового комплексу і розвивається у тісному взаємозв'язку з центральною його ланкою - сільським господарством. Споживаючи понад 50% продукції сільського господарства України, вона, в свою чергу, значною мірою забезпечує тваринництво кормовими ресурсами за рахунок вторинних відходів виробництва і вироблюваних кормових продуктів. Харчова промисловість України представлена більш як 40 спеціалізованими галузями і виробництвами, які об'єднано в харчосмакову, м'ясну, молочну і рибну промисловість. Харчову продукцію виробляють також підприємства борошно мельно-круп'яної промисловості та комбікормової промисловості, частково мікробіологічної промисловості, громадського харчування, ряд інших підприємств.
В 1913 році в Україні діяло 1365 так званих великих підприємств, які виробляли продовольчі товари; на них припадало 43,5% валової продукції галузі.
За роки Радянської влади розвиток всіх галузей харчової промисловості України був тісно пов'язаний з індустріалізацією і колективізацією сільського господарства країни. Було створено нові галузі - м'ясо переробну, молокопереробну, маргаринову, маслоробну, консервну та інші. Створення нових галузей та їх розвиток поліпшили галузеву структуру харчової промисловості [1,2].
Значення багатьох галузей харчової промисловості в системі суспільного виробництва визначається передусім тим, що їх продукція призначена для відновлення головної виробничої сили суспільства - робочої сили. Головне значення харчування - забезпечення потреби організму в речовинах, відновлюючих витрачену енергію. Важлива роль харчової промисловості в тому, що вона полегшує домашню працю; фабричне виробництво харчових продуктів у розфасованому та упакованому вигляді скорочує трудові затрати працівників торгівлі, час споживачів на придбання продуктів.
Перероблюючи швидкопсувну сировину в транспортабельні продукти та продукти, які довго зберігаються, харчова промисловість забезпечує можливість міжрайонного обміну та дозволяє подолати сезонність споживання сільськогосподарської сировини, яка швидко псується. Харчова промисловість покликана забезпечити продуктамн спеціального призначення різний контингент населення країни (космонавти, підводники, альпіністи, хворі і т.іи.), виробити сировину для інших галузей народного господарства: спирт, сіль, крохмаль, технічні жири, рослинне масло, пух, сировину для медич­них препаратів. Відходи харчової промисловості (жом, рибне борошно та ін) використовуються в сільському господарстві як компоненти кормів для тварин. Харчова промисловість, у свою чергу, пов'язана з іншими галузями народного господарства.
Перш за все з сільським господарством, оскільки воно є основним постачальником сировини; з машинобудуванням (забезпечення технологіч-ним обладнанням); лісовою та целюлозію-папсровоіо промисловістю (забезпечення папером, картоном, фанерою, деревиною); хімічною (забезпечення скляною і полімерною тарою, лаками, фарбами) та ін
 Співробітництво з Іншими країнами дозволяє збагатити асортимент харчових продуктів в країні і забезпечити реалізацію вітчизняної продукції, обмінюватися найбільш прогресивними технологіями та устаткуванням.
Основна мета харчової промисловості - постійно задовольняти попит та потреби населення у високоякісних продуктах широкого асортименту з метою отримання збалансованого раціону харчу Невід'ємною частиною науково-технічного прогресу в харчовій промисловості є підвищення якості та біологічної цінності продуктів харчування. У наш час велика роль відводиться технологіям вироб­ництва харчових продуктів, які базуються практично на всіх фундаментальних науках.
Підприємство хлібопекарної промисловості споруджено на новій технічній базі у багатьох містах і селищах міського типу. В галузі систематично розширюється й поліпшується асортимент продукції, підвищується її якість. Зростає виробництво хлібобулочних виробів підвищеного попиту, зокрема здобних виробів, сухарних. Хлібозаводи майже цілком перейшли на виготовлення виробів з сортового пшеничного борошна - зараз понад 300 видів [3,4].
                                       
1.2 Основні технологічні процеси у хлібопекарному виробництві

Виробництво хліба, хлібних і мучних кондітерських виробів на сучасному хлібопекарському підприємстві здійснюється в основному на потоково-механізованих лінях, що складаються з комплексу машин і апаратів, органічні процеси. Технологічний процес хлібопекарного виробництва є взаїмодійною сукупністю операцій і перетворень, призначених для переробки сировини в готові вироби.Він характеризується великою кількістю потоків продуктів, що розгалужуються і з'єднуються, по структурі, володіє багатовимірністю, деякою невизначеністю, випадковим характером зміни параметрів, тобто його можна визначити як багатовимірну систему, яка взаємозв'язана і взаємозалежна.
Технологічний процес намагається здійснити по найкращему варіанту з безлічі можливих, базуючись в основному логікою, досвідом і інтуїцією проектувальників і експлуатаційників.
Технологічний процес хлібопекарного виробництва як система-це сукупність послідовних фізичних, колоїдних, біохімічних, мікробіологічних і інших операцій і перетворень, що протікають при переробці сировини в готові хлібне і мучне кондитерські вироби.
Хлібопекарське виробництво оснащене сучасним устаткуванням, новітніми технологіями, що має в своєму розпорядженні могутню виробничу базу [5,6].
 Виробничий процес носить масовий безперервний характер, тобто виробництво характеризується постійністю структури процесу праці, на робочих місцях повторюються одні і ті ж процеси праці, пов'язані з виготовленням однорідної продукції, використання спеціалізованого устаткування. Для такого типу виробництва характерні великий об'єм виробництва, обмежена номенклатура продукції, високий ступінь механізації і автоматизації, ритмічність і потокова виробництва, а перетворення сировини на продукцію зливається в єдиний нерозривний процес. Така організація дозволяє отримати виробництво із закінченим технологічним циклом - від прийому сировини до відвантаження готової продукції. На підприємстві створена єдина система забезпечення якості і контролю по всьому технологічному ланцюжку - від якості сировини, що готується до переробки, до якості готової продукції.
Сукупність виробничих підрозділів (цехи, ділянки, де виготовляється продукція, склади, лабораторії, майстерні і ін.) їх кількість і склад визначають виробничу структуру підприємства. Основним виробничим підрозділом є ділянка. Розрізняють наступні види цехів: основний, допоміжний, обслуговуючий.
Основний - це цех, де здійснюється виробничий процес по перетворенню сировини або напівфабрикату на готову продукцію (муки - в тісто, тісто - в готовий хліб або ін.) виробляють продукцію, що визначає основне призначення підприємства.
 Допоміжні цехи і виробничі ділянки здійснюють таку діяльність, яка створює умови для нормальної ефективної роботи цехів і ділянок.
Всі виробничі відділення на хлібопекарському підприємстві тісно зв'язані між собою. Сировина і напівфабрикати переробляються в готову продукцію шляхом послідовної їх передачі з однієї виробничої ділянки на іншій. Характерною особливістю продуктивності є наявність великої кількості пересувних операцій і внутрішньоцехових переміщень вантажів сировини і матеріалів в основному виробництві.
Основний процес хлібопекарського виробництва на підприємстві складається з наступних стадій(рис.1.1):
а) підготовка сировини до виробництва;
б) приготування опари;
в) приготування тіста;
г) оброблення і формування тіста;
д) расстойка тістових заготовок;
е) випуск готової продукції.
Такий процес вважається потоковим.

 

 



Рисунок 1.1 - Основний процес хлібопекарського виробництва
Від хлібопекарських властивостей муки залежить якість хлібобулочних виробів, а саме такі його показники, як об'єм, форма (особливо череневого), смак і т.д.
Основні види вантажів на підприємство доставляються автотранспортом, спеціалізованим автотранспортом доставляється також готова продукція в торгову мережу.
Необхідно відзначити, що для виробництва хлібобулочних виробів вся сировина повинна володіти необхідними якісними показниками, відображеними в державних стандартах, технічних умовах і інших документах. Тому перед відпусткою сировини хлебокомбинату, кожен постачальник проводить необхідну лабораторну перевірку на якість. До використовуваної на підприємстві сировини також відносять ту, що повертається з торгової мережі на переробку черству продукцію, яка прибуткує на склад сировини і матеріалів за вартістю, передбаченою в основних умовах постачання хліба. Таким чином, при розгляді складу сировини і матеріалів видно, що вони мають значну питому вагу в порівнянні з іншими статтями, групуються виходячи з номенклатури використовуваних матеріалів і специфіки підприємства, а також складають матеріальну основу продукції.
Розрізняють технологічне, допоміжне і транспортуюче устаткування для внутрізаводського переміщення сировини, напівфабрикатів, і готової продукції.
До технологічного устаткування відносяться машини і апарати, призначені для переробки муки і додаткової сировини в продукт споживання, тобто хлібні вироби.
Залежно від призначення все технологічне устаткування можна об'єднати в наступні сім груп:
1) Устаткування для зберігання і обліку сировини і підготовки його до виробництва.
2) Устаткування для дозування сировини.
3) Устаткування для приготування тіста.
4) Устаткування для ділення, формування і расстойки тіста.
  5) Печі.
  6)Устаткування хлібосховищ і експедицій.
  7) Устаткування для виробництва спеціальних сортів хлібних виробів.
 До допоміжного устаткування відносяться машини і механізми, вживані для виконання операцій по очищенню і мастилу форм листів, для санітарної обробки хлібних лотків, для упаковки хлібних виробів і т.п.
До транспортуючого устаткування відносяться машини і механізми, призначені для переміщення усередині комбінату сировини, напівфабрикатів, готової продукції.
Хлібопекарські печі є основним технологічним агрегатом, який обусловліваваєт тип і виробничу потужність комбінату. Промислові печі, вживані для випічки хлібобулочних, борошняних, кондитерських і бубличних виробів і т.д.
 Після випічки хлібні і булочні вироби поступають в хлібосховище для охолодження і зберігання [5].

1.3 Історія створення підприємства ТО«³нницький комбінат хлібопродуктів №2»,основні види продукції ,що виготовляється на даному підприємстві

ТОВ «Вінницький комбінат хлібопродуктів №2» , товариство по виробництву борошна пшеничного ,крупи манної ,комбікормів-було створено у 1972 році як державне підприємство .до складу якого увійшли: елеватор з ємністю 29000 тонн ,млин завод сортового та обдирного помолу пшениці -(240-100тн/добу;склад борошна в тарі 3200тн. При двоярусному складанні;комбікормовий завод потужністю 340тн/добу розписного комбікорму(1973р.);цех сумішей на БВД -50тн/добу(1974);цех карбамідного концентрату потужністю 74/37тн/добу(1977р).
Вдосконалення виробництва:
1.Технічне переоснащення млинцеху з переведенням на високопродуктивне обладнання(1984-1987рр).
2.Технічне переоснащення комбікормового цеху із збільшенням потужністі до 580тн/добу (1989-1991).
3.Реконструкція котельні із заміною котлів ДКВР на ДЕ і переведенням на газ (1990-1991рр).
ВАТ «ВКХП №2» складається с таких структурних підрозділів:
- елеватор-приймання,зберігання,очистки зерна;
- млинцех-виробництво борошна,крупи манної
За власнi кошти здiйснюється реконструкцiя хлiбобулочного цеху, будуються скважини i власний водогiн, каналiзацiйна мережа, борошномельний цех. Керiвництво визначає основнi напрямки роботи пiдприємства. Це перш за все його модернiзацiя. Демонтовано морально та фiзично застарiле обладнання.
 Закуплено та змонтовано нове обладнання, власними силами виготовлено сушильнi камери. Все це вiдповiдає вимогам сучасностi i забезпечує виробництво якiсних макаронних виробiв. Вiдбулася замiна старих автомашин на новi, практично створено новий пiдроздiл - транспортний кiлькiсть одиниць якого значно збiльшилась Значно розширився склад довгострокового зберiгання зерна (до 1000 тонн) з метою використання його для власних потреб. В 2006 роцi закуплено, змонтовано та введено в експлуатацiю комплексно-механiзовану лiнiю по виробництву череневих сортiв хлiба, придбано та змонтовано обладнання для виробництва мiлко штучних та здобних виробiв [6,7].
До додаткової сировини на "Вінницькому хлібокомбінаті" відносять воду, дріжджі, сіль, яйця, продукти, приготовані з фруктів і ягід і інТаким чином, судячи по питомій вазі основної сировини в загальній сумі витрат, можна зробити вивід, що хлібопекарське виробництво безпосереднім чином пов'язане з мукомельною промисловістю, що забезпечує основною сировиною - мукою різних сортів і помелів. А додаткова сировина хлебокомбінат отримує від підприємств цукрової, масложирової, соляної, дріжджової і молочної галузей. Підприємство постійно зв'язане постачаннями різних видів сировини і тари з підприємствами інших суміжних галузей промисловості і має розгалужені транспортні зв'язки з ними, а також з магазинами роздрібної торгівлі [7,8].

1.4.Оцінка  впливу підприємства на  навколишне середовище та визначення заходів зменшення впливу
Враховуючи науково-технічний прогрес, великі темпи зростання виробництва, зростання міста і населення, збільшуються масштаби впливу виробництв на навколишнє природне середовище, тому росте необхідність підвищеної уваги до охорони атмосферного повітря. За рахунок впровадження проекту реконструкції, істотно зменшується викиди забруднюючих речовин (СО2, NO, NO2) в атмосферне повітря.
Загальна частка викидів забруднюючих речовин котельної порівняно з іншими джерелами викидів хоча й не домінуюча, але все ж доволі суттєва-7,7%.
Заходи щодо запобігання перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у процесі виробництва:
-використання обладнання передбачене згідно технологічного регламенту;
- проведення режимно налагоджувальних робіт на котлоагрегатах 1 раз на три роки;
На даний момент почали розробляти котельні із матеріалів, які майже не мають шкідливості для навколишнього середовища и людини [8,9].
2 РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ В ХЛІБОПЕКАРСЬКІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ
 Хлібопекарські печі є головним обладнанням кожного хлібозаводу, власне робота печей визначає не тільки асортимент та якість продукції, але й значною мірою впливає на економічні показники підприємства. В тепловому балансі хлібозаводу від 40 до 50% палива витрачається на хлібопекарські печі та 20–30% – на зволоження середовища пекарської камери, тому витрати палива на хлібозаводі значною мірою залежать від роботи хлібопекарських печей. Нині через значне падіння обсягів виробництва хліба та хлібобулочних виробів в країні, порівняно з 90-ми роками, більшість хлібопекарських печей вимушено  експлуатуються  в одно- або двозмінному режимі, через що середній коефіцієнт їх використання в промисловості знизився до 0,2-0,5. Суттєве скорочення активного часу роботи печей призводить до значних витрат тепла на підтримування їх в „гарячому” режимі під час простою, особливо це стосується печей з цегляною обмурівкою. За статистичними даними, на харчових підприємствах країни на так звані „перехідні” режими щорічно витрачається в промисловості  близько 45% палива від загальних витрат його на випікання хліба та хлібобулочних виробів.
  В останні 10 років на хлібопекарських підприємствах введено в експлуатацію значну кількість морально і фізично застарілих тунельних печей з газовим обігріванням, які відпрацювали свій термін на підприємствах Європи, були демонтовані і після ремонту ввезені в Україну. Висока економічність роботи більшості з цієї групи печей, на думку фахівців хлібопекарської промисловості, сумнівна. Нових сучасних енергоощадних конструкцій хлібопекарських печей закордонного виробництва, у зв’язку з їх високою вартістю, за останні роки ввезено в Україну дуже мало.
Велика кількість теплової енергії на хлібопекарських підприємствах витрачається на виробництво пари, яка використовується на технологічний процес гігротермічної обробки тістових заготовок в печах при випіканні більшості хлібобулочних виробів. Ця пара виробляється переважно в котлах старих конструкцій з малим коефіцієнтом корисної дії.
Заміна хлібопекарських печей старих конструкцій на нові енергоощадні печі – нагальне завдання виробників хлібобулочних виробів, розробників та виробників нових печей.
При розробці печі особлива увага приділялась розв’язанню проблем, від яких значною мірою залежить економічність її роботи. Це, передусім, зменшення витрат теплової енергії завдяки:

  • якісному спалюванню палива;
  • зменшенню викидів теплоти в атмосферу з вихідними газами;
  • зменшенню тепловиділення зовнішніми поверхнями печі;
  • зменшення нераціональних витрат теплоти в пекарній камері;
  • раціоналізації автоматизованої системи управління піччю;
  • зменшення витрат пари на гігротермічну обробку тістових заготовок та теплоти на одержання цієї пари.

Останні 3 роки на комбінаті активно впроваджують енергозберігаючи технології. Що дає чималий економічний ефект. На кожну піч хлібобулочного цеху встаноівили парогенератори, які споживають тепло від пічного пальника.Окрім того, що виробленої у такій спосіб пари достатньо для зволоження продукції на всіх технологічних лініях, вона ще й потрібних параметрів.  А це означає, що в технологічному процесі не буває збоїв та аварійних зупинок, а отже, нема і браку. Хліб випікається об'ємним, з рівномірною м'якушкою і тонкою скоринкою. Одна гігакалорія зі свого пароутворювача коштує 32 гривні, тоді як куплена у 2,6 раза дорожча. Це 385 тисяч гривень економії за рік. Десь за стільки ж часу окупилися й витрати на це нововведення.
Таким же ефективним було й впровадження власних теплообмінників, змонтованих на газоходах печей (див. додаток Б). Використовуючи тепло газів, які печі викидають в атфосферу, ці агрегати гріють воду для підприємства. За теплової потужності кожного в 20 -25 тисяч кілокалорій на рік, вони повністью покривають потребу хлібовиробництва у горячій воді.
 Встановлення  теплообмінників щороку заощаджує для підприємства 33 тисячі гривень. А вартість самих установок разом із монтажем окупилася за шість місяців. Є тут ще й побічна економія. Кошти не витрачаються на експлуатацію та ремонт паропроводів і систем повернення конденсату.
Впровадження енергоощадних технологій, на хлібокомбінаті охоплює й систему опалення. Поставивши датчики з мінімальною похибкою обліку горячої води, хлібопекарі більше не переплачують енергетикам. А це плюс щорічних 30 тисяч гривень у бюджет підприємства. Та ще плюс 70 тисяч заощадних, завдяки багатозонним лічильникам з диференційованим обчисленням споживання струму в будь-який час доби і за різними тарифами. В результаті, коли електроенергія найдорожча, підприємство витрачаю ії найменьше. Тоді не праціють найенергоємкіші дільниці. Якщо до цієї економії додати ще 21 тисячу гривень від ощадливого використання горячого повітря з поверхневої виробничої зони для вентиляторів теплової завіси, то можна уявити майже повний комплекс енергозбереження на хлібокомбінаті № 2.Велике значення для економії палива в печі має чітке підтримання в автоматичному режимі раціональних теплових та гігротермічних параметрів випікання хлібобулочних виробів по температурних зонах пекарної камери. Система автоматичного регулювання роботою печі А2-ХПК успішно виконує це завдання. Крім регулювання тепловою потужністю пальника по температурі вихідних газів, є можливість додатково використувати для цієї мети сигнали по температурі кожної із зон пекарної камери. Це особливо корисно при довготривалих перервах в завантаженні печі тістовими заготовками, щоб не допустити перегрівання пекарної камери, яке призводить до зайвих витрат палива, а також до погіршення якості продукції, що випікається. Крім того, конструктивно система автоматизації виконана з підвищеною надійністю, в ній мінімінізовано кількість елементів в схемі, для чого використані мікропроцесорні пристрої, які дозволяють “вмістити” значну частину необхідних для керування піччю елементів. Вироби відомих світових фірм (Lenze, Siemens, SchneiderElektrik, Lovato тощо), якими комплектуються шафи управління піччю, відзначаються високою надійністю в роботі, що до мінімуму знижує можливість ава
рійних зупинок печі, і, своєю чергою, сприяє економії енергоресурсів.
Практично в усіх хлібопекарських печах для гігротермічної обробки тістових заготовок використовується пара, яка виробляється централізовано в спеціальних парових котлах. При цьому параметри цієї пари (тиск, температура, вологість) рідко відповідають вимогам технологічного процесу гігротермічної обробки тістових заготовок в печах. Тиск пари в котлах піднімається, зазвичай, до 0,4 – 0,6 МПа, значно підвищується рівень її сухості та температура за рахунок витрат великої кількості теплової енергії. На вході в систему парозволоження печі тиск пари, зазвичай, знижується до 10–15 КПа. Завдяки високому рівню сухості пари, її витрати на парозволоження тістових заготовок, наприклад, батона із борошна вищого гатунку, для більшості сучасних тунельних печей сягають 200 кг на тонну продукції, для печей з тупиковою пекарною камерою типу ФТЛ-2 завдяки додатковому перегріванню пари на вході в піч – до 300 кг на тонну продукції [9].
Розробники печі А2-ХПК надавали першочергового значення вирішенню питання мінімалізації витрат пари на гігротермічну обробку тістових заготовок та теплової енергії на її виробництво. Пара, що використовується для гігротермічної обробки тістових заготовок, в печі А2-ХПК виробляється у вбудованому в її конструкцію парогенераторі. При цьому її параметри максимально відповідають вимогам технологічних параметрів гігротермічної обробки тістових заготовок – відносна вологість наближається до 100%. При випіканні батонів із борошна вищого гатунку, для гігротермічної обробки яких в тонельних хлібопекарських печах витрачається зазвичай до 220 кг пари на тонну продукції, а в печах з тупиковою пекарною камерою навіть до 400 кг пари, в печах А2-ХПК на вході в систему парозволоження печі тиск пари становить 0,12–0,15 КПа, витрата пари при цьому становить 100–120 кг на тонну продукції. Парогенератор обладнаний системою автоматичного регулювання його роботою, яка забезпечує необхідну (задається оператором  на пульті керування) кількість пари на гігротермічну обробку тістових заготовок, живлення парогенератора водою, безпеку роботи. Вода, що використовується для живлення парогенератора, як було сказано раніше, підігрівається за рахунок вихідних димових газів печі в теплоутилізаторах, встановлених на димових трубах печі.
В 2004 році за техдокументацією, розробленою ВАТ „УкрНДІпродмаш”, Броварський завод „Торгмаш” розпочав серійне виготовлення малогабаритних двоярусних печей А2-ХПК.2, які призначені для хлібозаводів малої потужності, а також для заміни фізично зношених тупикових печей ФТЛ-2.
Нова піч вигідно відрізняється від існуючих печей. В ній можна випікати різноманітний асортимент подових хлібопекарських виробів, у тому числі подовий хліб із суміші житнього та пшеничного борошна. Піч має вбудований парогенератор, що робить її незалежною від наявності технологічної пари ззовні. Завдяки незначній теплоінерційності піч можна вивести на робочий режим  протягом  1- 1,5 год.
Піч оснащена пальником німецької фірми „Драйцлер”, при роботі якого в продуктах згорання практично відсутні шкідливі викиди чадного газу та окисів азоту. 
При роботі печі забезпечується автоматичне розпаювання, підтримування заданих оператором температурних режимів у пекарській камері, тривалість випікання виробів та безпека її  роботи[10].
3 РОЗРАХУНОК ФІНАНСОВОГО ЕФЕКТУ ПРИ ВПРОВАДЖЕННІ РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧИХ ЗАХОДІВ

