Біосфера – як особлива зона живого

Скачати реферат з екології у форматі doc:


      Ми постійно порушуємо біосистемий пристрій природи і терпимо від цього у всіх сферах своєї діяльності. Систематичні порушення еволюційного порядку природи і хвильової структури сумісності в біосистемному виробництві лужать причиною “біосистемного” розпаду”- основного виробника “вірусу смерті”, індивідуально-масових нещасть, аварій, трагедій, катастроф, що приносять нам горе і біди, гальмують роботу.
      Від біосистемного розпаду не існує ніяких схованок і засобів захисту. Будь-яка біосистеа, створена з порушеням еволюційного порядку природи, є джерелом зла і зазнає поразки, втрачає стійкість, розвалюється і гине.
      “Вірус смерті” виникає при відсутності осгентів родючості (успіху) в біосистемі. Із усієї різноманітності організмів, інтересів і дій природа не терпить тільки ті з них, які мають в собі три недопустимі елементи: ненаситність, насильство і пригнічення. Саме ці елементи є в природі джерелом зла і складають “чорну” біосистему подій. Ліквідація джерел зла є пешочерговою необідністю природи в роботі еволюційного механізму по створеню біосистемної досконалості. Інтереси гнобителів ніколи не одержать підтримки в навколишньому світі. Потеціал будь-якого насилля завжди обмежений рамками власної біосистеми інтересів, в той час, як потенціал невдоволення і пригноблення може збільшуватися до неохідної величини і якості за рахунок єдності всіх інтересів природи.
      Потенціал невдоволення, образи і болю можна тільки регулювати,знижуючи його рівень до нуля, шляхом налагодження сумісності, при якій сили пригнічення (пригноблення) самостійно відмирають, а при їх відсутності потенціал невдоволення, образи і болю з’явитися не може ніяк. Потрібно тільки позбавити від порушень еволюційного порядку і хвильової структури сумісності, я ніякого “вірусу” смерті”, зла і горя в біосистемі більше не буде. Регулуючи в біосистемах хвильову суміність реакцій, не важко довести добро чи зло в будь-якій біосистемі подій до потрібної нам величини.
      Від сил, які пригнічують, і порушень еволюційного пристрою потрібно звільнятися, і в біосистемах відмирає будь-яке зло, настає мир і злагода на ловгі часи.
      Взаємодія є кінцевою причиною речей. Потрібно відшукати правильну взаємодію частин, і весь хаос зникне, а зла воля випадку, на яку списують сьогодні великі жертви і витрати, перестане існувати.
Забобони і страх відімруть. Сили пригноблення не зможуть вже розвиватися і пригнічувати абсолютне право на свободу, рівність і щастя. Потенціал невдоволенності, образи і болю не буде більше нагромаджуватися до величини апатії і гніву.
      Перед нами відкриються сили, які приведуть до успіху і кінцеві причини речей- біосистемна досконалість. Мусять бути розроблені відповідні міри по структурі виробництва і налагодженні біосистемного зв’язку, тому що:
1. “чорні” біосистеми створюються з порушенням еволюційного порядку.
2. “червоні” біосистеми створюються без порушен.
      В результаті “чорні” біосистеми розвалюються і гинуть, а “червоні”, навпаки, успішно розвиваються.
      Механізм будь-якого виробництва може успішно працювати тільки по схемі біосистемного пристрою, в якому відсуті елементи насильства. Ми не зауважуємо порушень біосистемного пристрою, а тільки бачимо їх наслідки.
      Всі біосистеми (незалежно від їх внутрішньої мідрості, величини і назви) володіють в природі абсолютним правом на свободу, рівність і щастя. Саме ів цьому і схована велика справедливість і Гармонія в природі відношень.
      Що таке біосистема?
- Це продукт взаємодії живої суті, народжений за адресою будь-якої конкретної клітини в “променевому каналі часу”.
- Пристрій будь-якої біосистеми має в собі хвильовий механізм еволюції і власний “реактор сумісності”.
      Біосистема являє собою організацію будь-якої контректної справи чи живої структури, інтересу, виробництва, продукції чи окремої дії, народжену спрамовани рухом виконавчих органів Творця в його власних інтересах.
      Біомаса- це продукт біосистемного розпаду. Вона не може довго існувати тому що споживацький інтерес протирічить еволюційним інтересам природи по створенню біосистемної досконалості
      Діяльність біосистеми включає в себе такі основні моменти:
1) включеня системи (народження біосистеми).
Виконується поступово і по мірі необхідності, а не по волі сліпої випадковості;
2) розвиток (випробування на міцність і живучість).
      Підготовка організму до творчої життєдіяльності за рахунок нагромадження потенційних можливостей при взаємодії з навколишніми об’єктами і сеердовищем;
3) існування.
      Обов’язковою умовою повноцінного існування будь-якої біосистеми є здібність щось ворити за власними інтересами;
4) відмирання.
      Повна витрата здібності до успішногї взаємодії веде до взаємовиключення і розпаду біосистеми.
      Біосистеми працюють незалежно від будь-чиєї волі по строгому графіку роботи власного “Реактора Сумісності”.
      “Променевий канал часу”- це реальна форма дійсності, яка не підлягає ніякому викривленню. Всі біосистеми і біосистемні явища зв’язані з цим каналом силою внутрішнього тяжіння власних “реакторів сумісності”, величина якої залежить від хвилевої структури тяжіння і не залежить від віддалі способу котактного зв’язку. Контактний зв’язок на практиці може здійснюватися будь-яким виконавчим органом, наприклад, руками, очима, губами, органами слуху, нюху, пам’яті, дотику або температурниим, ультразвуковим чи будь-яким іншим засобом відображення біосистемної сумісності, кожний з яких є окремим каналом біосистемного зв’язку. Діяльність “реактора сумісності” є незворотним, кінцевим і справедливим, незалежно від будь-яких штучних установок і розмірів насилля.
      Приносити користь- це природна потреба будь-якого організму чи біосистемного пристрою і ніяких перекручень в цьому питанні природа не терпить і доповнень не вимагає. Чим більша несумісність, тим більший і дефіцит людськості. Позбутися цього дефіциту і інших проблем можна тільки одним природним способом- шляхом налагодження хвильової структури сумісості в босистемному пристрої.
      Біосистемна технологія , на відміну від інших, дає гарантію на безаварійне виробництво кінцевого результату.
      Біосистемний підхід не терпить несправедливого бачення успіху у виробництві, початого з невідомим фіналом (кінцевим результатом) і дає гарантію заданого переметру кінцевого результату в будь-якій біосистемі подій.
      З позицій біосистемного підходу добре видно, що нещастя- це не випадковість, а продукт порушень біосистемної будови природи, в якому відсутні природні контактні зв’язки.
      Абсолютна свобода для вибору сумісності є природною потребою будь-якого оргпнізму, і ніяких обмежень в цьому питанні природа не терпить, а там, де ці умови порушуються, збільшується кількість нещасть- з’являютьсявсе нові і нові біди.
      З позицй біосистемного підходу добре видно, що боротьба- це не смерть, а творчість- безсмертя.
 

Правила магнетизерів.
      Існує взаємний вплив між небесними, земними і живими тілами. цей вплив пояснюється впливом рідкої речовини, котре в різних видах буває різним: електричним, магнетичним і є вічним колесом руху.
      Коли рідина ця в людському організмі розподілюється рівномірно, гармонійно, то людина здорова. Відхилення від гармонії- захворювання. Людина є істотою магнітною, але полюси діють не так, як у залізному магніті.
      Екватором у людини є ямка під шлунком, де знаходиться центр поєднання соків ниркових, шлункових, пеціночних та інших. Віссю є спина, ноги- Південний полюс.
      В магнетизуванні лівою рукою доторкаються до правої сторони хворого, а правою- до лівої сторои. Це називається магнетизування протилежними полюсами.
 
 
Альфа-ритм.
      Мислення людини супроводжується посиленням чи згасанням електичної активності на всій поверхні кори півкуль гооловного мозку. Електричні струми центральної нервової системи підкоряються певним ритмам. Знайдено кілька таких ритмів. Особливо цікавим є один – альфа-ритм. Частота його вісім- дванадцять герців. Він пов’язаний з найважливішими процесами, що відбуваються у нашому мозку. Коли людина перебуває в стані повного спокою, альфа-хвилі дуже чіткі. Сильні переживання, яскраві спалахи світла, розв'язання якихось складних розумових завдань помітно відбиваються на ритмі.
      У різних людей спостерігається свій “почерк” альфа-хвиль, а приблизно у кожної сьомої немає цього ритму взагалі. Трапляються і такі індивідууми, в яких альфа-ритм весь час постійний.
      Альфа-ритм кори великих півкуль головного мозку живиться енергією магнітного поля Землі.
      Зустрічаючи життя, електромагнітні хвилі віддають йому свою енергію, им підтримують і зміцнюють йог в боротьбі за існування. Органічне життя тільки там і можливе, де доступ космічної радіації.
      Ритми, які ми спостерігаємо в біосфері, складалися в процесі еволюції під впливом зовнінього середовища. А серед факторів, які впливають на біологічний годинник в організмах велику роль відіграє геомагнітне поле. частота коливань поля має ту саму величину, що й альфа-ритм,- вісім-чотирнадцять герців.
 

Інфразвуки.
      У природі існують інфразвуки. Вони є всюди. Інфразвукові коливання в повітрі спричиняються грозами і сильними вітрами, сонячними спалахами. Бувають вони від пострілів, вибухів, обвалів, землетрусів. Щоденні промислові інфразввуки. Їх випромінюють заводські вентилятори, повітряні компресори, дизелі, усі машини, що працюють повільно. Постійне джерело цих звуків- міський транспорт. Вони дуже добре поширюються як у повітрі, так і у воді. 
      Інфразвуки виникають над морськими просторами під шторми й сильні вітри. Шалений вітер і сильне хвилювання стають джерелом могутніх інфразвукових коливань повітря. Навіть порвняно великий шторм спричиняє інфразвуки потужністю в десятки кіловатів. Вони поширюються на сотні й тисячі кілометрів навколо.       Відлітаючи удалину, нечутні звіки немовби попереджають усіх, що насувається буря. І таке попередження добре відчуває багато хто з мешканців моря. Медузи ще до того, як здіймається перша штормова хвиля, відпливають від берега, а морські блохи вилазять на сушу. Про наближення шторму їм сповіщає “голос моря”, який вони добре чують. Є і люди, які безпомилково передбачають шторм. Море ще зовсім спокійне, а старий рибалка, вийшовши на берег, говорить, що наближається буря. Такі люди теж чують “голос моря”. Потужні інфразвукові коливання повітря, принесені здалеку, приймаються ними як больові відчуття у вухах. У здорової людии цього не буває. Та люди з деякими захворюваннями, наприклад ревматизмом, відчувають “голос” близького шторму.
      Нечутні інфразвукові коливання, взаємодіючи з воднем, спричиняють нові, набагато сильніші інфразвуки.
 

Магія каменів.
      За старих часів використовували кристали для встановлення зв’язку з космосом, для телепатичного зв’язку з предками. А також використовували силу кристалів для багатьох психічних і практичних робіт. Розум людський був знищений через те, що таємниці природи люди використовували на зло, а сила страху використовувалась з корисливою метою. Космос заклав у кристали тайну планети, а також розум і мудрість стародавніх людей. Коли люди житимуть однією сім’єю, не буде армій, націй, не буде експлуатації людини людиною, тільки тоді люди розкодують цю тайну. в іншому випадку це суспільство буде очищене Космосом.
      Усі ми мешканці біосфери, всі живі і неживі творіння є частинками Всесвіту.
 
Метали в людському організмі.
      Для життєдіяльності живих істот потрібна енергія їжі, яка в клітинах живого організму перетворюється в енергію клітинного палива – АТФ. Енергія їжі – це перетворена енергія Сонця; всі ми – діти Космосу.
      У клітинах рослин міститься хлорофіл, який має здатність переробляти сонячну енергію, використовуючи її при створенні основних поживних речовин. процес утворення органічних речовин з неорганічних в зелених рослинах з допомогою сонячної енергії називається фотосинтезом.
      При фотосинтезі рослини використовують для створення органічних речовин вуглекислий газ, повітря, воду. У фотосинтезі беруть участь мінеральні речовини: фосфор, калій, азот, кальцій. магній, сірка, залізо, марганець. Ці елементи необхідні для забезпечення процесу утворення сполук хлорофілу з білками рослин. Магній і азот безпосередньо використовуються в біосинтезі хлорофілу, вони є в складі його молекул. При опроміненні сонячним світлом молекули хлорофілу один з електронів його молекули переходить в стан збудження, одержавши запас енергії. частину своєї енергії він віддає на утворення молекули АТФ, частину – на утворення необхідних рослинній клітині поживних речовин. Віддавши енергію, електрон повертається до свого нормального енергетичного рівня. а передана енергія вже використовується рослинною клітиною для синтезу крохмалу і інших речовин; для дихання клітини, на забезпечення життя всієї рослини. У процесі фотосинтезу рослини поглинають вуглекислий газ, які утворюють живі організми. Рослини і живі організми доповнюють один одного . Рослини, як і живі істоти, використовують кисень для дихання, але зелена рослина продукує в 20 разів більше поживних речовин і кисню, ніж рослинному організму потрібно для життедіяльності. Підраховано, що запас кисню на землі вичерпався б за 2000 років, якби рослини не поповнювали його. Завдяки хлорофільним рослинам щороку засвоюється до 200 мільярдів тон вуглекислого газу і виробляється до 145 мільярдів тон кисню.
      У процесі фотосинтезу відбувається утворення великої кількості органічних речовин з вуглекислоти та води – щорічно до 100 мільярдів тонн органічних сполук.
      Людина живемв атмосфері азоту, але не може засвоювати його – азот і вуглець можуть потрапити в організм людини тільки з їжею. А рослини беруть азот із землі, в якій ростуть. Вони засвоюють азот з грунту, утворюючи високопоживні речовини – білки.
      Попри це рослинні організми утворюють вітаміни, необхідні для життєдіяльності організму, речовини, які слугують каталізаторами життєвоважливих процесів в організмі людини.
      У моркві, абрикосах, обліписі, горобині, грецьких горіхах, траві череди міститься вітамін А, недостача якого впливає на зір людини. Вітамін К, який сприяє звертанню крові, міститься в траві деревію, листях кропиви, в кукурудзяних приймочках.
      Рослини- джерело поживних, вітамінних, тонізуючих і інших речовин для живої істоти. Рослини є ланкою в ланцюзі: сонячне проміння – хлорофіл – фотосинтез – енергія – життя. Без фотосинтезу не було б життя, без фотосинтезу не було б хлорофілу, а хлорофілу не було б без магнію.
      Магній за поширенням на землі посідає 8 місце. Його на планеті дуже багато, особливо в морській воді. Він посідає в ній третє місце після натрію і хлору. Міститься в персиках, абрикосах, помідорах, капусті. Багата на магній і картопля.
      У людському організмі є до 20 грамів магнію. Він входить до складу великої групи ферментів. Які переносять енергію АТФ; магній відіграє важливу роль у синтезі білків. При нестачі магнію в організмі людини виникає інфаркт міокарда. Помічено. Що при перевтомі в крові хворого концентрація магнію менша від норми. Від концентрації магнію в крові залежить рівень подразливості людини, її нервовий стан. Для формування скелету магній не менш важливий, аніж кальцій. Молекула хлорофілу подібна до молекули гемоглобіну крові людини тим, що в них міститься залізо. Заліза в організмі людини міститься від 2 до 5 грамів залежно від віку, статі і ваги тіла людини. Дві третини всієї кількості заліза містяться в крові. Завдяки вмісту заліза гемоглобін крові має здатність приєднувати до себе кисень, повітря, транспортувати його, легко віддавати, заміщати кисень вуглекислим газом.
      Кров, що тече по венах і насичена вуглекислотою, має вишнево-червоне забарвлення, а артеріальна кров має ясний червоний колір завдяки вмісту кисню. В організм людини залізо потрапляє разом з їжею. Воно міститься в продуктах тваринного походження і в рослинній їжі. Найбільш багаті сполуками заліза баранина, свинина, яловичина, печінка; трохи менше заліза в яйцях, курячому мэясі. З мэясної їжі організмом людини засвоюється до 20% заліза, з рослинної- до 6%.
      Засвоєне при перетравленні їжі в кишечнику залізо потрапляє в кров, де утворює комплекс з білками крові. Білок переносить залізо в кістковий мозок, де залізо переходить від транспортного білка в білок еритроцитів, утворюючи гемоглобін. Еритроцити живуть близько 4 місяців, потім руйнуються. Білкова частина еритроциту переробляється на амінокислоти і засвоюється клітинами організму, а частина, яка містить залізо, переходить в жовчні пігменти печінки. Невелика частина заліза потрапляє селезінку, частина- в печінку, де залізо утворює запасний фонд. Залізо, відкладене про запас, зв’язується білками організму і в зв’язується білками організму і в звэязаному білковому комплексі може зберігатися досить довго, поки в ньому не виникне потреба. Наприклад, при кровотечах залізо терміново використовується для синтезу гемоглобіну. Такі комплексні сполуки заліза з білком знайдено в грибах, квітах, у нижчих тварин. Залізо міститься і в інших клітинах тіла людини. Воно відіграє роль каталізатора в процесі дихання клітин, каталізує процес розпадання перекису водню, який утворився як побічний продукт при окисних реакціях.
      Фермент, що розкладає перекис водню, знаходиться в слині, печінці, нирках, лейкоцитах, соці підшлункової залози. Його містять корінь хріну та інжирного дерева. В даному випадку залізо, що входить в склад ферменту, відіграє захисну функцію.
      При нестачі заліза в організмі виникає залізодефіцитна анемія. Преперети заліза, як загальнозміцнюючий посередник, використовували ще в стародавньому Китаї, Єгипті, Греції. В кінці минулого століття німецький вчений Густав Бунге заявив, що залізо слід купувати не в аптеці, а на базарі, і в першу чергу яйця, шпинат. Він мав на увазі, що треба “підгодовувати” здоровий організм тими сполуками заліза, які містяться в їжі.
      Ще одним металом, який входить до складу каталізаторів окисних процесів в живому організмі є мідь. Відомо понад 50 білків та ферментів, у яких знайдено мідь. Мідь і залізо в живих оргаізмах тісно поєднані. Мідь слугує прискорювачем в окисних реакціях клітин, міди сприяє утворенню гемоглобіну, накопиченню заліза про запас. При дефіциті заліза в організмі збільшується кількість міді. Це явище помітили у донорів, у людей при великих кровотечах. Мідь, як і залізо, міститься в усіх органах, але найбільше металу в печінці й головному мозку. Встановлено, що в правій і лівій півкулях вміст міді різний- у людини ліва півкуля активніша, тому в ній більше біологічно активних металів. Найбільше міді міститься в тих центрах мозку, які зв’язані з рухом тіла. При порушеннях функції мозку (шизофренії, епілепсії) помічено зниження вмісту міді в мозковій тканині. Мідь виконує й інші біологічні функції в організмі людини, зв’язані з дією вітамінів групм В, аскорбінової кислоти. Дефіцит міді у нормальних здорових людей не спостерігається навіть в районах з низьким вмістом солей міді в навколишньому середовищі. Потреба організму в міді менша, ніж в сполуках заліза. Мідь потрапляє в організм з їжею (горіхи, печінка, гриби, устриці) і з питною водою. Необхідна мідь і рослинам, вона впливає на процес утворення хлорофілу і запобігає його руйнуванню. В організмах нижчих тварин мідь також відіграє важливу роль. Італійський учений Б. Бізіо в 1834 році визначив, що блакитний колір лімфи у безхребетних тварин залежить від вмісту в ній міді. Як і залізо в крові вищих тварин і людини, мідь в організмі безхребетних знаходиться в комплексі з білком. Тому у кальмарів, раків, равликів і павуків мідь виконує таку ж функцію, що й залізо в гемоглобіні вищих живих істот. Ще в 1913 році учень академіка Вернадського біохімік і геолог Я. Самойлов висловив думку, що в процесі розвитку живого організму кров могла змінюватися- мідь поступово замінила залізо; гемоглобін крові має в 5 разів вищу здатність переносити кисень, ніж білок, який містить мідь. Не витримавши конкуренції з залізом як транспортувальником кисню в крові вищих тварин, мідь все ж залишалася важливим компонентом в процесі кровоутворення, беручи участь в формуванні гемоглобіну.
      Важливим біометалом є марганець. Він бере участь в обміні речовин в рослинних клітинах нарівні з іонами магнію. Марганець може й змінювати магній в деяких біохімічних процесах. Відсутність марганцю в раціоні харчування тварин може привести до їх загибелі. В організмі людини марганець входить до складу двох ферментів і активізує дію багатьох ферментів. Він стимулює синтез холестерину і жирних кислот; сприяє кращому засвоєнню заліза і міді, активізуючи процес кровоутворення, сприяє утворенню інсуліну в підшлунковій залозі, бере участь у синтезі життєво-необхідного віттаміну С.
      Не менш важливі елементи хром і нікель. Нестача нікелю спостерігається при різних формах анемії. Солі нікелю стимулюють синтез амінокислот. При недостачі хрому спостерігається уповільнення росту тварин, порушення вуглеводного обміну, виникнення діабету, захворювання очей. 
      Про значення в житті рослин молібдену свідчить те, що він входить до складу ферменту, який каталізує перетворення вільного азоту в форми, які легко засвоюються. У тварин і людей у малих дозах стимулює утворення гемоглобіну, у великих- затримує цей процес. Баланс молібдену дуже важливий для людини. При надлишку металу нирки не встигають вивести з організму основну кислоту і вона відкладається у вигляді солей в органах і тканинах. Виникає деформація суглобів, людина втрачає рухливість. Найбільша кількість молібдену у людини знаходиться в шкірі і печінці. В молекулі В12 знаходиться трьохвалентний кобальт. У тварин В12 синтезується за допомогою мікроорганізмів, які містяться в шлунково-кишковому тракті. У людей мікроорганізми виробляють незначну кількість вітаміну В12 і основна його кількість надходить з їжею. При недостачі В12 спостерігаються порушення у відновленні крові, виникає злоякісна анемія. Цинк входить до складу багатьох ферментів. Він впливає на роботу щлунку- сприяє утворенню соляної кислоти, на роботу слинних залоз і підшлункової залози, сприяючи виділенню лужних секретів. Цинк сприяє виділенню з організму вуглекислого газу, що виділяється при диханні тканин, бере участь в обміні білків та фосфорного обміну. Цинк необхідний для формування скелету. Робота ендокринних залоз залежить від наявності цинку- він входить до складу молекули гормону підшлункової залози- інсуліну. Порушення обміну цинку в організмі призводить до лейкемії, цирозу печінки, атеросклерозу. Недостача цинку в їжі призводить до затримки росту. У віддалених районах Африки живуть племена карликів, у яких спостерігається дефіцит цинку. Добова потреба в цинку 12 міліграмів, всього ж цинку в організмі людини не більше 2 грамів. У немовлят в організмі цинку дуже мало, тоді як в оррганізмі людей похилого віку цинку найбільша кількість.
      Необхідним компонентом нашої їжі є сіль харчова- хлорид натрію. Її шанували з давніх давен. В стародавньому Римі сіллю розплачувались з легіонерами замість грошей. Іон хлору необхідний людині для утворення соляної кислоти в шлунково-кишковому тракті. А іон натрію разом з іоном калію бере участь в генеруванні біохімічних струмів, що дають енергію для постачання поживних речовин в клітини через бар’єр, який утворює клітинна оболонка. Іони натрію і калію маючи різний потенціал, створюють умови для проходження нервових імпульсів. Наявністю рівноваги між іонами натрію і калію забезпечується нормальна робота серця, судин, реакція крові, нормальний тиск крові в артеріях, нормальна ровідність нервових імпульсів. Помічено, що при вживанні деяких ліків з організму виводяться іони натрію і калію. Таким хворим призначають солі калію і вживання їжі, багатої на іони калію (курагу, картоплю, ізюм, черешні, бобові рослини тощо). Іони натрію потрапляють в організм з продуктами тваринництва. Помічено, що люди, які вживають рослинну їжу, потребують більше солі, ніж люди, котрі харчуються тваринною їжею. Для нормальної здорової людини потреба солі становить 10-15 грамів на добу. Існує баланс вмісту іонів калію і натрію.
      Французький вчений Бунге навів статистичні дані, що селянин, котрий з рослинною їжею вживає калій, вживає солі більше, ніж мешканець міста, який вживає переважно бідну на калій тваринну їжу.
      Калій і натрій можна назвати металами-близнюками – порушення балансу між ними приводить до захворювання серцево-судинної системи (ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, гіпертонії), порушення в роботі нирок. У природі обидва метали дуже поширені. Вони зустрічаються і в грунті, і в морськів воді. Для рослин солі калію є необхідним компонентом родючого грунту.
      За своєю біологічною властивістю кальцій не має собі рівних не тільки серед металів, але й серед інших хімічних елементів. Кальцій міститься в усіх тканинах і рідинах організму людини, тварин і рослин. Іони кальцію потрібні практично в усіх процесах, які відбуваються в клітинах, активізують дію багатьох ферментів, сприяють згортанню крові, регулюють проникливість клітинних мембран, стимулюють передачу нервових імпульсів, виступають основними ланками механізму м’язового скорочення. В організмі людини міститься до 1 кг кальцію. Основна маса кальцію сконцентрована в скелеті, при необхідності організм може вилучити з кісткової тканини в три рази більше кальцію, ніж його міститься в міжклітинній рідині. Кальцій в організм людини надходить з питною водою і їжею. Обмін кальцію регулюють біологічно активні речовини- вітамін D2 і гормони щитовидної і прищитовидних залоз. При недостачі вітаміну D2 наступає сповільнення надходження кальцію в кісткову тканину. У дітей це призводить до рахіту, у дорослих – до розм’якшення кісток. Гормон щитовидної залози знижує рівень кальцію в крові, гормон прищитовидних залоз сприяє виходу кальцію з кісток в кров. При недостачі іонів порушується робота м’язів, зокрема й серцевого м’яза, що приводить до порушення роботи серцево-судинної системи. Помічено, що в людей, які вживають питну м’яку воду з низьким вмістом солей кальцію, частіше розвиваються захворювання серця і судин. Найважливіші функції живих організмів- спадковість, рух, відчуття, явище імунітету, енергетика людини і природа захворювань, за словами академіка Енгельгардта, залежать від наявності в організмі металів- мікроелементів. Десять перерахованих вище металів називають металами життя, кількість їх (крім кальцію) в організмі мала, але їх присутність необхідна. Природа створила людину з елементів, які зустрічаються в земній корі, у водах світового океану й у Космосі.
      З погляду магії самі по собі метали допомагають людині. Але якщо людина носить амулет чи перстень зі “свого" металу, то випромінювання цього металу починають взаємодіяти з випромінюваннями тіла. Енергетичні центри під’єднуються до енергії Творця і людина стимулює те, чого бажає.
 
