Чорнобиль (частина 2)
Скачати реферат з екології у форматі doc:
На початковому етапі управління запроектною аварією (з 26.04.86 по 6.05.86) найважливішими задачами були: припинення самопідтримуваної ланцюгової реакції; забезпечення охолодження опроміненого палива; зниження викидів радіоактивних продуктів в довкілля; запобігання подальшому розвитку аварії. Надалі були зроблені спроби знизити температуру в шахті реактора за допомогою технологічних систем, що збереглися на АЕС, подачею води в простір активної зони. З метою створення бар'єрів на шляху викидів із зруйнованого енергоблока було прийняте рішення про його ізоляцію від навколишнього середовища різними матеріалами. Скинені з вертольотів матеріали покрили центральний зал шаром товщиною від 1 м біля північної стіни до 15 м біля південної стіни. Вертолітними підрозділами армійської авіації з 27 квітня по 10 травня 1986 р. було скинуто на зруйнований блок біля 5 тис. тон різних матеріалів, в тому числі 40 тон з'єднань бору (ефективного поглинача нейтронів), 600 тон доломіту і 1800 тон глини і піску. Біля 2400 тон свинцю повинні були прийняти на себе тепло, що виділяється, перешкоджаючи тим самим переміщенню розплавленого палива під фундамент реактора.
- Облаштування пунктів дезактивації і спеціальної обробки (ПуСО)
- Будівництво тимчасових могильників малоактивних відходів
- Зведення нової будбази
- Зведення житлового селища
- Будівництво водоводу до селища
- Будівництво газопроводу до житлового селища
- Зведення бази відділу робочого постачання
- Облаштування берегового дренажу вздовж ріки Прип'ять
- Облаштування вертикального свердловинного дренажу вздовж ставка - охолоджувача
- Будівництво очисних споруд для очищення дренажних і каналізаційних вод
- Консервація головного корпусу
- Консервація завалу
- Закриття реакторного відділення блоку №4
- Пуск бетонних заводів № 3 і № 4
- Бетонування території і майданчиків
- Бетонування каскадних стін
- Монтаж і бетонування захисної стіни по осі '51'
- Пристрій покрівлі
- Пристрій системи вентиляції і очищення газів внутрішнього об'єму
- Бетонування захисних стін ВСРО
- Бетонування захисних стін блоку 'В'
- Бетонування захисних стін деаераторної етажерки
- Закриття машзалу
- Зведення розділової стінки між 3 і 4 блоками
- Відділення будівель I черги від будівель II черги
- Підготовка енергоблоків до зими 1986-1987 рр.
- Підготовка енергоблоків №1 і №2 до пуску
Аварія на Чорнобильській АЕС спричинила крупномасштабне радіоактивне забруднення місцевості, будівель, споруд, доріг і інших об'єктів зовнішнього середовища не тільки в районі розташування атомної станції, але і далеко за його межами. Радіоактивне забруднення являло серйозну небезпеку для населення, а також для осіб, залучених до ліквідації наслідків аварії, негативно впливало на екологічний стан територій, забруднених забруднених радіонуклідами. Для виключення переопромінення людей і перенесення радіоактивних речовин за межі 30-км зони, вже з перших днів після аварії були організовані дезактиваційні роботи на ЧАЕС і прилеглій території, які включали:
- збір, видалення, максимальне знешкодження і поховання радіоактивних відходів;
- санітарну обробку людей, дезактивацію одягу і засобів індивідуального захисту, дезактивацію доріг і пилопоглинання.
Планомірні роботи по дезактивації території, будівель і споруд АЕС і м. Прип'ять почалися 6 травня 1986 р. силами розгорнених частин і підрозділів хімічних, інженерних військ, цивільної оборони, а також Міненерго СРСР. Першочерговою задачею було очищення території поблизу зруйнованого блоку від високоактивних частин активної зони, викинуутих з реактора, їх збір, транспортування і поховання. Роботи по очищенню території проводилися цілодобово змінними екіпажами загальною чисельністю до 6 тис. чоловік, з яких до вересня 1986 р. біля 2 тис. було замінено в зв'язку з отриманням гранично допустимої дози (25 бер). Вже до 10 травня 1986 р. на території проммайданчику, завдяки видаленню найбільш активних фрагментів, рівні МЕД гамма-випромінювання вдалося знизити в 10-20 разів і підготувати більш широкий фронт робіт.
- виконання функцій замовника по промисловому і непромисловому будівництву міста Славутича
- експлуатація об'єктів Чорнобиля, Славутича, вахтового селища Зелений Мис
- збереження об'єктів м. Прип'яті і експлуатація об'єктів інженерного забезпечення, дезактивація обладнання, техніки, матеріалів, будівель і споруд
- організація поховання радіоактивних відходів, будівництво ПЗРО і їх експлуатація - контроль за радіаційною обстановкою і виконання заходів по її поліпшенню
- дозиметричний контроль персоналу, вживання заходів по зниженню дозових навантажень при експлуатації об'єкта "Укриття"
- захист від радіоактивного забруднення Дніпровського басейну
- координація НДР, здійснюваних відповідно до державних програм по створенню радіаційного моніторинга і вироблення рекомендацій по народногосподарському використанню цієї зони
- забезпечення діяльності оперативних груп і експедицій, працюючих по науково-дослідних програмах і договорах.
Існуючі організаційні структури виробничого об'єднання "Комбінат" дозволили спільно з підрядними організаціями, оперативною групою військ Цивільної оборони СРСР, ВУС-605 і Комплексною експедицією інституту ІАЕ ім. Курчатова Мінсередмашу СРСР виконати комплекс задач по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У 1986-89 роках:
- по енергоблоку № 4 з об'єктом "Укриття"
- по реконструкції і пуску в 1986 році енергоблоків №№ 1 і 2
- по водоохоронним спорудам
- по реконструкції і пуску енергоблока № 3 в 1987 році
- по будівництву вахтового селища Зелений Мис
- по будівництву і реконструкції об'єктів 30-км зони
За період з 1987 по 1989 рік підрозділами ВО "Комбінат", СП "Комплекс" спільно з підрозділами Цивільної оборони виконані роботи по дезактивації, водоохоронним спорудам, ремонтно-відновним роботам, експлуатації основних об'єктів життєзабезпечення.
- "Підлісний" - проектна потужність 50 тис. м3, 8 модулів.
До кінця 1989 р. заповнені частково 2 модулі, поховано 12 тис. м3 РАВ з МЕД 5 р/г. Споруджені, законсервовані і знаходяться під спостереженням могильники:
Комплексна експедиція при інституті атомної енергії ім. І.В.Курчатова була утворена наказом Міністерства від 03.12.87 № 740 з метою забезпечення наукового і проектного супроводження об'єкта "Укриття", проведення і координації науково-дослідних робіт, що виконуються підприємствами Міністерства в зоні Чорнобильської АЕС і в зоні відселення. Робота Комплексної експедиції велася в рамках комплексної наукової програми. Комплексна експедиція забезпечувала виконання покладених на неї функцій:
- створення банку даних по об'єкту "Укриття" і радіаційній обстановці в контрольованій зоні
- виконання конструкторських і проектних робіт по забезпеченню програм досліджень
- організація проведення будівельно-монтажних робіт в забезпеченні наукових досліджень, покладених на експедицію
Роботи, що проводяться КЕ при ІАЕ ім. І.В.Курчатова, НІКИЕТом, ВНІПІЕТом і рядом інших організацій в 1987-89 рр., дозволили з'ясувати основний характер внутрішнього стану об'єкта "Укриття": по-перше, геометрію руйнування; по-друге, стан більшості будівельних конструкцій; по-третє, основні області скупчення паливної маси і їх фізико-хімічні параметри.
- перезахоронення твердих РАО
- створення в ураженому регіоні умов для безпечної життєдіяльності населення
- підготовка зони відчуження і відселених територій зони жорсткого контролю до повернення в народне господарство
- підготовка до виведення Чорнобильської з експлуатації.
Складністю виконання II-го етапу ЛНА була практична відсутність досить економічних і екологічно чистих технологій і технічних засобів по дезактивації великих територій, обладнання, а також металу, деревини і інших матеріалів. У цих умовах була потрібна зміна підходу до методів дезактивації, створення нових, мобільних технічних засобів для дезактивації лісових масивів, сільськогосподарських угідь, водоймищ, транспортних магістралей і населених пунктів, створення виробництв по переробці радіоактивних відходів з метою їх надійного поховання. У зв'язку з цим, для успішного вирішення задач по II-му етапу була потрібна зміна підходу до організації провадження робіт в зоні відчуження. На нараді в м. Чорнобилі 8-10 серпня 1989 року Заступник Голови Ради Міністрів СССР т.Догужієв В.Х. (протокол № ВД-237) доручив Мінатоменергопрому СРСР розглянути питання про вдосконалення організаційної структури управління роботами в зоні Чорнобильської АЕС.
2. Ліквідувати з 01.01.90 підприємство ВО ' Комбінат'.
3. По узгодженню з Радою Міністрів УРСР створити в м. Чорнобилі Київської області на базі ВО "Комбінат" науково-виробниче об'єднання (НВО) "Прип'ять".
Основні задачі і форми організації наукових досліджень, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, були сформульовані постановою Ради Міністрів СРСР від 01.11.86. Цією постановою було передбачено розгортання в 1986-1990 рр. досліджень по Комплексній програмі, що включає шість пріоритетних наукових напрямів з визначенням головних відомств і науково-дослідних організацій, відповідальних за виконання і розвиток цих напрямів:
• контроль за рівнем радіоактивного забруднення об'єктів навколишнього середовища і вивчення процесів перенесення продуктів поділу і трансуранових елементів (Контроль і прогноз радіоактивних забруднень) - Держкомгідромет СРСР, інститут прикладної геофизики ім. Е.К.Федорова Держкомгідромета СРСР (науковий керівник - член-кореспондент АН СРСР Ю.А.Ізраель);
• вивчення біологічних факторів і віддалених наслідків радіаційного впливу на населення і розробка заходів по скороченню негативного впливу цього впливу (Радіаційна медицина) - Мінздоров'я СРСР, Всесоюзний науковий центр радіаційної медицини АМН СРСР (науковий керівник-академік АМН СРСР Л.А.Ільін);
• дослідження впливу радіоактивних забруднень на сільськогосподарську продукцію, розробка заходів по скороченню цього впливу і утилізації забруднених радіонуклідами харчових продуктів (Сільськогосподарська радіологія) - Держагропром СРСР, Всесоюзний НДІ сільськогосподарської радіології Держагропрома СРСР (науковий керівник - проф. Н.А.Корнеєв);
• розробка методик і засобів дезактивації об'єктів навколишнього середовища, господарських і побутових будівель і споруд, обладнання і транспортних засобів (Дезактивація) - Мінсередмаш СРСР, Всесоюзний НДІ неорганічних матеріалів Мінсередмаша СРСР (науковий керівник - член-кореспондент АН СРСР А.С.Нікифоров);
• розробка технологій, систем і обладнання, включаючи дистанційно керовані пристрої і техніку, необхідні для забезпечення безпечних умов проведення робіт по ліквідації аварії (Техніка і технологія) - АН СРСР, Інститут машинознавства ім. А.А.Благонравова АН СРСР (науковий керівник - академік К.В.Фролов).
Для здійснення загального керівництва і координації цих досліджень, включаючи підготовку самої Комплексної програми наукових досліджень, контролю за ходом виконання робіт науково-дослідними установами різних міністерств і відомств, узагальнення результатів досліджень, що проводяться і підготовки рекомендацій для їх практичної реалізації при президії АН СРСР була створена міжвідомча Координаційна рада з наукових проблем, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. У його склад увійшли: Александров А.П. - академік, директор Інституту атомної енергії (ИАЭ) ім. І.В.Курчатова Мінсередмаша СРСР (голова), Легасов В.А. - академік, перший заст. директора ІАЕ ім. І.В.Курчатова (перший заст. голови) і інші видатні діячі науки і техніки. З часом персональний склад Ради мінявся, в кінці 1989 р. його головою став академік С.Т.Беляев. Для інформаційного забезпечення діяльності Координаційної ради було передбачене створення в ІАЕ відповідного банку даних.
- загальна реакція компетентних органів була загалом обгрунтована і відповідала положенням міжнародного керівництва, що діяло під час аварії;
- офіційні процедури оцінки доз були обгрунтовані з наукової точки зору;
- отримані в рамках проекту незалежні оцінки для обстежених забруднених населених пунктів були нижче за офіційно представлені дані за оцінками доз;
- повідомлення про шкідливі для здоров'я наслідки, що пояснюються впливом радіації, не підтвердилися ні належними місцевими дослідженнями, ні дослідженнями в рамках цього проекту;
- аварія спричинила значні негативні психологічні наслідки, які виражалися в підвищеному почутті тривоги і виникненні стресу через постійне відчуття сильної невизначеності і були нерозривно пов'язані з багатьма соціально-економічними і політичними подіями, які відбувалися в СРСР. По об'єму і інтенсивності виконаної роботи, чіткості планування і координаціям різносторонніх досліджень ця незалежна експертиза виявилася унікальним явищем в практиці цільових міжнародних проектів. Внаслідок тривалої спільної роботи радянські вчені і фахівці придбали корисний досвід і ознайомилися з міжнародними методиками і стандартами.
Необов’язково… :
Припинення експлуатації енергоблоків №1 і №2 Чорнобильської АЕС
• 30.11.96 зупинений для дострокового виведення з експлуатації
• 22.12.97 прийнята Постанова Кабінету Міністрів про дострокове зняття з експлуатації
• 15.12.98 отримано дозвіл Державної адміністрації ядерного регулювання на реалізацію етапу припинення експлуатації
Основні роботи:
• вилучення робочих середовищ з контурів систем, що виводяться з експлуатації
• експлуатація і технічне обслуговування систем, що залишилися в роботі
• реконструкція окремих систем
• класифікація і облік радіоактивних відходів, що утворилися
• завершено комплексне інженерно-радіаційне обстеження приміщень, обладнання і трубопроводів
• будівництво об'єктів для зняття з експлуатації
• розробка документів для отримання дозволу на початок I етапу зняття з експлуатації
• отримання ліцензії на зняття з експлуатації
Енергоблок №2
• 15.03.99 прийнята Постанова Кабінету Міністрів про дострокове зняття з експлуатації
Основні роботи:
• основні документи для отримання дозволу Державної адміністрації ядерного регулювання на етап припинення експлуатації підготовлені і знаходяться на стадії узгодження
Основні характеристики енергоблоків Чорнобильської АЕС
Фізпуск - 02.08.77.
Енергопуск - 26.09.77.
Досягнення номінальної потужності - 27.05.78.
Зупинка внаслідок аварії на енергоблоці №4 - 26.04.86.
Після аварійно-відновлювального ремонту
Фізпуск - 08 30.09.86.
Енергопуск: ТГ-1 - 01.10.86.; ТГ-2 - 02.10.86.
Зупинка на стоянковий режим - 30.11.96.
ЕНЕРГОБЛОК №2
Фізпуск - 17.11.78.
Енергопуск - 21.12.78.
Досягнення номінальної потужності - 28.05.79.
Зупинка внаслідок аварії на енергоблоці №4 - 26.04.86.
Після аварійно-відновлювального ремонту
Фізпуск - 11 31.10.86.
Енергопуск: ТГ-3 - 05.11.86.;ТГ-4 - 06.11.86.
Виведений з експлуатації внаслідок пожежі - 11.10.91
ЕНЕРГОБЛОК №3
Фізпуск - 02.06.81.
Енергопуск - 03.12.81.
Досягнення номінальної потужності - 08.06.82.
Зупинка внаслідок аварії на енергоблоці №4 - 26.04.86.
Після аварійно-відновлювального ремонту
Фізпуск - 03.10.87.
Енергопуск - 03.12.87.
ЕНЕРГОБЛОК №4
Фізпуск - 16.11.83.
Енергопуск - 21.12.83.
Досягнення номінальної потужності - 27.03.84.
Зупинка внаслідок аварії - 26.04.86.
Завдання, що стоять після зупинки енергоблоку №3
• припинення експлуатації енергоблоків №№ 1, 2, 3;
• будівництво об'єктів для безпечного виведення з експлуатації;
• пом'якшення соціальних наслідків від дострокового виведення з експлуатації.
Роботи по підтримці в безпечному стані зупинених енергоблоків потребують 148,139 млн. грн, в тому числі:
• забезпечення паливом і енергією - 58,564 млн. грн.;
• поточна експлуатація і придбання обладнання - 18,727 млн. грн.;
• військова і пожежна охорона, зв'язок, транспорт, охорона праці, підготовка кадрів і інш. - 48,760 млн. грн.
Зараз витрати на ці цілі на зупинених енергоблоках № 1 і № 2 покриваються за рахунок продукції працюючого третього енергоблоку. На оплату праці персоналу ЧАЕС (з відрахуваннями) буде потрібно 89 млн. грн. У 2000 році на оплату праці персоналу, що обслуговує блоки № 1 і № 2, передбачено в Державному бюджеті України 35 млн. грн.
• утримання інфраструктури міста Славутича - 19,963 млн. грн.;
• будівництво об'єктів в місті Славутичі - 40,457 млн. грн.
Персоналом ЧАЕС в 2001 році будуть проводитися роботи по виконанню затверджених на державному рівні програм припинення експлуатації енергоблоків №№ 1, 2, 3 - завершальний етап експлуатації перед початком зняття з експлуатації енергоблоків:
• вилучення робочих середовищ з контурів систем, що виводяться з експлуатації;
• дезактивація систем і приміщень;
• проведення класифікації і обліку радіоактивних відходів, що утворилися в процесі експлуатації;
• проведення обстеження приміщень, обладнання і трубопроводів та інш.
На ці цілі буде потрібно 45,888 млн. грн.