Завдання 1. Розрахувати необхідну площу сонячних панелей, які потрібно встановити на території Вінницького комбіната хлібопродуктів№2 для повного заміщення органічного палива.
а) розрахувати потенційну кількість енергії ЕС, яку можна отримати з 1 м2 сонячної панелі за 1 рік із врахуванням сумарного річного потенціалу для Вінницької області (потенціал сонячної енергії, PC,=4200 МДж/м2) та того, що ефективність сонячної панелі складає  q = 10 % [6]:
,                                                   (3.1)
де РС – сумарний річний потенціал сонячної енергії, МДж/м­2;
     q – ефективність сонячної панелі, %.
Вихідні дані: Рс=4200 МДж, q = 10 %.
[МДж/м2]
б) розрахувати кількість енергії, яка виділяється при спалюванні всієї кількості палива N, яке використовується на хлібопекарському підприємстві .
 [МДж],                                                (3.2)
де n – кількість енергії, яка виділяється при спалюванні 1 т умовного палива.
Вихідні дані: N= 86000 тис. м3/рік, n=10,3кВТ/т
[кВт]
1кВт – 3600 кДж
10,3КВт – х кДж
.
Е=37,08МДж.
в) розрахувати необхідну площу сонячних панелей:
.                                                              (3.4)
                                 Вихідні дані: Е=37080000Дж., Ес=420МДж.
                                [м2]
Завдання 2. Розрахувати кількість вітроустановок, необхідних для повного заміщення органічного палива на підприємстві (галузі):
,                                                                (3.5)
де L – кількість енергії, яка виробляється однією вітроустановкою за 1 рік:
 [Мдж],
де Р – потужність вітроустановки (приймаємо рівною 100 кВт·год);
 t – кількість годин в році, протягом яких ефективно працює вітроустановка (приймаємо рівною 2000 год).