 
Магія і кристали.
      Цивілізація, культура й люди використовували й використовують кристали й дорогоцінне каміння для найрізноманітніших цілей- від лікування і захисту до забезпечення добрих результатів при важливих діях. Їхня присутність позитивно впливає на підсвідомість, навіює впевненість, що тієї чи іншої мети не так вже й важко досягти.
      Кристали й каміння найкраще носити як прикраси. Це допоможе зберегти чистоту тіла, емоційну рівновагу. Енергія каменю взаємодіє з аурою людини, при цьому розсіюються психічні та емоційні стреси. Якщо дорогоцінна річ з каменем виготовлена спеціально для людини, вона стає особистою силою, здатною допомогти хазяїнові досягти будь-якої мети. Певні мінерали діють на людей по-різному.
      Кварц- найпоширеніший на Землі мінерал. Його основа- пісок або диоксид кремнію. Чистий кварц випромінює божественне біле світло, він є символом входу в космічну гармонію.Кристали кварцу доають світло та енергію добра для застосування в житті та об’єднання людства.
      Рожевий кварц- важливий (основний) камінь сердечного сплетіння. Призначений для тих, хто не вміє відчути радість життя. Він лікує внутрішні рани, переконує, що джерело любові всередині нас. Рожевий кварц схожий на мудру людину, яка знає все і завжди готова допомогти. До каменів сердечного сплетіння належать також кунзит і рожевий турмалін.
      Аметист- фіолетового кольору, а це один з кольорів третього ока. Символізує перехід віднормального стану в область яснобачення. Аметист своїми тонкими вібраціями заспокоює думки, показує розумові шлях до покори, щоб можна переступити поріг істинного знання й мудрості, і тоді розум усвідомить, що є щось більш значиме, аніж він сам. Він ніби промовляє: “Ідіть і довіряйте. Віддайте творцеві все, щоб отримати більше. Ви можете стати частиною Більшого і Цілісного. Станьте порожнім – і ви наповнитесь. Покоріться, щоб саме Творець проклав до вас шлях і керував вами”.
      Цитрин- кристал золотистого кольору. Його енергія подібна до сонця, яке дає тепло й життя. Цитрин варто носити людям, яких легко вразити чи поранити. Він створює захисну ауру навколо тіла.
Хризокола- жіночий камінь блакитного кольору. Випромінює доброту, терпимість, смиріння і співчуття.       Ідеальний камінь для лікування жіночих хвороб. Заспокоює гіркий сором і сильний гнів, контролює еротичні та інші думки, якими важко керувати. Камінь дає мир розумові і серцю.
      Фльорит- камінь третього ока. Наповнює мудрістю повсякденні справи, дозволяє бачити реальність за ілюзією, вічне в тлінному і правду за брехнею.
      Кунцит- камінь сердечного сплетіння. А матеріальні прояви серця такі: відкритість, чистота, безпека, сила, любов. Камінь сприяє розкриттю серця людини в повну силу.
      Турмалін- оточує людину потужним захисним полем, будує міст, яким земля з’єднується з небом, а тонка енергія налаштовується на фіичну. Урівноважує сили людини.
      Ляпіс (лазурит)- блакитний камінь з золотими вкрапленнями. Застосовується для очищення високорозвиненої душі від нашарувань минулого. Нейтралізує сліди колишніх образ.
      Селеніт застосовується для заспокоєння та очищення тривожного стану розуму. Активізує діяльність шишкоподібної залози, сприяє телепатії.
      Сапфір і його енергетичне поле заспокоює, стишує гнів. Це могутній захист від страху, що вражає “корінь життя”- нирки.
      Гірський кришталь- камінь ясновидців і вчених. Поліпшує пам’ять, мову, мислення. З давніх давен маги застосовували його для отримання таємної інформації.
      Діамант- талісман Індії, камінь, що ввібрав у себе енергію Сонця, потужну дрімаючу силу, що символізує непорушність і міцність світу. Діаманти забезпечують своєму хазяїнові владу, багатство, славу, здоров’я, надію та стримання. Найкраще носити діаманти, отримані в спадок. Ні в якому разі не слід носити краденого каменю- він жорстоко розправиться з такою людиною. Оскільки діамант- камінь Сонця, він використовується для нормалізації серцевої діяльності.
      Отже, кристали- це посередники між біологічною енергією людини і енергією Космосу. Сам по собі камінь не захищає людину. Він допомагає краще працювати тому енергетичному центрові людини, для якого він призначений. Змусівши працювати “свій” енергетичний центр, камінь поєднує через нього людину до енергії Творця. Ця енергія й надає людині тих якостей, які приписують дії каменів. Звичайно, якщо людина носить цей камінь і він спеціально підібраний для тієї чи іншої цілі, наприклад, для досягнення влади, як діамант, чи для лікування жіночих хвороб, як хризокола. При цьому має бути гармонія ритмів каменю і людини- тільки в цьому випадку камінь під’єднує свого власника до космічної енергії.
 

Як розпізнати характер і нахили даної особи.
      Меркурій стосується розумових здібностей. Місяць- функцій мозку. А тому положення Місяця і Меркурія повинні братися до уваги при вивченні розумових здібностей і схильностей даної особи. Планети, які знаходяться в з’єднанні або утворюють аспекти з Місяцем і Меркурієм, передають свої властивості на характер і нахили людини.
      Якщо сонце знаходиться в трикутньому аспекті, то воно придає належний ступінь незалежності та гідності в той час, як квадратний аспект або протистояння з Сонцем показує надлишок гордості, шкідливої для людини.
      Значення хороших і поганих аспектів планет може бути підсумоване так:
Хороший аспект
Нептуна- означає геній, натхнення
Урана- оригінальність, винахідливість
Сатурна- стійкість, вірність
Юпітера- доброзичливість, веселість
Марса- енергію, виконавчість
Сонця- гідність, незалежність
Венери- привітність, мистецтво
Меркурія- кмітливість, щирість
Місяця- грацію, ідеалізм

Поганий аспект

Нептуна- беумство, поглинання однією думкою
Урана- впертість, ексцентричність
Сатурна- брехливість, підозрювання
Юпітера- чванькуватість, марнотратство
Марса- імпульсивність, руйнівність
Сонця- пиха, себелюбство
Венери- потворство самому собі, безладність
Меркурія- цікавість, суєтливість
Місяця- непостійність, неспритність

      Загальне спрямування нахилів і властивостей розуму визначається розташуванням більшості планет, згідно “побудови” знаків, які вони займають. Так, якщо більшість планет знаходяться в кардинальних або рухливих знаках, то це означає працездатність, рухливість в знаках, здібність людини прокласти собі дорогу в житті і вміння побороти перешкоди. Такі люди займають провідне положення в сфері своєї діяльності і беруть участь у самому прогресивному рухові та реформах.

      Нерухомі знаки означають нерухомість, тарпіння, методичність, обережність та дипломатичність. Такі люди схильні бути засновниками шкіл філософських, політехнічних та інших. Вони володіють твердістю в досягненні накресленої мети, рішучістю, незалежністю. Перебуваючи спокійними, вони заставляють весь світ обертатися навколо них.
      Перехідні або байдужі знаки означають непостійність, податливість, м’якість, пристосування, нестачу оригінальності. Такі люди здебільшого складають широкі плани і беруть на себе більше, ніж можуть добросовісно виконати. Це залежить від їх непостійності, вони поверхнево знають багато, але їм не вистачає наполегливості, щоб застосувати ці знання на практиці. В цей же час їхні уміння пристосуватися складає їм часто великий успіх в житті, а їхня симпатичність, приємність забезпечують наявність багатьох друзів.
      У всіх астрологічних дослідженнях допускається вплив спадковості, виховання, оточення.
      Натхненні і запальні темпераменти визначаються більшістю планет у вогняних знаках.
Розумний інтеkектуальний темперамент визначається перебуванням їх у повітряних знаках. Психічні та чутливі темпераменти- перебуванням їх в земних знаках.
Психіка.
      Психологія до цього часу конкретно не визначила, що таке психіка.
      За своєю природою людина є істотою дуже довірливою, схильною до навіювання, пластичною- особливо в дитинстві та юності. Якщо система інформаційно-виховних впливів внутрішньо не суперечлива, то вона має необмежені властивості формувати у людей переконання будь-якого заданого взірця.
      Хоч люди й довірливі та сприйнятливі до навіювання, їм притаманне логічне мислення.
      Психіка- це “мозкова діяльність”. Що ж таке “психічна діяльність”?
      Якщо психіка тільки роль мозку, то чому наука про діяльність називається “психологія” а не “мозкологія”?
      Слід пояснити психічні процеси, щоб міркувати про душу.
      Видимиий рух, що проявляється в явищі- це і є психологічні процеси та явища, а внутрішній рух- це дух.
Грецьке слово “душа” (psyhe) зв’язане із словом “дихати” (psyhо) . У російській мові слово “душа” і “дух” означають те ж саме, що й “повітря” та “дихання” (звідси походить “духові інструменти”, “душити- зупиняти дихання”). Крім того, в українській та польській мовах “дух” означає швидкий, блискавичний, миттєвий (“щоб і духу твого тут не було”). Німецьке слово, що означає душу “Seele”, так само, як і англійське- “soul” і давньонімецького “saliwalo” і зв’язані із давньосльв’янським “сила”.

Єдність енергетики і тіла.
      Людське тіло створене ще в зародку матері мамою-природою, і живиться воно енергією матері інстинктивно, несвідомо.
      Після народження дитини в тіло вселяється енергетичний двійник (дух), який включає свідомість, енергетичні центри в мозку людини. Ці енергетичні центри змушують працювати наші органи відчуттів (зір, слух, нюх, дотик, смак).
      Внутрішні органи людини функціонують у зв’язку із вищою нервовою системою людини, залежать від центру нервової системи, який знаходиться у мозку кожної людини.
 
Таємниця від’єднання духовної енергії від енергії тілесної.
      Духовна енергія нам наділена Творцем, і є невидимим тілом, яке живе двійником у нашому тілі матеріальному.
      Уміння від’эднувати духовну енергыю выд матерыального тыла, контролюючи цей процес своэю свыдомыстю за допомогою особливоъ уваги, називаэться другою увагою.
      Наша свідомість поділяється на три частини:
перша увага- увага, яка розвинута у кожної нормальної людини щодня, вона охоплює свідомість фізичного тіла,
друга увага- це та увага, яка необхідна нам, щоб уміти підсвідомо сприймати, від’єднувати нашу духовну енергію від тілесної. Для цього необхідно багато вправлятись,
третя увага- це невиміряна свідомість, яка включає в себе безмежні аспекти фізичного і духовного тіла.

Класифікація станів сну:
1. Спокійна активність: засинають відчуття, але ще не усвідомлюються (напівдрімота),
Завжди в цьому стані сприймається проміння червоного кольору- приблизно такого світла, яке бачиш, коли міцно заплющити очі і “дивитися” на Сонце. Це своєрідний залишок енергії, спалахи.

2.Динамічна активність: червонувате світло розсіюється, як туман.

3. Пасивна присутність: в цьому стані людина є пасивним учасником подій, які довколо неї, тобто є учасником за допомогою вух та очей.

4. Динамічна ініціатива : активно виступаєш у дію, приймаєш участь.

      У чоловіків вся енергія сконцентрована у сперматозоїдах, а в жінок- у яйцеклітині.

      Невидима енергетика спрямована на добрі справи. Методом відділення духовної енергії від тілесної не можна чинити зло.
      Відокремлення залежить від темпераменту, від уміння сконцентрувати свою увагу, від сили волі людини.
      Щоб навчитись відділяти духовну енергію від тілесної, перш за все, необхідно удосконалювати свої п’ять органів відчуттів, уміти їх відключати.
      Початковими вправами є уміння розслабитись у зручній позі (тобто розслабити розум і тіло).
      Потім необхідно перед собою поставити конкретну мету. Наприклад: “Хочу вийти, залетіти, побачити…”
Вдих, видих- команда зупинитись. Чим більший у людини енергетичний запас, тим дальші польоти може виконувати енергетичне тіло. Не слід на початках вправляння на довгий час покидати тіло, тобто відлітати на великі дистанції. Все потребує помірного тренування.
      Під час польоту енергетичного тіла наше тіло фізичне омолоджується, бо клітини організму відпочивають.
Якщо нанести удар по невидимому духовному тілу, то після з’єднання духовного з тілесним друге відчуватиме деякий час біль у тій ділянці тіла, куди був нанесений удар.
Тренування відділення енергії потребує усамітнення.

Як спрямовувати свою енергію.
      Для еволюції кожної істоти важливо, щоб вона знала, на якому полі, для чого і в якій діяльності вона використовує свою енергію. Незнання про використання своєї енергії- найгірше для еволюції, тому що ми за це відповідаємо. Небо нам дало енергію не для того, щоб ми її тратили марно, те, що ми з нею робимо, записується і відмічається. Благословенніші ті, хто присвячує свої енергії: фізичну, емоційну і ментальну на благо людства, для Царства Божого і його справедливості.
      Енергії були дані вам, щоб ви могли жити. Це велика цінність.
      Якщо ви розтрачуєте їх в сліпому гніві або чутливості, або для виконання підступних планів, вони допомагають збільшенню запасів енергії пекла: через свої незнання люди підтримують, зберігають і живлять пекло. Вони добре розуміють, коли йдеться про різні науки, але вони зовсім нічого не знають, коли мова йде про використання їх власної енергії. Ви повинні усвідомлювати, як ви використовуєте свою енергію, тому що кількість виданої вам енергії була підрахована, вона дуже цінна. Якщо невидимий світ побачить, що ви витрачаєте її марно, вони зменшать ваші витрати. Небо зверху спостерігає, що ми використовуємо їх егоїстично і нерозумно, чи для божественних цілей. Якщо ви запитаєте себе кожного дня, скільки речей ви можете покращити? – то не зразу, звичайно, ви навчитесь бути свідомими, в противному разі ви будете піддані долі. Ніколи не забувайте цього.
      У всьому є аспекти, над якими треба задумуватись кожного дня, як тільки дозволяють обставини. Потрібно бути свідомими щодо того, як ви щоденно використовуєте свою енергію, ви можете перевіряти себе постійно, на вулиці, в метро, вдома- всюди. Запитайте себе: Стоп! Якщо я зроблю це і те, скільки енергії я затрачу? Чи це корисно? Робота, для якоъ ми затрачаэмо енергыю, надзвичайно важлива.
 
 
Про віщунство і пророцтво.
      Віщувати- це значить визначати майбутнє.
      В духовному світі все можливе є завжди майбутнім. Вічність не має ні часу, ні простору, ні початку, ні кінця.
      Обмеженість наших почуттів заважає нам бачити майбутнє, бо відчуття базуються на враженнях, які і є обмеженими.
      Людина зі свого досвіду знає, що за сьогоднішнім вечором настане майбутній ранок, за весною наступить літо, з бруньки народиться квіточка.
      Щоб пізнати, пророкувати майбутнє людини, потрібне не звичайне, а вище прозріння.
      Чим більше людина має цього прозріння, тим глибше вона побачить майбутнє.
      Наприклад, лікар, по лікуванню і наслідках лікування, може визначити чи виздоровіє хворий, чи помре.
      Із поточного розподілу темпераментів людських характерів та законів Природи, їх наслідків, можна передбачити майбутнє.
      Багато закрито від очей розумних людей, але людина із тонким розумом все бачить і може пророкувати.
      Звірі є теж відповідно віщунами. Наприклад, собаки перед землетрусом виють, ластівки перед дощем літають низько над землею. Це пояснюється тим, що тварини і птахи чутливіші до інфразвуків.
 
 
Віра.
      Віра, що властива людині є психічною якістю. Вона може бути вираженням об’єктивно існуючої, але ще не пізнаноі суті /необхідності/. Віра - це позиція, з якою ми дивимося на життя. Це впевненість в попередньо прийнятих іпотезах, які активізують вчинки людини в відповідності з нормами, які виходять із неї, цілями і уявленнями. У відповідності з цим вона окреслює межі, в яких є варіанти так званих доріг життя.
      Кожна філософська або релігійна система обожнюе "шлях", який є зразком для наслідування і метою існування. Ось деякі характерні риси "шляху" в різних релігійних системах і зв’язані з ним постулати віри. Віра будуеться на емоційних і вольових зв’язках при повній відсутності пізнавальних елементів.
      Пізнаючи природні закони і співвідносячись з ними, людине одержує можливість керувати природними і соціальними явищами. Таким чином підкоряю-чись природі, людина перетворюється в її господаря. Універсальним стимулом є воля до домінування, що властиве кожній людині. Одночасно з цим кожна особа володіє індивідуальними неповторними якостями. Особа людини визначаеться не тільки ім’ям, професією, соціальним станом, статтю, расою. Кожна людина є своєрідною і неповторною в своій складності і безконечністі. При цьому людина, як особистість унікальна, і з цієї точки зору безцінна. 0собистість - навічно визначена данність. Вона знаходиться в стані складної динаміки, яка визначаеться умовами існування і спадковими даними. У кожній особистості визначають наступні основні "рівні" зв’язані з різними аспектами цілісної поведінки: 
а/ тілесний рівень, що охоплюе внутрішні і зовнішні рухи;
б/ емоційно-чуттевий рівень, що характеризує безпосередні реакції особис-тості на різні зовнішні і внутрішні фактори. Емоційний процес регулює поведінку людини. Утворені емоції породжують цілий ряд додаткових фізіологічних процесів, під дією яких формуеться визначений тип поведінки. Можна виділити такі емоційно-чуттеві стани: голод, спрага, приємний смак, насолода, огида, біль, володіння, статеве чуття, життерадісність, веселість, бадьорість, енергія, відчуття сили, спокій, відпочинок, почуття свободи, стомленість, слабість, безсилля, байдужість, печаль, страждання, образа. Раціональний рівень зв’язаний з процесами абстрактного мислення, логічними операціями аналізу і синтезу.
      Розвиток гармонійної особистості включає як розвиток і удосконалення кожного із рівнів, так і їх оптимальна взаємодія. Посилений розвиток одного з них за рахунок інших приводить до дизгармонії особистості, що виражається в неадекват-них реакціях на визначені зовнішні фактори.
      Розвиток особистості може здійснюватися з допомогою специфічних прак- тик для кожного із розглядених рівнів. 3 метою удосконалення цілісного рівня практикується гігієна тіла, раціональне харчування, відповідні фізичні вправи і тілесний самоконтроль. Процеси тілесного рівня прямо зв’язані з психічними процесами емоційного рівня. при цьому гармонізація тілесного рівняі впливає приємяо на емоційний рівень, що зі своєї сторони, позитивно впливає на процеси раціонального рівня.
      Одним із розвитку духовного являеться віра в Бога, незалежно від віросповідання та його сценарію. Людство з давніх часів відчувало присутність енергії над людиною. Це взяла за основу свого віросповідання релігія. Для цього вона використовує дії за допомогою співу, промови, ікони, ладану - всі вони діють на органи чуттів. Цим самим виробляють благодійну енергію, яка виділяеться через шкіру людини. Ця енергія заряджає все в церкві і виділяєтъся в Космос. 3 Космосу йде енергія зустрічна і заряджає церкву і людей. Виходить обмін енергії. Церква, як будинок, при висвячуванні виходить на прямий зв’язок з Космосом. Те саме відбуваеться при посвяченні ікон, при всіх обрядах хрещення немовлят. Цим саме ці обряди ставлять на облік і охорону всіх посвячених тіл космічній енергії. 
      Протягом історичного розвитку людства виникло багато релігій. Але суть одна-всі вони є ланкою завязку з космічною енергіею. Різниця між ними в своерідності сценарію. Часто в народів сценарії міняються від втручання політики в релігію, з вимогою нав’язати вигідну для них позицію. Це приводить до колотнечі, зневіри серед віруючих.
      Я подаю в книзі три методи, за допомогою яких можна розвинути свою енергію всередині тіла, а також вміти впливати на фізичні тіла, астральні і ментальні:
1/ духовний
2/ практичними вправами
3/ розвиток'цих енергій у стані гіпнозу.
      Щодня, щоб ви не робили, ви повинні присвячувати кілька хвилин гармонії, стараючись гармонізувати все навколо себе. Гармонія – це вирішення всієї проблеми благословення, яке дає нам силу, міць і процвітання, рівновагу і самоконтроль.
      Треба навчитись, що в кожному русі, в манері говорити, в думках і почуттях робити добро – це є і красота і гармонія. Але ми так не думаємо, ми не маемо почуття, що робить нас нещасливими. Ми кажемо:"Незнаю, що зі мною, почуваю себе погано". Це тому, що ми недостатнь часу віддаємо гармонії, думкам про гармонію. Якщо ви почуваете себе неспокійно, зупиніть свої заняття, пошліть на те заняття любов, щастя, добро, земну мудрість, а потім знову почніть роботу. Чим більше ви будете це практикувати, тим швидше навчитесь приводити себе в добрий стан. Навчіться розуміти силу вдячності.
      Вдячність - це могутня (але неівідома) сила, яка швидко знешкоджуе і нейтралізує яд організму. Наприклад, коли людина знервована, її організм виділяє яд, який потрапляє в слину. І тому тій людині потрібно виплюнути слину, тоді її стан зразу нейтралізується. Люди невдячні своему творцеві , не вдячні природі і особливо невдячні одн одному. Перше завдання учня: якщо він хоче навчитися вдосконалюватись необхідно навчитись бути вдячним.
      Під час вивчення матеріалу в книзі ми з вами ознайомились з методикою розвитку біологічного струму та його впливу на людину. Рушійною силою біологічного струму є віра, яка через силу волі впливае на людську психіку і далі на нервову систему.
      Люди вважають, що якщо вони будуть тільки молитись, вони стануть духовними. Ні, будь-яка робота, навіть духовна стае прозаічною і нудною, якщо не прагнути до ідеалу і навпаки, якщо ви накладате божественну ідею на саму оболонку роботи, вона стае одухотвореною. Духовность не зводиться до відмови від фізичної і матеріальної діяльноеті, до тото, щоб виконувати все зі світлом, задля світла і дякуючи йому. Бути духовним - це знати, що ми робимо-це для досягнення гармонії з космічною енергіею. Кожного дня хоча б на дві , три хвилини постарйтесь виробити звичку пов’язувати себе з Космосом, робіть це декілька разів на день. Немае значения окільки часу ви проводите в концентрації на Космос, важливо яка сила ваших думок і щирість до концентрації. Якщо будете часто так робити і щиро без зухвальства, а з чистою любов’ю, то до вас буде поступать енергія добра із Космосу.
      Щоб ви не робили, ви маєте робити з любов’ю, мудрістю і правдою, ці принципи будуть брати участь у всіх ваших діях, посилюючи їх. Коли ви їсте, всіма думками пошліть любов до тієї їжі, яку ви їсте, пошліть любов і свою доброту до того, хто готував їжу. У вас повинна виробитись звичка, всім, що вас оточуе, незалежно чи живе тіло, чи матеріальне, ви повинні думками розмовляти з ним, як з живим і дарувати любов, доброту і земну мудрість. Тільки тоді ваше тіло 6уде заряджати Космос енергією добра. Коли вй одягаєтесь ранком кажіть: «Я одягаю з цим одягом любов, мудрість, чистоту, справедливість.» Думаючи так, з вашого одягу буде випромінюватись енергія добра. Ціею енергіею будуть заряджуватись люди, які будуть знаходитись бііля вас. Не дивлячись, чи це людина, тварина чи рослина, чи будь-який предмет, ви повинні перш за все своїм поглядом і думкою подарувати лю- бов, подарувати свою енергію добра, не задумуючись, що ця енергія залишить вас. Навіть найбільшим вашим ворогам, а ворогів у вас не нс винно бути, даруйте любов, мудрість.
      Коли ви торкаетесь предметів,або пересуваєте речі, робіть це з думкою, що ви співаєте і танцюєте внутрішньо, і з вами завжди буде гармонія добра і любові. Коли ви нервуєтесь і не маєте настрою скажіть: "Пора виконувати вправу". Коли людина нервується, до вас приступила енергія зла для того, щоб вивести вас з рівноваги. Ви повинні свідомо подумати, що це не ваша іскра енергії, а іскра зла. Я вам даю методику, як закрити канал зла, який поступае до вас.
      Проаналізуйте в своему розумі, звідки появилась енергія зла ?
      Існує два методи проникнення енергії зла. Вона може появилась в тілі при поганому працюванні окремого органу, який через нервову систему виводить з ладу психіку, а також може поступати ззовні як послання Космосу, або людьми, які вміють посилати іскру енергії зла. Перший метод: в Космосі навколо 3емлі зберігається інформація наших вчинків Коли ми відхиляемося від законів природи і здійснюемо злі вчинки, то до нас приступає енергія і напраляє нас на правильний шлях. Розумова людина повинна аналізувати всі своі дії. Люди діляться на два розвитки: одні можуть посилати енергію зла розмовою і думкою, другі - енергію добра також розмовою і думкою. Наші розумові центри розвинуті за двома методами: одні мають змогу сприймати цю енергію, але не можуть віддати ні думкою, ні словом, а другі мають змогу передавати, але не можуть сприймати. Це вони можуть впливати і сприймати свідомо, знаючи про свій вплив, а можуть впливати не знаючи про свій вплив.
      Наприклад, часто в народі ми чуємо, що хтось в словах бажае зло. 3 цими словами іде внутрішня енергія цієї людини і словами ідехвиля до тієї людини, якій.відправлена ця енергія.
      Коли ваша аура цю енергію не пропустила в ваше тіло, то ця енергія весь час у вигляді хмарки вас супрводжує. Вона може зберігати над вами довгий час і нагромаджувати над вами негативні енергії інших людей.
      Це нагромадження буде доти, поки ваша аура в силі буде, втримати цю енергію і не впустить у ваше тіло. Це нагромадження у вашему, тілі викличе загальмування розумових точок, ви загубите контроль і з вами станеться якийсь нещасний випадок. Якщо з вами пройшов цей випадок, а ви цього не заслуговуете, Космос вас виведе з цього. А тих людей, які послали цю енергію, космос накаже жорстокіше. А тому вся ваша енергія повинна бути направлена тільки на добрі вчинки, не задумуючись давати добро.
 
 
Три небезпечних цикли.
      Є три цикли в біоритмі людини. Це 23-денний фізичний цикл, 28- денний емоційний цикл і 33 денний інтелектуальний цикл.
      У кожному з цих циклів половина днів належить до так званих днів- плюс і половина- до днів – мінус. У 23-денному фізичному циклі перші одинадцять з половиною днів- це дні плюс, у такі дні можна і бажано займатися, наприклад, посилено спортом, здійснювати походи. Наступні одинадцять з половиною днів уже менш придатні для таких справ, людина легко стомлюється.
      Перші чотирнадцять днів 28-денного емоційного циклу відрізняються гарним настроєм, а наступні чотирнадцять днів є найчастіше гіршими.
      Для інтелектуального циклу характерні “цікаві” і “нудні” дні.
      Найбільше значення мають критичні дні переходу від днів- плюс до днів- мінус.
Усі три цикли починаються від дня народження із днів плюс. День, коли відбувається “перемикання” циклу, називають нульовим, або критичним днем. Цього дня, особливо якщо він є нульовим для фізичного й емоційного циклів, можуть траплятися всілякі нещастя і невдачі.
Магнітне поле.
      Всі ми живемо в магнітному полі Землі. Від його стану залежить багато природних явищ і процесів. Магнітне поле впливає на живі організми. Знати закономірності такого всеосяжного явища, як магнетизм земної кулі,- це зуміти з’ясувати безліч інших, найрізноманітніших питань, які пов’язані з магнітним полем Землі. Багаторічні спостереження напруженості магнітного поля показують, що в різних місцях вона змінюється по-різному. Особливо інтенсивні такі зміни в районах, де бувають землетруси. Подібна закономірність пов’язана з самою природою земного магнетизму і намагніченістю глибинних порід Землі. У змінах магнітної напруженості простежуються також добові та річні цикли. На магнетизм Землі впливає її обертання і наша зірка- Сонце.
      В людей, які зазнали тривалої дії магнітного поля, помічено цілий ряд порушень: головний біль, біль у ділянці серця, щвидка втомлюваність, зниження апетиту, безсоння.
      Є випадки, коли хворі люди сприймають електромагнітні випромінювання як звуки. Навіть у психічно здорових людей електромагнітні випромінювання здатні викликати звукові сприйняття. Якщо спрямувати пучок радіохвиль на скроневу ділянку мозку, то навіть у глухого нерідко виникає виразне відчуття шуму.
      А коли людину загіпнотезувати, то магніт здатний викликати і здорові галюцинації.
      До магнітних полів чутливі комахи. В земному полі орієнтуються молюски, черв’яки, і навіть водорості. На початку чи наприкінці польоту жуки, бджоли та інші комахи віддають перевагу напрямку північ-південь чи захід-схід. Магніточутливими виявилися і птахи, і тварини. Помічено, що магнітні сили мають одну несподівану особливість- вони гальмують умовні й безумовні рефлекси. Людині пропускали через руку слабкий струм, потім поступово збільшували його силу і міряли, як швидко піддослідний відсмикне руку. Виявилося, що в магнітному полі треба дати сильніший струм, щоб людина відчула електрику. Та й відсмикувала вона руку повільніше, сама того не помічаючи.
      Яким же чином живі істоти сприймають невидиме напруження? Магнітні сигнали сприймаються безпосередньо мозком. Магнітне поле впливає на обмін речовин нервової тканини, і реакція виникає в усіх відділах, але найінтенсивінішою вона є в гіпоталамусі і в корі головного мозку. Ці відділи мозку найчутливіші до його зміни. Отже, в перші моменти магнітне поле впливає передусім на функції центральної нервової системи, а пізніше, можливо, його дія позначиться і на роботі інших органів, клітин, які такоє відзначаються високим рівнем обміну речовин.
      Рослинний світ теж не байдужий до дії магнітних сил. Ще відчутніше переносять живі істоти зниження магнітної напруженості. Якщо помістити деякі бактерії в слабке магнітне поле, їхня чисельність різко скорочується.
      Миші при тривалому перебуванні в “немагнітному середовищі” швидше гинуть, не приносять потомства. Напрям земного магнітного поля в історії Землі неодноразово змінювався на протилежний, його напруженість теж не була постійною.
      Біологічні катастрофи зв’язані з різкими коливаннями напруженості магнітного поля. Існує гіпотеза, що нинішня акселерація є наслідком значного підвищення раддіофону Землі.
      Людина магнітна. Там, де є електричний струм, він незмінно спричиняє магнітні сили. Будь-яка зміна магнітного поля супроводжується появою поля електричного, яке, в свою чергу, створює поле магнітних сил.
Найрізноманітніші реакції, що відбуваються в організмах, супроводжуються електричними імпульсами- біострумами. Там, де є струм, з’являється й електромагнітне поле. Є воно і в бактерій, і в кожної бадилинки, і в кожної людини.
      Електромагнітні явища супроводжують усі процеси, що відбуваються в живому організмі.
      Б’ється наше серце, напружуються м’язи рук, передається інформація в мозок- усе це пов’язано з біострумами і магнітними полями. 
      Інформація, що сприймається органами чуттів, фіксується всередині нас у формі електромагнітних імпульсів. Поряд із нервовими й хімічними способами передачі інформації в організмі існує і своєрідний “радіозв’язок”, в тому числі і між клітинами й молекулами. Нервові клітини, які розвиваються, мають високовибірні засоби. Вони “пізнають” одна одну і навколишнє середовище, переміщаються в суворо визначені ділянки організму, якимось чином точно “знаходячи” місця призначення”.
 
 
Самонавіювання.
      Одна з найжливіших здібностей мага - це вміння впливати на самого себе.Такий вплив може бути довільним і мимовольним. Якщо людину мучить зубний біль і вона запевняє себе, що біль пройшов він дійсяо проходить, це - довільне самонавіювання. Якщо ж , наприклад, хто-небудь, начитавшись медичних книг уявляе себе хворим, при цьому можуть з’явитися навіть деякі ознаки відповідної хвороби, то в цьому випадку ми маємо справу з мимовільним самонавіюванням. Кожна дія, емоція або думка залишають слід у нашій психіці, завдяки чому вони одержують бажання повто-ритися. І якщо частіше виконується будь-яка дія чи емоція то увага є довше спрямована на певну думку, і вони одержують більшу силу і бажання щоб повторитися, реалізувати.
      Думки людини, її відчуття і дії знаходяться в тісній взаємозалежності так, що при звичайних умовах одне з них викликає друге: фізична дія супроводжується віддовідними емоціями, думками, емоції викликають відповідні дії, або відповідне положення тіла і вираз обличчя.
      Гордий вигляд – бадьорість. Втомлений вигляд - пригнічений стан. Для набуття відповідних якостей і властивостей необхідно свої дії, емоції і думки привести в гармонію і направити до відповідної мети. Наприклад, якщо ви хочете розвивати волю, енергію і самовпевненість, потрібно поступати таким чином, щоб рухи були впевненими, а емоції і думки позбавлені пристрасті, нерішучості.
      Щоб позбутися нерішучості і слабкості волі, потрібно впливати на тіло: підняти голову, розправити плечі, зробити декілька зітхань, дивйтись в очі співрозмовнику і говорити голосно, чітко. Старайтесь відчувати себе сильним, твердим, рішучим. Уявіть себе людиною самовневненою, рішучою, енергійною. Впевнені жести викличуть відповідні емоції, які вплинуть на хід думок. В свою чергу зміст думок посилює емоції, вони впливають на дії, вчинки змінюють зовнішній вигляд. Таким чином, людина повністю змінюється. Рухи стають впевненими, з’являється відчуття власної гідності.
      Можна вправлятися перед дзеркалом, уявляючи собі, що відображення – ваш співрозмовник. Взагалі, потрібно пам’ятати положення тіла і вираз обличчя сильно впливають на психіку.
      Самонаювіювання потрібно вкконувати два рази в день - вранці, зразу ж після пробудження, і ввечері, перед тим, як заснути. Бажано їх виконувати протязі декількох місяців, і метод самонавіювання війде в звичку. Поступово кожне навіювання, яке людина робить сама собі, одержує силу, яка дає відповідний результат; достатньо в думках віддати собі наказ, щоб одержати відмінні результати, або зразу ж, або через деякй час. Самонавіювання можна застосовувати для викорінення будь-якоі поганої звички і для досягнення певних результатів. Наприклад, можна навіяти собі хороший настрій, цікавість, уміння комусь сподобатися.
      Сядьте на розкладному стільці і так влаштуйтесь в цьому положенні, ніби ви звільнились від тілесної оболонки. Привівши себе в такий стан дихайте якомога повільніше і глибше, і закінчіть цю вправу тільки тоді, коли прйдете в такий стан, який дає абсолютний спокій і ясність духа. Сконцентруйте свою увату на самому собі і підтримуйте себе в такому стані якомога довше. Після цього потрібно сконцентрувати увагу на тій якості, яку ви хочете набути. Уявіть собі характер людини, яка має таку якість. Уявіть, що ця людина – ви. Що у вас потрібна якість з’являеться щохвилинно, і ви станете такимй, яким бажаете бути, і ваше «я» займе позитивну форму і ту моральну структуру, про яку ви мріяли. Повторюйте цю вправу. Практикуйте цю вправу ввечері перед сном. Самонавіювання може перемогти страх і нерішучість, дати людині самовпевненість, мужність, витривалість, розвйнути і укріпижти волю. Сайонавіювяання дає кращі результати, якщо воно проводиться в напівсонному або гіпнотичному стані. Гіпнотичний стан - перід між сном і станом бадьорості. Користуючиеь цим станом не важко досягнути прекрасних результатів. Є ще один спосіб, який дає завжди певний результат.
      Візьміть листок паперу і напшіть на ньому великими буквами чітко бажання. Сядьте навпроти листка, розслабте м’язи і приведіть себе в пасивний стан. Постарайтесь повністю ізолювати себе від зовнішніх вражень. Дихайте глибоко і повільно. Сконцентруйте увагу змісті записаного.
      Дихайте таким чином, щоб можна було один раз в думках прочитати написане в час вдиху, раз – при затримці дихання, і раз при видиху. Вдихаючи повітря, читайте написане, вдихаючи уявляйте собі, що ви засвоюєте відповідні якості, при затримці дихання – що вони засвоюються вами і зерігаються назавжди. Таким чином можна впливати не тільки на самого себе, але і на других людей і навіть і на події і обставини, які змінюються відповідно до вашого бажання. Сутність вправи є в концентрації думки і посиленні її за допомогою дихання, яке дає вашим думкам силу і життєвість. Створені таким чином думки, уявлення існують деякий час незалежно від нас, як щось самостійне. Вони впливають на психіку, характер, змінюють навколишню обстановку, впливають на різноманітні випадки і обставини. Найбільш важливими якостями для мага є самовпевненість, твердість, воля. Самовладання і терпіння.
1. Самовпевненість.
Я вірю в свої сили. Я ніколи не розгублююсь. Ніщо не може збентежити мене. Я ніколи не соромлюсь. Мене не можна засоромити.

2. Твердість.
Слабкість мені чужа. Я твердий. У мене характер сильний і твердий. У своїх думках, словах і діях я проявляю твердість. Ніщо не може порушити мою твердість. Я твердий. Я завжди твердий.

3. Воля.
У мене залізна воля. Я хочу і я можу. Будь-яку справу я довожу до кінця. Моя воля настільки сильна, що я переборюю всі перешкоди без будь-якого зусилля. Я роблю тільки те, що вважаю за потрібне. У мене сильна воля, яка долає всі перешкоди.

4. Самовладання.
Я відмінно володію собою. Ніщо не може вивести мене із себе. Я повністю володію своїми почуттями, бажаннями. Кожна моя думка, бажання, слово, вчинок підпорядковується контролю волі. Я все роблю свідомо. Всі мої відчуття підкорені волі. Я володію собою, своїми думками і вчинками.

5. Терпіння.
Я терпеливий. Яніколи не кидаю початої справи. Я вмію чекати. Терпіння – відмінна риса мого характеру. Я терпеливіший від інших людей. Я настільки терпеливий, що викликаю подив оточуючих. Я терпеливий. Я завжди терпеливий. Я – саме терпіння.

      Бажаючи навіяти собі що – небудь, повторіть таке навіювання, супроводжуючи його концентрацією думки і диханням 5-10 разів вранці і таку ж кількість ввечері перед тим, як засинати. Робіть подібні навіювання для різних випадків життя і користуйтесь ними якомога частіше.

      Можна навести ще декілька прикладів навіювань для досягнення пасивної і активної концнетрації.
А. ПАСИВНИЙ СТАН.
      Я вмію викликати пасивний стан. Я можу розслабити м’язи і зупинити мислення. Я можу ні про що не думати. Я швидко і добре впадаю в пасивний стан. Це потрібно робити вправи. Під час вправи навіюйте собі наступне: в мене в голові повний спокій. Немає ні одної думки. Душа завмерла. Мислення зупинилось. Я ні про що не думаю. Я нічого не чую. Я нічого не відчуваю. Я досягаю пасивного стану. Я ні про що не думаю.
Б. АКТИВНА КОНЦЕНТРАЦІЯ.
      Я вмію зосередитись. Коли я зосереджусь, для мене світ не існує. Ніщо не може відірвати мене. Вся моя увага спрямована на одну думку, на один предмет. Ніщо не може завадити мені. Я сконцентрований. Що ж стосується впливу на хід подій і обставин, то слвд робити собі відповідні навіювання. Наприклад, ви хочете справити на когось враження.
1. Я подобаюсь йому. В мене є щось таке, що його зачарує. Я використовую вплив погляду, голосу і жестів. Я впливаю на нього. Він підкоряється мені. Моя воля сильніша. Він не може боротися зі мною. Я йому подобаюсь і він зробить для мене все.
2. Впливаю я на ( ім’я). Він зацікавлений мною. Він вірить в мої здібності. Він вірить, що кращу людину важко знайти. Він впевнений в моїх знаннях. Він дасть мені це місце. Він прийме мене до себе. Я принесу йому користь. Без мене йому не обійтись. Він все зробить для мене.
3. Мої справи їдуть бездоганно. Мені все вдається. Доля сприяє мені. Я зустрічаю корисних мені людей. Все приносить мені користь. Мені все вдається. Я всього досягну.
Самонавіювання приносить тільки користь. Воно дисциплінує думку, допомагає досягнути бажаного. Всі свої сили спрямовувати на те, щоб одним тільки наказом, який дає воля, розвивати здібність впливати на свій органвзм відчуття і думкою.
      Тренуйтесь, і ви всього досягнете. Не будете тренуватись, самонавіювання залишиться недосяжним, тому, що за короткий час неможливо досягнути значної влади над своїми думками, відчуттями і тілом.
      Не забувайте після кожної системи вправ давати команду: “ Вправи закінчено. Включаю мозковий центр до звичайного, буденного життя”. 
 
СОН І СНОВИДІННЯ.
Керування сновидіннями.
      Сон складає третю частину життя людини. Кожний хоче, щоб цей час не пропадав даремно. Якщо людина потребує відпочинку, то їй потрібек глибокий сон. Лягайте в ліжко, розслабте м’язи, приведіть себе в пасивний стан, залишайтеся в ньому до сну. Такий сон швидко відновлює сили і змінює людину.
      Якщо ж людина хоче використати сон для іншої мети, наприклад, щоб одержати відповідь на якесь питання, або побачити чиєсь обличчя, то вона може досягнути цього, впливаючи на хід сновидінь такими шляхами:
1) самонавіювання;
2) зосередження;
3) асоціацією ідей. з’єднаною подразненням органів відчуттів.
1. Самонавіювання є одним з найкращих засобів.
Навіюйте собі стан: « Я побачу в сні щось, і все це я збережу в пам’яті».
      Навіюванням можна викликатибудь-які сновидіння, картини, певних осіб. Можна перед засинанням зробити собі навіювання і одержати відповідь на будь-яке запитання. Можна навіяти собі вміння прокинутись в певний час.
      Самонавіюванням людина може змусити себе бачити в один час один сон, а через декілька хвилин – інший.
2. Зосередження не менш важливе, ніж самонавіювання. Перед засинанням сконцентруйте увагу на тому, що бажаєте бачити. Викличте образ цієї особи, предмета, місцевості. Таким чином вдається досягнути певних сновидінь, які мають безпосереднє відношення до задуманого.
3. асоціація ідей.
      Кожному відомі закони асоціації. Одна уява викликає іншу, подібну або повністю протилежну, і нарешті, викликає ту, яка слідкує за нею в часі і просторі.
      Для нас важлива здібність будь-якої уяви викликати відчуття, що мають з нею співвідношення уяви і образу.
      Наприклад, людина взяла книгу і згадала свого товариша, який подарував.
11. Впливати на сновидіння можна через органи відчуттів таким чином: потрібно оточити себе такими впливами, які знаходились би в зв’язку з бажаними сновидіннями.
      Можна примусити себе згадати забуте, побачити в сні свого друга. Лягаючи спати, потрібно зробити собі самонавіювання: можна оточити себе його предметами або використати його фотографію. Концентрувати свою увагу на фотографії потрвбно 30-40 хвилин. Не потрібно думати в цей час про когось постороннєго, займатися іншими справами. Навіть проста розмова може завадити успіху.
      Потрібно повністю відмежувати себе від посторонніх впливів, які можуть викликати зовсім інший хід сновидінь. Іноді сон людини збувається в тій чи іншій формі. Такі сни прийнято називати віщими. Це ціла наука, яка займається вивченням сновидінь.
      Неможливо обминути мовчанням і сомноматію, суть якої у впливі ззовні на сплячого. За допомогою цього методу можна лікувати хвороби, погані звички, виправляти характер.
      Наприклад, нам потрібно вилікувати дитину від якоїсь погагої звички після того, як тільки дитина засинає, підходите до неї і трохи чекаєте, поки наступить дрімота.
      Потім тихенько гладите дитину по счолі, щоб звернути на себе увагу її підсвідомої істоти-господаря інстиктивного життя. Заздалегідь іі можна попередити, що під час сну ви з нею говорити не будете. Потім почніть її вмовляти, зробіть їй навіювання у відповідному дусі.
      Говоріть тихо, щоб не розбудити дитину. Якщо з’являються ознаки пробудження, навійте прохання спати спокійно і не прокидатися. Можна навіть викликати деякі сновидіння.
      До цього розділу відноситься і монодеїзм. Монодеїзм полягає в повній перевазі однієї якої-небуть ідеї або думки над іншими. Використання його даї хороші результати.
      Наприклад, вам потрібно вивчити напам’ять яку-небудь формулу. Лягаючи спати, повторіть її в думках перед засинанням, і ви можете бути впевнені, що вранці ви її згадаєте.
      Коли ви почуєте себе погано, то, засинаючи. Думайте про здоров’я, а вранці ваш настрій буде зовсім іншим.
      Потрібно звертати увагу на ті думки, відчуття і настрої, з якими ви лягаєте спати.
      Іноді цей прийом супроводиться виділенням астрального тіла. Кодеїн сприяє успіху, але він не обов’язковий. Крім того, потрібно попередити, що до кодеїну можна звикнути, як до морфію і опіуму. Останній прийом рекомендуємо робити не частіше 2-4 рази на місяць. Самонавіюванням, зосередженням і роздратуванням органів відчуття можна користуватись щоденно. Між іншим, частий вплив на органи відчуття одних і тих самих роздратувань швидко перестає давати результати. Чим частіше вживається самонавіювання і зосередження, тим краще діє.
      При всіх цих способах потрібно відмежовувати себе від можливих посторонніх впливів, якіможуть викликати зовсім інший вид сновидіння. Наприклад, шум від падіння предметів і ін. Може викликати уяву пострілу, дощ – уяву барабанного бою, скрип дверей – стогін. Якщо немає ковдри під час сну, здається що зима. Голодний у сні весь час бачить смачні блюда. Як бачите, всі ці сторонні роздратування можуть перешкодити досліду. Тому потрібно вибрати тиху кімнату, закрити вікно і взагалі виключити можливість таких видінь.
 

 ПРО СОН, ДРІМОТУ І СТАН ЛУНАТИКІВ (СНОВИД) ТА ІСТЕРИЧНИХ.
      Поняття наші зв’язані між собою і в тілесному світі залежать від почуттів, передають ці предмети духові: людина із загостреними почуттями може бачити, чути, осмислювати.
      Чим більше людина захоплюється одним предметом, тим більше діють ті органи відчуття, через які до нас цей предмет доходить. Дух відчуває щось надзвичайне, що іноді ми вкладаємо в приємні сни.
      Милосердя подарувало нам цей стан, коли ми спимо. Природа підіймає тоді ніжну орошену пару в голову і зрошує нею орошені фібри.
      Від цього орошення фібри розслаблюються, і від того людина входить в сонливий стан.
      Які в тілі соки, такий і сон. Густі, клейкі вологості виробляють глибокий сон, тонкі і чисті – легкий і приємний. Спиртні напої збуджують нерви, сушать фібри, тому сон неспокійний. Вечірня роса зволожує квіти і дає можливість їм на другий день знову розпуститися.
      Природа людини зволожує нерви і фібри і дає їм протягом сну розслабитись і відпочити.
      Дрімота відрізняється від сну постійним напруженням нервів. В дрімоті предмети не впливають на відчуття, але поскільки дух відпочиває і ніяким відчуттям не відає, то і не виникає ніяких вражень. Це всього-навсього відпочивають органи.
      Сон лунатиків та істеричних відрізняється від сну звичайних людей. В гармонії органів відчуття є більша або менша міра істинних відчуттів. Цей стан не є сном, а настороженість духу людського.
      Так, як людина є найвищою істотоб в тілесному світі і найнижчою в духовному, то впевнено можна сказати, що неймовірні властивості закладено в дух людський. Чим більше ми пізнаємо силу духу, тим більше незрозумілими будуть нам різні явища, бо роздумуємо ми не над властивістю духу, а над властивістю тіла.
 
А У Р А
      Усі живі істоти: люди, тварини, рослини, а також нежива матерія (наприклад каміння) випромінюють часточки. Це випромінювання називається аурою.
      Людська аура – це поєднання випромінювань усіх тіл: фізичного, астрального, ментального. Кожне з цих тіл своєм випромінюванням додає аурі властивих йому відтінків. Отже аура – сукупність різних проявів людинию Інколи аура величезна, вона бринить яскравими кольорами; інколи вона мала, тьмяна, плямиста.
      Якщо аура в доброму стані – все гаразд, людина має надійний захист. Ніяке лихо не спіткає людину, якщо її аура чиста, світла, могутня. Вона утворює непрохідний бар’єр, який протистоїть усім ударам, атмосферним явищам, злу та всіляким негараздам. тОді людина міцна – вона спокійна, сповнена любові, сили й внутрішнього світла, завдяки чому здатна допомогти іншим.
      Є два способи роботи над аурою. Перший – за допомогою свідомої сили волі, концентрації, уяви. Щоб мати повне уявлення про сім кольорів, слід використовувати призму. Колоори природи, птахів. Квітів не зовсім такі, як на призмі, це видно справжні: червоний. Зелений, блакитний, фіолетовий.
      Виконуйте вправу: уявіть, що колоьори виходять з вас і, що ви оточені цим світлом і кольорами; що ви всередині кола, яке світиться і що ваша любов витікає з вас у весь всесвіт.
      Другий спосіб – це робота над добротою, чистотою, терпінням, вірою, надією, покорою, справедливістю. Ці чесноти саі утворюють ауру людини і, якщо навіть інші люди не можуть її побачити, вони відчувають її вплив, і людина з такою аурою стає центром, джерелом сили.
      Та найліпше об’єднати обидва способи. Якщо щоденно зосереджуватись на аурі, не розвиваючи доброти, вибуровується один бік і руйнується інший. Слід поєднати обидва способи, вести чисте життя, сповнене любові і чистоти одночасно працюючи над аурою. Розвиваючись аура дає можливість входити в контакт з усіма областями у просторі. 
 
Психологічні вправи.
Зосередження.
      Уміння керувати своєю увагою- необхідна умова розвитку майже всіх психологічних властивостей. Треба прикласти всі зусилля, щоб підкорити увагу своїй волі. Досягнути зосередження – мета кожного окультиста-початківця. Здатність зосередження розділяється на декілька ступенів.
      Перша підготовча вправа грунтується на підкоренні органів відчуття. Суть цієї вправи в тому, щоб відгородити свідомість від зовнішніх вражень, вся функція відчуттів підкорена.
      Перед цією вправою виконується така вправа: щоб не відчувати смакових, нюхових вражень, достатньо ізолюватися від зовнішніх впливів і залишатися нерухомим. Щоб нічого не бачити і не чути потрібно щільно зав’язати очі і закрити вуха.
      Підкоривши собі органи відчуттів, приступають до другої серії вправ. Вони грунтуються на спрямуванні ваги на протязі визначеного часу, поступово збільшуючи на один або декілька об’єктів свідомості, або ж на один із плексусів.
      Переходячи до вищої фази- самогіпнозу- той, хто тренується, вчиться поступово відкидати всі форми і уявити ідею. Наприклад, заставляють уявляти книгу і сприймати тільки внутрішнє враження, зміст не пов’язаний ні з якою формою. Такий стан супроводжується, звичайно, екстазом. При досягненні екстазу приступають до вправ вищого ступеня, які є ключем до окультних феноменів. Перераховані вище психічні процеси можна уявити в такій послідовності: направлення своєї уваги на предмет, утримання її на ньому, відділяючи внутрішню суть предмета від зовнішньої; досягнення вищого ступеня психічних вправ. Якщо людина володіє останньою фазою, то всі сили підкоряються їй.
а) Контроль волі над мимовільними рухами.

      Багато людей не можуть ні хвилини залишитися спокійними і можуть виконувати цілий ряд безкорисливих рухів. Одні кусають губи, другі посилено кліпають, гойдають ногою, крутять олівець. Необхідно зовсім звільнитися від цих вад, що заважають зосередитися.

      Перша вправа. Контроль над м’язами рук і ніг.
      Сядьте. Протягніть руку на рівні плечей, долонею вниз. Поверніть голову в сторону руки і пильно дивіться на середній палець. Слідкуйте уважно, щоб рука не тремтіла. Тренуйтесь так щоденно з кожною рукою, починаючи з однієї хвилини і додаючи кожен день ще по одній хвилині на протязі 5-7 днів. Такі ж вправи необхідно робити з ногами, витягуючи їх вперед і спостерігаючи їх нерухомість. Тривалість така ж.
1. Збудження психічної енергії.

      Ця вправа служить для зміцнення нервової діяльності.

Збуджує правилне функціювання нервової системи, розвиває нервову силу, збуджує нервовві центри, які завдяки цьому посилають підсилений струм по всіх частинах організму. Використовується при сильному втомленні, при зарядженні.

      Станьте прямо, витягніть перед собою руки, ослабте м’язи. 

      Вдихніть на повні груди і затримайте дихання. Потім поступово відведіть руки назад, поступово збільшуючи напруження м’язів. Не ослаблюючи м’язів, поступово відведіть кулаки назовні і потім швидко приведіть їх в початкове положення. Зробіть це 3-5 разів і сильно видихніть через ніс. Успіх вправи залежить від швидкості приведення рук в попереднє положення і від сили напруження м’язів.
2. Утворення оболонки.

      Коли людина знаходиться в середовищі людей, які стоять нижче за своїм розвитком, то вона відчуває натискуючий вплив їх думок. Цей вплив настільки сильний, що при тривалому спілкуванні з подібними людьми, людина поступово піддається їх впливу. У цьому полягає вплив навколишнього середовища. Щоб захистити себе від чужих думок і енергій, потрібно загорнути себе в непроникну оболонку, яка захистить від посторонніх впливів.

      Дихайте ритмічно 3-5 хвилин. Збільшуйте таким чином запас динамізованої нервової енергії, створюйте в думці огорожу непроникної оболонки, що складається з енергії. Твердо встановіть ідею непроникності для зовнішніх впливів. Ви відчуєте себе захищеним від впливу поганих думок оточуючих людей.
3. Нагромадження енергії.

      Іноді життєва енергія людини буває ослаблена і відчуває потребу у швидкому поповненні витраченої сили.

      Сядьте, щільно притисніть ноги і з’єднайте руки, вкладаючи пальці однієї руки між пальці другої. Цим замикається кругова течія струмів і майже зовсім зупиняється витікання із організму життєвої енергії. Замкнувши круговий струм, можна поповнити запас сили ритмічним диханням.
      У зовсім здорової людини позитивна і негативна енергії знаходяться в рівновазі. Порушення цієї рівноваги веде до тих чи інших наслідків. Перевага позитивної енергії викликає посилену діяльність всіх функцій організму. Для нейтралізації цієї енергії рекомендується прохолодна їжа і пиття, прохолодне приміщення, легкий одяг. Жити треба в місцевостях з помірним кліматом і користуватися місячними ваннами. Надлишок негативної енергії сповільнює всі функції організму. Таким людям рекомендують сонячні ванни, теплий клімат, тепле помешкання і одяг, зігріваючу їжу.
      В практичному житті потрібно користуватися наступними вказівками: при в’ялості, втомленості, пасивності звертатися до сонячного дихання; при надлишку сили, збудженні, гніві- до місячного дихання; при нормальному стані здоров’я користуються нормаьним диханням для збереження душевної рівноваги.
      Вивчивши різні способи дихання, можна приступати до вироблення визначених видозмін світової енергії. Таких видозмін нараховується п’ять: ефір, вогонь, повітря, вода і земля. Назви вказують на ті чи інші особливості, які властиві даному виду енергії. “Вогонь” вказує на руйнівну дію цієї енергії, активність. Кожному з цих начал притамані визначені властивості.
 
 
Регулювання психічної енергії.
      Найбільші успіхи у вивченні люської енергії відносяться до здоров’я і довголіття. 
      Так, як енергія є джерелом життя, то розуміючи, яким чином функціонує енергія і як правильно регулювати її рух, можна прожити довге і здорове життя. Не можна забувати, що ви є частиною природи і підкоряєтесь природним циклам. Якщо ви підете проти такого природного циклу, то наслідком за це може бути хвороба; ось чому у ваших інтересах іти шляхами природи. В цьому і є смисл природнього шляху.
      Для постачання організму постійним і необхідним- негативною енергією, потрібно навчитися керувати сутністю, з якої утворюється цей вид енергії.
      Справжнє регулювання стається тільки при необхідності робити це свідомо. Регулювати сутність- значить найбільш ефективним чином перетворювати її в енергію, не розтрачаючи даремно.
      Збереження сутності передбачає відмову від зловживання нею і енергією, виробленою з неї. Один із найбільш небезпечних варіантів зловживання сутністю і енергією зв’язаний з надмірною статевою активністю.
      Однією з кінцевих цілей є регулювання енергії в п’яти органах. Досягнути цієї мети можна, якщо ваш розум здатний відчути стан кожного з п’яти органів.
      Спочаткі треба зайнятися регулюванням тіла, дихання і розуму, а тільки після цього можна приступати до регулювання енергії. Якщо потік енергії буде застоюватись або зупиниться, то людина може захворіти і навіть загинути. Тому з цієї причини однією з головних цілей практики є регулювання руху енергії всередині організму. Якщо енергія рухається нормально і рівномірно, всі інші елементи одержують достатнє живлення і зберігають свій звичний, здоровий стан; в цьому випадку людина може розраховувати на довге і здорове життя.
Регулювання енергії включає в себе відновлення, захист, підтримку і підйом.
      Відрегулювавши власне тіло, дихання і розум, можна приступати до регулювання енергії. Енергія рухається в тілі двома способами. Перший- це природна, автоматична циркуляція, яка відповідає за внутрішні функції організму. Ця циркуляція не потребує свідомої участі людини. Не потрібно використовувати свій розум, щоб з його допомогою направити енергію до внутрішніх органів, забезпечуючи їх нормальну роботу. Це проходить природно.
      Але якщо ви хочете, наприклад, підняти якийсь предмет, то спочатку ваш розум повинен буде формувати ідею про цю дію, а потім вже ця ідея направить цю енергію до рук, наповнюючи м’язи енергією (м’язи без енергії діяти не можуть).
      Уміння використовувати розум для взаємодії з енергією включає здібність регулювати тіло, дихання і розум.       Спочатку розум здатний відчути потік енергії, потім розуміти енергію. Нарешті після цього він зможе керувати енергією.
      Практикуючи регулювання енергії, важливо збільшувати її кількість, одночасно зберігаючи нейтральний стан цієї енергії всередин організму. Дуже важливо навчитися заповнювати резервуари енергії (8 удових судин), не дозволяючи цьому потокові “вилитися” в 12 каналів. Перш за все, потрібно навчитися підтримувати рівномірний рух енергії всередині свого тіла. Після цього можна приступати до поступового очищення енергії і переводу її на більш високий енергетичний рівень. Одне з завдань відносно керуючої енергії включає в себе регулювання цієї енергії, яка знаходиться в восьми чудових судинах і 12-ти каналах. Головною метою цього процесу є наповнення “чудових” судин, а також збереження рівномірного руху енергії по 12-ти каналах при умові правильного її рівня; і доступ до 12 органів.
      Мета процесу регулювання захисної енергії полягає в русі енергії до зміцнення поверхні шкіри, що приводить до утворення поля енергії, яке захищає людину від негативних впливів навколишнього середовища і сприяє здоровому росту волосся і нігтів.
      Другим завданням є підтримання необхідної кількості енергії в кожному органі.
      Головний мозок і дух живляться енергією. Другий етап в регулюванні керуючою енергією полягає в регулюванні поступлення енергії до верхньої частини голови.
      Якщо ви навчитесь постійно підживляти свіжою енергією ваш головний мозок і дух, то тим самим ви змлжете скерувати вашу енергію в будь-яку точку тіла, регулюючи функції будь-якого органу.
      Фактично ви відправляєте енергію не тільки назовні, до поверхні шкіри, але і в середину- до кісток ( в кістковий мозок). Коли кістковий мозок насичеий енергією, то він виробляє свіжі і здорові клітини крові, а це гарантія оптимального функціонування організму і його доброго внутрішнього захисту.
      Є декілька методів регулювання захисної енергії:
1) масаж;
2) поплескування;
3) фізичні вправи;
4) внутрішнє розширення енергії.

      Коли ви займаєтесь регулюванням енергії п’яти органів, ваш розум повинен вміти розуміти стан кожного з них. Для цього тіло повинно вміти розслаблятися глибоко до внутрішніх органів,- так, щоб енергія могла без перешкод потрапляти туди. Крім того, ваш розум в медитативному стані повинен бути здібним відчувати ці органи і спілкуватися з ними. Ви повинні вміти відчувати стан внутрушнух органів, розуміти взаємовідношення між п’ятьма органами, п’ятьма стихіями і людськими емоціями. При регулюванні енергією внутрішніх органів дуже корисною є дієта.

 

Виховання погляду.
Магічне дзеркало.
      Магічні дзеркала є приладами, які сконцентровують астральне світло, тому вугілля, кришталь, скло і метали можуть вживатись відповідно до того, що хочуть бачити. Найпростіше із магічних дзеркал- кришталева склянка, заповнена чистою водою. Її ставлять на білу скатертину, кладучи за нею освітлювальний прилад. При такому простому досліді отримуємо дуже ццікаві результати.
      Не можна думати дивлячись в магічне дзеркало, можна зразу побачити відображення які хотіли побачити. Магічна операція, навіть незначна, повна спокою і особливо визнавання трудноів завдання.
      Дослід повинен проводитися у відповідному спокої. під час нього, дивлячись у дзеркало, не можна опускати повіки, моргати, бо цим губиться результат попередніх зусиль.
      Справжнє тренування потребує іншого способу, ніж виділення енергії: потрібно його зосередити і зібрати навколо себе.
      Є два способи дії. Перший – велику кількість енергії із зморщеним чолом і строгим виглядом. Це спосіб відштовхуючий; ніби для захисту себе від істот психічних. А другий, навпаки, із сконцннтрованим бажанням досягти результату. В цьому випадку буде концентрація енергії- в самому собі, щоб динамізувати її і відправити по призначенню.

Погляд.
      Більшість часу наші очі пасивні і тільки сприймають, але вони можуть бути активними. Погляддом можна говорити, керувати, пропонувати, впливати, переконувати, руйнувати.
      Як дивитись? Не слід довго дивитись на когось, це неприємно. Не можна дивитись тупо і невиразно. Є люди з поглядом пасивним, майже неживим, і ви відчуєте, як вас покидають сили, коли ви на них дивитесь.
      Ми повинні слідкувати за своїм поглядом і запитувати себе: “Я даю чи беру?” Добре давати і добре брати. Якщо ви будете тільки брати, вас будуть уникати, тому що ви будете духовним злодієм. Дивіться благородно, не напружено, не заставляйте відповідати на ваш погляд. Якщо ви використовуєте свою волю, ви проявляєте насильство, а це дуже неприємно, ніщо не заставить людину робити так, як ви хочете, Ви можете перемогти людину, даючи їй неегоїстичну любов, безкорисно, в цьому секрет успіху. Багато залежить від того, як ми дивимось одне на одного. Дивитись- це ціла наука, які треба вивчати. Наприклад, як погляд впливає на майбутнє людини? Це не дрібниці. Погляд- це синтез всієї істоти, в ньому все відображено: грубість і краса, тупість і розум, благородство і хитрість, сила і слабість. Погляд- це наша суть. Він залишає свій слід там, куди він спрямований; щоб змінити його, ми повинні змінити своє життя, думки, почуття, дії. З очей виходить енергія і падає на людей і предмети.
      Скільки далей було розрушено і змінено за допомогою погляду! Коли ви сердитесь на людину, вам хочеться дивитися на неї з опорою, будьте обережні- ніколи не дивіться з ворожістю, в той момент закрийте очі і змініть силу, яка діє всередині вас. Якщо ваш погляд злий, ви спрямовуєте силу, яка потім буде працювати проти вас. Старайтесь не дивитись вниз- ви пов’язуєте себе з світовими силами. Якщо під час розмови ви опускаєте очі вниз- це погано для вас обох. якщо ви хочете подивитись, що людина робить, подивіться їй в очі, ніколи не косо, такий погляд говорить про те, щщо у вас мало щирості. Ніколи не закривайте очі під час розмови. Це робить бар’єр між зовнішнім світом і вашим внітрішнім світом. Допоможіть іншим своїм поглядом. Ви можете допомогти іншим людям тим, як ви на них дивитесь. Якщо хтось сумнівається, страждає або у відчаї, ви можете допомогти йому своїм поглядом. Ви контактуєте з людьми всюди: на вулиці, в автобусі, в метро, і, глянувши на них з одобренням і втіхою, ви можете допомогти їм.

Виховання уваги.
      Увага лежить в основі сили волі, розвиток уваги полегшує користування силою волі.
            Увагу визнаають, як сконцентрування свідомості в фокусі або як утримування чого-небудь в свідомості. Те саме проходить і з мисленням. Якщо йому дозволити розсіятися по всьому простору даного йому на розгляд предмета, то воно проявить дуже мало сили, і результати будуть слабкими, а якщо його пропустити через запалюване скло уваги і спочатку зібрати в фокусі на одній частині предмета, а потім на другій, то предмет можна дослідити у всіх деталях і досягнутий результат буде здаватися дуже чудовим для тих, хто не знає секрету.
      Томсон писав: “Переживання, які найбільш тонко зафіксовані у свідомості- це ті, яким було віддано найбільшу кількість уваги”.
      Інший автор говорить, що увага суттєво необхідна для розуміння, і без відомого ступеня уваги, ідеї і сприйняття, які проходять через мислення, не залишать на ньому сліду”.
      Існує два типи уваги: 
1- це увага, направлена всередину мислення на розумовий предмет чи поняття,
2- це увага, направлена на зовнішній для нас предмет.
      Є увага, притягнута яким-небудь враженням, яке поступає в свідомістьбез будь-якого зусилля зі сторони волі. Цю увагу називають довільною увагою.
      Другий тип уваги, коли вона буває направлена на який-небудь предмет зусиллям волі, називається вольовою увагою. Мимовільна увага найбільше часто зустрічається і не вимагає спеціального тренування.
      Вольова увага вимагає зусиль, волі і певної мети, відомого тренування, яке недосяжне для більшості людей. Вольова увага є признак мислячих людей. Мало думаюча людина не буде старатися утримати таким чином свою увагу на нецікавих предметах. 
      Вольова увага розвивається вправами і повністю окуповує працю наполегливістю, так як ніщо в розумовому (мислячому) світі не може бути здійснене без неї.
      Інтерес завжди розвиває увагу і сконцентровує її на предметі, в той час, як нецікава тема або предмет вимагає великого зусилля і старанності, щоб утримати увагу.
      Так само, як інтерес розвиває увагу, увага розвиває інтерес. Якщо людина дає собі завдання сконцентрувати вольову увагу на будь-якому предметі, то незабаром перед нею розкриються нові цікаві сторони цього предмета.
      Відкриються речі, яких людина раніше і не бачила, і не підозрювала. В кожному предметі вона побачить багато нових фаз і аспектів, які будуть представляти для неї інтерес. Треба шукати цікавих сторін в цікавих предметах. Вольова увага- це один із признаків розвитку волі, мислення, добре натренованого волею, тому що воля завжди сильна і потребує тренування. З другого боку один з кращих шляхів тренування мислення за допомогою волі- це практичні вправи вольової уваги.
      Людина з сильно розвинутою увагою часто досягає більше, ніж обдарована людина, але з обмеженою увагою. 
Вольова увага і старанність- хорошіі замінники геніальності і часто досягають більшого результату, особливо на великому проміжку часу.
      Вольова увага- це тверде і визначене утвердження мислення на якому-небудь визначеному предметі, причому в той же час виключаються із свідомості всі другі предмети, які хочуть туди проникнути.
      Увага збільшує і підсилює здібності сприйняття і допомагає діяльності органів сприйняття.
      Увага приводить в дію сили асоціацій і дає нам вільний кінець нескінченного ланцюга асоціаційних між собою фактів, які зберігаються в нашій пам’яті. Ці факти утворюють комбінації, про які ми раніше і не думали, і цим самим дають нам нові дані відносно предмета, який розглядається.
      Увага ніби збирає в фокус всі наші пізнання, якими ми володіємо по відношенню до даної речі і з’єднує їх разом, дозволяючи нам комбінувати і класифікувати їх, створюючи таким чином нові знання.
      Чим більше уваги людина віддає розгляду предмета, тим глибше враження, яке предмет залишає в мисленні і тим легше їй буде потім при роботі. Увага – це необхідна умова для хорошої пам’яті. Ступінь пам’яті залежить від ступеня уваги та інтересу. Немає більш важливого правиладля досягнення успіху, ніж здібність робити одну річ в один час уникаючи всіх розваг і предметів, які відвертають увагу, причому мислення повинно тримати головну думку перед собою. 
      Увага посилює всі здібності – здібності роздумувати, здібності вибору, аналогічні здібності, а з другої сторони, немає більш вірного показника на слабкість мислення, ніж нестача уваги.
 
РОЗУМОВІ ВПРАВИ В ЗОСЕРЕДЖЕННІ УВАГИ.
Вправа 1.
      Взяти який – небудь знайомий предмет, поставити його перед собою, постаратися ввібрати в себе якомога більше вражень, які йдуть від нього. Вивчити всі маленькі особливості, на які ви звернули увагу. Потім розкласти річ на складові частини і проаналізувати їх якомога глибше. Потім записати все, що дізналися. Після цього зрівняти опис з предметом і можна буде зауважити, як багато залишилось непоміченим. 
      На наступний день візьміть цей же предмет, і роздивившись його ще раз, опишіть подробиці. Буде видно, скільки нового ви побачили при повторному огляді.
      Ця вправа укріплює пам’ять, так як і увагу, тому, що вони зв’я зані між собою нероздільно.
Вправа 2.
      Зайти в кімнату і роздивитись довкола, потім вийти з кімнати, записати числом кількість предметів, з описом кожного.
      Ви будете здивовані, зауваживши, як багато речей ви пропустили при першому погляді і як почне покращуватись ваша увага після невеликої практики.
      Потрібно розвивати вашу силу волі і знати, що увага відкриває двері для прояву сили волі. Щоб користуватися волею, потрібно бути здібним визначити і твердо сконцентрувати увагу.
 

ПРО ВОЛЮ.
      Воля є наслідком пізнання. Чуттєве пізнання виробляє чуттєву волю, духовне – духовну.
      Чуттєва воля походить від любові до світу, духовна – від любові до бога і до ближнього.
      Тому для застосування волі необхідно пізнати Творця , так як застосування чуттєвої волі на духовну- це вже є ступінь підвищення.
      Творець, як Дух, для наших відчуттів був недосяжним, тепер відкриває нам себе в природі, возвеличує через неї своє буття і заохочує нашу цікавість дізнатись, хто ж Творець прекрасного.
      В людині є подвійна сила або властивість.
      Духовне пізнання і духовне буття готують людину до майбуття.
      Почуття хотіти належить до тваринного буття, але духовне пізнання є необхідностями духовного життя, тобтот життя душі. Творець не може хотіти чуттєво, бо Він є Дух, який не має органів.
      Отже, тільки духовне наближує нас до Творця, а не чуттєве.
      Нічого не буває без дії і наслідку, то наслідком пізнання є воля.
      Єдність чуттєвого пізнання і чуттєвої волі є любов’ю до світу, а єдність чуттєвого пізнання з духовною волею є любов’ю до Творця, до ближнього.
      Ніяка дія не відбувається без взаємодії, і якщо пізнання впливає на волю, а воля на пізнання, то по якості взаємодії волі визначається ступінь пізнання.
      Якщо ж воля не буде взаємно діяти (впливати) на першу ступінь духовного пізнання, то пізнання не буде возвеличуватись, отже, пізнання підкріплюється взаємодією волі, а воля підкріплюється пізнанням.
      Людина завжди бажає добра.
      Бажання чуттєвого добра веде до роздумів про духовний світ, тому якраз воля є першоосновою духовного пізнання.
      Коли людина починає пізнавати духовно, тоді чуттєва його воля змінюється в духовну. За першим ступенем духовного пізнання наступає найвища чистота чуттєвого хотіння, і ця чистота робить людину здібним, щоб мати духовне пізнання.
      Але потрібно вміти відрізняти хотіння в силі від хотіння в дії, або волю від хотіння.
      Хотіння, або бажання, буває у нас попередньо перед бажанням, і є побудженням до пізнання, рішуча воля буває після пізнання, і вона є наслідком пізнання.
      Звідки ж у людини бажання і воля? Бажання виникає із самолюбства. Самолюбство переростає у людинолюбство, і отримує подвійну силу бажання (хотіння), тоді коло його пізнання збільшується.
      У людини є воля, нахили і здібності.
 
****
      Піднімайтесь на вершини, щоб знайти чистоту.
      Щоб знайти чистоту, треба високо піднятись і зв’язати себе з небом. Ніколи не можна знайти чистоту внизу, де кишать нечистоти і брудні елементи. На вершині все прозоре і кришталево-чисте. Якщо ви будете підійматись все вище і вище, ви набудете чистоти, навіть не просячи цього, тому що завдяки зусиллю, яке ви докладаєте, щоб піднятись, ви вже очищаєтесь.

Людські відносини.
Обов’язки вдячності.
      Людина одержує від батьків фізичне тіло, а також життя, освіту, житло, одяг, харчування. Це обов’язок, за який треба відплатити. Більшість дітей не розуміють цього. Діти мають обов’язок перед батьками. А ще людина має обов’язок до суспільства, тому що вона користується його культурою, школами, музеями, транспортом. Людина зобов’язана перед своєю нацією, яка дала їй колір шкіри, перед планетою Земля, яка народила і живить її, перед сонячною системою.
      Перший обов’язок людини- бути справедливим, любити батьків, приносити їм якомога більше добра за все те, що вони їй зробили, робити все можливе для суспільства, країни, всього людства, Космосу. Він пропонує свої думки та ідеї, він думає про добро для всіх, так встановлює добро і рівновагу, і природа вважає його розумною істотою. 
 
 
Борг учня своєму учителеві.
      Припустимо, у вас є вчитель. Ви йому винні величезний борг. Ви скажете: «А скільки ми йому винні?”- нічого, він нічого не просить, але ви зобовзані для інших зробити стільки ж, скільки він зробив для вас.
 

Відносини.
1. Любов, яка не чекає на взаємність.
Якщо ви завжди чекаєте, що вас будуть любити взаємно, ви ніколи не будете щасливі, тому що ви розраховуєте на щось невизначене. Не можна розрахоаувати на любов інших. Ось чому я кажу “Хочете бути щасливі? То не просіть, щоб вас любили, давайте самі любов, і ви завжди будете любимі.

2. Відносини між батьками і дітьми.
Більшість батьків вважає, що вони є творцями своїх дітей, тому думають, що можуть робити з ними, що хочуть. Ні, батьки повинні знати, що вони тільки будують будинок для дитини, її тіла. Вони не створюють душу, яка приходить здалека.

3. Відносини між чоловіками і жінками.
Єдине розв’язання проблеми полягає в тому, як ми дивимось на людей і на речі. Чоловікам я кажу: ”Чим більше ви вірите, що жінка- божество, тим менше ваше бажання не зіпсувати її. Причина нестриманості, зривів в любові полягає в тому, що чоловіки не знають, як ставитись до жінки і навпаки.
Якщо двоє людей хочуть знайти справжню любов, вірність, свободу, кожен повинен думати про другого, як про представника Отця Небесного, Матері Божої. Дивлячись так одне на одного, вони торкаються чогось вищого. Тоді і ангели і духи віддають свою силу і радість двом закоханим, які висловлюються на найкращій мові, мові безмежної любові.

Відносини ворожості.

1. Ненависть така ж сильна, як і любов.
Якщо ви хочете когось позбавитись, його не можна ні любити, ні ненавидіти. Будьте байдужі, якщо ви відчуваєте огиду, ви прив’язуєте його до себе сильними ланцюгами, ви дальше будете з ним. Людям здається, що, ненавидячи когось, вони віддаляють його від себе. Навпаки, ненависть – це сила, яка зв’язує нас з людиною так, як і любов, узи любові принесуть одне, а узи ненависті – іннше.

2. Любов як засіб захисту.
Щоб захистити себе від своїх ворогів – любіть їх. Якщо ви відчуваєте огиду до них, ви розриваєте на частини свою ауру, і цей отвір робить вас подразливими до всього того, що є негативного у ваших ворогів. Ви одержуєте їх аморальність, ненависть.
Найкращий захист від ворогів – любов. Любити ворогів найважче, але це єдиний щлях захисту.

3.Використовуйте образу, як можливість для духовної роботи.
Справжній учень ніколи не дотримується порад нижчої натури, яка мстить за скоєне зло. Він не хоче бути злим, нервовим, сентиментальним, неврівноваженим, він хоче стати сильним. Але для того він повинен вдень і вночі пов’язати себе з позитивним, інакше він потрапить у владу негативного і пропаде.

4. Спосіб прощення. Людина бідна і слабка духовно і не може прощати. Вона мусить відповідати на образи. Щоб прощати людям, які зробили вам зло ви повинні бути великі, багаті, сильні. В даний момент ваш ворог торжествує, що йому вдалося нанести вам удар, а в дійсності його треба жаліти, тому, що рано чи пізно космічна справедливість покарає його.

5. Завоюйте своїх ворогів, піднявшись вище від них.
Не можна перемогти злих людей злісю тому, що ви ототожнюєте себе з ними, опускаєтесьна той же рівень. Щоб захиститись, ви повинні змінити рівні, не залишатись з тими ж вібраціями і випромінюваннями, що й ваш ворог. Ви повинні піднятись вище, наче птах, добратись до благодійних районів. Досягти вищого рівня за допомогою сили волі. Медитації і молитви. Ви вже захищені від ворогів, тому, що ваша вібрація не подібна на їх вібрацію.

Шляхи допомоги людству.
      Більшість з нас тільки критикує людей, які нами керують. І ці люди змучені цими негативними і пагубними думками, вимушені приймати рішення, протилежні інтересам держави, а їх помилки відбиваються на людях. Щоб допомогти своїй країні, ви повинні досягти того, хто керує нею, посилати йому багато світла. Підтримати його натхнення. Ви не можете допомогти країні. Але ви можете допомогти одній людині, а вона буде допомагати країні.
 
Відношення до природи.
      Учні духовної науки знають, що все живе, тому вони звертаюить увагу на рослини, тварини, мінерали. Вони дуже обережні з природою і невидимими істотами. Для них земля священна, жива і населена незчисленними істотами. Землю потрібно поважати не задля неї, а задля себе. Потрібно також усвідомити, що кожна річ жива й що її треба поважати, турбуватись про неї і захищати її.
      Природа населена багатьма істотами, невідомими людині. Вони мають різні назви в залежності від того, з якої країни вони походять. Коли ви гуляєте в лісі, на природі, ви повинні усвідомлювати, що всі істоти спостерігають за вами. І потрібно входити в контакт з ними, вказувати їм захоплення їхньою роботою. З ними можна розмовляти. Підійти, наприклад близько до дерева і сказати: “Яке ти прекрасне, могутнє і сильне! Ти так багато проживеш! Ох, якби в мене був твій опір і могутність”. Потрібно сказати іншим деревам про свою любов, що вони прекрасні”. Можна побачити величезну істоту, яка дивиться очима, повними світла, це Регент лісу, поєднання всіх душ тварин. Повертаючись додому, ви відчуваєте себе щасливими, тому що торкнулись справжнього життя.
Знаходячись поблизу океану, потрібно розмовляти з водяними істотами. Багато людей не розуміють різниці між доброи і злом і бояться космічної сили, про яку мало що знають.
      Наш обов’язок природі.
      Ми нагромаджуємо борг природі за все, що ми в неї беремо – повітря, воду, тепло, сонячні промені. Цей борг не можна оплатити грошима, тому ми повинні віддати його любов’ю, повагою і бажанням вчитись по великій Книзі Природи, показуючи доброту всім живим істотам, даючи їм наше тепло і світло. Від нас не вимагається повернення повітря, яким ми дихаємо, ні води, яку ми п’ємо. Ми не можемо виготовити воду чи повітря, тепло або світло. Ми одержали наші тіла від землі і колись ми їх повернемо, цього не минути. Ми можемо віддлати світлі випромінювання. Людям була дана квінтесенція світла, яку вони повинні збільшувати і посилати в простір. Але треба вміти це робити, бо інакше буде розповсюджуватись тільки темнота. Люди обмежені в фізичному плані, в духовному їх можливості безкінечні.
 
****
      Мистецтво сновидіння, як здатність використовувати влані звичайні сни, перетворюючи їх в “контролюючу свідомість (за допомогою особливої форми уваги, яка називається другою увагою.”
      Бездія як незнайома нам дія, яка очолює все наше існування, заставляючи його усвідомлювати свою світну частину. Щоб пояснити це, потрвбно нашу свідомість розділити на три частини. Найменша частина називається першою увагою, і це та увага яка розвинута в кожній нормальній людині в щоденному житті: воно охоплює свідомість фізичного тіла. Другу, більшу частину, називають другою увагою – й це та увага, яка нам потрібна, щоб отримати наш дух енергії і діяти, як світні істоти. Друга увага залишається на другому плані протягом всього нашого життя, якщо воно не виводиться наперед завдяки спеціальним вправам або випадковій травмі. І воно охоплює усвідомлення астрального тіла.
      Омтання, найбільша частина, називається третьою увагою: це невиміряна свідомість, яка включає в себе безмежні аспекти фізичного і астрального тіла.
      Якщо ввійти в третю увагу, то можна зразу її впізнати, тому. Що все в ній зразу ж стане тим, чим вона єнасправді – спалахом енергії. Цей стан дуже важко досягнути, але він плідний.
      Сновидіння – це особиста справа. Яку тільки можна собі уявити. При кінцевому аналізі кожний, що бачить сон, відрізняється від всіх.
      Ось можлива класифікація ріізних станів.
      Спокійна активність – попередній стан, коли почуття засинають, але ще все усвідомлюють.
      Завжди в цьому стані сприймається світлове проміння червонуватого кольору – приблизно такого світла, яке бачиш, коли через міцно заплющені очі дивишся на сонце. Другий стан сновидіння називається динамічна активність. В цьому випадку червонувате світло розсіюється, як туман, і дивишся на яку-небудь сцену, ніби табло, так як сцена ця нерухома. Бачиш трьохвимірну картину. Пейзаж, вулицю, будинок, людину, лице – все, що завгодно.
      Третій стан – пасивні присутність. В цьому стані сновидячий не дивиться на нерухомі частини світу, а спостерігає, є свідком, як відбувається подія. Ніби верховенство наших зорових і слухових органів чуття робить цю картину головним чином справою вух і очей.
      Четвертий стан – це вже те, в якому сплячі виявляються втягнуті в дію. Тут вже приймаєш участь, робиш якісь кроки і використовуєш свій час повністю. Це стан динамічної ініціативи.
      Найкращим способом ввійти в сновидіння – концентруватися на кінчику грудини – верхній грані живота. ….
      …Тому жінка потребує того, хто б направляв її. Щоб відчути цю точку, можна ставити на живіт мокрі холодні річкові камінці і сконцентрувати увагу на тій точці, де вони знаходяться. Поза, яка найкраща для жінки, щоб почати сновидіння, - це сісти зі схрещеними ногами, а потім дати тілу впасти. Щоб добитись кращих результатів, треба сидіти на тонкому м’якому покривалі, циновці, склавши стопи ніг одну до одної, і, поставивши бедра так, щоб вони торкалися покривала. Якщо входити в сновидіння в такому сидячому стані, то тіло не впаде вбік, а тулуб нахилиться вперед і чоло доторкнеться до стоп ніг.
      Пізній вечір і ранок найбільш сприятливий для сновидінь. Оскільки займатися сновидінням потрібно в оточенні людей, то треба вибирати найкращі умови для усамітнення…
      … Наша перша увага уміння з великою силою фіксувати увагу на деталях світу для того, щоб перетворити аморфне і хаотичне почуття сприймання у впорядкований світ свідомості.
      Друга увага виконує роль принади, чим більше нею користуються, тим більша ймовірність досягти бажаного результату. Це такоє і функція уваги взагалі, яка так ввійшла в наше життя, що ми її не помічаємо. Як тільки навчишся запам’ятовувати сновидіння, будь-який сон, який можеш запам’яти, то це вже буде сновидінням.
      … Кожен рух польоту потрібно повторити наяву і ви навчитеся користуватися своїм тілом сновидіння. Крім простого повторення літаючих рухів є ще переміщення в тіло сновидінь. Єдине, що має значення в цьому переміщенні, - це закріплення другої уваги. Саме ця увага створює світ. Щоб переміститися в тіло сновидіння, потрібно зафіксувати свою увагу на акту польоту. Важливо накопичувати увагу в сновидінні, щоб спостерігати за свім, що робиш під час польоту. Це єдиний спосіб доглядати другу увагу. Як тільки вона зміцніє, варто лише зафіксувати її на деталях і почуття польоту посилює сновидіння польоту, поки не стане звичайним “снобачити” себе, літаючим в повітрі. 
      Переміщатися в тіло сновидіння – включати свою другу увагу, перебуваючи активним. Першу увагу, яку створює світ, ніколи не можна подолати повністю. Мистецтво сновидіння є шляхом накопичення другої уваги, тому для переміщення в своє тіло сновидіння в активному стані потрібно практикувати сновидіння. 
      Три завдання для тренування другої уваги. Перша полягала в тому, щоб знаходити в сновидінні свої руки. Потім знайти місце і зафіксувати свою увагу на ньому, а пізніше проробити “денне сновидіння” і подивитися, чи зможеш попасти туди. Можна помістити в такому місці кого-небудь, кого знаєш, найкраще жінку, переслідуючи дві мети: по-перше, відмітити невеликі зміни, які можуть вказувати на те, що ти дійсно був там в сновидінні, і, по-друге, знайти ту непомітну деталь, яка виявиться якраз тим, на що настроюється друга увага. Найбільш серйозна проблема, з якою зустрінеться в сновидінні, це фіксація другої уваги на такій деталі, яка завжди залишається непомітною увагою в щоденному житті.
      Під час навчання приходиться прикладати всі зусилля, щоб зробити нерухомою другу увагу. Після цього приходиться витримувати тиск другої уваги і лише кидати погляди на оточуюче. В сновидінні потрібно задовільнятися коротким баченням всього, так як на чомусь зафіксуєш свою увагу, то зразу ж втрачаєш контроль. Останнє завдання виходити з тіла. Щоб пояснити контроль другої уваги, вводять ідею волі. Воля може виступати у вигляді максимального контролю світного тіла як поля енергії або такий стан буття, який несподівано входить в щоденне життя. Вона сприймається, як сила, що випромінюється з середньої частини тіла за моментом абсолютної тиші, або моментом сильного страху, або моментом глибокого смутку.
      Але не після щастя, тому що щастя дуже спустошує, і не дає тієї концентрації, яка потрібна, щоб використати свідчення тіла і повернути його в мовчання. Мовчання приходить само по собі тому, бо прагнеш до нього протягом всього свого життя. Момент смутку – тихіший, ніж млмент включення внутрішнього діалогу. Цей смуток, ця тиша, дали можливість направити другу увагу, керувати нею, заставляти її робити те чи інше. Якраз тому воно називається волею. 
      Воля дуже тиха, непомітна. Вона належить духові. Ми знаходимося в нашому тілі, коли виконуєм сновидіння. Воля є настільки повним контролером другої уваги, що це називається другою енергією. Тіло сновидіння не має намірів пити і їсти. Можна створювати в сновидінні все своє тіло настільки досконалим, наскільки воно взагалі може бути. Але у тіла сновидінь і у фізичного тіла наміри різні. Наприклад, тіло сновидінь може проходити крізь стіну, тому що воно знає наміри розчинятися в повітрі. Фізичне тіло знає наміри їди і пиття, але не зникання. Для фізичного тіла пройти крізь стіну було б так же неможливим, як для сновидінь поїсти. Саме наміри створюють світ. Люди і всі живі істоти є рабами намірів. Ми знаходимся в їх кліщах. Вони заставляють нас робити все, що захочуть. Вони заставляють нас діяти в цьому світі, навіть заставляють нас помирати. 
      Найтоншою формою уваги є особливий стан усвідомлення, який називається “лівою стороною”. Одна з його основних рис – те, що можеш в цьому стані сприймати величезну масу жовтуватого туману – “стіну туману”. Завжди ця “стіна” знаходиться справа від людини, поширюється вперед до горизонту і вверх до безмежності, поділяючи світ надвоє. Стіна туману повертається або вправо, або вліво, коли повертати голову, і тому ніколи не можеш повернутися до неї обличчям. Мужчинам легше проходити крізь туман, бо вони важчі, а жінки легші. 
      Чому сновидіння здаються продуктом здорових здібностей? Може тому, що зір домінує в нас у щоденному житті.
      Права сторона - тональ – охоплює все, що може сприйняти інтелект. Ліва сторона, що називається нагваль – царство, риси якого описати неможливо, світ, який неможливо викласти словами. Ліва частина, напевне, сприймається якщо сприйняття має місце, нашим тілом цілком. 
      Всі здібності, можливості і досягнення магії заключаються в самому людському тілі. 
      Взявши за основу концепцію, що ми розділені надвоє, наш час розділений між станом нормального усвідомлення, на правій стороні, тоналі, де переважає перша увага, і станом підвищеного усвідомлення, на лівій стороні, нагвалі, або на стороні другої уваги. Важливим фактором тут є дихання, але яким чином дихання могло подіяти на сприйняття і усвідомлення. Наші двохсторонні переміщення між правою і лівою стороною полегшували нам розуміння того, що на правій стороні дуже багато енергії. На лівій стороні, навпаки, існує природжена потреба в економії і швидкості. Тут багатство сприйняття, все сприймається одним цілим куском, одною масою невід’ємних деталей. Ця можливість сприймати все зразу називається інтенсивністю. Раніше вважали неможливим розглянути окремі складові частини цих кусків досліду; не могли розташувати ці частини в послідовності, яка б мала якийсь зміст для інтелектую Так як не можемо зробити такий синтез, то не можемо і згадати. Не могли розташувати наші спогади перед собою і зібрати їх послідовно один за другим. 
      Отже, завданням спогадів було з’єднання правої і ілвої сторін і об’єднання цих двої різних форм сприйняття в єдине ціле. Це завдання по закріпленню нашої цілісності шляхом перетвореня інтенсивності в лінійну послідовність. І якщо могли б так розташувати, тоді би чесно вважатли, що прожили тисячу років.
      Сила. Що править долею всіх живих істот називається Творцем.
      Чотири спалахи світла освітлюють те, чим він є. Перший спалах подібний блискавці допомагає осягнути контури Творця. Тоді можна побачити дрібні білі мазки. Схожі на промені.
      Другий спалах блискавки освітлює чорноту, яка колихається, створюючи вітер. І виглядає, як промені.
      В третьому спаласі світла помвчаємо пронизуюче щось нелюдське.
      А четвертий, останній спалах, відкриваєте, щоТворець робить.
      Творець це та сила, що править долею всіх живих істот, бачить всі ці істоти зразу і абсолютно однаково…
      По-своєму і своєми засобами кожна людина має силу зберегти вогонь свідомості, силу не піддатися заклику смерті.
      В людській расі існують чотири темпераменти, чотири різні жіночі особистості.
Перша – схід. Вона називається порядком. Вона оптимістична, безтурботна, постійна.
Друга – північ. Вона називається силою. Вона винахідлива, пряма, незгибаєма, як сильний вітер.
Третя – це захід. Вона називається почуттям. Вона совістна, артистична, лукава, схожа на холодний вітер.
Четверта – це південь. Вона називається ростом. Вона шумна, встидлива, тепла, як горячий вітер.

Чотири типи чоловічої діяльності і темпераменту.
Перший тип – пізнавальна людина, вчений, благородний, на якого можна надіятися, спокійний, відданий виконанню свого завдання, чим би воно не було.
Другий тип – людина дії, дуже не постійний (мінливий), великий гуморист і ненадійний компанйон.
Третій тип – організатор за сценою, загадково непізнана людина. Про нього нічого не можна сказати, так як він про себе ніякої інформації не відкриває.
Четвертий тип – кур’єр. Він помічник, мовчазний, той, що діє дуже добре, якщо його якимось чином направити, але не може діяти зовсім самостійно.

      Кожен з цих типів мужчин і жінок на землі мають особливі риси в своєму світлому тілі.

      У деяких людей це інтенсивне світло, деколи гладке і світле, як дзеркало без відображення.
      У людини дії є волокна, які виходять з точки волі. Кількість волокон від 3 до 5; їх товщина від простої струни до товстого щупальця і до 2,5 м довжини. У людини в таких щупальцях розвивається до 3 волокон.
      Є правило, яке говорить про те, щоперескочити до волф не означає вічне життя в тому розумінні, як звичайно розуміти вічність – тобто жити завжди. Правило стверджує тільки те, що можливо зберегти свідомість, яка розпадається в момент смерті. При переході до третьої уваги тіло у вусій своїй повноті спалахує знанням. Кожна клітина зразу усвідомлює самій собі цілісність тіла.
      Можна досягнути загального усвідомлення, якщо таке усвідомлення існує; фізичний перехід в інший, прихований світ усвідомлення. Дар волі – не послане Творцем блаженство, а тільки шанс мати його.
      Знаходитися в лівосторонньому усвідомленні зовсім не означає негайного звільнення від власної дурості. Воно означає тільки розширену здатність сприймати, легкість розуміння і навчання і найбільше можливості забувати.
В світв існує тільки 4 типи мужчин і 4 типи жінок.

      Є деякі промені світла, або енергія, які перетинаючись, постійно тримають в точці перетину Землю. Ці промені не змінюються, як все у Всеквіті, а фіксуються в певному порядку. Цей порядок співпадає із сотнями точок світлого тіла. Всі ці точки знаходяться в нашому фізичному тілі. Оскількі світні тіла відносно великі, деякі з точок віддалені майже на метр від фізичного тіла. Тоді вони поза нами, але це не так: вони знаходяться на периферії нашої світності, і таким чином все ж таки відносяться до загального тіла. Сама важлива точка знаходиться в 30 см. від живота, на 40? вправо від уявної лінії, що йде вперед. Це цетр збору другої уваги, і цей центр можна маніпулювати м’яко поплескуючи повітря долонями рук.

      Найбільше досягнення у другій увазі – це мистецтво сновидіння, а найбільше досягнення першої уваги – це мистецтво підкрадатися, мистецтво сталкінга.
      Хоча людські істоти і здаються світним яйцем, яйцевидна форма – лише зовнішній кокон, шкаралупа світності, яка ховає в собі захоплюючу серцевину, що складається з концентричних кілець жовтуватої світності, кольору полум’я свічки. Світність випромінюється з блискучої серцевини. Фактично, шкарлупа пригнічує їх світіння. Шкаралупаповинна бути зруйнована, щоб звільнити ці істоти. Вона повинна бути зруйнована зсередини і в портрібний час, саме так, як проламують шкаралупу ті істоти, що вилупляються з яйця (птахи).
      Якщо їм не вдається цього зробити, вони задихаються і гинуть. Втрата людської форми є єдиним засобом проламати цю шкаралупу – єдиним засобом зміни тієї світної серцевини – серцевини усвідомлення, яка є їжою Творця. Зруйнувати цю шкаралупу означає прийти до цілісності самого себе.
      Жінки мають вроджену рівновагу, якої немає у чоловіків. В критичний момент чоловіки впадають в істерику і здійснюють самогубство, якщо вони вирішують, що все втрачено. Жінка може вбити себе із-за відсутності напрямку і мети, але не із-за краху тієї системи. До якої вона належить.
      Почуття відпочинку виникає від сидіння з піднятими колінами. Друга бездія полягає в тому, що потрібно лягти на землю, звернувшись по-собачому, лежачи на лівому боці і чолом впираючись в складені руки. Мета другої недії в тому, щоб дозволити нашому слуху відокремитись від зору.
      Для встановлення рівноваги ми повинні виконати третю недію, висячі в повітрі. Поки ми будемо висіти на дереві, фіксуємо трикутник, осова якого буде на землі, а вершина в повітрі.
      Думки ідуть від точки пколювання в центрі грудей, але в той, час, як звернути на це увагу, поколювання припинялось. Це було подібне на електричний струм, який можна включати і виключати.
      Можна проходити простір між двома паралельними лініями в сновидінні, але для того, щоб покинути цей світ, і пройти в той світ, потрібно пройти через цю ділянку зі своїм тілом повністю.
      Змикання рук викликає почуття об’єктивності, в результаті чого можна слідкувати за діями.Більшість спільних сновидінь розпадались на три категорії. Перша і найбільша із повторною участю в подіях, які колись вже перед\живались. Друга категорія, коли спостерігали за діями, які людина колись “прожила”. Третя категорія була дійсним відвідуванням такої ділянки, яка існувала такою, якою бачимо її в момент нашого відвідування.
      Весь світ розділений на дві половини: ліва сторона була чистою, а права затягнена жовтуватим туманом. Двійні істоти мають велику перевагу, подвійний стан дозволяє їм відносо легко пересуватись між відділами на правій стороні. Невігідність становища подвійних істот у тому, що маючи два відділи, вони осілі, консервативні і бояться змін. 
      Відчуття відпочинку виникає від сидіння з піднятими колінами. 
      Друга недія складалась в тому, що потрібно лягти на землю, звернутись каласчиком, лежачи на лівому боці, впираючись в складені руки. І заплюючи, як можна довше, очі, відкриваючи тільки тоді, коли потрібно змінити позу і лягти на правий бік. 
      Зразу ж після смерті наша свідомість теж входить в третю увагу, але тільки на мить – у вигляді процесу очищення…
      … Масажуючи це місце, рухаючи пальцями двох рук по цій точці, з’явиться відчуття, що пальці проходять через щось густе, подібне воді…
      … З того моменту, коли тіло навчилось робити впадину, легше входити в сновидіння. Дивний імпульс чи відчуття, що фізичне тіло навчилось роздвоюватись. Це суміш відчуттів мягкості, безпеки, сну, і усвідомлення всього. Переважно така впадина утворюється сновидячими під впливом моменту, коли він цього потребує…
      … Тіло сновидячого – це щось таке, що інколи називають “дубль”, або “другий”, тому що це точна копія тіла сновидячого. ..
      …Друга увага безперечно буде фокусуватись на загальній істоті, як поле енергії і трансформувати цю енергію в що небудь подібне, тобто це відображення нашого фізичного тіла.

Розкриття свідомості.
      Багато людей звикли ототожнювати свідомість з мисленням, хоча “свідомість” є лише невеликою частиною мислення індивідуму, і ця частина постійно піддається перемінам і розкриває нові стани. 
      “Свідомість” визначають як “знання відчуттів і розумових процесів або того, що відбувається у власному мисленні”. 
      Але у світі немає нічого подібного свідомості, тому ми можемо визначити його тільки у власних термінах. Свідомість є величезна тайна, яка стоїть перед нами, щоб зрозуміти, що таке свідомість, потрібно точно знати, що таке “мислення“. 
      Тепер наука признає за факт, що розумові процеси не обмежуються полем свідомості, і вчені твердять, що поле підсвідомого мислення значно ширше від поля свідомого мислення. 
      Вірно те, що мислення може вмістити в свідомість тільки один факт в кожний даний момент і тільки зовсім мала частина нашої свідомості може бути присутньою в свідомості в кожний даний момент, а також вірно те, що свідомість відіграє тільки дуже невелику роль в сукупності розумових процесів або мислення. Мислення не усвідомлює велику частину своєї діяльності..
      По мірі того, як ми піднімаємося по сходинках життя, ми бачимо все вищий рівень психічного життя; прості прояви уступають місце складнішим. 
      Жива істота починає проявляти складніші психічні стани. Потім наступає стадія нижчих рослин, далі ми зустрічаємося з вищими формами рослинного світу, в яких проявляється відома чуттєвість. Потім іде перехід до форм тваринного життя; тут видно всі вищі ступені чуттєвості і ускладнення органів відчуттів, що поступово приводить до утворення свого роду нервової системи. 
      Серед нижчих тваринних форм не видно ще признаків свідомості. Свідомість поступово розвивається і досягає високої степені у вищих тваринних формах. Ці тварини (собака, слон, мавпа) мають дуже складну нервову систему, мозок і добре розвинену свідомість. Тварина чи людина яка думає в площині фізичної свідомості (всі вищі тварини так думають, і навіть багато людей не здібні вище цього), ототожнюють себе з фізичним тілом і усвідомлюють тільки те, що відноситься до цього тіла, і до зовнішнього світу. 
      Вона “знає”, але не усвідомлює розумові процеи чи існування мислення, вона “не знає, що знає”. Ця форма свідомості є ніби світом думки, який відрізняється від високорозвинутої інтелектуальної людини нашого віку і нашої раси.
      Тварина не може перенести свою свідомість з відчуттів зовнішнього світу на внутрішній стан буття. Вона не в змозі “пізнати себе”. 
      Це є фізична свідомість. Тварини на цьому і зупиняються. А людина тим часом починає питати себе, чому те чи інше відчуття приємне і ставить його в зв’язок з іншими речами чи особами, або роздумує, чому відчуття не є приємним, що з нього випливає. 
      Це і є “ментальна свідомість”, тому що вона признає існування внутрішнього “я”. Людина, яка володіє ментальною свідомістю, не тільки “відчуває”, вона має в своєму розпорядженні і слова чи розумові поняття про ці відчуття і може уявити себе випробовуючою їх, відділяючи себе, відчуття чи почуття від того об’єкта, який відчувають.
      Людина здібна думати: “Я відчуваю, я бачу, я чую, я бажаю, я роблю”. Ці слова вказують на те, що ментальна свідомість пізнає розумові стани, дає їм назви і пізнає разом з тим; чиє “я” пізнає відчуття. Цю стадію називають самосвідомістю. Людина починає усвідомлювати, що в неї є мислення. Вона здібна “пізнати” себе, як істота, яка володіє мисленням.
      Людина здібна роздумувати про розумовий стан інших людей, тому що вона усвіомлює ці стани в самій собі. 
      По мірі того, як людина розвиває в собі ментальну свідомість, вона починає розвивати всезростаючі ступені розумності і тому роиписує величезну важливість цієї частини своєї природи. 
      Розум є зброя, якою людина розкопує родовища фактів, виявляючи кожен день нові скарби. 
      Ця стадія ментальної свідомості приводить людину до пізнання самого себе, до пізніння всесвіту. Страждання людини переходять з фізичної до ментальної свідомості і вона усвідомлює проблеми, про які раніше і не підозрювала; відсутність розумної відповіді породжує розумове страждання. І душевні страждання набагато гірші від будь-яких фізичних. 
      Коли людина досягає вищих стадій ментальної свідомості, і перед нею починає розкриватися наступна вища ступінь, то вона здібна гостріше, ніж будь-коли, відчувати незадоволення життям. Вона не може зрозуміти сама себе, своє походження, долю, призначення і природу. 
      Існує дві площини свідомості. Перша із цих площин свідомості, яка стоїть вище “самосвідомості” психологів (яку ми називаєм ментальною свідомістю) може бути названа “свідомістю я”, тому що вона дає свідомість реальності “я”. Ця свідомість набагато вища “самосвідомості” людини, яка відрізняє “я” від “ти”. 
      Вона вище і ітєї свідомості, що дозволяє людині відрізняти “я” від різноманітних властивостей мислення, які вона закликає за “не-я”, поки не наштовхується на ніщо, що не може відкинути; що вона називає “я”, хоча ця стадія значно вища ступеня, на якому стоїть більшість людей, і є високим ступенем досягнення її.
      Принародженні свідомості, наше “я” пізнає самого себе ясніше і повніше. Ця свідомість не є результатом роздумів, а саме “усвідомлення” – подібне тому, як фізична свідомість і ментальна свідомість складають щось досконаліше від “інтелектуального переконання”.
      “Я” знає, що воно реальне, що воно має основу у вищій реальності, яка лежить в основі всього Всесвіту. Знаючи це, наше “я” знає, що воно не може бути знищене чи пошкоджене; що йому не загрожує смерть, що воно безсметрне. 
      І в цій впевненості, і в цій свідомості приховується світ, сила. Коли це розкривається людині, сумнів, страх, незадоволення спадає з неї, і вона вірить в безстрашність, в ясність. Тільки тоді вона може з повним розумінням і знанням сказати: “Я є”. 
      Є ще одна стадія, яка стоїть вище згаданого ступеня, але її досягають тільки деякі представники людства. Згадки про неї приходять з усіх країн, часів і віків. 
      Вона була названа “космічною свідомістю”, і описується людьми, які нею володіють як усвідомлення єдності життя, як свідомість, що Всесвіт заповнений єдиним життям, як дійсне сприйняття і знання, що Всесвіт повний життя, руху і розуму, що не існує сліпої сили чи мертвої матерії і що все живе вібрує і є розумним. Все це відноситься од істинного Всесвіту, який складає суть і основу Всесвіту, енергії і мислення. 
      Весь Всесвіт вони сприймають як Розум. 
      Тільки дехто випробував цю форму свідомості, в хвилини “прояснення” (просвітлення), причому періоди ці продовжувались дуже невеликий час і зникали, залишаючи за собою тільки спогади. В момент “прояснення” люди, які його відчували, були у зіткненні з вселенським знанням і життям. 
      Відносно “космічної свідомості” можна сказати, що вона означає щось більще, ніж інтелектуальне перконання, віра чи розуміння фактів. В хвилини великого духовного підйому вони усвідомлювали себе в присутності Творця. 
Є деякі центри в розумовій істоті людини, які можуть пролити світло на запитання про існування Творця і вищого розряду істот. Від цих центрів виходить та частина її “відчуття”, яку вона називає “релігійним інстинктом” або інтуіцією. Людина не приходить до свідомості “чогось потойбічного” шляхом свого інтелекту; свідомість – це є ніби промінь світла, який виходить від вищих центрів “я”. Вона зауважує ці промені світла, але не розуміє їх; починає робити складні богословські і релігійні побудови в пояснення їм. Але робота інтелекта ніколи не володіє “відчуттям”, яке властиве самій інтуіції.
      Істинна релігія, незалежно від того, яким іменем вона називається, виходить від “серця” і не задовільняється інтелектуальними роз’ясненнями; звідси і неспокій; і спрага задоволення, яка охоплює людину, коли світло починає пробиватися. 

Вплив підсвідомого мислення.
      Сила думки – це повністю реальна сила, і нею, як і всякою другою силою природи, можна користуватися надійним чином і застосовувати її в повсякденному житті. 
      Але дехто зловживає цим в егоїстичних цілях. Поражає неосвіченість, яка проявляється по відношенню до природи і наслідків неправильного користування силою думки, а такоє і те, на скільки поширені подібні зловживання нею з егоїстичною метою. На людей, які не усвідомлюють джерела сили в самих собі, можуть погано впливати інші, проявляючи розумову силу. 
      Але якщо людина усвідомила в самій собі “я”, яке складає єдину реальну її частину – неприступну міць сили; оплот проти будь-якого нападу, то цій людині не можуть нанести ніякої шкоди подібні взаємодії. 
      Люди, які усвідомлюють в собі своє “я”, можуть легким зусиллям волі оточити себе розумовою атмосферою, яка здібна відштовхувати хвилі думок, які надходять від мислення інших людей.
      Це призначення свого “я” є науковий і єдино реальний спосіб самозахисту.
      Ніщо не може пошкодити реальному в людині. І чим ближче вона підходить до реального, чим яскравіше усвідомлює це і чим ясніше розуміє, тим сильнішою стає. Якщо є відчуття, що обставини, або речі погано впливають, то потрібно сміливо відстоювати себе і відводити цей вплив. Якщо людина піднімається вище звичайного людського мислення, прагнучи до площини признання свого реального “я”, тоді вона звільняється від нижчих проявів закону; причини і наслідки займають місце у вищий площині причинності, де вона відіграє більш високу роль.
      Чужі думки можуть сильно впливати на людей, коли ці думки направлені від одного до другого, і навіть тоді, колинемає спеціального наміру. Або напрямок посланої думки відсутній.
      Вібрації думок ще довго залишаються в астральній атмосфері після того, як була зроблена спроба послати думку. Астральна атмосфера насичена вібраціями думок, які належали людям багато років тому і до цього часу мають вплив на людей і ми всі притягаємо до себе вібрації думок, які відповідають по своїй природі тим, до яких ми звикли. Кожна людина має здібність навіювати силу і енергію тому оточенню, в якому вона є, один може навіяти силу, другий може погасити будь-яку радість, третій вселяє неспокій. Одні вносять з собою атмосферу здоров’я, у других, нібито здорових – хвороблива аура.
      Деякі навіювання погані і небажані, інші, навпаки, корисні, і якщо приходять вчасно, то допомагають нам. Людина – це індивідуум, у неї власне мислення і власна воля. Вона повинна міцно триматись свідомості свого “я” і буде протистояти поганим навіюванням інших. Потрібно бути власним навіювачем: необхідно самим тренувати свої підсвідомі думки, впливати на них і не дозволяти чужому навіюванню втручатись в це. Поведінка людини відповідає думкам, що домінують у його мисленні, і ніщо так не сприяє успіху в житті, як наявність високого ідеалу. Все, що було створено в світі речей, зобов’язане своїм походенням силі мислення. Вища здібність самоконтролю є однією із досконалих якостей ідеальної людини.

Народна мудрість вчить.
      Золоті яблука на срібній тарелі – це слова, сказані вчасно.
      Не звертай уваги на кожне слово. Слова мудрих – немов оті леза в гирлизі й мов позабивані цвяхи.
      Безглуздий пізнається в своєму багатослів’ї. Розумний стримує свої слова. Добре слово звеселяє людину, гниле – засмучує.
      На Близькому Сході археологи проводили розкопки і під розвалинами знайшли чудову вазу, на якій один з царів того часу написав заповіт своєму синові. Ваза складалася з п’яти сторін, на ній було написано: “Що б ти не говорив, сину, кажи завжди правду і добре подумай, що ти говориш і кому ти говориш, щоб тобі не потрапити в неприємності”.
      В одного чоловіка було троє друзів. Першого він дуже любив; другого любив, але недолюблював, третього ненавидів. Так склалося, що того чоловіка звинуватили в якихось провинах і готувалися його судити. Він згадав про своїх друзів і вирішив звернутися до них за допомогою. Прийшов до першого, якого дуже любив, розповів про свою біду і попросив допомогти. Але той відповів:”Я вже не друг тобі, йди від мене геть”. Другий друг сказав: “Я розумію тебе, я проведу тебе до судилища, але йди далі сам”. Третій друг, якого чоловік ненавидів, погодився захищати його на суді. Йдучи від третього друга, чоловік міркував, що сталося і хто його справжній друг, перед ким йому вибачатися і в чому каятися. Каятися в щирій любові до першого друга, якого дуже любив? Каятися в тому, що другого недолюблював чи в своїй ненависті до третього друга? А в народі говорять, що друг пізнається в біді.
      Жили двоє друзів. Трапилося так, що молодший, не подумавши, пустив про старшого погану чутку. Згодом він зрозумів, що накоїв, і прийшов до старшого друга просити пробачення. Той вислухав і сказав: “Я пробачаю тебе, але зроби для мене одну справу. Візьми це пір’я і пусти за вітром”. Молодший зробив це і, задоволений, повернувся. Але старший сказав йому:”А тепер, друже, йди й позбирай це пір’я”. Отже, слід думати, що говориш, бо сказане слово вже не повернеш назад. Словом можна й засмутити людину. Треба, перш ніж говориш, подумати, що з цього може вийти.
      Мій батько вчив мене: “Сину мій, не завдавай людям кривди ні словом, ні ділом. Не порань людське серце нерозважливими словами. Пам’ятай, що слово нерозважливе й недобре – як той меч, що вбиває людину. Словом можна вбити людину. Від слів своїїх осуджений будеш і від слів своїх оправданий будеш. Будь швидким на слухання, але не поспішай сприймати кожне слово і не гнівайся”.
 
 
Культура сприйняття.
      Людина пізнає зовнішній світ через свої відчуття. Багато хто думає, що ці відчуття роблять всю роботу сприйняття; тоді як насправді вони є лише провідниками вібрацій, які ідуть від зовнішнього світу, які потім і приносяться мисленню для ознайомлення з ними.
      Сприймає розум, а не органи відчуттів. Тому розвиток сприйняття насправді дорівнює розвитку мислення.
      Перший шлях полягає в підпорядкуванні всіх відчуттів, почуттів пануванню свого “я”, або своєї волі, причому панування це досягається утвердженням влади свого “я” над зовнішніми вілчуттями і емоціями.
      Другий шлях полягає в тому, що, утвердивши своє панування, починають розвивати і удосконалювати розумову зброю для того, щоб звершувати кращу і більш продуктивну роботу.
      Для того, щоб набути знання, необхідно, як можна краще використати розумову зброю, яка є в розпорядженні людини. Якщо б людина народилася без органів відчуттів, яким би прекрасним не було мислення, вона жила би сонливим рослинним життям, малозначним, або зовсім без свідомості. Але найвищі думки приходять до нас не через відчуття; всі дані, які добуті через посередність відчуттів, є “сірим матеріалом”, над яким працює мислення, виліплюючи з нього те прекрасне, яке воно здібне відтворювати на високих своїх ступенях.
      Ріст мислення залежить від вражень, одержаних від Всесвіту і ці враження приходять через відчуття.
      Людина знає і бачить тільки дуже невелику частину того, що відбувається навколо неї. Її обмеження дуже великі. Її зорові здібності сприймаються тільки деякі вібрації світла. Те ж можна сказати про слух.
      Існують властивості матерії, які ні одне із наших відчуттів не може пізнати безпосередньо і що є інші істоти, так створені, що вони можуть сприймати ці властивості так, як ми сприймаємо світло, звук…
      Мислення одержує враження від предметів зовнішнього світу за допомогою мозку і органів відчуттів. Органи вічуттів складають зброю мисленя, якими є мозок і вся нервова система. За допомогою мозку і нервів мислення користується органами відчуттів для одержання інформації про зовнішні предмети.
      Відчуття є внутрішнє, розумове сприйняття, яке виникає як наслідок того, що зовніішній предмет чи якийсь-небудь факт подразнює органи відчуттів, нерви і мозок, заставляючи таким шляхом розум “усвідомити” зовнішній предмет або факт.
      Чим більше відчуття піддаються тренуванню і вправам, тим значніші стають розумові сили і іздібності. Яке постачання нашого розумового складу матеріалом, така кількість і якість тканини, яку виготовлено.
      Відчуття свідомості є найпростішим і первинним відчуттям. В первинних формах життя відчуття дотику було властиве в однаковій мірі всім частинам тіла, хоча у вищих формах це відчуття трохи локалізувалось, тому що одні частини тіла чуттєвіші за інші. Смак знаходится в тісному зв’язку з дотиком – дехто вважає навіть смак надзвичайно розвиненим дотиком деяких частин тіла, особливо обличчя.
      Відчуття нюху тісно зв’язано з відчуттям смаку і часто дії у з’єднанні з ним, завдяки тому, що маленькі частинки речовини, які знаходяться в роті, піднімаються до органів нюху через отвір у задній частині рота.
      Відчуття слуху більш складне, ніж відчуття смаку, дотику і нюху. Три останніх відчуття вимагають контакту предмета з органами відчуттів, тоді як для слуху предмет може знаходитися на далекій віддалі, завдяки тому, що враження переноситься коливаннями повітря, які підхоплює і передає нервовий аппарат відчуттів слуху. 
      Зір вважається найбільш високим і тонким із всіх людських відчуттів. Він сприймає значно більшу кількість предметів на дальшій віддалі і передає розуму значно більше спостережень. Зір представляє собою відчуття дотику в багато разів збільшене. Розвиток фізичних відчуттів має так багато спільного з розвитком “астральних відчуттів”.

Загальні правила сприйняття.
      При розвитку мистецтва сприйняття потрібно мати на увазі, що не треба сприймати складний об’єкт повністю. Потрібно розглядати об’єкт в його подробицях, а потім уже, групуючи подробиці, людина побачить, що розглянуто ціле. Якщо обличчя людини розглядати в цілому, то враження буде неясним, туманним і згадки про це обличчя не буде. Якщо ж обличчя розглядати детально: спочатку очі, потім ніс, підборіддя, коси, овал і колір лиця, то це буде нове і визначене враження всього обличчя.
      Це правило може відноситися до будь-якого об’єкта.
      Такими вправами і практикою можна не тільки розвивати існуючі відчуття, але і сприяти виявленню відкритих сил і відчуттів, які хочуть розкритися.
      Щляхом вдосконалення тих здібностей, які уже є, можна допомогти розвинутись таким здібностям, про які ми тепер тільки мріємо.
 

Їжа.
      Якщо ви перед сніданком п?єте гарячу воду, ви очищуєте свій організм. Гаряча вода є ліками для всього живого. Це є найприродніші, найнешкідливіші і могутні ліки. У нашому організмі є відкладення, яких можна позбутися тільки постом або питтям горячої води. Люди люблять холодну воду, особливо, коли пітніють. Це небезпечна звичка, адже холодна вода звужує кровоосні судини і сповільнює циркуляцію крові. Спробуйте і переконайтесь, скільки неприємностей можна позбутися за допомогою гарячої води. Це мігрень, пропасниця, застуда, біль, втрата апетиту, безсоння.
      Для мага їжа є важливою. Ознака, яка вказує, що в розпорядженні волі є достатня кількість нервової сили, називається "свободою духу". Вільний дух, як психічне відчуття, відповідає фізіологічному стану, в якому воля має в своєму розпорядженні достатню кількість нервової сили. Такий стан буває в ранці, коли організм не зайнятий фізіологічною роботою і, головним чином, травленням. Велика кількість операцій Практичної Магії присвячена станові прогресивної дематеріалізації істоти, поділу організму і психічної істоти. З допомогою тренування можна збільшити запаси нервової сили, яка подається в розпорядження духа. Але не можна забувати, що її відновлення безпосередньо пов?язана з прийняттям їжі. Стан психічного здоров?я досягається гармонійною рівновагою між духом і організмом.
      При наповненні шлунку з?являється відчуття задоволення. Думки при цьому затуманюються, потім змішуються і, нарешті, прогресивно слабшають. Фізіологічна частина нервової сили, яка тільки-но була в розпорядженні духа, змінила призначення, а руховий центр людської істоти, який був в інтелектуальній сфері, перейшов у сферуінстинктивну, тіло поступово захопило в свої розпорядження зброю духа – нервову силу. Інстинктивна людина є рабом свого організму і не може виконувати ніяких магічних операцій. Навпаки, розвинена людина може зустріти перешкоди своїм діям і робити все можливе, щоб позбутися їх. Наприклад, застосувати збуджуючі засоби. Для відпочинку від розумової праці можна зайнятися фізичною працею. Той, хто вивчає магію, повинен почати з практичного розвитку своїх органічних сил. Відповідно, якщо він пам?ятає, що в їжі і збуджуючому є два полюси дії на його нервову силу, це вже буде великим кроком уперед. Їжа сама по собі зменшує збудження і сприяє придушенню містицизму, тоді як збуджуюче забирає розум у світ ідей. Нарешті, поєднання їжі і збуджуючого допомагає творити справи, які вимагають багато терпіння. Вживання різноманітних збуджуючих засобів (алкоголю, чаю, кави тощо) дає волі більші можливості діяти на органічні сили.

М?ясна їжа.
      Рослинна їжа особливо сильно впливає на інстиктивний центр, в той час, як тваринна їжа впливає на пристрасті і розвиває в значній мірі опір організму зовнішнім вольовим враженням. Тваринна їжа, головним чином, потрібна особам дійовим, які знаходяться в постійному русі – особам, які живуть в селі. Ця їжа повинна бути вилучена із вживання послідовниками Магії. Після періоду вегетаріанської дієти, який тривав 15 днів в час наростання Місяця, організм можна розглядати, як доведений до нуля з точки зору імпульсивності, тоді можна випробувати дію м?яса, потім чекати два дні при вегетаріанському режимі, тоді повторити дослід при таких самих умовах, спочатку з бараниною, а потім після такого самого відрізку, з свининою; після цього можна судячи по підвищення температури, дізнатись про дію цієї їжі. 

Їжа духовна.
      Їжа духу є пізнання. Бажаючий нагодувати свій дух повинен пережити духовний голод, вміти вибирати духовну їжу і “варити” в собі її.
      З духовною їжею буває те ж, що і з тілесною. Деякий шлунок не в силі переварювати всякий харч. Шлунок повинен бути надзвичайно міцним, щоб перетравлювати жорстку їжу.
      Ніяка їжф не буде їжею для тіла, якщо шлунок не перетравить її. Так і духовна їжа не стане духовною їжею, якщо дух не всилі переварити її, зробити її своєю власністю.
      В шлунку, де є кислота, молоко прокисає, так і їжа духу змінює свої властивості в залежності, який дух споживає її. І так само, як тіло, дух повинен дотримуватись дієти. Є духовні ненажери. Якщо читати все підряд, не осмислюючи, то ми спричиняємо шкоду своєму духу.
      Тіло не для того живе, щоб їсти, а їсть для того, щоб жити.
      Подібно і дух не для того живе, щоб знати, а пізнає для того, щоб духовно збагачуватись. Бажаючий освітити себе, повинен знати, де знайти це світло.
      Мудрий шукає кремінь і кресало, а дурень хапається за папір і скіпку.
      Не досить уміти шукати вогонь, необхідно затратити працю, щоб добути вогонь.
      Той, що креше вогонь у воді, полум’я не добуде. Також не розпалить вогонь і гнилим деревом, хоча в темноті воно світитися: треба знати властивості внутрішньої будови.
Їжа рослинна.

      Перш ніж занятися Практичною магією, яка вимагає будь-якої дієти, потрібно визначити мету і сили експерементатора. Приймаючи в основу розрахунків два головних фактори: середовище і клімат, можна визначити кількість днів для підготовки себе до сеансу.

      Перехід від звичайного до вегетаріанського режиму повинен бути поступовим: спочатку потрібно стримувати себе від збуджуючих засобів, замінивши їх водою. Потім вживати в їжу м’ясо через два-три дні, потім не вживати риби і найдовше дозволити собі вживання олії.
      Потрібно пам’ятати, що тільки на протязі восьми днів, які передують найважчій магічній операції – свідоме викликання астральних форм – треба вживати варені в прісній воді овочі, зірвані оператором (магом) особисто.
Всі ці дієтичні приготування повинні проводитись в селі, а не в місті, де гарячкова діяльність особистих страстей заваджає зосередитися і робить дослід вегетаріанської дієти руйнівним. В нашому кліматі вегетаріанство може бути і в селі тільки періодичним.

Рослини.
      Рослина- одна із форм існування живої матерії на Землі.
      Найвище організовані рослини відрізняються від тварин за формою тіла, будовою і способом життя. Серед живих організмів нижчих ступенів розвитку не можна проести ніякої межі між рослинами і тваринами. Основними властивостями рослин є ріст, подразливість, розмноження, живлення, дихання. Рослини є первинними продуцентами органічних речовин, джерелом кисню в атмосфері, основою життя гетеротрофних організмів. Рослини живляться органічними сполувами, які синтезують з мінеральних речовин за рахунок енергії сонячної радіації (фотосинтез). Рослини по різному пристосовались до використання сонячної енергії. Вони тягнуться до світла різними видозмінами органів (вусики, корені-присоски, виткі стебла. Можуть живитися рослини готовими речовинами- Це гриби, бактерії і безхлорофілові рослини. Їх назвали гетеротрофні. Але ці готові сполуки утворились внаслідок хімічних змін створених зеленими рослинами. Окремі бактерії живляться речовинами, утвореними з неорганічних сполук за допомогою хімічної енергії. Рослини з різним типом живлення вступають у співжиття, використовуючи для свого живлення продукти життєдіяльності одна одної. Утворюючи органічні сполуки, поглинаючи сонячну енергію, радіацію, рослини витрачають цю енергію на розмноження, ріст, відтворення рослин, подібних їм, здатних знову поглинати енергію Сонця.
      Тварини, люди, споживаючи продукти синтезу земних рослин, нагромаджують енергію Сонця, яка перетворюється в інший вид енергії. Розмножуються рослини статевим і нестатевим способами. Статевий спосіб – коли організм розвивається з заплідненої клітини, яка несе запас енергії для відтворення організму. Нестатевий процес- коли новий організм розвивається з частини тіла материнського організму. Основними його формами є вегетативне розмноження і спороутворення. Це є однією з властивостей живих організмів і служить для продовження і збільшення чисельності виду. Рослини, маючи властивість поглинати сонячну радіацію, нагромаджують в плодах і насінні і в усіх органах у формі органічних сполук запасаючу енергію. Ця енергія витрачається на ріст рослини, проростання насіння, рботу всіх органів тварин і людини, дає фізичну силу людині.
Рослини використовують для лікування, в промисловості. Але основна роль- це джерело енергії, яка потрібна всім.

Рослинний світ.
      Весь Всесвіт- це велика Магія. Все царство рослин проникнуте магічною силою.
      Кожна рослина- це жива істота. Їхні очі відчутно спостерігають за світом, а вголос вони спілкуються тільки із своїми сусідами.
      Квітка- ніжне створіння, з тонкою, чутливою душею. 
      Важко уявити собі життя на землі без рослинного світу, він оточує нас завжди і всюди. Йдучи вулицею, ми іноді помічаємо їх, а трави і дерева ростуть- живуть.
      Зелене царство- це джерело життя на землі вього живого.
      Людина, тварина і рослина співіснують за єдиними законами природи. Єдність їхня в тому, що людина постійно впливає на оточуючу природу і водночас від неї залежить. Нічого у світі немає, що б не могло стати ліками.
      Поділ всього живого на жіноче і чоловіче є фундаментальний принцип будови світу на Землі. Звичайно, що закон поділу енергії не обминув і світ рослин. Побачити границю між двома началами і єдність протилежностей допомогли нам ботаніки, поділивши рослини на дводомні і однодомні.
      Садоводи знають, що для того, щоб обліпиха плодоносила, поруч садять різностатеві дерева.
      Якщо на одному дереві ростуть жіночі і чоловічі квіти, можливо, що на різних гілках як у кукурудзи та огірків, то такі рослини називаються однодомними.Це акумулятори енергії, тобто сонячно-місячні рослини.
      Рослина, що має тичинкові (чоловічі квіти)- це місячна рослина, а якщо має тільки примочки (жіночі квіти)- це сонячна рослина.
      Місяць- цар вод, а вода, відомо, камінь точить. Тому місячні рослини роздріблюють і розчиняють каміння в печінці та сечовому міхурі. Місяць бере участь в русі всіх ріди. За допомогою місячних рослин з організму виводять шлаки, виливають слизь.Місячні рослини відбілюють шкіру, допомагають позбавитись ластовиння.
Вода- охоронець знань. Вона вбрає всю інформацію, яка зустрічається на шляху.
      Місяць- це нічна рослина, а тому пити відвари, приймати ванни із місячних рослин краще на ніч, і бажано, щоб відвари та ванни не були гарячими, їх треба охолодити.
      Місяць здається слабшим від Сонця, але сила його в слабості. І якщо взимку в саду замерзає одне із одностатевих дерев, то найшвидше це дерево з чоловічою енергією, а не з жіночою.
      Сонце не знає слабкостей, воно витривале. Воно ні до чого не пристосовується, воно покладається тільки на свою духовну, фізичну і внутрішню силу. Може статися так, що цієї енергії недостатньо, тоді рослина гине.
      Рослини Сонця активізують пров’язаний тиск, посилюють ріст волосся, прискорюють дозрівання наривів. Снячні рослини підвищують загальний тонус, укріплюють імунітет. Їх застосовують для боротьби з навроченнями, наговорами.
      Якщо місячні рослини вбирають в себе інформацію, вилучують непотрібну, брудну енергію, яка повисла в аурі людини, то сонячні рослини не підпускають цю енергію близько.
      Сонячні рослини необхідно збирати в сонячну пооду. Відвари з уих рослин добре вживати вранці, які дають енергетичний заряд на цілий день.
      Ліву сторону людини лікують місячні рослини, а праву- сонячні.
      Основа рослинного світу опирається в знаки Зодіака.

Тварини.
      Тварини заселяють земну кулю. Значення тварин, як і рослин, у природі величезне. Частина їх живиться рослинами, а хижаки- травоїдними тваринами. Отже, вони не можуть існувати без рослин. Але і життя рослин залежить від життєдіяльності тварин. Велике санітарне значення тварин у природі: вони зниують трупи інших тварин, рештки мідмерлих рослин та опалого листя. Багато водяних тварин очищує воду. А чистота води для життя так само важлива, як і чистота повітря. Їжа є основним джерелом енергії і будівельним матеріалом для росту тварин. В природі тварин існує боротьба за виживання, де тварини за допомогою пристосувань (кігті, зуби, біг, підстерігання здобичі, органами нюху, зору), добувають здобич. Виживають сильніші, які дають сильніше потомство і навіть нові види з новими ознаками. Серед тварин є такі (евглена зелена), які можуть в процесі фотосинтезу засвоювати сонячну енергію і утворювати органічні сполуки, якими живляться. Багато тварин у формі їжі запасають енергію в жировій тканині, яку при потребі витрачають. Отже, тварини- це ланка в ланцюгу існування живої матерії і всієї планети. При окисленні органічних сполук звільняється енергія запасу, яка витрачається на життєздатність тварин і виділяються продукти обміну (вода, солі, вуглекислий газ), які підхоплюють рослини для нового нагромадження енергії. Розмножуються тварини в основному статевим способом. Статеве розмноження виникло в процесі еволюції органічного світу, як вища форма відтворення потомства. Воно забезпечує обмін спадкової інформації між особинами всередині виду, завдяки чому підвищується життєвість нащадків таїхня здатність пристосуватися до мінливих умов зовнішнього середовища.
Ще в давнину людина помітила, що за спостережливими явищами стоїть визначена суть. Найбільш відмінною рисою будь-якого живого організму є його реакції, що відповідають необхідності. У світі тварин необхідність тварин не усвідомлюється. Біологічні реакції тварин запрограмовані з допомогою інстинктів. У них не існує цілеспрямовуючої дії. Це положення можна проілюструвати кількома парадоксальними, з точки зору людської логіки, дій тварин у випадку нестандартних зовнішніх умов.
      Різні інстинктивні дії комах пов’язані з ортальною необхідністю. Після того, як закінчилась їх дія, за нею наступає інша, що доповнює першу. Таким чином дві дії знаходяться в такій залежності одна від одної.
      У тваринах ховається інстинктивна неусвідомлена біологічна програма. Тварини можуть загинути за загальну справу. Це є велика відмінність від людського самопожертвування. Ці вчинки продиктовані неусвідомленою необхідністю. В них закладена біологічна програма права вибору. Їх вчинки не є обумовлені прийнятим рішенням. Ось чому тварини не вільні. 

Кішка.
      Звідки походить звичай впускати в новий дім першою кішку? Адже ще древні радили: “Не спішіть заставляти дім меблями. Пустіть спочатку кішку. Де вона засне, там і ставте ліжко. І тільки недавно вчені дізналися, що земля поділена на зони, які по різному впливають на все живе. І якщо людина довгий час спить в “поганому” місці, то часто хворіє, почуває себе погано. Але якщо тільки пересунути ліжко, хоч би на метр, то всі неприємні відчуття зникають. Кішка- відмінний індикатор таких зон. Вона ніколи не ляже відпочивати в “поганому місці”. 

Розділ 9
Регулювання дихання.
Дихання і здоров’я.
      Здоров’я людини багато в чому залежить від того, яке повітря вдихає людина. В процесі дихання кисень повітря змішується в легеневих альвіолах з кров’ю, яка при цьому звільнюється від принесеного кровотоком вуглекислого газу. Рух діафрагми вверх- вниз в час процесу дихання також масажує внутрішні органи і покращує рух енергії. Розпущений в крові кисень переноситься до кожної клітинки тіла, підтримуючи її функціонування. Нестачу кисню в організмі першим відчуває головний мозок. 
      Новонароджена дитина зберігає здібність до черевного дихання. Вдих довший від видиху. І кисню захоплюється більше. Мозок діє чіткіше (ніж в дорослого). З віком дихання стає все більш поверхневим, людина переходить до ключично-грудного дихання. Видих продовжується, а вдих скорочується. Тканини організму недостатньо живляться киснем. Починається втрата пам’яті і здібностей до мислення. Виникають застої енергії. 
      Отже, важливу роль в нашому здоров’ї відіграє дихання. Потрібно навчитися дихати нижньою частиною живота. Ця вправа називається “повернення в дитинство”. Якщо тіло буде постачатися киснем, ви зможете розслабитися, очищувати розум і стимулювати рух енергії.
 

Регулювання дихання.
      Навчившись регулювати своє дихання, ви зможете одержувати достатню кількість сутності з повітря і навчитесь керувати енергією повітря. Потрібно слідкувати за якістю повітря. Щоб зробити дихання спокійним, рівномірним, потрібно зайнятися регулюванням розуму. Це в свою чергу відрегулює дихання і допоможе заспокоїти розум. 
      Для регулювання енергії вашого тіла потрібно відрегулювати роботу емоційного розуму. І в цьому допоможе регулювання дихання. Дихання можна використовувати для управління вашим розумом. Якщо ритм і глибина дихання рівномірні, ви ніби гіпнозуєте цим ваш розум, сприяючи його заспокоєнню. Регулювання дихання не тільки приводить розум в більш глибокий і спокійний стан медитації, а такоє допомагає підвести енергію до кінцівок і поверхні шкіри. Енергія може відкрити канали і завершити Великий Небесний Круг і підвищити ефективність роботи м’язів. 
      Є 13 методів регулювання дихання. 

Різноманітні методи регулювання дихання.
1. Природне дихання.
Природне дихання знаходится під постійним впливом ваших думок і емоцій. Маленькі діти мають черевне дихання. більшість людей середнього віку дихають шлунком. Старші люди використовують грудне дихання. Під регулюванням природного дихання розуміють регулювання звичного ритму дихання.
2. Грудне дихання.
Грудне дихання, або дихання за рахунок розширення і звуження грудної клітки є одним з основних методів регулювання дихання і підготовки до глибоководного дихання. Грудне дихання збільшує життєвий об’єм легень і підвищує інтенсивність киснево-вуглекислого обміну. Крім того, воно допомагає затримувати дихання подовше. Грудне дихання оживляє клітини в тих частинах легень, які мало використовуються. Інтенсивне грудне дихання посилює доступ енергії повітря, завдяки чому можна направляти більше енергії до шкіри. Це допомагає відкривати маленькі канали енергії, які є в шкірних покривах, і закріпити захисну енергію.

3. Звичайне черевне дихання.
Це дихання є наступним кроком після оволодіння технікою грудного дихання. В процесі черевного дихання легені розширюються і звужуються за рахунок зусиль м’язів діафрагми і пердньої стінки черевної порожнини, а не м’язів грудної клітки. Техніка звичайного черевного дихання має переваги:
1. масаж внутрішніх органів;
2. підвищення тонусу черевних м’язів;
3. посилення ефективності потоку енергії, який іде від нирок до нижного сонячного сплетіння;
4. збільшення кількості енергії води;

4. Зворотнє черевне дихання.
В режимі цього дихання ви втягуєте живіт на вдиханні і випинаєте на видиханні. Є декілька причин цьому. Ось основні з них:
1. більш висока ефективність направлення потоку енергії до кінцівок;
2. для бойових мистецтв;
3. більш ефективне примінення енергій;
Промивання кісткового мозку.
При цьому техніка зворотнього черевного дихання може підняти енергію від нижніх кінцівок до головного мозку більш ефективно. Але можуть виникнути і проблеми, про які потрібно пам’ятати.
1. перенапруження грудної клітки;
2. затримка дихання.
Заключна стадія оволодіння зворотнім черевним диханням полягає в тому, щоб рухати м’язами живота по кругу. При цьому дихання вже не буде викликати напруження в області середнього обігрівача.

5. Дихання з затримкою.
Це дихання являє собою тренувальну методику, яку використовують у випадку, якщо хочуть направити свою енергію в якусь область тіла і втримати її там. Це заставляє енергію залишатися, наприклад, в кінцівках, щоб потім її можна було використати у поєдинку. Перш ніж приступити до тренування дихання з затримкою, ви повинні завершити малий круг і великий круг. Є три основні цілі затримки дихання:
1. підведення енергії до фізичних границь тіла або за його межі;
2. рух енергії без координації з диханням;
3. стан “сплячки” (рівень повного погруження в медитацію);

6. Дихання з максимальним вдихом і видихом.
При цьому диханні вдихання і видихання проводяться максимально глибоко, скоординовано з рухами передньої стінки черевної порожнини.
Потрібно збільшувати тривалість кожного дихального циклу. Принавчанні цього виду дихання є такі важливі аспекти:
а) черевне дихання з повним вдиханням і видиханням підвищує кількість споживаного кисню і збільшує вихід вуглекислого газу.
б) вимовляючи легкий звук в час повного вдихання і видихання, ви тим самим піднімаєте свій розум і дух, доводячи їх до максимального рівня. Це допоможе вам підвести енергію до поверхні шкіри, або сконцентрувати її в центрі тіла ( в кістковому мозку).

7. Тілесне дихання або шкірне дихання.
Таке дихання є однією з основних цілей в дихальних техніках науки. Це означає, що в процесі дихання все ваше тіло вдихає енергію через поверхню шкіри. Свій розум потрібно використовувати, щоб з його допомогою направити енергію до шкіри і таким чином наповнити всі пори зсередини. Коли вони одержать необхідний енергетичний заряд, вони широко розкриються. Коли ви зробите вдих, енергія направиться всередину і пори закриються.

Шкірне дихання допомагає відкривати пори, для надходження свіжого повітря, яке видаляє всі життєві непотрібні відходи.

8. Дихання через долоні і стопи.
Виліляють п’ять центрів людського тіла. Вони є воротами, через які енергія всередині тіла спілкується з енергією навколишнього середовища. Цими центрами є: лице, дві точки на підошвах стоп, і дві точки, розташовані по центру долонь. Основні цілі цих воріт:
1. регулювання рівня енергії всередині тіла;
2. відчуття (відчування) навколишнього середовища;
3. поглинання енергії ззовні тіла;
Якщо вам холодно, ви зігріваєте руки, лице і ноги теплою водою. Якщо ви простужені, то погруження стоп і долонь в теплу воду зігріє вас; ви можете поглинати цими воротами енергію навколишнього середовища і живити нею всоє тіло.

9. Пронизуюче дихання.
Пронизуюче дихання відноситься до дихальних методик високого рівня. До оволодіння цією технікою приступають тоді, коли енергія тіла вже стала прозорою. Це дихання навчить вас направляти енергію в будь-яку частину тіла, координуючи цей процес з нормальним ритмом дихання. Необхідність цього виду дихальної техніки пояснюється такими причинами:
1. настройка енергії всередині тіла,
2. піднімання чистої енергії і опускання забрудненої,
3. відкриття каналів енергії і кровоносних судин.

10. Дихання сплячки.
Одна із вищих стадій науки передбачає таке тренування духа, щоб він міг покидати фізичне тіло і вільно подорожувати. Щоб підтримати життєздатність фізичного тіла без їжі, поки дух знаходиться поза тілом, ви повинні сповільнити частоту сердечних скорочень, звести до мінімуму вживання енергії, одночасно використовуючи її з максимальною ефективністю. Це все стає можливим завдяки “диханню сплячки”. Дихання майже зупиняється, стає легким і поверхневим. Перш ніж приступати до такого виду дихання, ви повинні достатньо глибоко оволодіти технікою нерухомої медитації. Своє тіло потрібно тренувати з допомогою голодівки (голодування) і інших методик, привчаючи його до повільної і ефективної переробки нагромаженої сутності їжі в енергію. Ваше тіло повинно бути повністю розслаблене і прозрачне для руху енергії. Перш ніж дух відділиться від фізичного тіла, потрібно завершити практику духовного просвітлення.

11. Дихання духа.
Дихання духа є однією із заключних технік в процесі підготовки до відділення духа від тіла. Як тільки розум людини переходить в стійкий стан глибокого спокою, дихання духа з’єднує дух з думками так, що вони зливаються в єдине ціле. Поскільки стратегія управління рухом енергії засновується на диханні, ваш дух зможе ефективно управляти енергією тільки тоді, коли він стане єдиним цілим з процесом дихання. Спочатку потрібно навчитися утримувати ваш дух, а потім укріпити його. Утримувати- це означає вміти захищати, підживлювати дух, утримуючи його в місці постійного перебування, а укріплення передбачає здібність утримувати дух в цілісності і єдності, підвищити його силу і ефективно контролювати, коли він знаходиться у Верхньому сонячному сплетінні. Досягнувши такого рівня, ви навчитеся використовувати свій розум і для того, щоб виводити дух з місця його перебування, а надалі ви зможете і відділяти його від фізичного тіла.

12. Справжнє дихання.
Справжнє дихання одержується при регулюванні звичайного дихання. Із справжнього дихання виробляється зародкове дихання. Внутрішня сутність справжнього дихання в тому, що енергія рухається вверх і вниз в декількох дюймах нижче пупка (сонячне сплетіння). Для оволодіння цим видом дихання ви повинні сконцентруватись на тренуванні потоку енергій, щоб він став як можна більш мягким і плавним; при цьому ваш дух повинен сконцентруатися і залишитися в одному місці- в цьому випадку ви відчуєте рух енергії вверх і вниз і прийдете до справжнього дихання.

Зародкове дихання.
      Що таке зародкове дихання? З цього приводу говорили: “Коли дух схований в порожнині енергії, він називається зародком”. 
      Від грубого дихання через ніс ви повинні пройти навчання до дихання тонкого, до такого рівня, коли дихання стане розслабленим, глибоким, рівномірним. Після цього можна буде перейти до черевного дихання, а потім – до справжнього. Нарешті після стадії справжнього дихання ви зможете приступити до тренування дихання духа, поки ваш дух і постнатальна енергія не досягнуть відповідної точки. Після цього виникає священний зародок і утворюється еліксир. Досягнути кінцевої мети- зародкового дихання – дуже складно. Перехід на цей ступінь фактично означає створення осонови власного просвітлення. 

Загальні рекомендації у регулюванні звичайного дихання.
      Є смисл почати з регулювання звичайого дихання. Поступово ви увійдете в світ дихання енергії. Існує 8 заповітних слів, які відносяться до дихання:
1. спокій і тиша;
2. тонкість;
3. глибина;
4. тривалість;
5. безперервність,
6. однорідність;
7. неспішність;
8. мягкість.

Шість стадій регулювання дихання.
1. Рахуй: рахуй дихання
2. Слідуй.
Тут мається на увазі слідувати процесу свого дихання. Коли розум може слідувати за диханням, він перейде в більш глибокий медитативний стан.
3. Зупиняйся.
Це необхідність припиняти думати про власне дихання. Де б не знаходився розум, там знаходиться і енергія.
4. Дивись.
Дивись означає відчувати дихання.
5. Повертайся.
Означає небхідність повернути дихання в природний стан. Дихання зливається з розумом в єдине ціле. Дихання буде відображати розум, а розум дихання.
6. Чистота.
“Чистота” в даному випадку є синонімом “відрегулювання”. Потрібно звичайне дихання використовувати для регулювання ваших думок. Дихання і розум зливаються в єдине ціле.


Вплив людини на природу.
      Жива ж істота, достатньо досконала, щоб рухатися, переміщуватися по власному бажанню, випливаючи своєю волею зсередини на органи переміщення. В цьому і полягає головна різниця. 
      Будь-яке фізичне явище є результатом дії сил астрального плану на матерію. Легкий розріз, який розрушив частину шкіри з астральними лініями на ній, виправляється через декілька днів на стільки досконало, що наввіть спіральні лінії шкіри є точно відновлені. Цим відновленням керують клітини найближчого нервового вузла, і якщо рана настільки велика, що пошкоджений найближчий вузол, чи нервові нитки, які відходять від нього, то в такому випадку точного відновлення не відбувається і виходить рубець. Відновлення органічної форми локалізовано в нервовому вузлі, і людський організм є розділеним на маленькі участки, в кожному з яких знаходиться нервовий вузол, який турбується про підтримку форм в своїй ділянці. Ці вузли настільки самостійні, що у випадку пошкодження такого вузла, головні центри не в змозі виконати їх справи. Все сказане по відношенню до людини в точності відноситься і до Космосу. Впливаючи на розумні істоти, можна прискорити розвиток органічних форм, а для того, щоб змінити звичайний порядок явищ Природи, потрібний такий вплив, який майже неможливий для людини. 
      На природу можна впливати такими способами:
1) фізично - змінюючи конфігурацію якої-небудь істоти чи іншого об’єкта в Природі, шляхом прикладання до нього ззовні фізичних сил;
2) фізіологічно, або астрально, впливаючи з метою зміни об’єкта на циркулюючі в ньому флюїди. Сюди відноситься вся медицина і деякі магічні дії;
3) психічно, безпосередньо впливаючи не на флюїди, а на керуючі ними сутності.
      Людина, всі здібності якої розвинені в сприятливих умовах, може керувати явищами Природи. Своїм організмом людина повністю занурена в матеріальну Природу, і, впливаючи на нього, людина може робити деякий вплив на оточуючу Природу. Природа трояка. В ній розрізняють фізичну і астральну сторони, а астральна частина в свою чергу ділиться на фізіологічну і психологічну. 
      Рухом і жестом (нога і рука) людина діє головним чином на фізичну Природу, словом і поглядом (гортань і око) – на астральну. В організмі людини діють ті ж сили, які діють в астральній Природі, і сам організм є не що інакше, як тваринна істота, назначена Природою до послуг людини – безсмертного руху, - в цьому ключ будь-якої магічної дії.
 

Відчуття.
      Ні одна пристрасть не забирає у людини так багато енергії, як відчуття. Залишаючись доброчинним в думках, словах і в діях, людина зберігає велику кількість нервових, ефірних і розумових сил. Продуктивна енергія, коли вона підкорена, легко може бути перетворена в особливий вид енергії, що називається “оджась”. Його дії такі, що один може виговорювати високі думки прекрасною мовою, але вони не справляють враження на людей; другий – не володіючи красномовством і глибиною думки, - завойовує людей. 
      Порада: не вживайте гострих, збуджуючих засобів і м’яса, старайтесь досягнути повного володіння над своєю фантазією і над своїм тілом у чуттєвому відношенні. При сильних приступах чуттєвості користуйтеся поглинанням енергії шляхом дихання. На ніч потрібно робити самонавіювання спокійного сну без сновидінь. Важливо також сконцентрувати статеву енергію в сонячному сплетінні. Зосередьте увагу на уявленні відволікання статевої енергії від статевих органів і направлення її до сонячного сплетіння. Дихайте ритмічно, в думці уявляючи себе, як з кожним вдиханням сонячне сплетіння поглинає енергію. Через деякий час ви відчуєте в сонячному плексусі потік енергії. При бажанні використати цю силу, потрібно дихати ритмічно, направляючи цей струм до голови (для посилення розумової діяльності), до хворого місця і т. ін.
 

В’ялість.
      Стан падіння духу, або в’ялість володіє людиною, входить в її звичку, робиться немов пристрастю. Якщо людина не бореться з цим станом, а підкоряється йому, то вона губить цим свою енергію, фізичну і розумову.
      Порада: зосередити увагу на думках радості і щастя (протягом 2-3 хвилин). Потім зробити собі відповідне самонавіювання, в думці уявляючи себе веселим і життєрадісним. Після цього, щоб підняти енергію організму, викликати легке збудження нервової діяльності, потрібно звернутися до сонячного дихання (3-5 хвилин) або до прийому тренування м’язів. 
 

Печаль. (Смуток).
      Це почуття більш гостріше, ніж в’ялість. Різниця між ними полягає в тому, що при в’ялості причина її скрита, невідома, а в основі печалі лежить явна причина.
      Порада: звертати увагу на щось величне, збуджуюче, радість (уява ясного сонячного дня) і піддатися тим почуттям, які впливають на людину при такому стані), що потребує 3-5 хв. Потім дихання, яке супроводжується поглинанням енергії. Якщо печаль і в’ялість часто володіють вами, потрібно щоденно (незалежно від настрою) користуватися навіюванням, звертаючись до впливу сонячного дихання. Особливо корисним прийомом є спосіб, що служить для збудження нервової енергії.
 

Гнів.
      Гнів буває трьох видів: без зовнішнього прояву; проявлений в мові і на ділі (вибуховий характер); тривалий гнів (злопам’ятний), який переходить в гіршу форму – ненависть.
      При гніві людина губить значну долю енергії, більш значну, ніж при інших пристрастях.
      Порада: якщо ваш гнів ще не встиг розростись, то порахуйте до 10, 15, 20 в прямому і зворотньому порядку.       Повторіть це декілька разів. Поглинання енергії при допомозі дихання дуже сумісне в цьому випадку. Повторіть цей прийом 10-15 разів, супроводжуючи його сильним напруженням м’язів живота. Навіюйте собі щоденно, щго вас не дратує навколишнє, що вас не можна розсердити, вивести із себе. Так як сильний гнів потрясає нервову систему і ослаблює енергію, рекомендуємо виконати вправу плексуса, потім виконати місячне дихання (2-3 хв.), потім ритмічне.
 

Ненажерливість.
      Ненажерливість полягає в надмірному вживанні їжі в кількості більш значній, ніж це необхідно для фізичного існування. Сюди ж відноситься вживання їжі заражи смакових властивостей. Не говорячи про те, що ненажерливість приносить велику шкоду фізичному організму (ожиріння), воно сприяє посиленню таких пристрастей, як і гнів і відчуття і, крім того, притуплює розумові здібності, викликає в’ялість, лінивість, і є значним бар’єпром на шляху до психічного розвитку, так як посилена діяльність шлунка забирає велику кількість нервової сили, потрібної для процесу травлення, а задоволення пристрасті їжею сильно ослаблює волю. Порада: поступове зменшення їжі, яка все одно має бути пасивною. Фізичні вправи на свіжому повітрі, які викличуть нормальний, а не надмірний апетит. Відвертати думки від смачних страв. Сонячне дихання в таких випадках найбільш корисне. Посилюючи обмін речовин, воно сприяє згорянню жирів і запобігає ожирінню.

Лінощі.
      В більшості випадків лінощі залежать від нестачі енергії або є нерозумною звичкою, результатом ненажерливості або пасивності. Вона ослаблює волю і енергію. Якщо причина лінощів полягає в слабкості нервовоє системи, в нестачі енерргії, то кращим засобом є сонячне дихання (коли потрібний швидкий підйом енергії) і ритмічне дихання для щоденного застосування. В іншому випадку рекомендуємо самонавіювання дією напруження волі, а також фізичні вправи. Хорошим прийомом є боротьба з втомленістю. Не дивлячись на втомленість, закінчіть роботу, а потім уже відпочивайте. Через деякий час ви зовсім звільнитесь від лінощів, а втомленість буде зникати по першій вимозі волі.

Заздрість.
      Це бажання людини мати “щось”, будь то предмет або яку-небудь вищу якість і ін., що належить іншому, бажання, супроводжуюче роздратуванням, образою, що дана особа володіє цим “щось”, а вона – ні.
      Порада: так як заздрість сильно поглинає волю і силу, потрібно старатися бути байдужим до володіння чим-небудь, розумово, мовно і на яву. Коли людина не шукає чого-небудь, то ця річ сама до неї прийде. Поглинання енергії і самонавіювання допомагають звільнитися від заздрості. Головну роль відіграє уважне відношення (контроль) до своїх думок. Всяку думку, яка має хоч і далекий характер до заздрості, потрібно прогнати і перевести на інші думки.
 

Брехня.
      Вона буває трьох видів:
1) мовна, коли людина вводить в оману інших невірними поясненнями і тлумаченнями фактів;
2) самообман – несвідома брехня, при якій, обманюючи інших, людина починає вірити собі;
3) брехня життя, коли хтось когось обманює своїми поступками, діями, зовнішнім життям.
      Брехня затьмарює розум і заважає вдосконаленню. Ніколи не брешіть, навіть в жарт. Всякі думки викликають вібрації, які в свою чергу викликають подібні вібрації. Свідомо обманюючий інших накінець почиає обманювати і себе.
      Потрібно завжди бути правдивим на словах, в думці і на ділі, щоб відбитки ваших ідей, промов і справ не роз’єднались між собою. Таким чином, брехня є істинне самовбивство в мініатюрі.
 

Гордість і надмірність.
      Включає намагання значити щось для інших або мати перевагу в чужій думці, це змушує людину шукати увагу інших людей, прагнути їх похвали, завдяки чому проходить втрата психічних струмів.
      З гордістю зв’язана надмірність, при якій людина насолоджується своїми перевагами над іншими. Треба підкорити свою надмірність, бо вона відштовхує від себе людей і витрачає вашу силу. Не задовільняйте її, і ви збережете силу, яка приверне до вас увагу інших людей, без будь-якого зусилля з вашої сторони.
Постійна турбота про земні блага відвертає увагу від вищих намагань, притуплює підвищені нахили, розпускає розум і душу людини і робить її рабом обставин. Ось чому люди, які намагаються до пізнання вищих планів, проповідували відректися від матеріальних благ.

Вода.
      Структуру води можна змінити, впливаючи на неї певними засобами. Молекули цієї рідини, з’єднані між собою головним чином відносно слабкими, так званими водневими, зв’язками, утворюють складні мінливі будови. Звичайна вода має “крихку” структуру, яка може змінитися під впливом зовнішніх сил, у тому числі й магнітного поля.
      В намагніченій воді прискорюється кристалізація розчинених речовин коагуляція твердих часток, деякі хімічні реакції. Щоб при цьому отримати помітний ефект, необхідно правильно підібрати наруженість магнітного поля і швидкість протікання води. магнітна обробка дає відчутні результати тільки тоді, коли вода попередньо чимлсь №розтривожена”, наприклад, тече з певною швидкістю, перенасичена різними речовинами, зазнавала різкої зміни температури або, наприклад, через неї водночас із дією магнітного поля пропускався електричний струм. Вода майже добу “пам’ятає” завдану їй електромагнітну “образу” – густина, поверхневе напруження, електропровдність та інші властивості води під дією низькочастотних полів малої інтенсивності змінюються на цей тармін. Магнітне поле викликає зазначені вище ефекти лише тоді, коли вода містить у собі домішки, тобто речовини з феромагнітними властивостями. Обробка магнітним полем води з різних джерел дає неоднаковий ефект, бо “між речовиною, що відповідає формулі Н2О і водопровідною річковою, і наввіть дистильованою водою – дуже велика різниця.
      Вода невіддільна від життя. Будь – яка жива тканина, клітина, організм – усе це вода. Вся життєдіяльність істот, від амеби до людини відбувається за її участю і в її присутності. Недаремно ж вода – найпоширеніший мінерал землі.
      Якщо магнітні поля якимось чином впливають на воду, то зміни в складі і в структурі води неминуче повинні відбиватися на живих організмах. Якщо ми спостерігаємо якусь дію магнітних сил на живі істоти, то маємо право думати про політику, вирішальну роль у цій дії відіграє вода.
 

Магія води.
      Великий арсенал засобів, які використовуються в народному цілительстві – елементи рослинного і тваринного світу, світ запахів, кольорів, звуку. Це чотири стихії – Вогонь, Вода, Земля і Повітря. Але найчастіше зустрічається вода. Все заповнене водою в такій самій пропорції, як і оточуючий нас світ. Нашу планету швидше можна назвати планетою Вода, а не Земля. Вода є активна лікувальна субстанція. Без води не проводиться ні одна з маніпуляцій по обстеженню пацієнта, вода, як лікувальний фактор, вода, як фактор профілактики – ось неповний перелік застосування води в цілительстві.

Фізичні властивості води.
      Вода – речовина, яка нам найбільше відома. Відомі її основні фізичні властивості. Разом з тим, це одна з речовин, властивості якої різко відрізняють її від інших рідин. Щільність води залежить від температури. При охолодженні її об’єм збільшується. Вода володіє однією з найбільших таплоємностей. У води велика теплота випаровування. Цікавою особливістю води є значне збільшення внутрішньої системи при переході води із рідкого стану в кристалічний. Аномально велика приникність води. Електричні властивості води (електропровідність) в рідкому стані аномально відрізняються від таких властивостей води в кристалічному стані. Для інших речовин електропровідність в рідкому стані більша, ніж у твердому.

Квантово – механічні особливості будови води.
      Вода - хімічна сполука двох атомів водню і одного атома кисню Н2О. При утворенні молекули води кисень, який володіє сильною електровід’ємною оболонкою із 6 електронів, змінює електричне поле атомів водню, узагальнює електрони водню. Утворюється зв’язок, дуже подібний на ковалентний. Кисень стає при цьому ще більше електровід’ємним, а водень більше електропозитивним. Тому молекула води полярна. Конфігурація молекули змінюється і величина дипольного моменту, що безумовно драматично впливає на структуру води.
      З’єднання двох атомів водню з атомом кисню приводять до виникнення аномальних властивостей, які проявляються на макрорівні, аномальних властивостей рідини – води. Великий набір чудових властивостей, присутніх в воді, визначає наявність в її молекулярній структурі великої кількості водневих зв’язків.

Водневі зв’язки.
      При утворенні молекули води протон атома водню узагальнюється атомом кисню. Ядро атома водню при цьому залишається без нейтралізуючого прикриття і, володіючи позитивним електричним полем, може утворити додаткові зв’язки з електронегативними структурами. У воді – це зв’язок з атомом кисню сусідньої молекули. Вдневий зв’язок і організує водяну структуру структуру у вигляді гексагональної сітки водяної матриці.
      Водневі зв’язки майже в 20 разів слабші ковалентних. Але їх міцність достатня, щоб протистояти великому тепловому руйнуванню в діапазоні життєвих температур.
      Структура молекули води “стягується” за рахунок водневих зв’язків. Віддаль між атомами кисню в водяній структурі зменшується за рахунок водневого зв’язку на 7-10% . А це в свою чергу збільшує сумарне електромагнітне поле. Вода, знаходячись в твердому стані (лід), має найбільше число водневих зв’язків – структурована вода. В такій воді деякий час зберігається кількість водневих зв’язків. Впливаючи на кількість водневих зв’язків, змінюючи структорованість води, і на їх якість, ми керуємо властивостями водяної матриці, впливаючи через цю матрицю через її інформаційно-енергетичне поле на будь-яке поле, на всі речовини, на всі молекули, “занурені” в водяну матрицю.

Людський організм як водяна система.
      Життя, існування живих систем на Землі можливе тільки при наявності води.
      Людська істота, з’явившись в цьому світі, нак 97% складається з води. При середній масі людського тіла в 70 кг – 35-40 кг складають молекули води – Н2О, чоловіки мають більше води (60-62%), ніж жінки (50%).
      Вода в організмі людини, а вірніше сказати, вода і є частина організму, перерозподілена нерівномірно. Найбільша кількість води 70% - є в тканинах тіла людини, в протоплазмі клітин, з яких складаються тканини. Позакліткова рідина складає 23%. Решту води є в плазмі крові. Ці десятки літрів води на протязі доби знаходяться в безперервному русі і обміні. Серце на протязі доби перекачує до 10000 літрів крові (біля 1000 літрів) води.
      100 літрів води фільтрується нирками. Травний тракт пропускає до 7 літрів травних соків. Частина рідини, великий процент якої складає вода, покидає організм. Водяні втрати організму людини на протязі доби – біля 2-2,5 літрів, які ми заповнюємо через їжу, напитки, рідкі і “сухі” блюда. Якщо людина не поповнює втрату води, то її втрата від 20 до 80% веде до смерті.
      На 1 молекулу різноманітних речовин, які складають людський організм, випадає 1000 молекул води. Живий організм можна уявити як водяну матрицю з розміщеними в ній біоелементами органічної і неорганічної природи. Таким чином, біологічна система – це комплекс макромолекул і молекул води, які складають впорядковану структуру з регулярним електромагнітним полем. Циркуляція біологічниї елементів в водяному середовищі і складає властивість матерії, яку називають життям.
      Вода – зв’язуюча система молекулярних компоненті клітин за рахунок водневих зв’язків. Вода – субстрат внутрішньокліткових хімічних процесів.
      Вода – найважливіший будівельний блок організму, частина його структури.
      Вода є універсальним розчинником. Вона ослаблює електричне поле, яке зв’язує молекули речовин і вони, потрапляючи в воду, дисоціюють на іони. Вода стабілізує білкові структури. Цікавою особливістю водяної структури є велика електропровідність льоду в порівнянні з водою.
      Живий організм – відкрита термодинамічна система. Щоб існувати при достатньо високій температурі, необхідно постійно підтримувати існуючу структуру. Тепловий, хаотичний рух постійно руйнує молекулярні структури. Відкритість живої системи полягає в тому, щоб вона обмінювалась з навколишнім середовищем не тільки енергією, а і речовиною. Організм вживає речовину впорядковану, а викидає в навколишнє середовище речовину з меншим ступенем порядку. Ця інформаційно-енергетична різниця іде на підтримку структури живого організму в нормі.
      Організм, який росте і структури якого організовуються, потребує більше високоорганізованих білкових речовин, які постачаються з їжею.
      Організм, який досягнув зрілості, потребує тільки підтримки існуючого порядку в структурі. На протязі доби ми вводимо в організм до 10% від маси тіла різних речовин. Значну частину цієї речовини складає вода. Її якість, її структурованість і здібність утворювати структури з мінімальною затратою енергії в значній мірі дозволяє утримувати стан, структуру живого організму в нормі.
      Воду завжди вкористовували під час лікування. Одним із елементів є обмивання водою. Обмивання шкіри і лиця рук водою знімає все те, що нагромадилось за ніч.
      Обмивання, контакт з водою – постійна і обов’язкова маніпуляція в магічних ритуалах. Цілитель обмиває руки після контакту з пацієнтом.
      Тіло хворої людини обмивають, починаючи з голови, декілька разів водою з джерела. Особливо виділяють ділянку серця. Високоструктуровану воду використовуютьдля корекції ушкодженої інформаційно-енергетичної структури водяної матриці людського тіла.
      Вода, яка використовується для різноманітних аніпуляцій, береться в різну пору доби. Таким чином враховується періодичність зміни структури води. Цілителі самі можуть різними методами змінювати структуру води. Особлива увага відводиться можливості зміни кислотно-лужної рівноваги середовища. Знання основнихзакономірностей дозволяє глибше побачити і зрозуміти ті процеси, які потрібно зберегти чи змінити для її блага. Ці знання дозволяють побачити в темноті нашого буття стежину, яка може привести до істини.
 

Біоритми води.
      Живильна сила в жерельній і криничній воді. Сіль і вода мають зв’язок з планетами.
Позитивна вода
(жива)
з 3 до 5 годин
з 9 год. до 12 год. 40 хв.
з 15 год. до 16 год. 20 хв.
з 20 год. 30 хв. до 21 год.
Негативна вода
(мертва)
з 24 год. до 2 год. 59 хв.
з 5 год. до 8 год. 59 хв.
з 12 год. 41 хв. до 14 год. 59 хв.
з 16 год 21 хв. до 20 год. 29 хв.
з 21 год. 01 хв. до 22 год. 59 хв.

Лікувальна вода.
      Це, перш за все, вода, взята з трьої криниць чи трьох ополонок.
      Дощова вода, зібрана під час першого весняного грому. Вода, зібрана вранці з трав на лузі – роса. В росах добре купатись тим, в кого болить сина, суглоби, при цьому потрібно примовляти: ”Зірочко, зірочко росиста, візьми, віднеси від мене ломоту і корчу, віднеси в піднебесся, від віку і до віку”. При висипках в росі не купаються, а обтираються нею, примовляючи: “Якщо з вітру прийшла, іди на вітер, а з людей пристала – іди на людей”.
      Вода, взята в самому верхів’ї ріки, вважається цілющою при слабкому зорі. Вода в будь-якій водоймі в день Івана Купала. Вважалось, що від купанн в ній проходить будь-яка хвороба. Вода в хрещенській ополонці після освячення.
 

Зцілення водою в чистий четвер.
      Потрібно тричі занурюватися в воду до ранкової зорі, обов’язково без свідків, проговорюючи: “Чистий четвер, очисти моє тіло від хвороби, а ти, швидка річко, віднеси мою хворобу в синє море”.
      Можне не купатися в цей день, а просто вмитися водою, в яку попередньо була опущена срібна монета.

Зцілення водою.
      При хворобах часто випрошують прощення у води. Хворий або замість нього знахар приходить до вооди, пускає в неї шматок хліба і віддає поклін, говорячи: “На морі, на океані, на острові – на Буяні гуляв добрий молодець і занудьгував, прийшов він до тебе, мати-вода, із схиленою головою і з повинною (при цьому віддає другий поклін). ПРобач мені, мати-вода, пробачте мені і ви, водяні діди і прадіди, батьки і матері, і ваші малі діти, чим я кого образив”.
      Потім двічі відступаючи по одному кроку назад, повторює той самий поклін тим самим примовлянням. Успіх можливий тільки в тому випадку, коли той, хто просить, ідучи до води, а також на зворотньому шляху не говорив ні з ким ні слова, назад не обертався, а, відправляючись в дорогу, хрестився.

Розвиток здібностей через воду.
      Вода завжди відігравала важливу роль в розвитку здібностей до цілительства, яснобачення. Ці здібності можна розвивати в собі через воду таким спопобом:
      В північ налити в миску води, можна талої або звичайної. Не засвічувати світла, сісти поряд і засвітити свічки праворуч, ліворуч і перед мискою. Згадати людину, доля якої вас хвилює, в думці задати запитання про неї і уважно 5-10 хвилин дивитись на воду, ні про що друге не думаючи. Приблизно через 10 хвилин в воді ви побачите якусь ситуацію, що потрібно буде пережити цій людині. Це буде відповідь на ваше запитання. Звичайно, результат буде не з першого разу.
      Взимку вдома завжди повинна бути тала вода. Її потрібно пити, вмиватись. А краще приготувати воду собі чи близьким таким чином: півсклянки талої води поставити на долоню лівої руки. кінчиками пільців правої руки водити по краю склянки 2-3 хвилини за годинниковою стрілкою. Необхідно заздалегідь продумати програму, яку ви вносите пам’ять води. Потім цю воду можна пити в будь-який час по бажанню.

Зцілення живою і мертвою водою.
      Воду часто використовують для лікування людей. Активізована позитивно заряджена вода виліковує рану на руці, яка не заживала на протязі шести місяців. Після прийому живої води нормалізується тиск і зникають всі хвороби. Пити її можна по ? склянки перед прийомом їжі 3 рази в день.
      Для лікування опіків використовують живу і мертву воду (термін лікування 2 дні). нарив в горлі лікується живою і мертвою водою.
      Вода не шкідлива, при її прийманні виліковуються різні хвороби, нормалізується діяльність всього організму.

Вода і як про неї думати.
      Якщо ви хочете очистити себе, але під руками не маєте води, зробіть розумову працю. Відчуйте свіжість, яку дає вода, забираючи всі нечистоти. Така духовна ванна може по-справжньому очистити. Людина має живі джерела всередині себе. Фізична вода – це тільки засіб за’язку з духовною водою.

Як використати воду, щоб позбавитись негативного стану.
      Іноді нас поглинають сум і печаль, який не можна позбутись. Дивіться, як тече вода, навіть з водопровідного крана, і через кілька хвилин ви будете втішені. Ця вода впливає на сонячне сплетіння. Ви можете опустити руку в гарячу чи холодну воду і через декілька хвилин відчуєте, що ваш тягар піднявся. Свідомо мийте руки милом раз, два, три і навіть 10 разів. Ви тпкож миєте свої ефірні руки, які є над вашими фізичними руками.

Як заряджати воду.
      Коли руки вимиті, вони стають провідниками шкірної енергії. Ви можете ввести цю енергію в воду, яку будете пити. Візьміть склянку чистої води з гірського джерела або озера, потримайте в лівій руці і опустіть вказівний і середній пальці правої руки в воду, концентруючись при цьому на думці, щоб наповнити воду любов’ю, мудрістю, правдою. Потім випийте, думаючи: “За любов, яка лікує, за мудрість, яка дає світло, за правду, яка визволяє”.

Пийте гарячу воду.
      П’ючи вранці перед сніданком гарячу воду, ви очищуєте себе. Гаряча вода – найприродніші, найнешкідливіші і наймогутніші ліки від усіх хвороб. У вашому організмі є відкладання, які можуть бути видалені тільки постом або питтям гарячої води. Люди люблять холодну воду, особливо коли пітніють. ПРоте це небезпечна звичка, бо холодна вода звужує кровоносні судини і сповільнює циркуляцію крові. Спробуйте, і ви переконаєтесь, скількох неприємностей можна уникнути при допомозі гарячої води – мігрені, пропасниці, застуди, болі, втрати апетиту, безсоння. Холодна вода містить деякі елементи, що сприяють розвиткові атеросклерозу. Вони прилипають до стінок артерій і артерії стають товстішими. Гаряча вода розчиняє ці елементи і пм’якшує тканини. 

Миття.
      Вставши з ліжка, перш за все помийте руки і лице. Слідкуйте, щоб не торкатися очей, не помивши рук. Коли ми засинаємо, нечисті духи торкаються наших рук, тому ми повинні змити нечистоти перед тим, як почати день. 
Миття, як і їжа – це священний акт. Різкі і швидкі рухи виведуть вас з душевної рівноваги, призведуть до безладу, залишать відбиток на вашому обличчі. Прослідкуйте за собою – і ви переконаєтесь, що розмагнічуєтесь, якщо ваші рухи будуть недосконалі і швидкі. Миючись, зосереджуйтесь на відчутті свіжості, яку дає вода вашій шкірі. Це почуття очистить ваші думки. Відчувайте, щщо ви здійснюєте щось священне, і кажіть: “Нехай любов засвітиться на моєму обличчі”. Або :”В ім’я безсмертної вічної любові, безсмертної вічної мудрості, в якій ми живемо й існуємо, нехай ця вода очистить мене від усіх нечистот”.

Розум.
      Перший двигун, який має в своєму щоденному русі всі нижчі сфери, повідомляє матерії своєю взаємодією властивості існування і руху. 
      Сфера нерухомих зірок дає зародкові не тільки можливість розвиватися в умовах існування, згідно різноманітним формам і випадковостям, але повідомляє йому ще силу для розподілу, відповідно різним впливам цього вередовища.
      Сфера Сатурна іде безпосередньо за сферою зірок, і душа одержує від цієї планнети судження і розум. 
      За нею ідуть:
• сфера Юпітера - обдаровує великодушністю і деякими другими душевними властивостями;
• сфера Марса - повідомляє: ненависть, гнів і деякі другі пристрасті;
• сфера Сонця – обдаровує мистецтвами;
• сфера Меркурія – приносить радощі і задоволення;
• сфера Місяця, яка є джерелом всіх природних доброчесностей, утверджує їх.
      Хоч всі ці властивості виходять від душі, а вона їх одержала від декількох частин небесних тіл, але їх приписують не одній тільки душі, а також і всім тілам. 

Фізичне тіло.
      Тепер поговоримо відносно тіла, яке одержує початок в зародку внаслідок дії і впливу зірок, які називаються планетами. 
      Матерія, з якої повинна з’явитися людина, стиснена холодністю і сухістю Сатурна, одержує від нього властивість, яка укріплює і ростить при природньому русі, так як Сатурн володіє двома силами: виробляти матерію і давати їй особливий вид або форму.
      На протязі 1 місяця Сатурн панує над формуванням зародка. 
      На 2 місяць Юпітер заступає його місцє і йому присвоєна особлива влада розподілити і намітити члени. Крім цього він збільшує дивне тепло і вологу частин, які були засушені Сатурном в 1 місяць.
      В 3 місяці Марс своїм жаром формує голову і повністю встановлює форму членів; відділяє шию від рук, а руки від боків. 
      В 4 місяці Сонце, яке бере участь у формуванні зародка, створює серце і рух чуттєвої душі, згідно погляду медиків і деяких астрономів, але Аристотель стверджував, що серце зароджується спочатку і бере участь у формуванні других частин.На думку деяких авторів, Сонце є джерелом зародження життя.
      На 5 місяць Венера удосконалює зовнішні частини і додає нові, наприклад, вуха, ніс, кістки, дітородні органи, груди жінок; крім того, вона формує кисті рук, ступні ніг, пальці і волосся.
      Під час 6 місяця, під впливом меркурія, утворюється голосовий аппарат, орган зору і нігті.
      На 7-му - Місяць закінчує творення інших планет: заповнює всі порожнини рідиною.
Венера і Меркурій зволожують все тіло і дають для утворення соку необхідну їжу.
      У 8 місяці Сатурн своїм охолодженням і згущуючим впливом стискує зародок.
      У 9 місяці Юпітер своєю теплотою його зволожує.

Робота розуму.
      Робота з Розумом відкриває неймовірні можливості. Ніщо не можливо порівняти з тим, що можна зробити з думками та ідеями. Робота людини зводиться до видобутку матеріалу руди, тоді як робота розуму дозволяє нам йти просто до квінтесенції. Якщо ви знаєте, як концентрувати думки, контролювати і володіти собою, спрямовувати свої енергії на вищий план, у вашому житті накопичуватимуться безглузді гори відходів. Тож навчіться виділяти квінтесенцію.
      Думки завжди мають бути спрямовані на добро. Думка – це сила, її можна кристалізувати, вона набирає форми і продовжує результати. думка створює хвилювання в великій космічній структурі, до якої всі ми належимо. Думки не можна використовувати як засіб заробітку грошей. Думки слід завжди спрямовувати до доброго, вони мають мати неегоїстичний кінець: щастя для всіх, розуміння царства Неба на землі. 

Концентрації..
      Варто знати, як правильно концентруватись. Коли ви засмучені, ви не можете концентруватися, а якщо й хочете зробити це, не дивлячись ні на що, то завдаєте сильного удару своїм клітинам. Слід дипломатично ставитись до своїх клітин. Їм не обов’язково знати, про що їх проситимуть. 
      Спершу треба їх приголубити, відтак спрямувати й повести їх повільно, але спритно, а тоді вже робити з ними, що заманеться. Тоді ви зможете концентруватися на будь-якому предметі. Продовжуйте, поки ваш розум не натренується в цьому напрямку, поки ви не відчуєте рівновагу всередині себе і поки ви не будете знати, що кожна клітина співпрацює з вами.

Думка, або про мову без слів.

      Є мова спілкування, яка не має слів, але найпрекрасніша від усіх мов. Думки у нас народжуються від вражень, які ми отримуємо через наші органи відчуття.

      Приймати ці враження називається розуміти, перебирати їх у собі – значить думати, відновлювати ці предмети в пам’яті – згадувати, а вже пояснювати їх – говорити.
      Звірі говорять між собою, видаючи звуки і змінюють їх відносно пристрастей чи потреб. Вираження любові, розлюченості, насолодження, печалі у кожного роду звірів виражаються по-своєму.
      Між людським духом і серцем є тісний взаємозв’язок, мова їх називається Спогляданням. 
      Є дві мови: мова розуму і мова серця. Мова серця менше піддається обману, як мова розуму.
      Мова серця черпає свою енергію з почуттів, а почуття розуму – з слів про почуття.
      Мова серця має мало слів, але багато говорить, а мова розуму має слова і говорить багато.
      Ієрогліфи древніх складали мову споглядання. У китайців було стільки букв, скільки слів.
      Вухо є найслабшим органом відчуття, до всьго ще іноді нас обманює.
      Через вухо ми вчимося всьому. Найкращою ж мовою в природі є мова споглядання.
      Якщо показати квітку німцю, французу, італійцю, англійцю, арапу квітку, кожен буде розуміти одне поняття.       Назови квітку, і вже неодинаково буде сприйнято слово.
      І так, слова, а не речі є причиною того, що ми іноді не розуміємо одне одного.
      Мова пристрастей має своє споглядання в оці людини. Хто привик дивитися в очі, той уміє краще розуміти погляд, ніж слова.
      Дух з духом не розмовляють, їхня мова – це споглядання.
      Є люди, що розуміють цю мову, але їх не багато, бо коли б ця мова стала суспільною, то при сьогоднішніх грубих діях він став би шкідливим.

Сила думки
      Думка – це дійсність і немає такої сили, яку б вона не сприймала. У думках можна творити, що забажається. Слід виробити звичку працювати зі своїми думками. Тому, хто не вміє працювати з думкою, завжди чогось не вистачає, той завжди чогось нещасливий. У думках можна злетіти до вершин і стати назавжди там, назавжди залишитись.

Сказане слово.
      Сказане не повернеш. 
      Сказане слово – це ракета, яка перетинає декілька світів, звільняючи сили, піднімаючи істоти і результати непоправні. Якщо ми зразу виправимо результати поганих висловлювань, шкода не буде нанесена, але чим більше проходить часу, тим більше шкоди. За хороші слова ви будете винагороджені, а за погані прийдеться розплачуватись. Ми повинні зразу робити правильно, не чикаючи наступного дня. Слова – це вібрація, коливання повітря. Думки належать більш тонким районам, які знаходяться над ефірним планом. 
      Щоб уникнути наслідків своїх слів, можна зосередитись і попросити вголос невидимий світ відвернути неприємності. 

Сила слова.
      Слова дуже могутні, але ми ще не знаємо, як їх використати, як правильно вимовляти. Коли ви холодні, ви відчуваєте себе покинутими, вас ніхто не любить; вимовте слово “любов” один, два, десять разів по різному. Тим самим ви звільните космічні сили любові і, знаходячись серед них, ви вже не почуваєте себе одиноким і покинутим.
      Вимовивши слова “мудрість, світло”, ви незабаром почуєте, як вони вібрують у всіх клітинах вашого тіла, все стане чистим і ясним.
      Коли ви терпите або занепокоєні чимось, повторюйте слова “свобода”, “красота”, “правда”, “сила”, “здоров’я”, “гармонія”. Кожне з цих слів вплине на речовину, тобто на вас, якщо ви будете повторювати їх напружено і переконано. 

Значення слова.
      Сила слова полягає не в поверховості його значення, а в тих якостях, які приховані від очей. Кожне слово включає намір і знання. Обидві ці якості магічні. Магія знання полягає в тому, що багатошаровий досвід – по суті, вся історія – є стисненою в декількох складах. 
      Слова охоплюють як знання, так і наміри. Вкладання намірів в слова – це перший крок до їх здійснення. Намір завжди веде до результату.
      Розвиток мови – умова необхідна для розвитку успіху мага, і правила цього розвитку є в молитовних обрядах.
      Маг повинен повністю володіти своєю імпульсивною істотою, щоб виключити випадки, які можуть мати погані наслідки. 

Жест.
      Погляд і мова мають великий недолік в тому, що вони не довготривалі, ось чому жест має перевагу, як концентрація ідеї. Те чи інше застосування жестів складає: малювання, письмо, живопис, скульптуру і всі мистецтва, які переходять наступним поколінням, відбиток здійснення ідей. Всі ці форми бувають здійснені в астралі, раніше поява їх у плані фізичному, він подає ніби відображення фізичних істот в астральному плані.
      Ось чому синтетичний образ, який проявляє фізичну могутність, спілкується безпосередньо в астральному плані, буде мати сильний вплив на істоти, які живуть в цьому плані. Людська істота, воля якої достатньо розвинута – робить менший вплив на астральні істоти, ніж на фізичну людину. Жест, щоб впливати на астроаль, не потребує концентрації на фізичній речовині, наприклад: знак хреста .
 
Скачати реферат з екології у форматі doc:
Види навчальних матеріалів: 
Оцінка: 
0
No votes yet