Water

Підземні води (ПВ) є одним з альтернативних джерел водопостачання населення. Відповідно до Одеської міської програми раціонального використання та збереження питної води, поліпшення водопостачання населення «Чиста вода»  на 2001-2006 pp., починаючи з 2001 p., на території м. Одеса були відкриті та обладнані сучасною технологією очищення води і нині функціонують 15 бюветних комплексів.
Ессенціальні (життєво необхідні) мінеральні речовини потрапляють до організму людини у складі продуктів харчування і переважно питної води. В зв’язку з цим фізіологічна збалансованість мінерального складу питних вод є не лише показникам якості, але і важливим чинником формування здоров’я населення. У нормативно-законодавчих документах недостатня увага приділялася критеріям фізіологічної повноцінності мінерального складу питних  вод. В цьому відношенні виключенням є Державні санітарні норми і правила «Гігієнічні вимоги до питної води, призначеної для споживання людиною» [1], які разом з показниками епідеміологічної безпеки питної води, санітарно-хімічними показниками безпеки і якості питної води і радіаційними показниками безпеки питної води, пред’являють вимоги до фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води [2-4].

Вступ. Для України характерне як кількісне, так і якісне виснаження водних ресурсів через їх забруднення. Забезпеченість населення України ресурсами річкового стоку досить низька. У розрахунку на одного жителя показник водозабезпеченості в Україні у 2-8 разів менший, ніж у країнах, розташованих на пострадянському просторі. На одну людину річна водозабезпеченість ресурсами місцевого стоку становить 1,1 тис. м3. В нашій країні близько 75 % населення споживає воду з відкритих водоймищ, а із загальної кількості водопроводів 6 % не відповідають санітарним нормам. Ця проблема є надзвичайно гострою. Найбільш кризова ситуація сьогодні склалася у Луганській та Донецькій областях [1]. В цих областях зосереджена велика кількість підприємств, в результаті роботи яких утворюються великі об’єми шахтних вод. Шахтні води характеризуються підвищеної кислотністю, великою концентрацією різноманітних солей та високим вмістом сульфат-іонів. Отже, необхідно шукати різноманітні шляхи і засоби для вирішення цих проблем.
Одними з найефективніших методів в практиці водоочищення шахтних вод є реагентні методи, що передбачають застосування реагентів – коагулянтів. Як коагулянти най­частіше застосовують солі алюмінію і феруму: хлориди і гідроксохлориди алюмінію, а також сульфати і хлориди феруму, алюмінат натрію.

Централизованное хозяйственно-питьевое водоснабжение городов обладает всеми свойствами сложных динамических систем в составе коммунального водного хозяйства.
Комплексы водоснабжения отличаются структурированностью, взаимосвязью и взаимозависимостью отдельных элементов, а их поведение характеризуется открытостью, изменчивостью, стохастичностью и частичной неопределенностью.
Методологические подходы к оценке экологической опасности, главным образом, исходят из оценки техногенных воздействий на окружающую природную среду (ОПС) и здоровье человека. Безопасность часто трактуется как соблюдение нормативных требований по этим воздействиям. Практически не учитывается экологическая опасность со стороны загрязненной и измененной среды опосредовано через питьевую воду, а если и рассматривается, то большей частью через санитарно-гигиенические нормативы качества воды.

В даний час склалася напружена ситуація із забезпеченням населення України доброякісною питною водою. Основним критерієм якості питної води є її вплив на здоров’я людини. Нешкідливість води забезпечується відсутністю в ній токсичних і шкідливих для здоров’я домішок антропогенного і техногенного походження.