Дослідження впливу сірчаної кислоти на процес кристалізації сульфату заліза з відпрацьованого травильного розчину

Серед промислових стічних вод, які згубно впливають на стан водойм та містять шкідливі забруднення, виділяють стічні води травильних і гальванічних відділень.
Ці забруднення здатні знищити в певних умовах усяке життя у природних водах або спорудах біологічної очистки комунальних стічних вод. Найбільш часто зустрічаються наступні забруднення: неорганічні кислоти та їх солі, луги, поверхнево активні речовини і неорганічні солі важких металів. У зв’язку з високою агресивністю і токсичністю, значною вартістю кислот відпрацьованих травильних розчинів, доцільно піддавати їх повній регенерації з утилізацією продуктів, які утворюються – залізного купоросу і сірчаної кислоти, яка повертається на обробку металу [1, 2].
       Дослідження проводили з метою визначення впливу сірчаної кислоти та води на процес кристалізації сульфату заліза. В якості об’єкта дослідження використовували відпрацьований травильний розчин, отриманий на одному із металургійних підприємств України. Концентрація сірчаної кислоти у пробі складала 25%. Для проведення досліду готували п’ять проб розчину об’ємом по 100мл, які містять відповідно 80, 85, 90, 95, 100% травильного розчину і 20, 15, 10, 5, 0% попередньо доданої води. Розчин охолоджували до 10, 0, -10°С. Результати проведення експерименту наведені у таблиці 1.
 
Таблиця 1 – Кількість виділеної солі FeSO4•7H2O з травильного розчину в присутності кислоти при охолодженні
 

досліду

Об’єм проби, мл

Об’єм трав. розчину, мл

Об’єм води, мл

Маса осаду, г

10°С

0°С

-10°С

1
2
3
4
5

100
100
100
100
100

80
85
90
95
100

20
15
10
5
-

-
-
-
-
1,547

0,560
1,439
3,372
5,144
9,045

3,402
3,995
5,681
8,423
11,600
 
       З таблиці видно, що при охолодженні проб до 10°С випадання кристалів залізного купоросу спостерігали тільки у пробі, до якої попередньо не додавали воду. При охолодженні ж до 0 і до 10°С виділення солі відбувалося у всіх пробах. Найбільша кількість осаду виділилась з проби, до складу якої входив тільки відпрацьований травильний розчин та найбільша кількість кислоти. В лабораторних умовах вдалося досягти 11%-го виходу залізного купоросу при охолодженні травильного розчину до -10°С. Таким чином, можна сказати, що процес кристалізації залежить від кількості кислоти, води та температури. Оптимальні температури для отримання залізного купоросу із відпрацьованих травильних розчинів коливається у межах від 0 до -10°С.
Література
1. Бучило Э. Очистка сточных вод травильных и гальванических отделений. - М.: «Металургія», 1974. – 200с.
2. Ульянов В.П., Булавин В.И., Ульянов И.В. Научно-производственный журнал // Экология и промышленность, 2004. – № 1. – С.30-32
 
Дослідження впливу сірчаної кислоти на процес кристалізації сульфату заліза з відпрацьованого травильного розчину / Шкірко І.В. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф.: тези допов. – С. 258.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”
Вінницький національний технічний університет
Секція 6 “Екологія людини. Хімія довкілля та екотоксикологія”
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet