Інформаційне забезпечення екологічного аудиту територій

        24 червня 2004 року був прийнятий закон України “Про екологічний аудит”. Цей Закон визначає основні правові та організаційні засади здійснення екологічного аудиту (ЕА) і спрямований на підвищення екологічної обґрунтованості та ефективності діяльності суб'єктів господарювання.
       На сьогодні ЕА самостійний вид діяльності, що набув свого розвитку стосовно підприємств, організацій, урбанізованих територій, інвестиційних проектів. Натепер існують різні методичні підходи до використання процедури ЕА. У світовій практиці діють наступні основні міжнародні стандарти екологічного менеджменту й екологічного аудиту: британський стандарт BS 7750 Інституту стандартів Великої Британії; стандарт CSAZ 750-94 Канадської асоціації стандартів; стандарти з екологічного аудиту і управління в сфері охорони навколишнього середовища Міжнародної організації стандартів  ISO серія 14000. Так, наприклад, міжнародним та національним стандартом ДСТУ ISO 19011 визначені провідні питання з ЕА, в тому числі систем екологічного менеджменту.
       Основні принципи і положення екологічного аудиту отримали розвиток у Керівництві Європейського Союзу з екологічного аудиту (The Eco-Management and Audit Scheme -EMAS), що було прийнято 29 червня 1993р. Примітно, що в Великій Британії, а слідом за нею й інших державах ЄС (починаючи з 1995 р.) принципи ЕА набули розвитку в управлінні міським господарством (LA-EMAS), тобто на місцевому, локальному рівні. Значний досвід з впровадження ЕА територій накопичений у федеральній землі Баден-Вюртемберг у Німеччині. В Україні, приміром, накопичений довід впровадження ЕА для оздоровлення басейну р. Дніпро на основі використання досвіду Канади, аудит Криворіжсталі і т.п.
       Аналіз міжнародного досвіду свідчить про широке практичне застосування державами процедури екологічного аудитування як засобу отримання і оцінки екологічної інформації про підприємство господарський об'єкт з метою вироблення необхідних коректуючих заходів і ухвалення рішень на різних рівнях управління охороною навколишнього середовища і природокористуванням.
       У сучасних умовах антропогенного навантаження практично всі компоненти довкілля зазнають змін і перетворень. Зміна ландшафтів як в кількісному, так і в якісному відображені вивчали: Адаменко О.М., Гродзинський М.Д., Тищенко П.Г., Гриб Й.В., Алексеєнко В.А., Кочуров Б.І. та ін.
       Для екологічного аудиту територій слід використовувати такі блоки інформації: картографічна інформація; кліматичні умови, що є специфічними для території; категорії ступеня перетворенності ландшафтів; ґрунти; водні ресурси; атмосферне повітря; особливо охоронні території та рекреація; біоресурси.
       Концептуальні засади досліджень меліорованих територій та ландшафтів включають: принципи і етапи трансформації; оцінка ризиків за ситуаціями; картування за різними показниками та їх сумація; типізація, ранжування еколого-економічних проблем і ситуацій; прогнозування розвитку негативних процесів і явищ; теоретико-методологічні положення оцінки екологічних та економічних збитків; аудит і сертифікація.
       Результатами аудиту повинні бути чіткі висновки (рекомендації) щодо гармонійного функціонування територій як складової частини вищого за ієрархією регіону. Наприклад, заліснення, залуження, створення біокоридорів, агрохімічні заходи, додаткове обстеження населення, регулювання  завершується встановленням відповідності території за якісними і кількісними показниками за всіма видами ресурсів (за діючими СНІП, ДСТУ, СН, ДСТУ ISO, галузевими методиками тощо).
       Актуальним є розробка і затвердження галузевих методик проведення ЕА територій, їх окремих складових, ландшафтів на єдиній методичній базі. Особливо це є актуальним для питань ЕА земельних ділянок, приватизації, процедур купівлі і продажу землі з врахуванням екологічних факторів.
 
Інформаційне забезпечення екологічного аудиту територій / Рибак В.В. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф.: тези допов. – С. 314.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”
Вінницький національний технічний університет
Секція 7 “Соціально-економічні проблеми сталого розвитку. Екологічна освіта, виховання і культура”
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet