Екологічні та соціальні фактори ризику у формуванні здоров`я населення

Особистий досвід та знання кожного індивідууму впливають на його власну оцінку ризику та користі і визначають його емоції та особисте відношення до цього питання. Розуміння ризику конкретним індивідуумом – це результат його особистої оцінки можливості несприятливих подій в майбутньому та його імовірних наслідків.
Більшість факторів розмірності в сприйнятті ризику, запропонованих V.T.Covello, B.B. Johnson та іншими вченими, стосуються аварійних ситуацій. Загроза опромінення вносить в цю ситуацію стан стресу як на протязі гострого періоду, так і в довгостроковому плані. Вирішальні фактори особистої участі пов`язані з серйозною турботою  в зв`язку з проблемами здоров`я (власного чи членів сім`ї) та з проблемами реалізації заходів протидії. На сприйняття ризику  впливають такі фактори, як способи ліквідації наслідків кризової ситуації, що використовуються владою, та заходи інформаційного забезпечення населення з проблеми агресивної дії фактору. Кредит довіри до влади є ключовою ланкою в оцінках ризику і є поясненням того факту, чому реакція населення в різних країнах була різною, як це спостерігалось в Європі після Чорнобильської аварії.
       Метою даного фрагменту дослідження стало вивчення сприйняття окремими групами населення  факторів ризику різного характеру та вплив провідних на формування здоров`я.
       Для населення, що проживає на радіоактивно забруднених територіях(РЗТ), незалежно від віку і професії, серед 31 фактору ризику для здоров'я і життя, радіаційний залишається головним фактором ризику у формуванні здоров'я і оцінюється в діапазоні 2,75-3,70 бали (шкала: 0 (безпечно) – 4 (дуже небезпечно) бали). Забруднення оточуючого середовища (повітря, грунту, води) і, як наслідок, продуктів харчування радіоактивними ізотопами, молодь зокрема,  оцінює як достатньо велику небезпеку – 3,6 бали. 
       На другому місці серед факторів ризику – забруднення оточуючого середовища хімічними речовинами. Молодь та студенти оцінюють небезпеку хімічного забруднення повітря(2,4 бали), води(2,4 бали), ґрунту (2,5 бали), продуктів харчування(2,6 бали) вище, ніж доросле населення (2; 2; 1,9; 2,3 бали відповідно).
       Відсутність чіткої структури інформування населення про стан довкілля, епізодичність публікацій обумовлюють інформаційний дефіцит і не дозволяють населенню структурувати і оцінювати ситуацію, будувати адекватні моделі поведінки. Основними джерелами інформації залишаються ЗМІ(62 %), робота(16 %), а також друзі і знайомі(17 %).
       У населення РЗТ переважають неконструктивні моделі поведінки, що базуються на відчутті страху та тактиці виживання. Активна  адаптативна модель  поведінки спостерігається лише у 18 % населення (30 % – чоловіки, 15 % – жінки), частіше в молодих і середніх вікових групах. Що стосується молоді, то здійснення подальших планів серед молоді пов'язане з від'їздом  з радіоактивно забруднених територій – 56 %.
       Аналіз факторів, що можуть вплинути на репродуктивну поведінку населення свідчить, що основними факторами, які сприяють відстроченню народженню дитини – це страх народити хвору дитину у зв'язку з загальним станом екологічної ситуації(27 %), матеріальне зубожіння, невпевненість в завтрашньому дні, незадовільний стан здоров’я.
       Математичний аналіз ознак загального здоров'я населення РЗТ із застосуванням методу поступної регресії дозволив  визначити, що основний внесок в дисперсію кумулятивного показника здоров'я внесла психоемоційна складова, що характеризує стан тривожності, нервового напруження і страху (72,8 %). Частки індикаторів депресивного, соматичного станів, соціальної дисфункції  становили відповідно 12,3 %; 2,2 %; 1,2 % (р<0,001). 
       Серед факторів, що впливають на загальне здоров’я, перше місце посіли загальнодержавні проблеми (несприятлива екологічна ситуація, низький рівень життя, внесок 70,2 %), друге – проблеми життєдіяльності (внесок 7,1 %) і третє – безпосередньо шкідливі звички (паління, алкоголь і т.і., внесок – 5,9 %).
 
Екологічні  та соціальні  фактори ризику у формуванні здоров`я населення / Прилипко В.А., Озерова Ю.Ю., Пустовіт І. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф.: тези допов. – С. 325.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”
Вінницький національний технічний університет
Секція 7 “Соціально-економічні проблеми сталого розвитку. Екологічна освіта, виховання і культура”
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet