Дослідження антисептичних властивостей терпенів

У процесі відмочування хутрової сировини використовують ряд хімічних сполук з метою прискорення обводнення шкіри, видалення з її поверхні та з волосяного покриву бруду, а також захисту від бактеріального пошкодження.
Відомо, що згідно типовим методикам, у процесі відмочування хутра використовують натрій хлорид NaCl, натрій тіосульфат (гіпосульфіт) Na2S2O3 та ПАР (наприклад, савінол),  а для попередження бактеріального пошкодження –  натрій гексафторсилікат Na2SiF6 • H2O. Застосування цих матеріалів не дозволяє повторно використовувати розчини і це впливає на підвищення собівартості продукції та збільшення забруднення навколишнього середовища. На сьогодні значний інтерес складає використання  у процесі відмочування таких композицій, які б одночасно виконували роль мийних засобів, загострювачів та антисептика. До таких композицій можна віднести розчин ментолу в ацетатній кислоті. Для введення у відмочувальну рідину, ментол попередньо необхідно перевести у розчин. Досліджували можливість застосування під час відмочування композиції, що містить ментол та ацетатну кислоту. Відомо, що ацетатна кислота, як і всі карбонові кислоти, має поверхнево-активні  властивості, що дозволяє використовувати їх без додаткових мийних засобів. Крім того, у розчинах кислот дерма хутра  набрякає, а при  рН розчину 4 і нижче уповільнює  дію мікроорганізмів. Тобто ацетатна кислота у відмочувальному розчині має багато функцій – антисептик, загострювач і ПАР. Мета роботи полягала у розробці складу антисептичного засобу і його подальше використання під час відмочування хутрової сировини. Антисептична композиція має відповідати певним вимогам – бути недорогою, безпечною для довкілля, забезпечувати скорочення  витрат матеріалів, води та  часу проведення технологічного процесу. Проводили первинну обробку хутрової сировини у лабораторних умовах. Для контрольної партії процес відмочування проводили у відповідності до типової методики, використовуючи додатково натрій хлорид  та неіоногенний ПАР (савінол). Відмочування дослідних груп проводили при різних концентраціях кислоти і ментолу. Безпосередньо відмочування проводили в одну стадію, його тривалість 16-18 годин. Ніяких ускладнень при обробці дослідних шкірок не виникало, ані під час відмочування, ані при подальших процесах і операціях. Вичинені шкірки мали чисту, м’яку, еластичну шкіряну тканину та блискучий волос. Як свідчать результати досліджень, кінетика обводнення у розчині кислоти відрізнялися від типового процесу. Так, при концентрації ацетатної кислоти 5 г/л (групи 5 і 6), вже через 4 години досягається достатній рівень обводнення сировини. Оптимальними концентраціями ацетатної кислоти слід вважати такі, при яких початкове рН відмочувальної рідини вище 3. При використанні ж вищих концентрацій доцільно вводити певну кількість натрій хлориду  для попередження кислотної бубняви дерми хутра. Витрати ментолу на ступінь обводнення сировини впливають в незначній мірі, однак вони суттєво змінюють такий показник, як температура зварювання сировини, що є непрямим доказом  його антисептичної   дії. Про  антисептичну здатність ментолу свідчать також дослідження відпрацьованих розчинів, в яких за умов дозування ментолу спостерігали менший вихід білкового азоту. Витрати ментолу 0,2 г/л забезпечують антисептичні властивості відмочувальному розчину, аналогічно використання КФН, та попереджують псування сировини. Ацетатна кислота, що забезпечує низький рН розчину, також підвищує його антисептичні властивості, тому при збільшенні витрат кислоти можливо знизити витрати ментолу до 0,1 г/л. Заміна поширеного у практиці хутрового виробництва натрій кремнефториду ментолом при його витратах 0,1-0,2 г/л забезпечує стійкість хутрової сировини до бактеріальних пошкоджень, інтенсифікує процес відмочування і зменшує ступінь забруднення стічних вод.
Література
1. Единая технология обработки шкурок кролика. – М.: ЦНИИТЭИлегпром,1980. – 5с.
2. Головтеева А.А., Куциди Д.А., Санкин Л.Б. Лабораторный практикум по химии и технологии кожи и меха. – М.: Легкая пром-сть,1982. – 312 с.
3. Плешкова Б.П. Практикум по биохимии растений. – М.: 1968. – 129 с.
 
Дослідження антисептичних властивостей терпенів / Сакалова Г.В., Сковрунська Т.П., Дабіжук Т.М. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф.: тези допов. – С. 277.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”
Вінницький національний технічний університет
Секція 6 “Екологія людини. Хімія довкілля та екотоксикологія”
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet