Захист довкілля від забруднень полігонами ТПВ

Проблема утилізації відходів є для України актуальною, оскільки країна виступає європейським лідером за кількістю відходів на душу населення. Зазвичай, із сучасних щорічних кількох десятків мільярдів тонн твердих відходів людської життєдіяльності більша їх частина припадає на відходи гірничорудної і будівельної промисловості. Побутове сміття становить всього 1-3 % всіх твердих відходів, але шкода від нього дедалі більша, незважаючи на його відносно малу кількість. Причиною цього є різноманітність його складу, збільшення частки хімічних шкідливих предметів і речовин, а також низька швидкість його розкладання. Папір руйнується через 2-10 років, консервні банки майже через 100 років, поліетиленові матеріали – через 200 років, пластмаса – через 500 років, а скло для повного розкладання вимагає 1000 років.

Складування на звалищах вважається найекономічнішим методом захоронення твердих побутових відходів. Якщо сміттєзвалища експлуатуються з порушенням заходів безпеки, то вони забруднюють ґрунт і підземні води. Водночас вплив звалищ на довкілля має бути мінімальним завдяки правильному їх розташуванню, функціонуванню, облаштуванню, поводженню з інфільтратами і постійному замірюванню санітарно-епідеміологічних параметрів таких об’єктів [1]. Звалища, зведені  без комплексу заходів, що знижують їх негативний вплив на навколишнє середовище, є значним джерелом його забруднення. Відходи, що там розміщені, зазнають складних фізико-хімічних та біохімічних змін під впливом атмосферних явищ, специфічних умов, що формуються у товщі відходів, а також в результаті взаємодії між собою. Це призводить до утворення різних сполук, в тому числі токсичних, які, мігруючи до навколишнього середовища, негативно впливають на  його компоненти  [2, 3]. Основним негативним чинником впливу полігонів твердих відходів на навколишнє середовище є фільтрат. Фільтрат – це стічні води, що виникають в результаті інфільтрації атмосферних опадів у тіло полігону і концентруються в його «підошві». Це складна за хімічним складом рідина з яскраво вираженим  неприємним запахом біогазу. Варто зазначити, що в процесі метаболізму (анаеробного бродіння) органічної складової накопиченого сміття (у тому числі і токсичних відходів) утворюється так званий звалищний інфільтрат до складу якого, окрім органічних сполук входять практично усі важкі метали, які знаходяться у смітті, а також нітрити, нітрати, амонійний азот, сульфати, хлориди тощо. Фільтрат, після проходження через товщу відходів, збагачується токсичними речовинами, що входять до складу відходів, або є продуктами їх розкладання  (важкими металами, органічними, неорганічними сполуками). На звалищах, споруджених без дотримання правил охорони навколишнього середовища (не мають протифільтраційного екрану, системи відведення та очищення фільтрату), дренажна вода вільно стікає рельєфом, попадає в ґрунт, ґрунтові та підземні води. Проникнення фільтрату до ґрунту та ґрунтових вод може призвести і призводить до значного забруднення навколишнього середовища не лише органічними та неорганічними сполуками, а ще й яйцями гельмінтів та патогенними мікроорганізмами.
Задача, що розглядається. Метою досліджень був аналіз складу інфільтратів міського полігону ТПВ м. Львова та розроблення рекомендацій щодо мінімізації екологічної небезпеки в зоні впливу цього об’єкту.
Характеристика методу розв’язання задачі. Нами детально досліджувався склад та особливості утворення інфільтрату на Грибовицькому сміттєзвалищі ТПВ (міське сміттєзвалище м.Львова). Враховуючи, те що на Грибовицькому полігоні (м. Львів) понадь 20 років розміщалися токсичні відходи 1-2 класу небезпеки, то склад його інфільтрату сильно відрізняється від  складу «класичного» інфільтрату, що зазвичай утворюється на полігонах твердих побутових відходів. На жаль, динамічного аналізу складу цього інфільтрату не проводилося. За офіційними даними [4] шар інфільтрату між дном  полігону і тілом сміття складає від 1 до 4 метрів. При площі полігону близько 36 га об’єм інфільтрату досягає 1 мільйону тонн, що в п’ять - сім разів перевищує обсяги кислих гудронів, що накопичено в АКГ (150 тис. тонн). Дослідження [4] показали, що інфільтрат дренажним каналом частково стікає до фільтрозбірників, загальний об’єм яких складає 4000 м3, і при цьому частково фільтрується у ґрунти. Ґрунти, що знаходяться під тілом полігону, не тільки характеризуються досить високим коефіцієнтом фільтрації, а ще й знаходяться під великим тиском товщі сміття та інфільтрату, що сприяє як  вертикальному, так і горизонтальному  поширенню забруднення.
Отримані результати. Захист від забруднення ґрунтів і ґрунтових вод здійснюється шляхом влаштування спеціального протифільтраційного екрану по всьому днищу і бортах чаші полігону твердих відходів (ПТВ), системи перехоплення, відведення й очищення фільтрату, а також системи спостережних свердловин для контролю якості ґрунтових вод. Захист поверхневих водяних об’єктів від забруднення зливовими і талими водами, що стікають з території полігона, обмеженої лісосмугою, здійснюється шляхом очищення поверхневого стоку і відведення транзитних поверхневих вод [5, 6].
Протифільтраційним екраном полігонів ТПВ вважається шар мінерального матеріалу, що має відповідно до європейських стандартів коефіцієнт фільтрації води не більше 10-9 м/с [7]. Для збирання та відведення фільтрату з полігону використовується дренажна система, яка складається з шарового дренажу та дренажних труб. А для відведення фільтрату використовується контрольний насос. Дренажні води, що утворюються на полігоні, збираються і контрольні ставки, а потім подаються на очищення.
Для запобігання забруднення гідросфери дренажними водами. Нами пропонується мікробіологічне очищення дренажних вод та облаштуванням протифільтраційних екранів із використанням для цього природних дисперсних сорбентів, які окрім забезпечення гідравлічного опору фільтрації, адсорбують значну частину забрудників із фільтраційного потоку. В протифільтраційному екрані, який зазвичай облаштовують, доцільно замінити шар глини на природну мінеральну глину-сорбент (палигорськіт), яка має низький коефіцієнт фільтрування. Для покращення властивостей цього екрану до глини пропонується додати частку дрібнодисперсного фосфогіпсу в певній пропорції, що дозволить значно покращити якість протифільтраційного екрану, зменшити коефіцієнт фільтрації, а також використати багатотоннажний відхід виробництва екстракційної фосфорної кислоти – фосфогіпс, відвали якого на даний час займають значні площі сільськогосподарських угідь та забруднюють довкілля.
Висновки. Мінімізувати екологічну небезпеку в зоні впливу полігону ТПВ можна шляхом застосування комплексу заходів: облаштування ефективного протифільтраційного екрану та впровадження ефективнох технології очищення перехоплених фільтратів.

Список літератури
1. Малик Ю.О. Аналіз впливу полігону твердих промислових відходів Червоноградської ЦПФ на довкілля / Ю.О. Малик, Н.Ю. Голець // Вісник НУ «Львівська політехніка» Хімія, технологія речовин та їх застосування. – 2008. -№609. – С. 253-256.
2. Шевченко О.А. Еколого-гігієнічна оцінка ступеню небезпеки території муніципальних звалищ та заходи щодо їх оздоровлення / О.А. Шевченко, Е.А. Деркачов // Проблеми збору, переробки та утилізації відходів: зб. наук. стат. IV Міжнар. наук.-практ. конф. – Одеса, 2002. – С. 224-227.
3. Крилюк В.М. Екологічний аудит як дієвий засіб прийняття практичних рішень в сфері екологічної безпеки / В.М. Крилюк // Екологічна безпека. – 2012. – №1. – С. 3134.
4. Звіт про дослідження екологічного та санітарно-гігієнічного стану територій, прилеглих до львівського полігону твердих побутових відходів // ВАТ «Геотехнічний інститут». – Львів, 2006. – 155 с.
5. Малик Ю.О. Утилізація дренажних вод полігонів твердих побутових відходів / Н.Ю. Малик, В.В. Рошко // І-й Всеукр. з’їзд екологів: міжнар. наук.-практ. конф. 4 - 7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 32.
6. Гайдін А.М. Комплексне вирішення проблеми Львівського сміттєзвалища / А.М. Гайдін, В.О. Дяків, І.І. Зозуля // Сотрудничество для решения проблемы отходов: сб. 4-ой Международной конференции. – Харьков, 31 января – 1 февраля 2007. – С. 224-227.
7. Полігони твердих побутових відходів. Основні положення проектування. Державні будівельні норми України: ДБН В.2.4.-2-2005. [Чинні 2006.01.01]. – К.: 2005.

 

Захист довкілля від забруднень полігонами ТПВ [Електронний ресурс]  / [Голець Н.Ю., Мальований М.С., Малик Ю.О.] // Режим доступу: http://eco.com.ua/content/zahyst-dovkillya-vid-zabrudnen-poligonamy-tpv

Оцінка: 
0
No votes yet