Аналіз та систематизація наявних даних щодо звалищ пестицидів у Київській області

На сьогодні залишається невирішеною проблема утилізації і знешкодження непридатних для використання пестицидів, стан зберігання яких в багатьох районах Київської області викликає особливу тривогу.
       Стан сховищ, де зберігаються непридатні для використання пестициди, в цілому є незадовільними: на територіях складів відсутні зливові каналізації  та системи очистки стоків, ємності для зберігання пестицидів частково зруйновані, спостерігається висипання та витікання хімікатів. Подальше утримання непридатних пестицидів у непристосованих спеціально до цього сховищах становить зростаючу небезпеку для навколишнього природного середовища та  здоров’я людей і загрожує локальними екологічними катастрофами.
       Високий рівень розвитку виробничих сил і сприятливі для ведення сільськогосподарського виробництва грунтово-кліматичні умови, особливо у лісостеповій зоні Київської області, обумовили інтенсивне використання земель, що характеризуються високою розораністю сільськогосподарських угідь – до 90%, а в Білоцерківському, Кагарлицькому, Рокитнянському, Сквирському, Таращанському, Фастівському районах – до 96%.
       Навантаження на ґрунти районів  сільськогосподарського виробництва(землеробства) по території області нерівномірне. Умовно можна виділити райони:
високого навантаження (Володарський, Ставищенський, Тетіївський, Згурівський, Яготинський, Білоцерківський, Миронівський, Сквирський, Васильківський, Переяслав-Хмельницький, Фастівський);
середнього навантаження (Богуславський, Києво-Святошинський, Макарівський);
низького навантаження (Вишгородський, Бородянський, Іванківський, Поліський).
       За останні роки різко скоротилися об’єми внесення мінеральних добрив та засобів захисту рослин. Але хімізація сільського господарства, яка проводилась в попередні роки, супроводжувалась негативними наслідками для навколишнього середовища: мали місце забруднення ґрунтів токсикантами, накопичення препаратів, непридатних для використання, забруднення ґрунтових вод та водойм тощо.
       На основі ретроспективного аналізу об’ємів внесення пестицидів в ґрунти в минулі роки можна виділити райони різного навантаження:
дуже високого – Києво-Святошинський;
високого – Тетіївський, Білоцерківський, Володарський, Кагарлицький, Рокитнянський, Ставищенський, Таращанський, Яготинський;
середнього – Богуславський, Васильківский, Згурівський, Миронівський, Обухівський, Сквирський, Фастівський, Баришівський, Бориспільський, Броварський, Макарівський, Поліський;
низького – решта.
       В Україні скопилися десятки тисяч тонн безгосподарних ядохімікатів, які, на думку ВООЗ, після витікання строку їхньої придатності можна порівняти з бойовими отруйними речовинами, особливо якщо вони легко попадають у ґрунт, ґрунтові води, водойми, продукти харчування. 18 березня 2004 року був прийнятий Закон України "Про внесення змін у деякі закони України відносно пестицидів і агрохімікатів". Внесені в законодавство зміни по цій наболілій проблемі дозволять посилити контроль за використанням пестицидів.
       Це особливо важливо, тому що за даними ООН Україна займає лідируюче місце в Європі по застосуванню шкідливих хімікатів, адже на наших полях зосереджено 19500 тонн токсичних речовин.
 
Аналіз та систематизація наявних даних щодо звалищ пестицидів у Київській області / Лисенко О.Б., Пилипенко Л.A., Щербаков Д.С., Кальсін В.І. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф.: тези допов. – С. 239.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”
Вінницький національний технічний університет
Секція 6 “Екологія людини. Хімія довкілля та екотоксикологія”
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet