Наукові та методологічні основи екологічної геології

Вперше термін “екологічна геологія” використаний у публікації Н.Л.Плотнікова і Н.А.Карцева в 1989р. О.М.Адаменко і Г.І.Рудько (1995 p., 1998 p.) запропонували під екологічною геологією називати дисципліну, яка вивчає ГС з метою виявлення, аналізу та оцінки тенденцій динаміки верхньої частини літосфери як природним шляхом, так і під впливом техногенної діяльності людини з метою управління та керованого контролю процесів у геологічному середовищі.
       Екологічна геологія – новий науковий напрям у геології – за своєю суттю є структурним елементом сучасної екології.
       Об'єктом екологічної геології є геологічне середовище, а предметом – екологічні функції, властивості ГС.
       Фізично об’єктом екологічної геології є земна кора як тришарове утворення: літосфера гідросфера, нижня частина атмосфери.
       ГС виражається як мінеральна основа біосфери; основний постачальник енергетичних ресурсів; літосферний простір для будівництва споруд та інженерних комунікацій.
       Предмет екологічної геології пов'язаний з екологічними функціями літосфери. З позиції екологічної геології, екологічні функції літосфери в планетарному вигляді можна визначити як роль і значення літосфери та підземних вод, а також природних і антропогенних геологічних процесів, що відбуваються, у життєзабезпеченні та еволюції, головним чином, людського суспільства. В акценті на середовище існування людського суспільства виявляється специфіка екологічної геології порівняно з іншими науками.
       Пропонується розглядати такі основні екологічні функції геосферної оболонки: 1) ресурсна, 2) геодинамічна, 3) геохімічна санітарна, 4) гідрогеологічна, 5) радіоекологічна.
       Логічна структура екологічної геології формується за рахунок асиміляції логічних структур геологічних наук, які залучаються для вирішення екологічних завдань. Загальне поле логічної структури екологічної геології охоплює частково не тільки поля логічних структур цілої низки геологічних наук, а й свою "власну логічну основу", що дає змогу цілеспрямовано використовувати теорії, ідеї та закони інших наук.
       Для екологічної геології приймаються такі рівні організації літосфери: а) геофізичний, б) атомно-молекулярний, в) мінерально-петрографічний, г) локальний геологічний, д) регіональний, є) планетарний.
       Також для вирішення еколого-геологічних завдань доцільно використовувати адміністративно-територіальний рівень.
       Наукові основи екологічної геології зводяться до наступних положень: 1). екологічна геологія – це науковий напрям у геології, головним завданням якого є комплексний аналіз екологічних функцій ГС, тобто об’єктом дослідження є геологічне середовище; 2). запропоновано комплексну систему оцінки екологічних параметрів ГС, що контролюються природним середовищем і техногенно-зміненим його станом.
       Поряд із природними геосистемами більш детальним об'єктом досліджень є техноприродні геосистеми з точки зору їх впливу на стан екологічної безпеки досліджуваних геосистем.
       Екологічна безпека техноприродної геосистеми – це такий її стан в межах розрахункового періоду, який забезпечує функціонування системи в режимі, що виключає порушення гомеостазису.
       Екологічна безпека геологічного середовища може бути розрахована в межах техноприродних геосистем територіально-адміністративних комплексів: (країна, область, район); функціонально-виробничих комплексів (гірничопромислові, нафтогазові, гідротехнічні, енергетичні та інші), промислово-міські агломерації, і т.п.
 
Наукові та методологічні основи екологічної геології / Рудько Г.І., Нецький О.В. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф.: тези допов. – С. 319.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”
Вінницький національний технічний університет
Секція 7 “Соціально-економічні проблеми сталого розвитку. Екологічна освіта, виховання і культура”
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet