Екологічний метод боротьби з колорадським жуком

Сьогодні у світовій сільськогосподарській практиці проблема колорадського жука залишається злободенною. Хімічний метод боротьби з цим шкідником картоплі достатньо ефективний, але екологічно підступний, бо забруднює навколишнє середовище.
Екологічно безпечний біологічний метод ще не розроблений. Але в цьому напрямку ведуться роботи як за кордоном, так і в Україні. Успіхів поки що немає. Справа в тому, на наш погляд, що допускається класична помилка – використовують не самі мікроорганізми, а препарати з них – криштали чи інші утворення, чи включення, або висушують бактерії для одержання зручного для використання в промислових масштабах порошку. Та чомусь ігнорується значна фізіологічна лабільність мікроорганізмів і, в першу чергу, бактерій. Метою нашої роботи є не одержання препарату, а використання самих мікроорганізмів для боротьби з колорадським жуком.
       Ми провели лабораторні та дрібноділяночні досліди в цьому напрямку.
       Перший етап роботи заключався у виділенні мікрофлори із нутрощів самого жука як імаго, так і личинок. При цьому для співставлення ці аналізи проводили як із здоровими (на вигляд і по поведінці), так і з хворими (за тими ж показниками) екземплярами. Домінуючі у хворих екземплярів мікроорганізми, а це – бактерії, і є, на наш погляд, патогенними для цього шкідника.
       Другий етап заключався в накопиченні патогенних бактерій в значній кількості для використання простим і економічним способом.
       По першому етапу одержані такі дані. Нутрощі здорового імаго заповнені практично чистим штамом неспорової бактерії, яку ми відносимо до Ентеробактерій (група кишкової палички). Це характерно для всіх аналізів (у всякому випадку, для Вінниччини). Усі виділені штами бактерій ми культивували і зберігали в музейній культурі. Ми позначили цей штам як (культура 1).
       У здорових (теж візуально) личинок мікрофлора нутрощів представлена коковими формами і деколи з додатком бацил, (культури 2, 3).
       Нутрощі хворих (уражених) імаго в основному заповнені двома штамами бацил (культури 4, 5).
       Нутрощі хворих личинок заселені двома окремими групами бактерій – бацилою (культура 6) і асоціацією сарцин, бацил і неспорових паличок (культура 7).
       Як і передбачалося нами, найактивнішою в ураженні жуків виявилася асоціація (7). Це показали як лабораторні (з вегетаційними судинами), так і дрібноділяночні досліди.
       Для одержання достовірних практичних результатів польові експерименти необхідно продовжити, що і буде виконано незабаром.
 
Екологічний метод боротьби з колорадським жуком / Чайка В.Є. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 154.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 3 “Проблеми загальної екології та захисту біосфери. Агроекологія та радіоекологія”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet