Біологічний та хімічний зміст фахової підготовки еколога у вищій школі: проблеми і перспективи

Актуальність нашого дослідження випливає з його спрямованості на розв’язання суперечності між вимогами до рівня біологічної та хімічної освіченості сучасного еколога та практикою підготовки у вищих навчальних закладах  фахівця-еколога до здійснення професійних функцій. Абсолютною у формуванні екологічного світогляду є пріоритетність природничих наук.
Усі підходи до розуміння об’єму і предмету екології можна звести до трьох позицій: власне, екології (у класичному розумінні), інвайронменталізму та соціоекології, які, по суті, є трьома різними науками (К.М. Ситник, Я.П. Дідух, Ю.Р. Шеляг-Сосонко). Академічні екологи зберігають і поняття, і зміст, і предмет, і методи класичної науки, головним змістом якої залишається накопичення і розвиток біологічних знань про взаємозв’язки, взаємовідношення між живими організмами, а також поміж останніми і неживою природою. Носіями і творцями справжніх екологічних знань повинні бути насамперед ботаніки, зоологи, мікологи, мікробіологи, біохіміки. Технологи, юристи, економісти, соціологи, філософи, педагоги та інші спеціалісти, які мають науковий інтерес щодо проблем охорони навколишнього середовища, фактично розглядають технологічні, юридичні, економічні, педагогічні та інші аспекти природоохоронної діяльності, які у прикладному аспекті, безумовно, пов’язані із екологією, але не є екологією. Крім того, необхідно відмежувати два поняття: професійна екологічна освіта та екологічна  складова  вищої освіти студентів інших напрямів підготовки.
       Насичення вузівської екологічної освіти біологічним і хімічним змістом слід здійснювати послідовно такими шляхами: а) в лекційному і лабораторно-практичному матеріалі  нормативних дисциплін природничо-наукової підготовки запроваджувати біологічні і  хімічні приклади, поняття, теорії  з екологічним підтекстом; б) вводити спеціальні курси хіміко-біологічного змісту (в циклі “дисциплін за вибором ВНЗ” та “самостійним вибором студентів”). Підставами для введення  тієї чи іншої дисципліни  повинні бути тільки ОКХ та ОПП з підготовки фахівців будь-якого освітньо-кваліфікаційного рівня, що визначають знання й уміння майбутнього еколога (згідно функцій на певній посаді); в) проводити обговорення, “круглі столи”, дискусії, ділові ігри  щодо біологічних (екологічних) наслідків будь-якої людської діяльності.
       Нами розроблені і реалізуються в практичній роботі варіативні компоненти трьох ОПП та навчальні плани підготовки фахівців напряму 0708 “Екологія” у ВНЗ “Відкритий міжнародний університет розвитку людини Україна”  Вінницький соціально-економічний інститут екологів різних освітньо-кваліфікаційних рівнів: бакалавра, спеціаліста і магістра. До складу навчальних програм введені додаткові дисципліни хіміко-біологічного спрямування. Для ОКР “бакалавр” це:  фізична та колоїдна хімія, аналітична хімія,  загальна хімічна технологія, екологічна хімія, утилізація та рекуперація відходів, біогеохімія, основи біотехнології, екологічна генетика, екологія мікроорганізмів, агроекологія; для ОКР “спеціаліст” та “магістр” -  проблеми біобезпеки, фітомеліорація, теорія екосистем. Нами підготовлений і апробований у навчальному процесі підготовки екологів у вищій школі навчальний посібник  “Основи біотехнології рослин”, який був першим в Україні науково-педагогічним узагальненням з цієї проблематики.
       Таким чином, наше бачення підходів до вищої професійної екологічної освіти таке:  професіонал–еколог повинен мати  біоцентричний “менталітет” з хімічним, технічним, соціальним, географічним, економічним, юридичним, педагогічним та ін. забезпеченням, що відповідає сучасній екоеволюційній парадигмі сталого розвитку суспільства. Науково обґрунтоване використання інноваційного, розвивального, суб’єктивно-орієнтованого і творчого підходів у процесі навчання студентів дисциплін хіміко-біологічного спрямування розглядається нами як основа дидактичної стратегії у сучасній вищій екологічній освіті..
 
Біологічний та  хімічний  зміст  фахової  підготовки еколога у  вищій  школі:  проблеми  і  перспективи / Рудишин С.Д. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф.: тези допов. – С. 318.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”
Вінницький національний технічний університет
Секція 7 “Соціально-економічні проблеми сталого розвитку. Екологічна освіта, виховання і культура”
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet