Науково-методичні засади забезпечення екологічно безпечного водокористування в процесі урбанізації

Скачати

Актуальність теми. Процес урбанізації суспільства, що відбувається в Україні, викликає об’єктивні протиріччя, які пов’язані зі зростанням промисловості в містах і підвищенням добробуту населення з одного боку, та подальшим антропогенним навантаженням на довкілля з іншого боку. Подолання цих розбіжностей неможливе без створення передумов для збалансування інтересів суспільства і можливостей природи, розвитку промисловості та екологічної безпеки.

Однією з основних і найбільш гострих еколого-господарських проблем нашої країни, пов’язаних з процесом урбанізації, є незадовільний стан водних ресурсів. На сьогодні в Україні майже не залишилося водних об‘єктів, які б за екологічним станом належали до першої (найкращої) категорії. До 1-3 (практично чисті) категорії відноситься лише 15 % водних об’єктів, до 4-5 категорії (забруднені) – 60 %, до 6-7 категорії (брудні і дуже брудні) – 25 %.

Еколого-соціальне значення водного фактору за останні роки суттєво зросло, він став одним з основних факторів ризику в більшості міст і районів, який загрожує здоров'ю нації. Скидання стічних вод (СВ) усіх видів від населених пунктів є одним із головних забруднювачів і засмічувачів водних об‘єктів в Україні.

Одним з вагомих чинників, що негативно впливають на якість поверхневих вод, є антропогенне евтрофування. Розвиток цього процесу та його еколого-соціальні й економічні наслідки в Україні набули таких масштабів, що оцінка впливу евтрофування на стан водних об’єктів – джерел питного водопостачання, а також розробка і обґрунтування шляхів зменшення негативного впливу водного фактору на здоров‘я населення зараз розглядаються як державні завдання.

Актуальність та теоретико-прикладна значимість проблеми екологічно безпечного природокористування і, зокрема, водокористування, приваблює інтерес до неї представників різних галузей сучасної науки: М.В.Васільєв,          А.А. Верниченко, О.С.Волошкіна, А.В.Гриценко, Є.В.Єременко, А.В.Караушев, М.С.Коваленко, Т.І.Коляда, А.М.Крайнюкова, Г.Я.Красовський, В.Р.Лозанський, М.Ф.Реймерс, В.Д.Романенко, І.Д.Пічахчі, Л.А.Сиренко, Г.О.Сухоруков, О.М. Трофимчук, Б.Хендерсон-Селлерс, Я.Я.Цееб, В.Я.Шевчук, І.А. Шеренков, І.І.Яковцова, А.В. Яцик та ін. Вагомий внесок у розробку цієї проблеми внесли вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти: О.М.Алимов, І.К.Бистряков, П.П.Борщевський, Б.В.Буркинський, В.М.Геєць, З.В.Герасимчук, І.Л.Головинський, Б.М.Данилишин, Д.С.Добряк, М.І.Долішній, С.І.Дорогунцов, Я.В.Коваль, В.П.Кухар, А.С.Лисецький, В.С.Міщенко, В.К.Симоненко, В.М.Степанов, А.М.Федорищева, М.А.Хвесик, Є.В.Хлобистов, Л.Г.Чернюк та інші.

Існуючі теоретичні розробки, методологія, практика та особливості сучасного водокористування в населених пунктах України потребували поглибленого їх дослідження з позицій екології, економіки природокористування, соціології, що було зроблено в рамках даної роботи.

Головна ідея дисертаційних досліджень полягає у тому, що на основі узагальнення накопичення вітчизняних і зарубіжних теоретичних знань, відомчої інформації та практичного досвіду розробити методологічні основи, інноваційні технології і механізми впровадження екологічно безпечного водокористування в населених пунктах України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає тематичному плану наукових досліджень Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України та Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем (УкрНДІЕП) Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Положення дисертаційної роботи використані при виконанні теми  „Програма упорядкування водовідведення в населених пунктах України (розроблення)”, (номер державної реєстрації 0103U007797), в межах якої автором обґрунтовано основні теоретико-практичні шляхи впровадження екологічно безпечного водовідведення в населених пунктах України.

Основні схеми упорядкування водовідведення у населених пунктах розроблено автором у рамках виконання НДР № 9/227/040203/09 „Комплекс заходів щодо упорядкування водовідведення в населених пунктах України”, (номер державної реєстрації 0100U004837). 

Крім того, розробки дисертанта використані при виконанні роботи          № 1/1030/22/3 “Наукове обґрунтування та розробка схем технологічних рішень щодо реконструкції систем водовідведення з урахуванням аварійних ситуацій в приморських містах: Одеса, Маріуполь, Феодосія” (номер державної реєстрації 0106U006769), в якій автором здійснено комплексну оцінку стану водних об’єктів розглянутих регіонів та запропоновано інноваційні технологічні рішення щодо реконструкції систем водовідведення; № 37з/1230/19/2 „Інтегральна оцінка впливу стічних вод Полтавського гірничо-збагачувального комбінату та м. Комсомольськ на водні екосистеми регіону” (номер державної реєстрації 0104U008825), в якій автором обґрунтовано застосування інноваційного механізму управління водоспоживанням з евтрофованих водних об’єктів з використанням дистанційного зондування Землі з космічних супутників.

Авторський внесок у розробку НДР № 26/1030/20 “Оцінка екологічного впливу евтрофування на стан водних об’єктів – джерел питного водопостачання (номер державної реєстрації 0104U006046) полягає у визначенні впливу евтрофування на стан здоров’я населення та його зв’язок із водовідведенням стічних вод. Аналіз впливу евтрофування на питні водозабори Кременчуцького водосховища виконано у роботах Установление причин изменения экологической ситуации в районе водозабора г. Кременчуга (Кременчугское водохранилище) в целях принятия управленческих решений в области природопользования”  (номер державної реєстрації 0104U006046) та “Анализ экологической ситуации в Кременчугском водохранилище (зона Кировоградской области) с целью принятия управленческих решений в области природопользования” (номер державної реєстрації 0102U004743).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад екологічно безпечного водокористування в населених пунктах України та обґрунтування напрямів і механізмів його впровадження в умовах обмеженого фінансування.

          Відповідно до цієї мети послідовно розв’язувалися наступні наукові завдання:

{C}

·        {C}{C}

формування теоретико-методологічних основ екологічно безпечного водокористування населених пунктів в умовах сучасного процесу урбанізації;

{C}

·        {C}{C}

виявлення особливостей водовідведення у поверхневі водні об’єкти –джерела питного водопостачання;

{C}

·        {C}{C}

поглиблення методичних підходів комплексного еколого-соціального оцінювання поверхневих водних об’єктів;

{C}

·        {C}{C}

розробка механізму впровадження екологічно безпечного водокористування в умовах обмеженого фінансування;

{C}

·        {C}{C}

визначення особливості застосування інноваційного механізму управління водоспоживанням з евтрофованих водних об’єктів;

{C}

·        {C}{C}

визначення інноваційних технологій перевлаштування існуючого водокористування в населених пунктах України в екологічно безпечне;

{C}

·        {C}{C}

розробка основних напрямів, завдань і заходів впровадження екологічно безпечного водовідведення в населених пунктах України та обґрунтування етапів їх виконання;

{C}

·        {C}{C}

розробка методичних підходів укрупненої оцінки вартості перевлаштування існуючого водовідведення в населених пунктах України на екологічно безпечне;

{C}

·        {C}{C}

удосконалення фінансово–кредитного механізму забезпечення впровадження екологічно безпечного водовідведення та обґрунтування особливостей застосування при цьому природоохоронного обміну боргів;

{C}

·        {C}{C}

розробка пропозицій щодо упорядкування водовідведення в населених пунктах України на прикладі виконання пілотних проектів.

Об’єктом дослідження є збалансування процесів водопостачання, водовідведення та життєдіяльності населення в умовах урбанізації суспільства.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади забезпечення екологічно безпечного водокористування в населених пунктах України в умовах сучасного процесу урбанізації.

Методи дослідження. Теоретичними основами дисертаційного дослідження є фундаментальні положення теорії економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, самого природокористування (екологічні, соціальні та технологічні складові). Загальною методологічною основою виконаних досліджень є наукові концепції та положення в галузі охорони навколишнього природного середовища, класичні положення водоспоживання та водовідведення.

Для досягнення поставленої в роботі мети використано наступні наукові методи: системного аналізу - для визначення еколого-економічного стану систем водовідведення регіонів, економіко-математичного аналізу – для комплексної оцінки ефективності перетворення систем водовідведення у екологічно безпечні, причинно-наслідкових зв‘язків – для комплексної еколого-медичної оцінки стану водних екосистем, порівняльного аналізу – для співставлення взаємодії природних та антропогенних факторів впливу на водні об‘єкти, економіко-статистичного – для прогнозування загальної вартості переходу населених пунктів на екологічно безпечне водовідведення, соціологічного аналізу – для дослідження соціально-економічних аспектів водокористування.

Інформаційною базою дослідження є природоохоронне законодавство Європейського союзу, існуюча нормативно-правова база України, яка включає закони України, постанови Кабінету Міністрів України та інші документи у галузі водокористування. Дослідження виконувались на основі статистичних матеріалів різних міністерств та відомств, даних, наведених в роботах вітчизняних та закордонних авторів. У дисертації використано також результати моніторингу поверхневих вод України та власні багаторівневі багаторічні натурні дані щодо якості поверхневих вод та міських стічних вод у різних регіонах країни. 

Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш суттєвих результатів дисертаційного дослідження, які відзначаються новизною, відносяться наступні:

вперше:

{C}

·     {C}{C}

розкрито сутність проблеми екологічно безпечного водокористування в умовах сучасного процесу урбанізації, що дозволяє виявити основні елементи, які пов’язані з водокористуванням в населених пунктах, зокрема, їх водоспоживання та водовідведення спільно зі збереженням водних екосистем і покращенням  здоров’я населення;

{C}

·      {C}{C}

визначено особливості взаємодії системи водовідведення, водного об‘єкту, який приймає стічні води, та водоспоживання населеного пункту, на основі якої забезпечується прийняття ефективних управлінських рішень з питань водопостачання населених пунктів з урахуванням антропогенного навантаження на водний об’єкт у процесі урбанізації суспільства;

{C}

·      {C}{C}

розроблено механізм управління водоспоживанням з евтрофованих водних джерел, на підставі застосування дистанційного зондування Землі космічними апаратами та обґрунтування оперативно-попереджувальних заходів, що спрямовані на зменшення безпосереднього впливу евтрофування водних об’єктів на водокористувачів;

{C}

·     {C}{C}

сформульовано цільові установки, завдання, заходи та послідовність впровадження екологічно безпечного водовідведення, які стали методологічним підґрунтям для розробки екологічно спрямованої “Програми упорядкування водовідведення в населених пунктах України”;

{C}

·     {C}{C}

запропоновано методичні підходи оцінки вартості перевлаштування існуючого водовідведення в населених пунктах України в екологічно безпечні системи;

удосконалено:

{C}

·        {C}{C}

методичні підходи до оцінки ефективності використання водних об’єктів, які, на відміну від існуючих, враховують екологічні характеристики водних екосистем водойм різного виду (водотоків, водосховищ та морських акваторій) та еколого-медичні фактори водного впливу на життєдіяльність населених пунктів;

{C}

·        {C}{C}

основні напрями підвищення ефективності водокористування за рахунок доповнення їх екологічними і соціальними показниками стану здоров’я населення;

{C}

·       {C}{C}

методичні підходи економічної оцінки ефективності впровадження екологічно безпечних систем водовідведення, які забезпечують одержання еколого-соціального ефекту цих систем, що сприяє підвищенню інформативності та вірогідності одержаних результатів;

{C}

·       {C}{C}

механізм впровадження екологічно безпечного водовідведення  в населених пунктах України в умовах обмеженого фінансування, який дозволяє побудувати ефективну систему акумулювання коштів на упорядкування водовідведення та їх цілеспрямованого розподілу за еколого-економічними критеріями за вертикаллю „держава – область – населений пункт”;

дістало подальший розвиток:

{C}

·     {C}{C}

основні напрями перебудови існуючих систем водовідведення в населених пунктах України, зокрема, за рахунок впровадження інноваційних технологічних елементів, застосування оперативного контролю складу стічних вод, використання біологічних методів очищення поверхневих стічних вод та інші, що дозволить забезпечити екологічно безпечну роботу систем водовідведення у штатних умовах та в аварійних ситуаціях;

{C}

·     {C}{C}

застосування механізму екоконверсії зовнішнього боргу для цільового фінансування впровадження екологічно безпечного водовідведення в населених пунктах України.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені у дисертаційній роботі наукові результати дають можливість удосконалити систему водокористування в населених пунктах України. Ці результати можуть бути застосовані для обґрунтування економічних, екологічних, технічних і організаційних заходів при формуванні регіональної еколого-соціальної політики регіону. Практична цінність дисертаційних досліджень визначається спрямованістю конкретних рекомендацій для різних рівнів управління житлово-комунальним комплексом, які пов’язані з впровадженням екологічно безпечного водовідведення в населених пунктах України з урахуванням регіональної специфіки.

Наукові положення дисертаційного дослідження автора відносно особливості удосконалення водокористування в різних регіонах України використані в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України при виконанні науково-дослідних робіт «Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів (областей) України до 2015 року (комплексне фундаментальне дослідження)», «Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України», «Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інвестиційного розвитку в Україні» (довідка № 01-11/1107 від 12.12.2007 р.).

Основні напрями, рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення існуючих систем водовідведення з метою впровадження екологічно безпечних систем покладено в основу проекту Державної цільової екологічної Програми упорядкування водовідведення в населених пунктах України, розробленої в Українському науково-дослідному інституті екологічних проблем (акт                122 / 07-11   від  06.02.2008 р.).

Наукові розробки автора використані при проведенні екодіагностики стану водних екосистем у районі металургійного заводу „Ворскла Сталь”   (акт від 14.07.2006 р.).

Методологічні розробки автора впроваджено на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті при розробці елементів екологічно безпечного водокористування (акт від 21.04.2006 р.).

Практична цінність дисертаційних досліджень полягає також у обґрунтуванні основних вимог щодо вдосконалення існуючої нормативно-правової бази України у галузі водокористування з метою забезпечення її гармонізації з європейською екологічною стратегією.

Окремі результати досліджень використано Кременчуцькою міською Радою при обґрунтуванні еколого-медичної оцінки стану Кременчуцького водосховища, який пов’язаний з „цвітінням” води, і визначенні причин зміни екологічної ситуації в районі водозабору м. Кременчук (акт від 25.08.2004 р.).

Результати дисертаційних досліджень щодо теоретико-методологічних та еколого-економічних засад екологічно безпечного водовідведення використано Міністерством охорони навколишнього природного середовища України при розробці на схемному рівні пілотних проектів систем екологічно безпечного відведення побутових, виробничих та поверхневих стічних вод міст Одеса, Маріуполь, Феодосія (акт № 10791/19/2-10 від 28.10.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки щодо сутності, методології та механізму застосування екологічного безпечного водокористування в населених пунктах України, а опубліковані наукові праці містять положення, висновки та пропозиції, сформульовані особисто автором і відображають його внесок у розвиток екологічної науки з економіки природокористування та охорони навколишнього середовища.

Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті положення та ідеї, які одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження апробовано на 24 українських та міжнародних науково-практичних та практичних конференціях, зокрема: „Актуальные вопросы охраны окружающей среды от антропогенного воздействия” (г.Севастополь, 1989 г.); „Проблемы экологической оптимизации землепользо-вания и водохозяйственного строительства в бассейне р. Днепр” (г. Киев, 1992г.); „Актуальные вопросы охраны окружающей среды от антропогенного воздействия” (г. Кременчуг, 1994 г.); „Основні напрями забезпечення безпеки населення та стійкості функціонування господарства України при загрозі виникнення природних та техногенних катастроф”  (м. Київ, 1997 р.); "Екологія Харківщини: стан, проблеми, перспективи" (м. Харків, 2000р.); «Экологическая и техногенная безопасность» (г. Харьков,  2000 г.); VII Международный конгресс по иммунореабилитации. Аллергия, иммунология и глобальная сеть: взгляд в новое тысячелетие (Нью-Йорк, США,  2001 г.); “Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов” (пос.Щелкино, г. Алушта АР Крым, 2000, 2001, 2002, 2005 г.г.); „Оцінка техногенного впливу на довкілля. Нові технології очистки промвикидів, зворотних вод, переробки відходів” (м. Кременчук, 2001 р.); “Екологічні проблеми довкілля та шляхи їх вирішення” (м. Полтава, 2002 р.); “Техногенно-екологічна безпека регіонів як умова сталого розвитку  України” (м. Львів, 2002р.); “Вода: экология и технология” (ЭКВАТЭК-2002) (г. Москва, 2002 г.); “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (м. Харків, 2002 р.); “Сучасні інформаційні технології управління екологічною безпекою регіонів, природокористуванням, заходами у надзвичайних ситуаціях” (с. Рибаче, АР Крим, 2003 р.); “Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенного розвитку та техногенної безпеки регіонів” (г. Дніпропетровськ, 2003 р.); “Можливості космічних технологій інвентаризації лісових і водних ресурсів західних областей України” (Львівська обл., с. Славськ, 2005 р.); «Информационные технологии в ХХІ веке» (г. Днепропетровск, 2005 г.); “Сучасні технології управління екологічною та інформаційною безпекою територій” (с. Рибаче, АР Крим, 2005 р.); “Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення” (м. Алушта, 2005 р.); „Безпека навколишнього природного, соціального та техногенного середовища” (м. Ялта, 2006 р.); „Экологические проблемы старопромышленных регионов” (г. Донецк, 2006 г.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 47 наукових праць загальним обсягом 53 друк. арк., з них 45 друк. арк. належать особисто автору, у тому числі індивідуальна монографія, 23 статті у наукових фахових виданнях, 16 – в інших виданнях, 7 – матеріали конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 462 сторінки комп’ютерного тексту, у тому числі 49 таблиць і 44 рисунки на 32 сторінках, список використаних джерел з 273 найменувань на 31 сторінці, 8 додатків на 39 сторінках.

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

 

У першому розділі роботи “Еколого-економічні основи організації існуючого водокористування в населених пунктах України” викладено основні проблеми існуючого водокористування в умовах сучасного процесу урбанізації.

Все більш широкий розвиток техногенного середовища, взаємодія якого з природним середовищем набуває нових форм і призводить, як правило, до порушення екологічної рівноваги між природою і суспільством. Це призводить до погіршення стану природних водних ресурсів, що є однією з найбільш гострих екологічних проблем нашої країни. Причиною значного дефіциту водних ресурсів є не тільки кількісна їх обмеженість, але і якісне виснаження внаслідок незадовільної еколого-водогосподарської ситуації на більшості поверхневих водних об'єктів.

Одним з найістотніших чинників, що негативно впливають на якість поверхневих вод, є їх антропогенне евтрофування, яке на відміну від природного, є наслідком діяльності людини і полягає у швидкому підвищенні трофності водойм внаслідок надходження до них біогенних елементів і органічних речовин у кількостях, що значно перевищують звичайні природні рівні. При масовому розвитку і відмиранні водоростей у воду надходить значна кількість метаболітів, деякі з них мають токсичні, алергенні та канцерогенні властивості.

На сьогодні вирішення водогосподарських задач неможливо виконати без забезпечення стабільного функціонування екосистем водних об'єктів, без збереження їх цілісності та стійкості. Це можливе лише за умов високого рівня їх вивченості як об’єктів із складною структурою та розгалуженою системою природних і господарських зв’язків, наявністю вірогідної інформації щодо їх екологічного стану, яка необхідна для своєчасного прийняття управлінських рішень, розроблення прогнозів і обґрунтування комплексу водоохоронних заходів.

При такій постановці питання потрібне як підвищення теоретичного рівня досліджень, так і збільшення їх практичної результативності на базі усвідомлення нових концептуальних підходів щодо вибору ефективних екологоорієнтованих управлінських рішень.

У ринкових умовах водні ресурси стають товаром, який має свої специфічні особливості (рис. 1).

Його слід характеризувати з двох боків: кількісного та якісного. Кількісна характеристика визначає доступні обсяги водних ресурсів, які можливо використовувати для потреб користувачів конкретних населених пунктів з дотриманням рівня асимілюючої спроможності водних об’єктів.

Якісна характеристика - це відповідність водних ресурсів потребам користувача за своїми фізичними, гідрохімічними, гідробіологічними та іншими показниками.  На сьогодні відповідно до екологічного законодавства ЄС зростають вимоги щодо забезпечення населення якісною питною водою та суттєвого зменшення впливу стічних вод населених пунктів (НП) на водні екосистеми.

 

 

 
 

{C}{C}

{C}{C}

Подпись: Витрати постачальника{C}

{C}

{C}{C}

{C}{C}

Подпись: Зиск користувача{C}

{C}

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Схема формування ціни на водні ресурси як на товар

 

У цих умовах актуальною стає задача виявлення резервів щодо поліпшення роботи системи водокористування в НП за рахунок удосконалення системи її організації та управління.

Організація і управління як водоспоживанням, так і водовідведенням у НП, ґрунтується на трьох нерозривних складових: дотриманні існуючої нормативно-правової бази, організації контролю за якістю виконання процесів водокористування та виборі необхідних технологій  (рис. 2).

З усієї множини проблем водопостачання автором розглядаються лише ті, що пов’язані з високим рівнем евтрофування водних об’єктів, при якому підготовка питної води традиційними засобами (коагуляцією, відстоюванням, фільтруванням) не забезпечує необхідну її якість. Ці засоби не зменшують вміст у воді розчинених токсичних речовин, які є наслідком розпаду синьозелених водоростей. Крім того, сучасні методи контролю за рівнем евтрофування не дозволяють оперативно приймати управлінські рішення для забезпечення ефективного захисту населення від цього природно-антропогенного явища.

Завданням водовідведення з території НП є приймання стічних вод у місцях їх утворення, транспортування їх до очисних споруд, очищення та скид у водні об’єкти. У дисертаційному дослідженні обґрунтовано напрями удосконалення існуючого водовідведення, до яких віднесено: організація спільних підходів щодо управління водовідведенням та водоспоживанням на рівні НП; розробка стратегії управління роботою системи водовідведення для штатних умов та аварійних ситуацій, пов’язаних з залповими скидами високозабруднених виробничих стічних вод у систему водовідведення НП; застосування спеціальних еколого-соціальних досліджень впливу водного фактора на життєдіяльність населення; здійснення вибору варіантів удосконалення систем водовідведення з урахуванням еколого-економічних факторів.

{C}

{C}

Подпись: організовані{C}

{C}

{C}

{C}

Подпись: організовані{C}

{C}

{C}

{C}

Подпись: неорганізовані{C}

{C}

{C}

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На підставі викладеного можна дійти до висновку, що виходячи із сучасного стану водокористування в НП, яке зазнало суцільної руйнації в процесі їх урбанізації, перспективною є стратегія екологічно безпечного водокористування. Тому впровадження в Україні системи екологічно безпечного водокористування є необхідною умовою екологізації національної та регіональної політики.

У другому розділі „Концептуальні основи екологічно безпечного водокористування у процесі урбанізації” висвітлено основні напрями нової еколого-соціальної концепції водокористування в НП України,  в основу якої покладено дотримання жорстких екологічних обмежень при соціально-економічному розвитку держави.

Забезпечення якісного водоспоживання з поверхневих водних об‘єктів неможливе без збереження та поліпшення стану їх водних екосистем. Тому на сьогодні проблеми збереження водних екосистем стають домінуючими. Виходячи з цього, в основу запропонованої концепції організації та управління екологічно безпечним водокористуванням покладено збереження та поліпшення існуючого стану водних екосистем, як складових водогосподарського комплексу НП, при забезпеченні умов життєдіяльності населення, яке користується цією водою.

В якості елемента планування удосконалення водокористування пропонується розробити державну цільову екологічну „Програму розвитку систем екологічно безпечного водокористування в населених пунктах України” (рис. 3). Ця програма повинна ґрунтуватися на законодавчій базі України і  бути спрямованою на адаптацію до вимог Директив ЄС.

Водоспоживання та водовідведення виділені як окремі складові цієї програми і розглядаються як цілісні механізми забезпечення життєдіяльності НП. При створенні та налагодженні їх роботи необхідно ураховувати взаємозв’язки між ними.

Під екологічно безпечним водоспоживанням розуміється таке, за якого забезпечується захищеність джерел та систем водоспоживання від впливу негативних антропогенних та природних факторів і виконуються  нормативні вимоги у сфері питного водопостачання або рекреаційного водокористування. 

Нормативно-правова база екологічно безпечного водоспоживання ґрунтується на існуючих нормативних документах. Крім того, вона повинна  враховувати: еколого-медичний ризик від забруднення водних об’єктів різними інгредієнтами; особливості спільного використання гігієнічних, водогосподарських і екологічних нормативів якості вод; гармонізацію підходів до нормування якості води в Україні та в європейських державах; еколого-економічні критерії прийняття управлінських рішень щодо забезпечення питним водопостачанням конкретного населеного пункту з поверхневих водних джерел.

Запропонована автором комплексна еколого-соціальна оцінка стану поверхневих водних об’єктів регіону та їх спеціальний контроль ґрунтується на принципах міждисциплінарного підходу і потребує виконання  двох програм: екологічного дослідження водних екосистем та еколого-соціального дослідження впливу водного фактору на життєдіяльність населення за допомогою суто медичних методів.

 

 






 


Екологічна безпека водних ресурсів як складова

національної безпеки України

 

 


 


 

 

 


Водні екосистеми (поверхневі)– головна компонента

водогосподарського комплексу населених пунктів

 


 


 


 


Розробка державної цільової екологічної “Програми розвитку систем екологічно безпечного водокористування у населених пунктах України”


 


 


 


 


 


Екологічно безпечне водоспоживання


 


 


Екологічно безпечне водовідведення


 


 


 


 


 


 


 


 


Нормативно-правова база з урахуванням стану водних екосистем


 


Комплексна еколого-соціальна оцінка поверхне-вих водних об’єктів та їх спеціальний контроль


 


Довгострокові та оперативні технологічні заходи водопостачання


 


Механізм реалізації Програми в умовах обмеженого фінансування


 


Нормативно-правова база, яка враховує проблеми екологічно безпечного водовідведення


 


Оперативний контроль всіх категорій стічних вод


 


Технології  екологічно безпечного водовідведення


 


 


 


 


 


 


 


 


Деталізація елементів державної „Програми...” до рівня населеного пункту

 


 

 


Організація експлуатації екологічно безпечного водовідведення та водоспоживання населеного пункту  у штатних умовах та аварійних ситуаціях


 


 


 


Населений пункт

                                                                       

 

Рис. 3. Еколого-соціальна концепція

водокористування в населених пунктах України

 

Дана оцінка стосується всіх водних об’єктів, але особливо вона важлива при дослідженнях евтрофованих водойм, схильних до „цвітіння”. Для них автором розроблено підходи щодо збору та обробки інформації відносно рівня евтрофування водних об’єктів з використанням даних від штучних супутників Землі.

Для зменшення негативного впливу евтрофування водойм при їх використанні для питного водопостачання населених пунктів автором запропоновано довгострокові та оперативні  технологічні заходи  водопостачання, які спрямовані на поступове зменшенням обсягів скидання неочищених і недостатньо очищених стічних вод НП,  очищення русла водойми від донних відкладів, які є джерелом вторинного забруднення, та на зменшення безпосереднього впливу на водокористувачів евтрофованих водних об’єктів. Характер та обсяги здійснення оперативних заходів залежить  від фактичного рівня евтрофування водойми.

Під  екологічно-безпечним водовідведенням (ЕБВ) у населених пунктах розуміється  комплекс санітарних заходів та інженерних споруд, що забезпечують збір, очищення та відведення стічних вод усіх категорій з території населених пунктів у водні об’єкти, при якому не порушуються нормативні вимоги щодо стану екосистем водних об’єктів - приймачів стічних вод за умови задоволення потреб населеного пункту.

Впровадження ЕБВ повинно ґрунтуватися на трьох елементах (див. рис. 3): нормативно-правовій базі, яка враховує особливості регіону розташування населених пунктів; оперативному контролі всіх категорій стічних вод; інноваційних технологіях ЕБВ. У сукупності названі елементи дозволяють досить повно охопити можливі напрями впливу на водовідведення НП при побудові ефективної системи його управління.

У сучасних умовах переходу економіки України до ринкових відносин необхідним є розробка економічного механізму впровадження екологічно безпечного водокористування з урахуванням  обмеженого фінансування. Метою створення цього механізму є забезпечення акумулювання коштів з різних джерел і їх цільове розподілення за еколого-економічними критеріями. Цей механізм складатиметься з трьох послідовних дій: вибір джерел фінансування; ранжування заходів, які розроблено у рамках впровадження екологічно безпечного водокористування за еколого-економічними критеріями; цільовий розподіл коштів, які надходять з усіх джерел.

В основу ЕБВ покладено інноваційні технології, які захищено деклараційним патентом на винахід. Основою цих технологій є: додавання в існуючі схеми водовідведення модуля, що управляється; застосування біоінженерних очисних споруд для очищення поверхневих стічних вод; проведення вертикального планування території НП, прилеглих до водного об’єкту, тощо.

Автором показано, що створення (удосконалення) систем водокористування НП повинно базуватися на їх еколого-економічному обґрунтуванні (ЕЕО), яке погоджується із системним підходом до явищ та процесів матеріальної дійсності. Це положення використано для розробки методичних рекомендацій щодо ЕЕО впровадження способів удосконалення систем водокористування і складається з наступних етапів: 1) конкретизації задачі соціально-економічного обґрунтування екологічно безпечного способу водокористування відповідно до поставленої мети; 2) визначення переліку і якісного опису сутності основних еколого-економічних показників; 3) розрахунку кількісних значень показників; 4) підготовки пропозицій за результатами обґрунтування.

ЕЕО допускає оцінку трьох показників: еколого-соціальний ефект - витрати – час, зміст яких визначається характером задачі, що розв'язується. На роль показника еколого-соціального ефекту при обґрунтуванні ЕБВ автором пропонується використання модифікованого показника якості води (табл. 1).

 

Таблиця 1

Структура показника еколого-соціального ефекту для обґрунтування варіантів створення (удосконалення) систем водокористування НП





Клас якості води


1


2


3


4


5


Категорія якості води (якість вод за ступенем їх чистоти /забруднення)


1

(Дуже чиста)


2

(Чиста)


3

(Досить

чиста)


4

(Слабко забруд-

нена)


5

(Помірно забруд-нена)


6

(Брудна)


7

(Дуже брудна)


Стан здоров’я населення у зв’язку з водним фактором


Рівень еколого-гігієнічного ризику (у балах)

               

Джерело: розроблено автором з використанням методики В.Д.Романенко, В.М.Жукинського, О.П.Оксіюк та ін.

 

Конкретне значення показника категорії для фахівця-еколога в галузі водоохоронних заходів дає узагальнену картину стану досліджуваних вод і може бути використано для порівняльного оцінювання способів водовідведення.

Економічні показники запропоновано представити двома різновидами: показниками обсягу необхідних ресурсів на реалізацію способу водовідведення; часовими показниками щодо створення системи водовідведення, заснованої на конкретному способі та періоді її експлуатації.

   До ресурсних показників віднесено: будівельну вартість системи водовідведення (К); вартість річних експлуатаційних витрат на утримування системи водокористування (С).

До часових показників віднесено: інтервал часу будівництва системи водовідведення ( Тк); інтервал часу експлуатації системи водовідведення (Тс).

Всі чотири економічних показники (К, С, Тк і Тс) запропоновано  представити  часовою діаграмою розподілу витрат  (рис. 4).

Діаграма дозволяє оцінити  який обсяг витрат і в якому році необхідно відшукати на будівництво, а потім зіставити їх з обсягом коштів, які можна одержати з різних джерел фінансування. Якщо обсяг необхідних витрат на будівництво буде перевищувати можливості джерел фінансування, то має сенс відразу порушити питання щодо коригування проекту у бік зменшення величини витрат на  будівництво. Якщо це не вдається забезпечити, то цей варіант проекту доведеться відхилити від подальшого аналізу.

Величини  річних експлуатаційних витрат можна зіставити з обсягом коштів, які одержуватимуть щорічно від користувачів системи водовідведення, розрахованих за існуючими тарифами. Це дозволить оцінити чи буде потреба змінювати існуючий тариф, а якщо так, - то в якому розмірі?

 

 

                           Tк                                              Tс

 
 

 

 

 

{C}

                            

{C}

                 K1      K2     К3     C1      C2       C3      C4              Cn-1      Cn

 

                                   
 
   
               
             

….

 

 
 

 

 

 

 

{C}

{C}

{C}

{C}

                                                                  .  .  .

                 t1      t2      t3        t4         t5        t6        t7                tn-1       tn                   t

 

Рис. 4. Часова діаграма розподілу витрат на будівництво та експлуатацію системи водовідведення

 

Комплексна економічна характеристика-діаграма витрат (див. рис. 4) дозволяє особі, що приймає рішення про удосконалення системи водовідведення, робити важливі практичні висновки. Однак, для безпосереднього зіставлення варіантів способів створення (удосконалення) систем водовідведення вона непридатна. Для цього запропоновано  використовувати показник чистої поточної вартості (ЧПВ), що розраховується з використанням даних, одержаних на основі часової діаграми витрат :

{C}

{C}

{C}

{C}

,                        (1)

де: Е – бар'єрна (відсоткова) ставка, яка визначає фінансову віддачу, очікувану від вкладень; Т – момент часу, до якого приводять витрати. При співставленні варіантів за формулою (1) строки експлуатації систем водовідведення приймається однаковим, рівним 10 рокам.

Запропоновані автором методичні рекомендації щодо ЕЕО створення (удосконалення) систем водокористування дозволяють проводити вибір найбільш ефективних варіантів їх впровадження у конкретному НП.

У третьому розділі „Науково-методичне забезпечення напрямів  удосконалення водокористування в умовах урбанізації” викладена розробка управлінського інструментарію впровадження екологічно безпечного водокористування в населених пунктах України.

Автором запропоновано розрізняти оцінювання екологічного стану водних об’єктів з урахуванням їх специфіки - характеру течії та рівня солоності – окремо для водотоків, водосховищ та ставів, морських акваторій. 

Для водотоків оцінку якості води слід проводити згідно з міжвідомчим нормативним документом „Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями" авторів В.Д. Романенка, В.М. Жукинського, О.П. Оксіюк та ін.

Для водосховищ та ставів, які мають підвищений рівень евтрофування, дисертантом запропоновано спосіб оцінки ризику антропогенного евтрофування поверхневих вод, який захищено Деклараційним патентом на корисну модель. Згідно з цим способом послідовно обчислюються трофо-сапробний індекс Ітс, трофічний індекс Карлсона (Iт) і гігієнічний індекс (Іг), який визначається аналогічно трофо-сапробному індексу з використанням удосконаленої гігієнічної класифікації.

Рівень еколого-гігієнічного ризику визначається ступенем „цвітіння” вод і  обчислюється за формулою:

{C}{C}

{C}{C}

{C}{C}

{C}{C}

,                                         (2)

де Рц - інтегральний показник рівня „цвітіння”;  Бф – значення показника біомаси фітопланктону (у балах); Бфт - значення частини біомаси токсичних водоростей від загальної біомаси (у балах); N – кількість використаних характеристик.

Згідно з розробленою класифікацією (табл. 2) значення Рц у межах 1 ч 1,4 свідчить про незначний еколого-гігієнічний ризик; в межах 1,5 ч 2,0 – слабкий; 2,1 ч 3,0 – помірний; 3,1 ч 4,0  - високий;  > 4,0 – дуже високий ризик. 

Для екологічної оцінки якості морських акваторій автор пропонує взяти за основу проект керівного нормативного документу „Цілі та стандарти якості морського середовища”, розроблений в Українському науковому центрі екології моря Мінприроди України.

Удосконалення до нього полягає у тому, що у випадку розташування у досліджуваній акваторії випусків стічних вод необхідно доповнити перелік показників забруднюючих речовин тими інгредієнтами, які присутні у стічних водах. Значення стандарту якості запропонованих інгредієнтів відповідає гранично допустимим концентраціям для даного виду водокористування.

Важливим управлінським інструментом впровадження екологічно безпечного водокористування є розроблений інноваційний механізм управління водоспоживанням з евтрофованих водних джерел, в якому запропоновано методику визначення рівня їх евтрофування із застосуванням дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) космічними апаратами та обґрунтовано оперативно-попереджувальні заходи, які спрямовано на зменшення безпосереднього впливу евтрофування водних об’єктів на водокористувачів.

 Проведений автором аналіз дозволив за еколого-економічними критеріями показати доцільність застосування методів (ДЗЗ) спільно з наземними дослідженнями для оперативного спостереження за евтрофованими водними об’єктами.

 

 

Таблиця 2

Шкала визначення зон еколого-гігієнічної небезпеки за рівнем «цвітіння» поверхневих вод –

джерел питного водопостачання




Якість поверхневих вод (рівні «цвітіння» води)


Оцінки трофності вод


Оцінка ризику очікуваних ефектів “цвітіння” вод


екологічні


гігієнічні


 

з екологічних позицій


 

з гігієнічних позицій


Біомаса фітопланктону мг/дм3


Біомаса токсичних

видів

водоростей,  %


Іт

 


Ітс

 


Чисельність

фітопланк.-тону,

тис. кл/дм3


Іг

 


Чиста

(I початкове),

1 £ Рц £ 1,4


<2,0


<5,0


<40


<3.0


≤ 1,0


1-1.4


Відсутність будь-яких проявів негативного впливу


Слабко забруднена

(II слабке)

1,5 £ Рц £ 2,0


2,1 - 5,0


5-10


41-53


3.0 - 4.4


³ 1.0 < 50


1.5-2.09


Поява плівок на поверхні води, пригноблення функціонування особливо чуттєвих організмів.


Перешкоди при водопід-готовці, проскакування живих кліток


Помірно забруднена

(III помірне)

2,1 £ Рц £ 3,0


5,1 - 10,0


11-25


54-63


4.5 - 5.4


³ 50 < 100


2.1-3.0


Поява шару спливаючих водоростей, погіршення якості води, порушення збалансованості продукції і деструкції, зміна видової і популяційної розмаїтості, уповільнення самоочищення


Ускладнення процесів водопідготовки, поява за-пахів, присмаків, погір-шення мікробіологічних показників води


Брудна

(IV сильне)

3,1 £ Рц £ 4,0


10,1 - 50,0


25-50


64-71


5.5 - 6.4


³ 100

< 500


3.1-4.0


Утворення плям «цвітіння» і нагонних мас водоростей, різке погіршення якості води, пригнічення функціонування багатьох гідробіонтів, аж до заморів; мікробіальне забруднення вод


Забивання фільтрів, обро-стання устаткування, поява запахів і присмаків, альго-токсинів; погіршення стану здоров'я найбільш чутливих груп населення


Дуже брудна

(V дуже сильне «гіперцвітіння»)

Рц > 4,0


>50,0


> 50


³72


>6.5


>500


4.1-5.0


Товщина шару скупчення водоростей дося-гає декількох см, відбувається інтенсивне забруднення вод, росте їх токсичність, спостерігаються замори безхребетних і риб, відбувається деградація екосистеми


Водний об'єкт не може бути використаний як джерело питного водопостачання

 

Джерело: розроблено автором з використанням методики В.Д.Романенка, В.М.Жукинського, О.П.Оксіюк та ін.

 

При цьому обґрунтовано застосування хлорофілу-А у воді як комплексного показника рівня евтрофування  водойм, а також запропоновано проект регламенту проведення наземних та космічних спостережень з урахуванням динаміки евтрофування водних об’єктів.

Залежно від рівня евтрофування визначаються категорії якості водного об’єкта, за якими запропоновано заходи оперативно-попереджувального змісту. Ці заходи направлено на зменшення безпосереднього впливу забруднення на користувачів водних об’єктів-джерел питного водопостачання. Крім того, сформульовано заходи довгострокового виконання з формування стійкої тенденції щодо зменшення впливу стічних вод НП на стан водних об’єктів.

До управлінського інструментарію відноситься також математичне моделювання роботи системи водовідведення у штатному режимі та за аварійних ситуацій, пов’язаних з надходженням надмірно забруднених виробничих стічних вод у мережу відведення побутово-виробничих стічних вод НП. Одержані результати моделювання застосовуються для оперативного управління мережами водовідведення, попередження аварійних ситуацій та мінімізації їх наслідків.

У четвертому розділі „Концептуальні підходи до планування впровадження екологічно безпечного водовідведення в населених пунктах як функції менеджменту в процесі урбанізації” наведено основні напрями, завдання і заходи впровадження екологічно безпечного водовідведення в населених пунктах України та етапи їх виконання. Крім того, наведено результати  апробації впровадження ЕБВ у вигляді пілотних проектів на схемному рівні для низки міст, які розрізняються за чисельністю, географічним положенням, виробничим та рекреаційним потенціалом.

У теорії екологічного менеджменту особливе значення надається дослідженням процесу урбанізації суспільства, що спостерігається протягом останніх десятиріч і призводить до глобалізації проблем великих міст і мегаполісів. Місто – багатоплановий соціальний організм, складний економіко-географічний, архітектурний та інженерно-будівельний комплекс, який динамічно та суперечливо розвивається. Водночас місто – частина загальної екосистеми, що активно впливає на її стан.

У роботі автором обґрунтовано, що однією з головних причин антропогенного евтрофування водойм є надходження до них з території НП сполук азоту, фосфору, органічних речовин та мікробіальних організмів з неочищеними поверхневими стічними водами, неочищеними та недостатньо очищеними стічними водами комунального господарства в аварійних ситуаціях на водовідвідних мережах і на очисних біологічних спорудах НП. Для розв’язання проблеми щодо зменшення забруднення водних об’єктів під науковим керівництвом дисертанта розроблено програмні рішення щодо упорядкування водовідведення в населених пунктах України (програмні рішення).

Автором сформульована стратегічна мета програмних рішень – реалізація нової екологічної політики суспільства, спрямованої на відновлення сприятливого екологічного стану поверхневих вод шляхом припинення їх прогресуючого забруднення скидами від НП неочищених і недостатньо очищених стічних вод. Ця мета має подвійний характер. По-перше, вона спрямована на забезпечення екологічно стійкого функціонування водних об‘єктів як елементів природного середовища зі збереженням властивостей водних екосистем. По-друге, в програмних рішеннях визначено сутність ЕБВ в НП України, яке полягає у задоволенні господарських потреб без погіршення якості водних ресурсів та умов життєдіяльності населення. Для досягнення мети  обґрунтовано необхідність реалізації тактичних задач і прийомів по впровадженню комплексу узгоджених і взаємопов’язаних нормативних, технологічних, економічних, інформаційних та організаційних заходів щодо упорядкування в НП існуючого водовідведення, екологічно небезпечного стосовно поверхневих водних об’єктів. Реалізацію програмних рішень планується здійснювати за трьома основними групами напрямів: нормативно-методичними, еколого-технологічними та еколого-економічними. Кожний з напрямів деталізується формулюванням його завдань та заходів. Забезпечення реалізації завдань та заходів поділяється на три види: наукове, організаційне та інформаційне, які у свою чергу включають відповідні завдання та заходи.

 В умовах обмеженого фінансування природоохоронних заходів автором запропоновано здійснювати перехід НП України на ЕБВ згідно з програмними рішеннями у два етапи. Перший етап їх реалізації (5 – 7 років) – організаційно-підготовчий. На цьому етапі головна увага повинна приділятися закладанню основ переходу в Україні на ЕБВ шляхом створення нормативних, наукових, інформаційних, економічних та організаційних передумов його упорядкування. На другому етапі реалізації програмних рішень (20 - 25 років) – необхідно виконати основні завдання щодо впровадження ЕБВ в усіх НП України.

Всі заплановані заходи обох етапів повинні виконуватися на одному з трьох рівнів: державному; регіональному; місцевому.

На державному рівні основну увагу необхідно приділити удосконаленню існуючої нормативно-методичної бази у галузі будівництва та експлуатації систем водовідведення, створенню інформаційної бази по регіонах (областях) України щодо існуючого стану систем, розгляду і затвердженню  механізму забезпечення фінансування з державних та зовнішніх джерел для реалізації програмних рішень, контролю і аналізу виконання її заходів і завдань.

На регіональному рівні передбачається створення інформаційної бази щодо характеристик водовідведення в НП регіону, джерел забруднення поверхневих водних об’єктів і підземних вод, технічного стану і умов експлуатації мереж відведення поверхневих стічних вод НП регіону. Передбачається також прогнозування розвитку промисловості в НП регіону, курортно-оздоровчих закладів, координація робіт з боку регіональних держадміністрацій з перебудови в населених пунктах існуючого водовідведення; забезпечення асигнувань з регіональних бюджетних та позабюджетних джерел фінансування для виконання програмних завдань по кожному НП регіону.

На місцевому рівні передбачається коригування або розробка програм оздоровлення навколишнього природного середовища в НП у зв’язку з упровадженням ЕБВ з урахуванням місцевих особливостей, розробка схем упорядкування водовідведення у НП та виконання програмних рішень відповідно до розроблених схем, а також забезпечення асигнувань коштів з місцевих бюджетних та позабюджетних джерел фінансування запланованих заходів щодо перевлаштування водовідведення у НП.

Апробацію основних положень методології та методичних підходів щодо упорядкування водовідведення виконано при реалізації пілотних проектів упорядкування водовідведення в окремих містах України - Полтаві, Одесі, Маріуполі, Феодосії (табл. 3).

Таблиця 3

Напрями та результати досліджень щодо пілотних проектів

впровадження екологічно безпечного водовідведення  



Напрями досліджень


Основні результати досліджень у населених пунктах


Полтава


Одеса


Маріуполь


Феодосія


Техноло-гічні аспекти


Технологічні схеми упорядкування водовідведення


Технологічні схеми упорядкування водовідведення


Технологічні схеми упорядкування водовідведення


Технологічні схеми упорядкування водовідведення


Еколого-соціальні аспекти


Комплексна оцінка якості води Ворскли


Аналіз основних джерел забруд-нення прибереж-ної частини Чорного моря


Оцінка відносного антропогенного навантаження на довкілля


Особливості екологічної оцінки якості морських вод


Математична модель та програма розра-хунку водовідве-дення промвузла “Північний”


Комплексна

еколого-соціаль-на оцінка впро-вадження  ЕБВ


Комплексна

еколого-соціаль-на оцінка впро-вадження  ЕБВ


Ретроспективний аналіз морського узбережжя Південного берегу Криму


Рекомендації щодо побудови системи оперативного контролю якості стічних вод


Оцінка зміни ризику захворю-ваності населен-ня при впро-вадженні  ЕБВ


Оцінка зміни ризику захворю-ваності населен-ня при впро-вадженні  ЕБВ


Проект цільово-го екологічного регламенту якіс-ного стану вод-ної екосистеми


 


 


Екологічна оцін-ка річок Кальчик і Кальміус та дендроекологіч-ні дослідження


 


Економічні аспекти


Визначено вартість впровадження  ЕБВ


Визначено вартість впрова-дження  ЕБВ


Визначено вартість впрова-дження  ЕБВ


Визначено вартість впрова-дження  ЕБВ


 


Обґрунтовано застосування механізму еко-конверсії для фі-нансування ЕБВ


 


 


Впровад-ження пере-дових інфо-рмаційних технологій


Побудова електронних карт з використанням ГІС-технологій


Побудова електронних карт з викорис-танням ГІС-технологій


Побудова електронних карт з використанням ГІС-технологій


Побудова електронних карт з використанням ГІС-технологій

Джерело: розробка автора.

 

По кожному з проектів зроблено аналіз технологічного стану споруд та водовідвідних мереж, розроблено технологічні схеми упорядкування існуючого водовідведення, визначено способи очищення поверхневих стічних вод різних водозбірних територій міст, обґрунтовано будівництво нових гідротехнічних споруд (насосних станцій, локальних очисних споруд, регулюючих ємностей, напірних та безнапірних трубопроводів, дощоприймачів) і запропоновано місця їх розташування.

Крім суто технологічних рішень,  виконано з різним ступенем деталізації аналіз існуючого стану водних об‘єктів – приймачів стічних вод вибраних міст, еколого-соціальні наслідки впровадження екологічно безпечного водовідведення, визначено вартість роботи, на прикладі Одеси обґрунтовано застосування механізму екоконверсії для фінансування перевлаштування водовідведення міста, показано основні аспекти застосування сучасних інформацій технологій – ГІС-технологій та засобів дистанційного зондування землі.

У п’ятому розділі „Економічний механізм формування екологічно безпечного водовідведення в населених пунктах” розглянуто підходи щодо вирішення питань економічного супроводження впровадження екологічно безпечного водокористування в населених пунктах України.

  Важливим елементом  обґрунтування управлінських рішень при плануванні робіт на ранніх стадіях проектування системи є  проведення попередньої  оцінки вартості її реалізації. Розроблено методику прогнозування вартості реалізації заходів щодо перевлаштування відведення поверхневих стічних вод, яка  основана на укрупненому методі розрахунку витрат за відносними коефіцієнтами. Методика базується на використанні питомої вартості аналогу та інтегральних коефіцієнтів, що враховують  місцеві фактори конкретного населеного пункту. З урахуваннях цих факторів, орієнтовну вартість впровадження екологічно безпечного водовідведення населеного пункту (С) можна визначити за залежністю:

     {C}{C}

{C}{C}

{C}{C}

{C}{C}

,                                               (3)

де Vо, Vоб – річний об‘єм опадів, який випадає на територію досліджуваного і базового НП відповідно, м3; Ку, Куб – узагальнений коефіцієнт, яким враховуються еколого-технологічні особливості перевлаштування водовідведення досліджуваного і базового НП відповідно; Сб- вартість перевлаштування “базового” НП (аналогу), визначену на основі розробленого для нього проекту на схемному рівні.

Для визначення узагальненого коефіцієнту Ку запропоновано залежність:

Ку = Кр ∙ Кв ∙ Кан,                                         (4)

де  Кр – коефіцієнт, який  враховує  складність проведення реконструкції системи водовідведення та залежить від  чисельності населеного пункту і коливається в межах 0,6 ч2,3; Кв - коефіцієнт, який  враховує стан водних об‘єктів, що  приймають поверхневі стічні води, і визначається за даними Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні і змінюється від 1,1 (відмінна якість поверхневих вод) до 1,7 (дуже погана якість); Кан - коефіцієнт, яким враховується антропогенне навантаження на регіони України, визначається за статистичними даними.

Автором за залежністю (3) виконано розрахунки вартості перевлаштування водовідведення в обласних центрах (табл. 4). Для розрахунку вартості перевлаштування водовідведення в інших населених пунктах регіонів, окрім обласних центрів, запропоновано коефіцієнт (Кро), яким враховується складність перевлаштування водовідведення в цих населених пунктах через середню чисельність їх населення.

Перевірка адекватності запропонованої методики була зроблена на низці населених пунктів (Феодосія, Одеса, Маріуполь), для яких розроблено проекти перевлаштування водовідведення на схемному рівні і визначено уточнені вартості робіт на основі детальних розрахунків. Похибка прогнозів за даною методикою не перевищує 20 %, що є припустимим на ранніх стадіях створення систем.

Отримати значні кошти на упорядкування водовідведення в населених пунктах України  (17745,45 млн. грн. в цінах 2004 р.) у стислий термін у складних умовах перехідного етапу економіки нашої держави не представляється можливим. Прогнозується, що на це знадобиться до 30 років. Тому запропоновано спеціальний механізм впровадження заходів щодо удосконалення водовідведення  в населених пунктах України в умовах обмеженого фінансування.

  Він дозволяє за чіткою вертикаллю „держава – область – населений пункт” побудувати систему акумулювання коштів для цього та їх цілеспрямованого розподілу за еколого-економічними критеріями. Зміст цілеспрямованого розподілу коштів полягає у виявленні тих областей, населених пунктів, водозбірних районів, з території яких водовідведення найбільш негативно впливає на водні екосистеми,  та у першочерговому виділенні  грошей на впровадження програмних рішень для цих проблемних територій.

Автор рекомендує в якості зовнішнього джерела для фінансування програмних рішень використовувати механізм екоконверсії або „Борги на проведення природоохоронної діяльності (БНД)”. В екоконверсії передбачається трансформація зовнішніх зобов’язань країни у місцеві, соціально кращі, продуктивні інвестиції. У цьому сенсі екоконверсія вигідна як для країни-боржника, так і для країн-кредиторів. Програмні рішення мають чітку екологічну спрямованість і є досить ефективними з еколого-соціальної точки зору, що повністю співпадає з вимогами до застосування механізму БНД. Цей механізм широко використовується у світовій практиці і має декілька форм реалізації.

 

Таблиця  4

Визначення вартості перевлаштування відведення поверхневих стічних вод

у населених пунктах України  (у цінах 2004 р.)





Обласний центр


Площа облас. центру, кв. км


Річні опади, ho,

мм


Кр


Кв


 

Кан


Вартість пере-влаштування в обл. центрі, млн. грн


Чисельність обласного. центру,  тис. мешканців


Чисельність населення області, тис. мешканців


Кро


Вартість пере-влаштування у регіоні в цілому, млн. грн.


Сімферополь


107,4


505


1


1,4


1,4


127,09


364


1550,4


0,7


417,06


Вінниця


61


630


1


1,5


1,2


82,70


357,9


768,6


0,6


139,64


Луцьк


41,6


529


0,8


1,4


1,0


29,47


206,2


543,7


0,6


58,41


Дніпропетровськ


397


512


1,9


1,6


1,8


1329,77


1071,5


3041,3


0,8


3285,45


Донецьк


358


515


1,9


1,45


1,8


1093,09


1026


4145,4


0,8


3751,78


Житомир


61


606


0,8


1,3


1,2


55,16


282,3


695


0,6


103,53


Ужгород


34,4


740


0,8


1,3


1,0


31,65


117,2


453,2


0,6


86,10


Запоріжжя


236,2


510


1,6


1,6


1,6


589,90


811,1


1451,3


0,7


915,83


Івано-Франківськ


38,9


681


0,8


1,4


1,4


49,66


233,7


570,6


0,6


92,62


Київ


824,7


649


2,3


1,5


1,4


3090,71


2621,7


3577,9


0,6


3767,07


Кіровоград


11,6


499


0,8


1,5


1,2


9,97


260,2


679,500


0,6


19,60


Луганськ


255,6


473


1


1,6


1,6


370,03


499


1906,3


0,7


1100,52


Львів


152


740


1,6


1,4


1,4


421,72


758,7


1572,4


0,6


693,09


Миколаїв


259,8


465


1,3


1,3


1,2


292,91


511,5


842,9


0,6


406,77


Одеса


160


464


1,9


1,4


1,6


306,93


1021,1


1599,7


0,6


411,28


Полтава


77


569


1


1,4


1,2


88,00


315,3


943,8


0,7


210,79


Рівне


44,3


568


0,8


1,4


1,0


33,69


248,5


591,7


0,6


61,61


Суми


99


605


0,8


1,4


1,2


96,24


291,6


853,3


0,6


207,47


Тернопіль


32


611


0,8


1,5


1,0


28,05


226,3


482,9


0,6


47,13


Харків


305,6


519


1,9


1,6


1,4


807,04


1466,3


2134,4


0,6


1027,66


Херсон


206


441


1


1,3


1,2


169,43


325,7


723,6


0,6


293,63


Хмельницький


90


669


0,8


1,6


1,0


92,14


254


737,9


0,6


197,46


Черкаси


77,5


517


0,8


1,4


1,2


64,38


294,8


783,4


0,6


128,41


Чернігів


64


601


1


1,3


1,2


71,74


303,8


725,6


0,6


131,50


Чернівці


150


661


1


1,5


1,0


142,25


241,2


379,1


0,6


191,04


Сума


 


 


 


 


 


9473,7


 


 


 


17745,45

Джерело: розраховано автором на підставі статистичних даних.