Висновки: Для повного заміщення органічного палива (природного газу) на хлібопекарському комбінаті для вироблення електроенергії потрібно 5 вітроустановкок, потужністю 100 кВт.
Завдання 3. Розрахувати чистий дохід від впровадження ресурсозберігаючих заходів на підприємстві у вигляді використання k вітроустановок потужністю 100 кВт.
Чистий дохід від впровадження природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів на конкретному підприємстві розраховується за формулою [8]:
,                                         (3.7)
де Веп – вартість зекономленого палива, грн./рік;
     Пе – плата за викиди забруднювальних речовин в навколишнє середовище, грн./рік;
     Пз – плата за нанесену шкоду здоров’ю населення, грн./рік (прийняти 1000 грн./рік);
     Кt – капіталовкладення в природоохоронні і ресурсозберігаючі заходи, грн.;
      і – термін впровадження природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів, років.
Вартість зекономленого палива:

де w – вартість палива ( 1 м3 газу – 2000 грн.).
Вихідні дані: w=86000 грн., N=2тис. м3/рік.
[грн]
Плата за викиди забруднювальних речовин в навколишнє середовище [9]:
                                        (3.9)
де Мі  обсяг викиду забруднювальної речовини, т;
    Нбі  норматив збору за тонну і-ої забруднювальної речовини, грн/т (табл. 3.2).
Таблиця 3.2 – Нормативи збору за викиди забруднювальних речовин


Назва забруднюючої речовини

Норматив збору, грн/т

Вуглецю оксиди

3

Азоту оксиди

80

Ангідрид сірчистий

80

Пил

3

Кнас  коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту (табл. 3.3);
Таблиця 3.3 – Значення коригувального коефіцієнту в залежності від чисельності населення


Чисельність населення, тис.чол.

Коефіцієнт

До 100

1

100,1-250

1,2

250,1-500

1,35

500,1-1000

1,55

Понад 1000

1,8

Кф  коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту (табл. 3.4);

Таблиця 3.4 – Значення коригувального коефіцієнту в залежності від народногосподарського значення населеного пункту [9]


Тип населеного пункту

Коефіцієнт

Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (райцентри, міста районного значення, селища та села)

1

Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (республіканські та обласні центри, міста державного, республіканського, обласного значення)

1,25

Населені пункти, віднесені до курортних Автономної       Республіки Крим

1,65

Вихідні дані: М(азоту оксиди)=266,6 кг., М(ангідрид сірчистий)= 318,2 кг., М(вуглецю оксид)=430 кг., М (пил)=60,02 кг.,Н(азоту оксиди)=80 грн/т., Н(ангідрид сірчистий)=80 грн/т., Н(вуглецю оксид)=3 грн/т., Н(азоту оксиди)=3 грн/т. Кнас 1. Кф =1.

, [грн.]                                                    (3.10)
де І – капіталовкладення у 1 кВт виробленої енергії, грн/кВт (для вітряків І =5000 грн/кВт);
С – теплотворна здатність палива кВт/т.
Вихідні дані: І = 5000 грн/кВт., для природного газу С = 10,3 кВт/т.

