Екологічні аспекти проблеми психічного здоров’я людини

Проблема збереження психічного здоров’я кожної людини є особливо актуальною на сьогодні. Це пояснюється тим, що соціальні зміни в країні – нашому великому домі, а саме велика скупченість населення в містах, наслідком чого є постійні контакти людей в транспорті, на роботі, при навчанні, малі житлові площі, що припадають на члена сім’ї, зменшення природних рекреаційних куточків у містах (парків, скверів, водойм), де можна було б людині розслабитись, комфортно провести відпочинок, є причиною досить частого сприймання людьми різних життєвих ситуацій як стресогенних.
Наслідком є адекватні стресу реакції організму: підвищення рівня адреналіну, артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, кількості травних соків, бурхливе виявлення або приховування негативних емоцій тощо. Зазначені соціальні процеси разом із низьким рівнем валеологічно і екологічно доцільної реакції людей у таких ситуаціях є причиною омолодження і зростання кількості таких хвороб як стенокардія, гіпертонія, інфаркти, інсульти, неврози, фобії та інших порушень функцій організму людини, тобто патологічних змін у внутрішньому “світі” людини. Тому навчання школярів, студентів, дорослого населення адекватним формам поведінки, завдяки яким людина зберігала б не лише своє здоров’я, але й здоров’я інших людей у різноманітних життєвих ситуаціях, є проблемою актуальною для різних рівнів освіти. Робити це слід при вивченні дисциплін психолого-педагогічного, біологічного циклів при розгляді тем психічне здоров’я, стрес, конфлікт, неврози тощо. Вирішення даної проблеми в курсі валеології і вікової фізіології через осмислення конкретної життєвої ситуації (конфлікт в студентській групі, сварка в сім’ї, транспорті тощо) за розробленим нами алгоритмом взаємодії викладача і студентів дало позитивні результати. Основні компоненти алгоритму взаємодії: викладач графічно зображає у вигляді прямої –1 (стан організму людини до стресу), потім ламаної –2 (стан організму людини під час стресу), а далі висхідної, низхідної чи прямої лінії –3 (стан організму людини після стресу). Далі, вміло спрямовуючи бесіду, викладач допомагає студентам виявити особливості організму людини до, під час, після стресу. Під прямою лінією (1) зазначаються можливості різних її систем здорового організму, під ламаною лінією(2) студенти зазначають зміни в організмі під час стресу, які відображають готовність протидіяти стресогенним факторам. Конкретизується стан організму після стресу в трьох варіантах. Якщо це реакція, що позначається низхідною лінією (3а), то це тривалий підвищений тиск, болі в серці, роздратованість, неадекватність реакцій, хворобливий стан, неврози, пристрасть до нікотину, алкоголю, наркотиків, суїциди тощо. Якщо це реакція, що позначається прямою лінією (3б), то це швидка нормалізація функцій, відновлення працездатності. У випадку реакції, що позначається висхідною лінією (3в), то це не завжди швидке, але все ж відновлення функцій і, що є найважливішим, сприймання стресу (конфлікту) як життєвого уроку, розуміння того, чому він виник, що він навчив людину, у чому вона стала сильнішою, розумнішою у ставленні до власного організму (внутрішнього дому) і до оточуючого світу (зовнішнього дому). Адже зовнішнє – природа і соціум завжди відображають внутрішній світ людини. А людина в кожній конкретній ситуації вибирає власний шлях розвитку – низхідний, прямий чи висхідний. Якщо людина прагне жити щасливо, творити успішний життєвий шлях, мати завжди високий рівень психічного здоров’я, то вона масу життєвих ситуацій не буде сприймати як стресогенні. А окремі стреси буде вважати навчальними життєвими уроками, в результаті яких зможе швидко відновлювати свої функції. Такий підхід до вивчення стресу – реакції, яка порушує не лише психічне, але й фізичне здоров’я, як показало опитування студентів в кінці вивчення курсу валеології і вікової фізіології, сприяв тому, що 91% анкетованих змінили свою поведінку на краще в багатьох життєвих ситуаціях. А саме: стали більше посміхатися, намагатися не допускати конфліктів, доброзичливо відноситися до інших людей, швидше нормалізувати власні функції, не допускати перебувати тривалий час в стані негативних емоцій, слідкувати за мовною сферою, емоційними проявами, позитивно взаємодіяти з іншими людьми (студентами групи, членами сім’ї, однолітками, дорослими). Це є свідченням того, що отримання в такий спосіб знань про стрес мало високий навчальний і виховний ефект – сприяло формуванню прагнення у студентів підвищити якість життя і стало чинником розвитку практичних навичок і вмінь свідомо гармонізувати свій внутрішній світ і світ навколо себе.
 
Екологічні аспекти проблеми психічного здоров’я людини / Євсєєва О.В. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф.: тези допов. – С. 275.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”
Вінницький національний технічний університет
Секція 6 “Екологія людини. Хімія довкілля та екотоксикологія”
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet