Цех термічної обробки металів

Скачати

1.Аналiз умов праці.

1.1. Коротка характеристика виробництва

Небезпечні та шкідливі фактори, що виникають при роботі на завантажувальній дільниці ливарного цеху, в першу чергу  обумовлені ii видом, застосованим обладнанням i робочими середовищами (з контролюємою атмосферою, з розплавами солей i т.д.). На даній дільниці є  електропечі та гартівні агрегати, охолоджувальні пристрої. Крім основного обладнання застосовуються додаткові (для очистки, поверхневого зміцнення i т.д.), допоміжні (для отримання контролюємих атмосфера, засоби механізації пiдйомно-транспортнi i т.д.) i контролюючі (прилади контролю теплового режиму, складу атмосфери, управління процесами i т.д.).[1].
Основними шкідливими та  небезпечними  виробничими  факторами при литті можуть бути (ГОСТ  12.3.004-75;    ОСТ 105-699-79 ) такі:
a).Підвищена загазованість або запиленість повітря робочої зони. Токсичними газами, які є в складі  контролюємих атмосфер та вихідних газах, являються: оксид вуглецю; аміак; дiоксид сірки; сірководень, бензол i др. Поява різкого запаху деяких газів  являється попередженням про неполадку.
б).Підвищена температура матеріалів або  поверхні  обладнання, підвищений рівень теплового  випромінювання. Перегрівання i опіки можливі при недотриманні технологічного процесу а також при недотриманні техніки безпеки. (табл.1).
в).Підвищене значення напруги в електричних колах: 660 В., 380 В., 220 В.,         36 В. Електротермічне обладнання має  струмопровідні частини безпосередньо в робочому просторі. Це являє небезпеку при дотику з відкритими частинами в момент  завантаження, розвантаження або переміщення матеріалів. Контакт людини з струмопровідною частиною можливий також через виріб або інструмент.
г).Підвищена напруженість електромагнітних  полів. При експлуатації високочастотних установок на  організм  людини  можуть діяти електричні i магнітні поля. Згідно ГОСТ  12.1.006-76  діапазон частот 0,06-300 МГц нормуються  граничнодопустимі  напруженості Е i Н відповідно електричного i магнітних полів. В діапазоні
частот 0,3-300 ГГц нормується допустима густина енергії електромагнітних хвиль i час перебування на робочих місцях можливого находження персоналу. (табл.2).
 В більшості випадків це трапляється при роботі:з контролюємими  атмосферами;при використанні масел для нагріву та охолодження. Контролюємi атмосфери, як i будь-які горючі гази вибухонебезпечні, коли в замкнутому об’ємi утворюється газоповітряна  суміш  певного співвідношення. Найбільш вибухонебезпечним  із  газів, що  застосовуються в контролюємих атмосфера є водень, що має широкі межі запалення. Велику небезпеку являє собою диссоцiований амiак i  ендотермiчний газ.[2].
Особливу небезпеку являють собою трубопроводи витяжноi вентиляцii, через якi вiдводять пари  масел, так  як  на  iх  внутрiшнiх стiнках осаджується конденсат масляних парiв.
Другим джерелом вибухонебезпеки c водоохолоджувальнi  елементи (кожухи, iндуктори та iншi  елементи  вакумних  електропечей).
При неполадках герметичнiсть порушується i вода потрапляє  в  робочий простiр печi,  пiд  дiєю  високої  температури  вона  випаровується i в герметично закритiй печi в результатi пiдвищення тиску, може бути вибух.

1.2 Організаційно - технічні заходи.

Розміри цеху:12х18х5 [м]; об'єм приміщення 1080 куб. метрів; площа приміщення: 216 кв. метрів.
Для розміщення виробництва з надлишком явного тепла більше 20 кал/ч i значним виділенням шкідливих газів, парів i пилу  потрібно передбачати,як правило, одноповерхові будівлі, при чому профіль крівлі та ширина таких будівель повинні назначатись з  врахуванням  необхідності забезпечення найбільш ефективного вилучення шкідливих виділень i тепла приточно-витяжною вентиляцією. [1].
У виробничих будівлях з об'ємом на одного робітника більше 40 куб. метрів при присутності вікон та при відсутності виділення шкідливих речовин ( така їх кількість,що не перевищує граничнодопустимі при одночасному виділенні їх у повітря).
Будівлі ливарних цехів будуються у відповідності з будівельними нормами з негорючого вогнестійкого матеріалу на відстані 50 м від жилих будiвель. Висота будiвлi не менше 5 м (залежить вiд технологiї лиття та кількості прольотів).[2].
Виробничi примiщення для лиття займають всю будiвлю. Ширина прольоту не менше 18 м. Прольти мають операцiйнi фонарi, якi мають площадки,що дозволяють очищати свiтловi пройоми вiд пилу. Стiни фарбують вогнестiйкою краскою i вiдкладають кафельною плиткою. Поли роблять iз рифленноi чугунноi плитки.
 Освiтлення завантажувальних дыльниць повино вiдповiдати СНиП II-4-79. На випадок вимкнення електроенергii в будiвлi встановлюють аварiйне освiтлення не менше 5% освiтленностi, нормуємоi при загальному освiтленнi, але не менше 2 лк на підлозі основних проходiв виходу i 10 лк на робочих мiсцях, де неможливо припинити роботу.[2].
Транспортнi операцii здiйснюються за допомогою завантажу-вальнорозвантажувальних пристроiв. Мiлкi деталi транспортують в ящиках. При транспортуваннi:
1.На завантажувальних дільницях ливарних цехів повинi застосовуватись мостовi крани (пiдвiснi - тiльки на невиликих дiлянках);
2.Експлуатацiя вантажопiдйомних механiзмiв повина здiйснюватись у вiдповiдностi з "Правилами встановлення i безпечноi експлуатацii вантажопiдйомних кранiв" i вiдповiдати "Санiтарним правилам по обладнанню кранiв". [3].
Густина теплового потоку без застосування засобiв  захисту  на рiзних робочих мiсцях може досягати значень вказаних в табл.1

Таблиця 1


Робоче мiсце,операцiя

Iнтенсивнiсть; кВт/м

Вiдпускний агрегат (завантаження)

1,11 - 1,74

-//-розвантаження

0,35 - 0,49

Вертикально-ливарна пiч

2,15 - 3,15

Шахтовi електропечi

0,7 - 1,4

Визначення температур по кольору бiглостi в табл.2.
Таблиця 2


Колiр бiглостi

Т;0C

Колiр бiглостi

Т;0C

Cвiтло-жовтий

220

Фiолетовий

280

Соломяно-жовтий

240

Синiй

300

Жовто-коричневий

255

Голубий

325

Красно-коричневий

265

Сiрий

350

Гранично допустимi напруженостi Е i Н вiдповiдно електричного
полiв приведенi в табл.3
Таблиця 3


Частота, МГц

0,06 - 1,5

1,5 - 3,0

3 - 30

30 - 50

50 -300

Е; В/м

50

50

20

10

5

Н; А/м

5

-

-

0,3

-

Будiвлi ливарних цехiв обладнуються загальнообмiнною  приточно-витяжною вентиляцiєю. Повiтря подається в верхню зону  примiщення або розсiюється в робочу зону з швидкiстю, що гарантує рухомiсть атмосфери на робочому мiсцi не бiльше 0,3 м/с. Розрахунок потрiбного повiтряного обмiну проводиться по основному виду шкiдливих речовин та надлишковiй теплотi.
Бiля ливарних печей над завантажувальними вiкнами встановлюють або зонти-козирки або витяжнi комбiнованi зонти.
Ефективним заходом для створєння на постiйних  робочих мiсцях необхiдних метеоумов є застосування повiтряних i водяних завiс при тепловому опромiненні робiтникiв.[3].
Робоче мiсце для виконання робiт на завантажувальних дільницях органiзовують стоячи при фiзичнiй тяжкiй роботi. Категорiя робiт згiдно ГОСТ 12.1.005-76.
Конструкцiя,взаємне роташування елементiв робочого мiсця повинi вiдповiдати антропометричним, фiзiологiчним та психологiчним вимогам, а також характеру роботи.
Робоче мiсце повино забезпечувати виконання трудових операцiй в межах зони досягнення моторного поля. При проектуваннi робочого мiсця,органiзацii та конструкцii обладнання повинi забезпечити пряме i вiльне положення корпуса тiла працюючого або його нахил вперiд не бiльше чим на 15 град. Дуже часто використованi засоби iнформацii необхiдго розташовувати пiд кутом 15 град.вiд нормальноi лiнii погляду. Рiдко використованi засоби вiдображення iнформацii допускасться розташовувати в вертикальнiй площинi пiд кутом 60 граб.від нормальноi лiнii погляду i в горизонтальнiй площинi пiд кутом 60 град.вiд сагиттальноi площини (при русi очей i поворотi голови) згiдно ГОСТ 22269-76.
Середня висота розташування засобiв вiдображеня iнформацii повина вiдповiдати табл.4.

Таблиця 4


Стать робітника

Середня висота, мм

Чоловік

1410

Жінка

1320

Чоловік і жінка

1365

2.Виробнича санiтарiя.

2.1 Повiтря робочоi зони.

Показники, що характеризують мiкроклiмат: температура повiтря; вiдносна вологiсть; швидкiсть руху повiтря; iнтенсивнiсть теплового випромiнювання. Висока температура сприяє швидкому втомленню робiтника, може привести до перегрiву органiзму. Низька температура може визвати мiсцеве i загальне охолодження органiзму. Надлишкова вологiсть (бiльше 80 %) затруднює випаровування вологи з поверхнi шкiри, що призводить до погiршення роботоздатностi людини. Пониження вологостi визиває почуття сухостi верхнiх дихальних шляхiв.[3].
Iнтенсивнiсть теплового опромiнення в ливарних цехах на постiйному i на не постiйному робочих мiсцях не повина перевищувати 35 Вт/м при опромiненнi 50 %; не бiльше 70 Вт/м при величинi опромiнення 25-30 % та 100 Вт/м при опромiненнi не бiльше 5 % поверхнi тiла. В ливарному цеху температура повiтря не повина перевищувати 300 С.
В холодний перiод року температура повiтря повина бути 16 С; вологiсть 40-60 %; швидкiсть руху повiтря 0,3 м/с. В теплий перiод року температура повiтря повина бути 18-24 С; вологiсть 40-60 %; швидкiсть руху повiтря 0,4 м/с.
Для пiдримки чистоти повiтря забезпечують контроль в залежностi вiд класу шкiдливоi речовини. Оскiльки в ливарному цеху є гази I класу шкiдливостi необхiдно проводити контроль не менше 1 раза в 10 днiв. Гранично-допустимi концентрацii шкiдливих речовин в повiтрi приведенi в табл.5.
Будiвлi ливарних цехiв обладнуються загальнообмiнною приточно-витяжною вентиляцiєю. Повiтря подається в верхню зону примiщення або розсiюється в робочу зону з швидкiстю, що гарантує рухомiсть атмосфери на робочому мiсцi не бiльше 0,4 м/с згiдно СНиП 2.04.05.86. Розрахунок потрiбного повiтря проводиться по основному виду шкiдливих речовин та надлишковiй теплотi.
Бiля нагрiвних печей над завантажувальними вiкнами встановлюють або "зонти-козырки" або витяжнi комбiнованi зонти.
Ефективним заходом для створення на постiйних робочих мiсцях необхiдних метеоумов є застосування повiтряних i водяних завiс при тепловому опромiненню робiтникiв.[2].
Повiтрянi та повiтряно-тепловi завiси необхiдно розраховувати так,щоб на час вiдкривання дверей температура в примiщеннi була на постiйних робочих мiсцях не нижче 8 0С згiдно СН 245-71.

Таблиця 5

 

Речовини

ГДК, мг/м3

 

клас небезпеки

 

в повітрі робочої зони
(ГОСТ 12.1.005-88)

в повітрі населених пунктів

максимально разова

середньо-добова

1

2

3

4

5

Азота діоксид

2

0.085

0.04

2

Азота оксид

5

0.6

0.06

3

Альдегід масляний

5

0.015

0.15

3

Амофос

 

2

0.2

4

Аміак

20

0.2

0.04

4

Барій вуглецевий

-

-

0.004

1

Бензопірен

0.00015

-

0.1 мкг/100м3

1

Бензин (нафтовий,
Малосірчаний)

 

100

 

5

 

1.5

 

4

Бензин сланцевий

-

0.05

0.05

4

Бензол

15

1.5

0.1

2

Бромоводень

-

1

0.1

3

Бутан

300

200

-

4

Ванадія (V) оксид

0.1

-

0.002

1

Вуглецю оксид

20

5

3

4

 

Двоокис сірки

-

0.05

0.15

2

Зола

4

0.5

0.05

4

Заліза оксид

4

 

0.04

3

Кадмія оксид

0.05

-

0.01

2

Кобальт металевий

0.5

-

0.001

1

Кобальт сірчано-
Кислий

 

0.01

 

-

 

0.001

 

2

Ксілол

50

0.2

0.2

3

Магнія оксид

10

0.4

0.05

3

Марганець і його
з’єднання

 

0.3

 

0.01

 

0.001

 

2

Міді оксид

1

-

0.002

2

Нікель металевий

0.05

-

0.001

2

Нікеля оксид

0.05

-

0.001

2

Нітробензол

3

0.008

0.008

2

Озон

0.1

0.16

0.03

1

 

Свинець і його сполуки

 

0.01

 

-

 

0.0003

 

1

Сірководень

10

0.008

-

2

Сірковуглець

1

0.03

0.005

2

Спирт етиловий

1000

5

5

4

Толуол

50

0.6

0.6

3

2.2 Вiбрацiя.

Рухомi машини i механiзми, рухомi частини виробничого обладнання для завантаження i вiдвантаження мають II категорiю вiбрацii по санiтарним нормам i критерiй оцiнки: границя пониження виробничостi працi згiдно ГОСТ 12.1.012-90. В залежностi вiд середньоквадратичноi полоси частоти (Гц) iснують нормативнi значення в напрямках вiброприскорення, яка залежить вiд категорii вiбрацii.
Вiбронебезпека працi на пiдприємствах повина забезпечуватись:
а).пiдтриманням технологiчного стану машини,параметрiв технологiчних процесiв i  елементiв  виробничого середовища  на  рiвнi "НТП";
б).вдосконаленням режимiв роботи машин i елементiв виробничого середовища;
в).виконанням правил i умов експлуатацii машин i ведення технологiчних процесiв;
Заходи по захисту вiд вiбрацii: взуття на вiброiзолюючiй пiдошвi, встановити кожух. Для забезпечення вiбрацiйноi безпеки працi повинен бути органiзований ефективний контроль встановлених норм i вимог.
На завантажувальній дільниці забезпечуються санiтарнi норми  вiбрацiйного навантаження на оператора при всiх передбачених умовах експлуатацii обладнання та без обмеження часу застосування обладнання на протязi змiни.
Вiбрацiйна безпека працi в цеху забезпечусться:
а).застосування амортизаторiв для гасiння коливань;
б).розробка схем розмiщення пристроiв з врахуванням  створення мiнiмальних рiвнiв вiбрацii на робочих мiсцях.

2.3 Шум.

У вiдповiдностi з санiтарними нормами допустимих рiвнiв  шуму на робочих мiсцях СН 3223-85 допустимi рiвнi звукового тиску в активних полосах частот, рiвня звука i еквiвалентнi  рiвнi  звука  на робочих мiсцях на завантажувальній дільниці ливарного цеху представленi в табл.6.

Таблиця 6


Середньогеометричнi частоти октавних полос;Гц

Рівень звуку; дБ

63

125

250

500

1000

2000

4000

8000

Рівніьзвукового тиску; дБ

83

74

68

63

60

57

55

54

60

 

Обертовi перетворювачi частоти (машиннi генератори), що виробляють шум бiльше 80 дб,повиннi встановлюватись в звуконепроникненних примiщенях. Для зменшення вiбрацii машинних генераторiв необхiдно застосовувати вiброгасячi пристроi, що забезпечують виконання санiтарних норм по рiвню вiбрацii.
Санiтарно-побутовi примiщення термiчних цехiв повинi задовiльняти вимогам санiтарних норм проектуванню пiдприємств з вiднесенням до групи IIб-виробничих процесiв.
Джерела шуму: рухомi частини завантажувально-вивантажувальних механiзмiв. Захиснi мiри: для зменшення рiвня шуму стiни виробничого примiщення необхідно облiцовувати звукоiзолюючими матерiалами.

2.4 Природнє та штучне освiтлення.

На завантажувальній дільниці ливарного цеху застосовується комбiноване освiтлення, тобто є верхнє i бокове освiтлення. Виходячи з цього, нормується середнє значення КПО в точках, розташованих на перетинi вертикальноi площини характерного розрiзу примiщення в умовнiй робочiй поверхнi. За контрольну точку приймають точку на вiдстанi 1 м вiд поверхнi стiн або перегородок.
Нормоване значення КПО для четвертого пояса визначаємо за формулою:

Е=е*m*c;

де Е - КПО для четвертогото пояса; е - третього, е = 2,4  %; с - коефiцiєнт сонячностi, с = 0,75; м - коефiцiєнт свiтлового клiмата м=0,9 ; у вiдповiдностi з СНиП II-4-79.

Е=2,4*0,75*0,9=1,6 %.

Освiтленiсть робочоi поверхнi,що створюється штучно, повина складати 10 % нормуємого для комбiнованого освiтлення при тих джерелах свiтла, якi застсовуються для мiсцевого освiтлення. Розряд зоровоi роботи: 4, пiдрозряд зоровоi роботи: в, характеристика зоровоi роботи: середної точностi .Характеристика фона: середня, контраст об’кта розрiзнення з фоном: середнiй.[1].
Природнє освiтлення в цеху бокове здiйєнюсться через свiтловi пройоми в зовнiшнiх стiнах. Штучне освiтлення - комбiноване, тобто крiм  загального освiтлення встановлюють мiсцеве освiтлення. Освiтленiсть проходiв i участкiв де не виконується робота повина складати не менше 25 % освiтленостi, що створюється штучно, вiд загального освiтлення на робочих мiсцях, але не менше 75 лк при газорозрядних лампах i 30 лк при лимпах накалювання.

3.Технiка безпеки.

На данній завантажувальній дільниці ливарного цеху є плавильні печi та гартiвнi агрегати.
Все електрообладнання повино вiдповiдати дiючим  правилам  будови  електропристроїв i експлуатуватися у вiдповiдностi з правилами технiчноi експлуатацii i безпеки обслуговування електропристроiв промислових пiдприємств.[1].
Електричнi печi повинi мати блокiровку для автоматичного вимкнення струму з нагрiвальних елементiв при вiдкриваннi дверкiв печi.
На щитках i пультах управлiння електропечей повинні бути встановленi сигнальнi лампи, що вказують про ввiмкнення напруги на нагрiвальнi елементи печi, або її вiдключення. Щити управлiння електропечей  повинні бути закритого типу. Допускається обладнання вiдкритих щитiв панельного типу, алео тiльки в спецiально вiдведених для них i iзольованих примiщеннях з вiкнами для спостереження за приладами.
Всi струмонесучi частини електричних печей повинi бути iзольованi або вiдгороженнi. Огородження та iншi металевi не струмонесучi частини повинi бути заземленi.
Плавильні печi i гартiвнi агрегати на дільницях необхiдно розмiщувати так, щоб обслуговуючi iх робiтники не попадали пiд дiю променевого тепла одночасно вiд завантажувальних вiкон двох i бiльше печей. До кожного робочого мiсця повино подаватись чисте повiтря. Процеси завантаження i вивантаження повиннi бути максимально механiзованi.
Пристроi для отримання контролюємоi атмосфери повинi повнiстю вiдповiдати правилам безпеки та технiчноi експлуатацii. Прилади для вимiрювання температури i для перiодичного та автоматичного регулювання режиму роботи пристроiв отримання контролюємих атмосфер повинi бути в вибухобезпечному виконаннi.[2].
Електричнi пристроi повинi перiодично перевiрятись i повинi проводитись планово-попереджувальнi ремонти по графiку, що завiрений головним енергетиком пiдприємства.
Люди, що працюють на електротермiчних пристроях пiдвищеної i високої частоти повинi забезпечуватись iндивiдуальними засобами захисту, спецодягом по дiючим нормам згiдно  ГОСТ  12.3.002-75. Для зниження електромагнiтних полiв на  робочому  мiсцi всi частини схеми пристрою, несучi струми високоi частоти повинi бути екранованi.
Iнструмент, що застосовується ливарниками для завантаження i вiдвантаження  повинен мати рукоядки iзольованi по довжинi захвата. Експлуатацiя електротермiчних пристроiв при знятому екранi заборонясться.[1].
В примiщеннi, де знаходиться ливарна піч або поблизу, повинi бути написанi правила технiки безпеки.
В цеху використовусться мережа: 36 В, 220 В, 380 В, 660В. Згiдно ГОСТ 12.1.013-78 класифiкацiя умов працi по степенi  електробезпеки: категорiя особливо небезпечна, тому як для цiєi степенi характерна наявнiсть можливостi одночасного дотику людини до маючих сполучення з землею металоконструкцiй, технологiчних пристроiв i т.д. з однiєї сторони i до металевого корпусу електрообладнання - з другої.
Основний захист електробезпеки - занулення - сполучення з нульовим захисним провiдником неметалiчних струмонесучих частин, що можуть бути пiд напругою. При зануленнi фазнi i захиснi нульвi провiдники повинi бути вибранi таким чином, щоб при замиканнi на корпус або на нульовий провiдник, виникав струм короткого замикання, що забезпечує вiдключення автомата або плавкоi вставки запобiжника. В ланцюгу нульових захисних провiдникiв не повино бути запобiжникiв.

4. Пожежна безпека.

Згiдно ОНТП 24-86 в залежностi вiд  характеристик використовуючих речовин виробничi будiвлi по вибуховiй, вибухо-пожежнiй i пожежнiй безпецi роздiляють на категорii A, Б, В, Г, Д, Е. Завантажувальну дільницю ливарного цеху вiдносять до категорiї Б. У вiдповiдностi з СНиП 2.09.02-85 cтупiнь вогнестiйкостi II, вiдстань до евакуацiонного виходу 25 м, кiлькiсть людей на 1 м евакуацiйного виходу до коридору не повина перевищувати 45 людей. В Залежностi вiд степенi вогнестiйкостi будiвель i споруд згiдно СНиП 2.01.02-85 встановленi мiнiмальнi межi вогнестiйкостi будiвельних матерiалiв i максимальнi межi поширення вогню(табл.7).

Таблиця 7


Ступінь вогнесті-йкості

Стіни

Коло-ни

Балки, марши, косоури

Елементи покриття

Несу-чі

Само-несучі

Зовні-шні несучі

Внутрі-шні несучі

Плити, прогони

Балки, арки

ІІ

2
0

1
0

0,25
0

0,25
0

2
0

1
0

0,25
0

0,25
0

Заходи по попередженню пожежi на данному виробництвi слiдуючi: навчання робочих та службовцiв протипожежних правил; вiрна експлуатацiя установок; вiдведення спецiальних мiсць для легкозайманих речовин, контроль протипожежної безпеки.
Для тушiння пожежi використовуються:
-повiтряно-пiннi ручнi вогнегасники ОВП-3 та ОВП-5;
-вуглекислотнi  вогнегасники  ОУ-2,ОУ-5,ОУ-8,якi дають можливiсть лiквiдувати джерело займання на установках,що знаходяться пiд напругою.
Пожежний звязок в данному цеху здiйснюсться за допомогою телефону або радiостанцii УКВ дiапазону, що дає можливiсть бiльш оперативно гасити пожежi.
В системi заходів боротьби з пожежами важливе значення мас пожежна сигналiзацiя. На даній дільниці використовується прилад сигналiзацii "ЭПС"; яка мiстить: повiдомлювачi, джерело живлення, звуковi i свiтловi засоби оповiщення.[3].
5. Розрахунок аерації на завантажувальній
дільниці ливарного цеху.
Теплонапруженість ливарних цехів машинобудівних заводів вимірюється десятками, а іноді і сотнями Ватт, що приходяться на 1 м3. Відомо, що для асиміляції теплолишків в 10 Вт/3 необхідний майже чотирикратний повітрообмін приміщення, тому потреба великих ливарних цехів у вентиляції досягає суттєвих величин. Подача і видалення мільйонів кубічних метрів повітря за годину механічним шляхом потребує великих матеріальних і енергетичних витрат, тому широке використання вторинних енергоресурсів для організації природної вентиляції виробничих приміщень має важливе значення.
Організований і регульований природній повітрообмін теплонапружених приміщень ( аерація ) може використовуватись всюди, де не потрібно спеціальної підготовки приточного та очищення видаляємого повітря.
Ефективність аерації залежить від архітектурно - планіровочного оформлення будівлі, а також компоновки тепловіддаючого обладнання. При розташуванні тепловиділяючого обладнання по осі будівлі і робочих місць між зовнішніми стінами та джерелом теплоти за допомогою однієї аерації можливо створити нормальні санітарно - гігієнічні умови. В ливарних цехах в теплий період року аерація здійснюється по схемі знизу - вверх, при якій зовнішнє повітря подається через фрамуги на висоті 0,3 - 1,8 м від полу, в холодний період року аерація здійснюється по схемі зверху - вниз - вверх з подачею зовнішнього повітря на висоті 0,5 - 0,6 Н, але не нижче 4 м від підлоги ( Н - висота приміщення ). В холодний період року об’єм аераційного повітрообміну знижується, тому граничнодопустимої концентрації шкідливої речовини в робочій зоні іноді вдається досягти тільки при зниженні в ній температури повітря. При цьому різниця рекомендуємої і фактичної температур не повинна перевищувати 80 С.
При аерації виробничих приміщень відпрацьоване повітря видаляється через стулки П - подібних аераційних ліхтарів, що оснащенні вітровідбивними щитами, або за допомогою аераційних ліхтарів незадуваємого типу. Ефективність аерації залежить не тільки від її організації, але й від правильного регулювання та експлуатації аераційних пристроїв. Регулювання аерації повинно забезпечити необхідні параметри повітря в робочій зоні від зовнішніх метеорологічних умов. Розрізняють сезонне і добове регулювання, яке здійснюється зміною площі приточних та витяжних проємів, а також напрямом потоків приточного повітря. При здійснені аерації необхідно слідкувати за попередженням наскрізного провітрювання та опрокиненням вентиляції. В ливарних цехах аерація при відповідному регулюванні може використовуватись на протязі всього року.
Аерація приміщень відбувається в результаті теплового напору, що виникає через різницю температур повітря в середині та зовні будівлі, а також під дією вітру, що звичайно збільшує повітрообмін. Розрхунок природної вентиляції, як правило, ведеться для найменш сприятливих умов її здійснення - максимальній зовнішній температурі і безвітрі. Основною передумовою розрахунку аерації є величина лишків теплоти в приміщенні. Джерелами теплоти на завантажувальних дільницях ливарного цеху є розплавлений метал, нагріті поверхні ливарних печей і т. і.
Розглянемо дільницю з лишком теплоти DQ = 3*106 Вт. Відстань між серединами нижніх і верхніх аераційних проємів НА = 13 м, площа верхніх проємів складає 119,2 м2. При зовнішній температурі повітря tН = 190 С в приміщенні має місце повітрообмін GA = 687 000 кг/год. При цьому температура видаляємого повітря tУ = 300 С, а температура повітря в робочій зоні tР.З. = 24,70 С. Коефіцієнт видатку приточних і витяжних проємів mПР = mВТ = 0,5; m = DtР.З./DtУ = 0,518. При одній лиш аерації температура повітря в робочій зоні перевищить 260 С. Знайдемо продуктивність місцевої витяжної вентиляції, достатню для підтримання в робочій зоні температури tР.З. = 240 С, якщо температура аспируємого повітря tМ.В. = 500 С.
Знайдемо середню температуру повітря на дільниці
tВ = tН + ( tР.З. - tН )/m = 19 + 5/0,518 = 290 C;
ТВ = 320 К.
З рівняння визначимо р0 = 3,49 Па. Продуктивність природного повітрообміну: GПА = 212 кг/c; GУА = 170 кг/с. Витрати аспируємого повітря знайдемо з рівняння повітряного балансу GМВ = GПА - GУА = 212 -170 = 42 кг/c, що відповідає продуктивності місцевої вентиляції 138 196 м3/год.
Зміст

  • Аналіз умов праці……………………………………………………………………

1.1. Коротка характеристика виробництва………………………………………..
1.2. Організаційно - технічні заходи……………………………………………….

  • Виробнича санітарія…………………………………………………………………

2.1. Повітря робочої зони…………………………………………………………..
2.2. Вібрація…………………………………………………………………………
2.3. Шум……………………………………………………………………………..
2.4. Природнє і штучне освітлення………………………………………………..

  • Техніка безпеки…………………………………………………………………….
  • Пожежна безпека…………………………………………………………………….
  • Розрахунок аерації…………………………………………………………………..

Література……………………………………………………………………………….
Література

1. Кобевник В.Ф. Охрана труда - К.: Высшая школа.,1990-286 с.
2. Павлов С.П.,Губонина З.И. Охрана труда в приборостроении
    М.: Высшая школа.,1986-215 с.
3. Ткачук К.Н. и др. Безопасность труда в литейніх цехах -
    К.: Высш. шк., 1988-240 с.
4. Закон Украiни " Про охорону працi ".

Скачати

Види навчальних матеріалів: 
Оцінка: 
0
No votes yet