Розраховуємо чистий дохід:
Вихідні дані: Веп=172000грн/рік., Пе=81430 грн/рік., Пз=0 грн./рік; Кt=505594грн.
[грн]
Висновки: Чистий дохід від впровадження ресурсозберігаючих заходів на хлібопекарському виробництві у вигляді 5 вітроустановкок потужністю 100 кВт/год  за 10 років складає 2433181 грн, що дає можливість за цей термін окупити дану установку.

Завдання 4. Розрахувати об’єм відходів лісу, необхідних для повного заміщення органічного палива на підприємстві [6]:
,                                                             (3.10)
де Еліс. – кількість енергії, яка виділяється при спалюванні 1 м3 відходів лісу (4,93 МДж/м3).
Вихідні дані: Е=3,2508 МДж., Еліс.=4,93 МДж/м3
[м3]
Висновки: Для повного заміщення органічного палива (природного газу) на хлібопекарському виробництві потрібно 6,59 м3 відходів лісу.
ВИСНОВКИ
В даній роботі виконано наступне:

  • Розглянуто загальну характеристику переробної промисловості агропромислового комплексу України,а саме хлібопекарьске виробництво. Розглянуто основні технологічні процеси у хлібопекарському виробництві. Проведена оцінка  впливу підприємства на  навколишне середовище та визначення заходів зменшення впливу.
  • Запропоновані основні ресурсозберігаючі пристрої та обладнання на хлібопекарському виробництві. Заміна хлібопекарських печей старих конструкцій на нові енергоощадні печі. Також ефективним було й впровадження власних теплообмінників, змонтованих на газоходах печей.  Встановлення  теплообмінників щороку заощаджує для підприємства 33 тисячі гривень. А вартість самих установок разом із монтажем окупилася за шість місяців.
  • Зроблені розрахунки фінансового ефекту при впровадженні ресурсозберігаючих заходів на хлібопекарьскому комбінаті хлібопродуктів. Чистий дохід від впровадження ресурсозберігаючих заходів на хлібопекарьскому комбінаті у вигляді 5 вітроустановкок потужністю 100 кВт за 10 років складає 2433181 грн, що дає можливість за цей термін окупити дану установку.І

Для повного заміщення органічного палива (природний газ) на  хлібопекарьскому комбінаті для вироблення електроенергії потрібно 5 вітроустановкок, потужністю 100 кВт або 7592,57м2 сонячних панелей.

 

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Клименко Л.П.Техноекологія: Навчальний посібник.-Сімферополь: Таврія, 2000. - 305с.
2. Злобин Л.А. Оптимизация технологических процессов хлібопекарного производства.-М.:Агропромиздат, 1987.-200с.
3.Ковальской Л.П.Технологія пищевих производств.-м.: Агропромиздат, 1988. - 286с.
4.Драгилев А.И. Устройство и эксплуатация оборудования предприятий пищевой промышленности.-М.: Пищевая промышленность, 1987.-257с.
4.Плотникова М.Ф.,Мосейчук В.В.Специфика развития предприятий хлебопекарной промышленности // Научный журнал.-2007.-№29.-с.6-15.
6. Сухарев С.М.,Чудак С.Ю., Сухарева О.Ю.Техноекологія та охорона навколишнього середовища:Навчальний посібник.-Львів:Новий світ,2004-280с.
7.Офіційний сайт ООО “ЕНС” http:www.ej.kubagro.ru/2007/05/pdf/04/pdf
8. Бондаренко В. Сучасне обладнання хлібопекарській галузі: [Технічне оновлення хлібопекарського виробництва] // Харчова і переробна промисловість. — 2005. — № 1. — С.26-27.
9. Технология пищевых производств / Под ред. Л.П. Ковальской. – М.: Агропромиздат, 1988. – 286 с.
10. Малахов Н.Н. Процессы и аппараты пищевых производств. Орел: ОрелГТУ, 2001 - 686 с.

 

Скачати

Види навчальних матеріалів: 
Оцінка: 
0
No votes yet