 

У роботі показана найбільш перспективна для України форма, яка передбачає створення спеціального екологічного фонду, що діятиме  упродовж усього строку будівництва проекту і сприятиме підвищенню ефективності використання цих коштів.

Для реалізації механізму БНД в Україні необхідно  об‘єднання зусиль наступних відомств: розробників зазначених програмних рішень - Мінприроди; Міністерства іноземних справ; Центробанку; Міністерства юстиції; Мінздраву; Мінжитлокомунгоспу. Цим відомствам слід створити неурядову організацію по розробці механізму екоконверсії для фінансування програмних рішень та узгодження його з урядом України і надання матеріалів урядам країн-кредиторів.

 

 

ВИСНОВКИ

 

У дисертаційній роботі розроблено теоретико-методологічні засади та практичні рекомендації перевлаштування існуючого водокористування в населених пунктах України на екологічно безпечне. Це дозволило отримати наступні науково-практичні результати:

1. На сьогодні одним з головних чинників національної безпеки держави є водогосподарські проблеми в населених пунктах України. Суттєвим фактором погіршення стану поверхневих водних об’єктів є триваючий скид недостатньо очищених та неочищених зворотних вод від населених пунктів. Такий скид призводить до антропогенного евтрофування поверхневих вод, яке полягає у швидкому підвищенні трофності водойм внаслідок надходження до них біогенних елементів і органічних речовин у кількостях, що значно перевищують звичайні природні рівні. При значному рівні евтрофування спостерігається інтенсивне «цвітіння» водойм синьозеленими водоростями, при масовому розвитку і відмиранні яких у воду надходить значна кількість метаболітів, деякі з них мають токсичні, алергенні та канцерогенні властивості.

2. Існуючі організація та управління водокористуванням у населених пунктах спрямовані на забезпечення потреб населених пунктів, а збереження стану водних об’єктів – джерел питного водопостачання та приймачів стічних вод – лише декларується. Автором запропонована нова еколого-соціальна концепція організації водокористування, сутність якої полягає у застосуванні комплексного підходу до проблеми впровадження екологічно безпечного водокористування, який об‘єднує три невід‘ємні складові: екологію - соціальні аспекти – економіку природокористування.

Особливістю нової концепції організації екологічно безпечного водокористування у населених пунктах є орієнтація на більш високий рівень комплексності в оцінках стану водних екосистем, в урахуванні впливу різних джерел антропогенного навантаження на водні об’єкти, у застосуванні еколого-медичних досліджень впливу водного фактору на життєдіяльність населення, у впровадженні сучасних технологій водовідведення, у спеціальному моніторингу евтрофованих водних об’єктів, у прийнятті на основі перелічених комплексних досліджень ефективних управлінських рішень.

3. Удосконалено програму екологічних досліджень водних екосистем, яка містить комплексні дослідження природних факторів формування поверхневих вод та джерел антропогенного навантаження на водні екосистеми при штатній роботі систем водовідведення та в аварійних ситуаціях. Запропоновано для дослідження стану евтрофованих водних екосистем застосовувати гідрохімічні, гідробіологічні, біохімічні, токсикологічні методи. При цьому необхідне дослідження не тільки водного середовища, але і донних відкладів.

При організації водокористування з поверхневих евтрофованих водних джерел, схильних до „цвітіння”, для оцінки впливу водного фактору на життєдіяльність населення потрібне додаткове застосування комплексних еколого-медичних методів досліджень (імунологічних, ендокринологічних, гінекологічних). Результатами цих досліджень є прогнозування ризику захворювання населення внаслідок водокористування з евтрофованих водних джерел.

4. Установлено, що існуюче водовідведення є екологічно небезпечним стосовно поверхневих водних об‘єктів. На сьогодні системи водовідведення перестали задовольняти встановленим вимогам не тільки за фактором фізичного, але і морального старіння. Автором розроблена концепція екологічно безпечного водовідведення у населених пунктах, при якій не порушуються нормативні вимоги щодо стану екосистем водних об’єктів - приймачів стічних вод. 

5. Сформована концепція екологічного маркетингу, яка пов’язана з специфічним ринком екологічних товарів та послуг. За цією концепцією важливою складовою при формуванні пропозицій в системі товарно-грошових відносин є застосування інноваційних технологій, яким притаманні ознаки екологічно чистих. Інноваційні технології перевлаштування водокористування в населених пунктах полягають в обов’язковому застосуванні акумулюючих ємностей на території очисних споруд або біля каналізаційних насосних станцій, які запобігатимуть надходженню на біологічну ланку очисних споруд суміші побутово-виробничих стічних вод, забруднених понад вимоги біологічного способу очищення, що дасть змогу забезпечити реалізацію ефективного управління роботою системи водовідведення в населених пунктах у штатних умовах та в аварійних ситуаціях.

Весь об’єм поверхневих стічних вод з території населених пунктів рекомендується піддавати біологічній очистці. Для цього слід застосовувати локальні очисні споруди – біоінженерні споруди або направляти ці стічні води для очищення на комунальні біологічні очисні споруди населеного пункту.

6. Розроблено методичні рекомендації, що дозволяють проводити соціально-екологічне обґрунтування нового способу водовідведення порівняно з існуючим. Запропоновано: структуру нового показника екологічного ефекту, в основі побудови якого лежать відомі категорії якості поверхневих вод, що доповнені рівнем еколого-гігієнічного ризику захворюваності населення залежно від конкретних категорій якості вод; комплексні економічні показники – часова діаграма розподілу витрат на будівництво (реконструкцію) і експлуатацію системи екологічно безпечного водовідведення, а також показник чистої поточної вартості витрат; особливості оцінювання екологічного ефекту та економічних показників стосовно розглянутої задачі і порядку трактування отриманих результатів.

7. Складовою частиною запропонованої еколого-соціальної концепції водокористування в населених пунктах України є проведення комплексного оцінювання стану поверхневих водних об’єктів. Запропоновано таке оцінювання виконувати з урахуванням специфіки трьох основних видів водних об’єктів: водотоків; водосховищ та ставів; морських акваторій.  Для евтрофованих водосховищ та ставів, схильних до „цвітіння”,  автором запропоновано спосіб оцінки ризику антропогенного евтрофування поверхневих вод, згідно з яким обчислюються послідовно трофо-сапробний індекс, трофічний індекс Карлсона, який є функцією концентрації  хлорофілу-А, гігієнічний індекс. За цими показниками, а також за показником сумарної біомаси фітопланктону та біомаси токсичних водоростей, розраховується інтегральний показник рівня „цвітіння”. 

8. Розроблено інноваційний механізм управління водоспоживанням  населених пунктів з евтрофованих водних джерел, згідно з яким пропонується оперативну оцінку рівня евтрофування водних об’єктів виконувати спільно методами дистанційного зондування Землі та наземних спостережень і за їх результатами приймати управлінські рішення щодо зменшення безпосереднього впливу на водокористувачів води з евтрофованих водних об’єктів.

У ході розробки методики обстеження евтрофованих водних об’єктів: обґрунтовано вміст хлорофілу-А у воді, як комплексного показника рівня евтрофування  водойм;  обґрунтовано порядок вибору характерних точок для проведення вимірювань контактним методом  у конкретному водному об’єкті;  розроблено проект регламенту проведення наземних та космічних спостережень з урахуванням динаміки евтрофування водних об’єктів.

За результатами обстежень рівня евтрофування водних об’єктів розробляються управлінські рішення, в яких обґрунтовуються заходи, що  використовуватимуться для прийняття рішень довгострокового виконання з формування стійкої тенденції щодо зменшення впливу стічних вод населених пунктів на стан водних об’єктів, а також заходи  оперативно-попереджувального змісту, які направлено на зменшення безпосереднього впливу на водокористувачів води евтрофованих водних об’єктів залежно від рівня евтрофування водойми - джерела питного водопостачання. Результати досліджень дають змогу органам влади різних рівнів (державної, обласної, місцевої) приймяти запропоновані варіанти управлінських рішень залежно від рівня евтрофування водойм для забезпечення  своєчасного захисту населення від цього природно-антропогенного явища.

9. Для впровадження екологічно безпечного водовідведення автором запропоновано заходи щодо удосконалення існуючої інформаційної бази. Ці заходи стосуються коригування існуючої системи моніторингу стічних та поверхневих вод в населених пунктах, забезпечення автоматизованої обробки та накопичення екологічної інформації, потрібної для впровадження екологічно безпечного водовідведення, формування потоків інформації, необхідної для органів різних рівнів управління при  розробці управлінських рішень, розробки програмного забезпечення для автоматизації розрахунків характеристик систем водовідведення  в населених пунктах.

10. Для впровадження екологічно безпечного водовідведення під керівництвом автора розроблені програмні рішення щодо упорядкування водовідведення в населених пунктах України, реалізація яких задовольнятиме у необхідному обсязі господарські потреби населених пунктів у водовідведенні без погіршення якості водних ресурсів та умов життєдіяльності населення. Крім того, вони забезпечать екологічно стійке функціонування водного об‘єкту як елемента природного середовища зі збереженням властивостей водних екосистем. Підходи, на яких базуються програмні рішення, відповідають вимогам міжнародних нормативних документів, а її впровадження сприятиме забезпеченню організації водовідведення в населених пунктах нашої держави на рівні країн ЄС.

11. Для більш ефективного використання обмежених фінансових ресурсів автором запропоновано реалізацію проектів перевлаштування систем водовідведення в населених пунктах проводити з урахуванням результатів їх ранжування за комплексним критерієм. Розроблено методику визначення такого критерію, в якому враховуються три групи показників: екологічні (вплив скидання стічних вод населених пунктів на якість води водних об'єктів); технічні (стан каналізаційних колекторів, ступінь завантаження очисних споруд, обсяги існуючого скидання неочищених і недостатньо очищених стічних вод у водні об'єкти); економічні (вартісні і часові показники реалізації проектів перевлаштування водовідведення). Це дасть змогу виділити перспективні проекти з максимальним потенціалом одержання екологічного ефекту на одиницю вкладених коштів. 

12. Виконана апробація впровадження програмних рішень у вигляді пілотних проектів упорядкування водовідведення на схемному рівні для міст Полтава, Одеса, Маріуполь, Феодосія. Їх вибір зумовлено необхідністю охопити найбільш різноманітні населені пункти за чисельністю, за географічним положенням, за виробничим та рекреаційним потенціалом. Для всіх цих населених пунктів виконано науково-екологічне обґрунтування впровадження екологічно безпечного водовідведення, розроблено технологічні схеми упорядкування водовідведення і побудовано відповідні електронні карти з використанням ГІС-технологій, визначена вартість реалізації запланованих заходів.

Результати розроблених пілотних проектів показали, що  впровадження екологічно безпечного водовідведення в населених пунктах України забезпечить значний екологічний ефект та суттєве підвищення безпеки життєдіяльності населення. 

13. При плануванні робіт на ранніх стадіях проектування системи екологічно безпечного водовідведення в населених пунктах важливим елементом  обґрунтування управлінських рішень є  проведення попередньої  оцінки вартості її реалізації. Розроблено методику прогнозування вартості реалізації заходів щодо перевлаштування системи відведення стічних вод, яка  основана на укрупненому методі розрахунку витрат за відносними коефіцієнтами. Методика базується на використанні питомої вартості аналогу та інтегральних коефіцієнтів, що враховують  місцеві фактори конкретного населеного пункту. Прогнозна оцінка вартості впровадження програмних рішень щодо упорядкування водовідведення в населених пунктах України, що виконана за розробленою методикою, складає 17.7 млрд. грн. (у цінах 2004 р.).

14. Запропоновано спеціальний механізм впровадження програмних рішень в населених пунктах України в умовах обмеженого фінансування. Він дозволяє за чіткою вертикаллю „держава – область – населений пункт” побудувати систему акумулювання коштів на реалізацію програмних рішень та їх цілеспрямованого розподілу за еколого-економічними критеріями. При цьому зміст цілеспрямованого розподілу коштів полягає у виявленні тих областей, населених пунктів, водозбірних районів, з території яких водовідведення найбільш негативно впливає на водні екосистеми,  та у першочерговому виділенні  грошей на впровадження заходів Програми для цих проблемних територій.

15. Як важливе зовнішнє джерело для фінансування програмних рішень автор рекомендує використовувати фінансово-економічний механізм екологічної конверсії зовнішнього боргу України, або „Борги на проведення природоохоронної діяльності (БНД)”. Право на таку заяву виникає з того,  що розроблені заходи Програми мають чітку екологічну спрямованість і є досить ефективними з еколого-соціальної точки зору, і це повністю співпадає з вимогами до застосування механізму БНД.

    Використання механізму екоконверсії у вирішенні проблем упорядкування водовідведення в населених пунктах України дасть позитивний вплив на динаміку економічного розвитку країни, буде сприяти істотному поліпшенню екологічної ситуації, підвищенню рівня життєдіяльності населення, зміцненню міжнародного співробітництва в галузі охорони навколишнього природного середовища, зростанню авторитету України на світовій арені.

 

 

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

 

Монографії

{C}

1.          {C}{C}

Дмитрієва О.О.  Екологічно   безпечне   водокористування   у   населених   пунктах  України / Дмитрієва О.О. – К.: РВПС України НАН України, 2008. – 459 с.

 

Статті у наукових фахових виданнях

{C}

2.{C}{C}

Дмитрієва О.О. Існуюча концепція управління водокористуванням населених пунктів України / О.О. Дмитрієва // Продуктивні сили і регіональна економіка: [зб. наук. праць у 2 ч.].-  К.: РВПС НАН України, 2006.- Ч. ІІ. - С. 228-238.

{C}

3.{C}

Дмитриева Е.А. Космическая информация дистанционного зондирования Земли как фактор принятия оперативных управленческих природоохранных решений / Е.А. Дмитриева // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія економічна.– Харків: ХНУ, 2005.- № 650.- С. 100-103.

{C}

4.          {C}

Дмитрієва О.О. Еколого-соціальна концепція управління водокористуванням населених пунктів України / О.О. Дмитрієва  // Економіка природокористування і охорони довкілля: [зб. наук. праць].- К.: РВПС НАН України, 2006.- С. 358-368.

{C}

5.          {C}{C}

Дмитриева Е.А. Социально-экологические аспекты проблемы водопотребления в Украине / Е.А. Дмитриева, В.А. Калашников, Т.А.Разапова // Экономические инновации.  – Одесса: 2001. – Вып.10 – С. 214-220. (Особистий внесок: обґрунтована необхідність урахування економічних та соціальних інтересів в реалізації екологічної політики України).

{C}

6.       {C}{C}

Дмитриева Е.А. Расчет эколого-экономического показателя природоохранных проектов / Е.А. Дмитриева, Н.И. Проскурня // Економіка розвитку. ХДЕУ МОН України. Науковий журнал.– 2004. – №3 (31). – С.97-101. (Особистий внесок: сформульовано мету роботи і обґрунтовано пропозиції з питань реалізації проектів щодо визначення еколого-економічних показників).

{C}

7.       {C}{C}

Дмитриева Е.А. Эколого-экономический механизм планирования использования органического объема областного фонда охраны окружающей природной среды / Е.А. Дмитриева, В.П. Василенко, Н.И.Проскурня // Вісник Міжнародного слов‘янського університету. Український науково-теоретичний журнал.- Серія економіка. –Харків:  2004. – Т. 7. - №1. – С.55-59. (Особистий внесок: обґрунтовано ефективність використання обмежених фінансових ресурсів екологічних фондів на основі еколого-економічного підходу).

{C}

8.        {C}{C}

Дмитриева Е.А. Разработка эколого-экономического показателя природоохранных проектов / Е.А. Дмитриева, Н.И. Проскурня, О.Л.Тертичный // Вестник национального технического университета „ХПИ”. Серія Технический прогресс и эффективность производства. – Харьков: 2004. – № 9. – С. 54-62. (Особистий внесок: визначено завдання щодо ранжування природоохоронних заходів та основні шляхи їх розв‘язання для ефективного використання економічних ресурсів).

{C}

9.         {C}{C}

Дмитриева Е.А. Информационное обеспечение принятия управленческих решений в области природопользования в горнорудных регионах страны / Е.А. Дмитриева, А.А. Верниченко // Економіка розвитку. ХДЕУ. Науковий журнал.– 2004. № 2 (30). С. 54-60. (Особистий внесок: сформульовано мету роботи, визначено особливості природокористування в гірничорудних регіонах).

{C}

10.     {C}{C}

Дмитриева Е.А. Коэффициент несогласованности мнений в экспертных оценках по методу удельных весов / Е.А. Дмитриева, С.М.Остроумов // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна.- Серія економічна. –2004. – №634. – С.248-254. (Особистий внесок: визначено критерії і фактори для вирішення проблеми побудови експертних оцінок; сформульовано критерії певної неузгодженості та узгодженості думок).

{C}

11.     {C}

Дмитієва О.О. Еколого-соціальні питання у проблемі водопостачання населених пунктів України / О.О. Дмитрієва,  І.В. Колдоба,  Д.Ю. Верніченко-Цвєтков, С.В. Михайлова // Таврійський науковий вісник.– 2006. – № 47. – С. 298-308. (Особистий внесок: сформульовано мету роботи, визначено напрямки досліджень, визначено основні проблеми водопостачання з водосховищ Дніпровського каскад).

{C}

12.     {C}

Дмитрієва О.О. Еколого-економічні аспекти упорядкування відведення поверхневих стічних вод населених пунктів України / О.О.Дмитрієва, С.М. Остроумов // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна.- Серія економічна. - 2006. – № 719. – С. 65-69. (Особистий внесок: запропоновано заходи щодо упорядкування водовідведення поверхневих стічних вод та методику оцінки суми щорічного збору за неупорядковане відведення цих вод).

{C}

13.     {C}{C}

Дмитриева Е.А. Ранжирование проектов реконструкции систем водоотведения в условиях ограниченного финансирования / Е.А.Дмитриева // Вісник Харківського національного технічного університету „ХПІ”. Екологічні науки.– Харків. – 2006. – № 13 (1). – С.245-248.

{C}

14.     {C}{C}

Дмитрієва О.О. Соціально-екологічні аспекти існуючого екологічно небезпечного водовідведення на прикладі м. Маріуполя / О.О. Дмитрієва, І.В.Колдоба // Вісник Донецького університету. Серія: Економіка і право. - 2006. - № 2. - С.87-93. (Особистий внесок: визначено мету роботи, сформульовано особливості існуючого водовідведення міста, обґрунтовано його недоліки та шляхи їх усунення).

{C}

15.     {C}

Дмитрієва О.О. Прогнозування вартості перевлаштування водовідведення поверхневих стічних вод в населених пунктах України / О.О. Дмитрієва // Коммунальное хозяйство городов. Серия: экономические науки.– К.: Техника. – 2006. – Вып. 71. – С. 317-324.

{C}

16.     {C}

Дмитриева Е.А. Социально-экологические аспекты в проблеме питьевого водоснабжения Украины / Е.А. Дмитриева // Агросвіт. - 2008.- №1. – С. 36-40.

{C}

17.     {C}{C}

Дмитрієва О.О. Методика застосування методів дистанційного зондування Землі для аналізу рівня евтрофування водних об‘єктів / О.О.Дмитрієва  // Агросвіт. - 2008. -№2. - С.32-40.

{C}

18.     {C}{C}

Дмитрієва О.О. Особливості застосування механізму природоохоронного обміну боргів для фінансування впровадження екологічно безпечного водовідведення в населених пунктах України / О.О.Дмитрієва  // Інвестиції: практика та досвід. – 2008. – № 2. – С.41-47.

{C}

19.     {C}{C}

Дмитрієва О.О. Еколого-економічне обґрунтування удосконалення систем водокористування населених пунктів / О.О. Дмитрієва // Агросвіт. – 2008. - №6.- С. 34-37.

{C}

20.     {C}

Дмитрієва О.О. Еколого-соціальна оцінка впровадження екологічно безпечного водовідведення у м. Одеса / О.О. Дмитрієва // Агросвіт. – 2008.-  № 7. –  С. 15-22.

{C}

21.     {C}{C}

Дмитрієва О.О. Інноваційні технології перебудови водокористування в населених пунктах України  / О.О. Дмитрієва // Інвестиції: практика та досвід.- 2008.-№ 15.- С. 19-21.

{C}

22.     {C}

Дмитрієва О.О. Соціальні аспекти екологічно безпечного водовідведення в населених пунктах України / О.О. Дмитрієва, О.А.Власенко, Н.К. Савченко // Коммунальное хозяйство городов. К.: Техника, 2003.- Випуск 49.– С. 94-100. (Особистий внесок: обґрунтована необхідність соціальних інтересів в реалізації екологічної політики України).

{C}

23.     {C}{C}

Дмитриева Е.А. Социально-экологические проблемы качества воды водоемов – источников питьевого водоснабжения / Е.А. Дмитриева, Л.Г.Игнатенко, И.В. Колдоба // Коммунальное хозяйство городов. – К.: Техніка. – 2004. – Вып. 55. – С.50-59. (Особистий внесок: визначено мету роботи, узагальнено отримані результати).

{C}

24.     {C}{C}

Дмитрієва О.О. Математичне моделювання у проблемі створення екологічно безпечного водовідведення у населених пунктах України, включаючи аварійні ситуації / О.О. Дмитрієва, Н.Н. Савченко // Коммунальное хозяйство городов. К.: Техника, 2001. – Вып. 27. С. 77-81. (Особистий внесок: визначено мету роботи, узагальнено отримані результати).

 

Статті в інших наукових виданнях

{C}

25.     {C}

Дмитриева Е.А. Экологические исследования в проблеме “цветения” открытых водоемов при их специальном водопользовании / Е.А. Дмитриева, Н.И.Проскурня, Т.А. Разапова, Л.Г. Игнатенко,  Д.В. Леонтьев, Л.В.Мельник, А.П. Гайдамака // Екологія, техногенна безпека і соціальний прогрес. Вісник Харківського інституту соціального прогресу. – Харків. – 2001. – Вип. 1. – С. 33-38. (Особистий внесок: визначено зміст та особливості екологічних досліджень „квітучих” водойм).

{C}

26.     {C}

Дмитриева Е.А. Анализ структуры водного хозяйства энергобиологических комплексов / Г.А. Сухоруков, Е.А. Дмитриева, А.Г. Васенко // Охрана вод речных бассейнов: сб. научн. тр. Харьков,  ВНИИВО, 1987. - С. 141 – 146. (Особистий внесок: запропоновано заходи щодо удосконалення структури та організації систем водного господарства енергобіологічних комплексів).

{C}

27.     {C}{C}

Дмитриева Е.А. Оптимизация межотраслевых систем водного хозяйства в условиях развития водохозяйственных систем ТЭС / Т.Н.Ефременко, Е.А. Дмитриева, А.П. Лапшина // Концептуальные, критериальные и методологические основы охраны вод Госкомприроды СССР по охране природы / Сб. научн. тр. –Харьков: ВНИИВО, 1989.- С. 85 – 92. (Особистий внесок: визначено основні напрямки оптимізації міжгалузевих систем водного господарства країни).

{C}

28.     {C}{C}

Дмитрієва О.О. Національна програма „ДНІПРО”, першочергові проблеми охорони вод басейну р. Дніпро / О.Г.Васенко, О.О. Дмитрієва, В.О. Калашников // Проблемы охраны окружающей природной среды / Сб. научн. тр.- Харьков:  УкрНЦОВ, 1996. - С. 122-134. (Особистий внесок: обґрунтовано мету, основні положення та завдання програми „Дніпро”).

{C}

29.     {C}{C}

Дмитриева Е.А. Оценка влияния фитопланктона на экологическое состояние верховья Днепродзержинского водохранилища / Е.А.Дмитриева, Т.В. Шевченко, Д.Ю. Верниченко-Цветков // Экотехнологии и ресурсосбережение. –2006. – №1. – С. 57-65. (Особистий внесок: сформульовані основні наслідки евтрофування на якість води водосховища).

{C}

30.     {C}{C}

 Дмитриева Е.А. Аспекты проблем воздействия “цветения” на качество питьевой воды / Е.А. Дмитриева, Н.И. Проскурня, Л.Г. Игнатенко, И.В. Колдоба, Т.А. Разапова, О.Н. Коляда. // Екологія, техногенна безпека і соціальний прогрес.  Вісник Харківського інституту соціального прогресу. – Харків. – 2002. – Вип. 1(2). – С. 45-51. (Особистий внесок: визначено мету роботи, узагальнено отримані результати).

{C}

31.     {C}{C}

Дмитрієва О.О. Державна цільова екологічна „Програма упорядкування водовідведення в населених пунктах України” як основний документ перспективного розвитку водокористування в Україні / Б.М.Данилишин, О.О. Дмитрієва // Водоочисні технології.– 2006. – №3 (19). – С. 17-22. (Особистий внесок: обґрунтовано основні положення Програми, встановлено її мету).

{C}

32.     {C}{C}

Дмитрієва О.О. Технологічні аспекти цільової екологічної „Програми упорядкування водовідведення в населених пунктах України” / О.О.Дмитрієва, В.О. Калашніков, В.П. Василенко, О.Л. Тертичний, І.В.Колдоба  // К.: УіНСіР,  2006.-  Вип. 15. - С. 103-127. (Особистий внесок: обґрунтовано основні технологічні аспекти Програми).

{C}

33.     {C}{C}

Дмитриева Е.А. Комплексная оценка єкологического состояния вод приплотинного участка Кременчугского водохранилища / Е.А. Дмитриева, Д.Ю. Верниченко-Цветков, Т.В. Шевченко // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. –2006. – № 3. – С. 45-53. (Особистий внесок: обґрунтовано основні положення комплексної оцінки та пропозиції щодо поліпшення умов питного водозабору).

{C}

34.     {C}{C}

Дмитриева Е.А. Оптимизация водоохранных мероприятий при развитии межотраслевых водохозяйственных комплексов / Т.Н.Ефременко, Е.А. Дмитриева // Экономические, технические и организационные основы охраны вод: сб. научн. тр.- Харьков: ВНИИВО 1986.- С. 52 – 57. (Особистий внесок: визначено основні напрямки оптимізації міжгалузевих систем водного господарства країни).

{C}

35.     {C}{C}

Дмитриева Е.А. Проблемы организации экологического мониторинга антропогенно нагруженных регионов / Е.А. Дмитриева, И.В.Колдоба, Г.А. Демехин // Захист довкілля від антропогенного навантаження. – Харків-Кременчук: ПП Швидка. – 2004. – Вип. 9 (11). – С.17-23. (Особистий внесок: обґрунтовано особливості екологічного моніторингу антропогенно навантажених регіонів).

{C}

36.     {C}{C}

Дмитрієва О.О. Декларац. пат. на корисну модель 11705 Україна, МПК (2006) G01N33/18.   Спосіб   комплексної   оцінки  якості  поверхневих  вод / Дмитрієва О.О., Кривонос В.І., Терещенко І.В.; заявник і власник патенту Український науково-дослідний інститут екологічних проблем.- Харків: № u 200504588, заявл. 16.05.2005; опубл. 16.01.2006. Бюл.№1. (Особистий внесок: визначено основні аспекти спостережень рівня евтрофування методами ДЗЗ).

{C}

37.     {C}

Дмитрієва О.О. Декларац. пат. на корисну модель 11702 Україна, МПК (2006) G01N33/18. Спосіб оцінки ризику антропогенного евтрофування поверхневих вод / Дмитрієва О.О., Верніченко-Цвєтков Д.Ю., Верніченко Г.А.; заявник і власник патенту Український науково-дослідний інститут екологічних проблем.- Харків: № u 200504583, заявл. 16.05.2005; опубл. 16.01.2006. Бюл. №1. (Особистий внесок: визначено мету, основні характеристики якості води та відповідні рівні ризику евтрофування).

{C}

38.     {C}{C}

Дмитрієва О.О. Декларац. пат. на винахід 68023А Україна, 7 Е03F1/00. Система та спосіб водовідведення в населенних пунктах (варіанти) / Дмитрієва О.О., Калашніков В.О.; заявник і власник патенту Український науково-дослідний інститут екологічних проблем.- Харків: № 2003087993, заявл. 26.08.2003; опубл. 15.07.2004. Бюл. № 7. (Особистий внесок: визначено основні схеми екологічно безпечного водовідведення).

{C}

39.     {C}{C}

Дмитрієва О.О. Декларац. пат. на винахід 70828А Україна, 7 Е03F1/00. Спосіб приймання поверхневих вод і пристрій для його виконання / Дмитрієва О.О., Калашніков В.О.; заявник і власник патенту Український науково-дослідний інститут екологічних проблем.- Харків: № 20031213000, заявл. 30.12.2003; опубл. 15.10.2004. Бюл. № 10. (Особистий внесок: визначено недоліки існуючих пристроїв та напрямки їх удосконалення).

{C}

40.     {C}{C}

Дмитрієва О.О. Декларац. пат. на винахід 70828А Україна, 7 Е03F1/00. Спосіб індикації техногенних забруднень / Дмитрієва О.О., Попов А.І.; заявник і власник патенту Український науково-дослідний інститут екологічних проблем.- Харків: № 20031212999, заявл. 30.12.2003; опубл. 15.10.2004. Бюл. № 10. (Особистий внесок: визначено недоліки існуючих методик та обґрунтовано застосування дендроекологічних досліджень).

 

Матеріали наукових конференцій

{C}

41.     {C}{C}

Дмитриева Е.А. Техногенно-экологическая безопасность регионов как условие постоянного развития Украины / В.И. Ересько, Е.А.Дмитриева, М.А. Захарченко  // Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов: тр. IX Междун. науч.-технич. конф., Щелкино. – Харьков: 2001. – С. 409-414. (Особистий внесок: визначено необхідність урахування техногенно-екологічної безпеки).

{C}

42.     {C}

Дмитриева Е.А. О роли цианобактерий и их симбионтов в возникновении вспышек острых легочных аллергозов / Т.И. Коляда, Е.А.Дмитриева, С.В.Калиновский // Аллергия, иммунология и глобальная сеть: взгляд в новое тысячелетие: матер. VII Международного конгресса по иммунореабилитации. Нью-Йорк, США, 14-17 апреля 2001. International Journal on Immunorehabilitation: 2001. - V. 3 / 1. - IISSN 1562-3629. (Особистий внесок: визначено мету імунологічних досліджень, узагальнено отримані результати).

{C}

43.     {C}

Дмитриева Е.А. Проблема совершенствования мониторинга источников питьевого водоснабжения подверженных антропогенному эвтрофированию / Е.А. Дмитриева, А.А. Верниченко, Д.Ю. Верниченко-Цветков, Т.А. Разапова  // Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов: тр. Междун. науч.-тех. конф.- Щелкино, – 2002. Т. 2. – С. 352. (Особистий внесок: обґрунтовано необхідність та особливості екологічного моніторингу евтрофованих водойм для прийнятті управлінських рішень).

{C}

44.    {C}

Дмитриева Е.А. Идентификация природоохранных проблем на основе оценки экологического риска / Е.А. Дмитриева, О.В. Рыбалова, Н.В. Савченко // Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління: матер. 3-ї Міжнар. міждисциплін. наук.-практ. конф.. – Харків: ХНАУ, 2002. – С. 235-236. (Особистий внесок: обґрунтовано застосування результатів оцінки екологічного ризику).

{C}

45.     {C}{C}

Дмитрієва О.О. Оцінка сучасного екологічного стану Кременчуцького та Дніпродзержинського водосховищ / О.О. Дмитрієва, Н.І. Проскурня, І.В.Колдоба, Д.Ю. Верніченко-Цветков // Екологічні проблеми довкілля та шляхи їх вирішення: зб. наук. праць. Міжнар. наук.-практ. конф. – Полтава: 2002. – С. 6-8. (Особистий внесок: визначено мету роботи, узагальнено отримані результати).

{C}

46.     {C}{C}

Дмитрієва О.О. Доцільність та порядок фінансування державної програми “Упорядкування водовідведення в населених пунктах України” через механізм екоконверсії зовнішнього боргу України / О.О. Дмитрієва, В.П. Василенко // Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення: зб. наук. пр. Міжнар. наук.-практ. конф. – Харків: УкрНДІЕП, 2005. - Т.1.- С. 282-287. (Особистий внесок: визначено мету роботи, узагальнено отримані результати).

{C}

47.     {C}

Дмитриева Е.А. Сравнительный анализ статистических показателей течения беременности и результатов родов в городах с различной характеристикой источников водоснабжения / И.А. Тихая, Е.А. Дмитриева, И.И. Яковцова // Гігієна населених місць: зб. пр. ін-ту гігієни та медичної екології ім.О.М.Марзеєва. Київ: МОЗ АМН. - 2006. – Вип. 48. - С. 137-143. (Особистий внесок: встановлено зв’язок стану здоров’я з якістю питної води).

 

 

Скачати

Види навчальних матеріалів: 
Оцінка: 
0
No votes yet