Вивчення екологічних наслідків розміщення відходів вуглевидобувних шахт на території Луганської області

Гострими проблемами для вуглевидобувної галузі України сьогодні залишаються застарілі технології, нераціональне поводження з відходами та негативні наслідки техногенного навантаження. Цим питанням присвячено дослідження Горової А.І., Долгової Т.І., Зборщика М.П., Зубової Л.Г, Кроїк Г.А., Леонова П.А., Осокіна В.В., Сурначова Б.А., Шевчук Н.А. та ін. У зв’язку з серйозною загрозою для довкілля та здоров’я людей, одним з напрямків, проголошених у Законі України «Про основні засади державної екологічної політики України на період до 2020 року», є впровадження екологічно безпечних технологій проведення гірничих робіт та екологічна реабілітація територій [1]. Також метою поставлено зниження негативного впливу на довкілля місць розміщення відходів протягом усього періоду їх життєвого циклу, а також запобігання ризику для здоров’я населення.

Для виконання таких складних завдань необхідна розробка дієвого механізму, здатного охопити як основні напрямки заходів, так і нюанси, пов’язані з місцевими умовами гірничих робіт, особливостями і видами відходів, а також об’єктами негативного впливу цих техногенних процесів. Такі вчені, як Горовий А.Ф., Проскурня Ю.А., Смирний М.Ф та ін., дають відповіді на питання, пов’язані з особливостями гірничих відходів та їх небезпекою для довкілля. Аналіз впливу різних видів забруднюючих речовин, джерелом яких є відходи гірництва, проведено в роботах таких авторів, як Зубова Л.Г., Колодочка О.М., Кроїк Г.А., Малахов І.М., Трунова І.О. та ін. Проте недостатньо вивчено саме об’єкти, які зазнають негативного впливу відходів вуглевидобутку. Такий напрямок досліджень є вкрай важливим, так лише на території Луганської області під породними відвалами зайнято близько 3 тис. га родючих земель, і до цих багатотонних нагромаджень у більшості випадків вже неможливо застосувати заходи попередження негативного впливу, технології раціонального складування порід, розміщення тощо. Переважна більшість відвалів існує понад півстоліття і завдає негативного впливу як на стан довкілля, так і здоров’я населення. Тому актуальним є питання, як пов’язані між собою техногенне джерело, об’єкт впливу і його наслідки, і як саме залежить інтенсивність і тяжкість наслідків від того, на які об’єкти спрямовано негативний вплив.
Метою роботи є визначення особливостей негативного впливу породних відвалів Луганської області і встановлення залежностей у системі «породний відвал – об’єкт впливу – наслідки». Для досягнення поставленої мети було виконано літературний огляд, проведено аналіз експериментальних даних щодо забруднення довкілля токсичними речовинами з відвалів, використано ГІС-технології для визначення особливостей розташування породних відвалів.
Негативний вплив відходів вуглевидобутку на об’єкти навколишнього середовища може бути як прямим, так і опосередкованим. Прямий вплив здійснюється на такі компоненти довкілля, як атмосфера, об’єкти гідросфери та ґрунти. Погіршення стану атмосферного повітря відбувається за рахунок видування пилу з відвального масиву, виділення газоподібних продуктів внутрішніх реакцій, а також зміни аеродинамічних параметрів за рахунок процесів самозаймання та горіння [2]. Забруднення ґрунтів відбувається шляхом фільтрації агресивних речовин з тіла відвалу, стікання кислих та лужних розчинів поверхнею схилів, осідання токсичного пилу на прилеглих до відвалів територіях. Об’єкти гідросфери зазнають негативного впливу відходів вуглевидобутку, оскільки кругообіг речовин призводить до забруднення поверхневих та підземних вод через привнесення токсичних сполук із шарів ґрунту та осідання з повітряних мас. Значне місце займає вторинне забруднення, адже всі елементи довкілля знаходяться у постійному взаємозв’язку (рис. 1).

Рис. 1. Об’єкти прямого негативного впливу породних відвалів та процеси, спричинені включенням техногенного джерела до природних кругообігів

 

         Для Луганської області характерна висока мінералізація атмосферних опадів (близько 60 мг/л), підвищена концентрація зважених часток у повітрі прилеглих до відвалів територій [3]. Спостерігається зміна характеристик ґрунтових вод і поверхневих – іонного складу, кислотно-лужних умов, відбувається насичення вод зваженими частками різного складу та ступеню агресивності. Верхні шари ґрунту вкриті пилом, більш глибокі шари містять підвищену кількість важких металів та інших нехарактерних речовин [4]. Спостерігається виснаження ґрунтового шару та зниження родючості. Більша частина Луганської області вкрита породними відвалами, більшість з яких існує понад 50 років, тому цілком ймовірно, що деградаційні процеси об’єктів довкілля прямо пов’язані цими багатотонними відходами вуглевидобутку.
Результатом прямого негативного впливу породних відвалів на об’єкти навколишнього середовища, які представлені на рис. 1 і пов’язані безперервними фізико-хімічними кругообігами, є погіршення екологічного стану територій, що, в свою чергу, призводить до опосередкованого впливу на інші компоненти довкілля, найвагомішим з яких є біота.
Вплив породних відвалів на екосистеми є опосередкованим, оскільки рослини та тварини, а також людина контактує не з самим техногенним джерелом, а наслідками його впливу на атмосферу, гідросферу та ґрунти. Доведено, що якісь середовища є одним з головних чинників, що впливають на стан живих організмів. Тому погіршення стану складових довкілля призводить до різноманітних проявів порушення рівноваги в екологічних системах. В Луганській області породні відвали розташовані у межах територій з різним цільовим призначенням, проте у будь-якому разі негативно впливають на місцеву флору та фауну, пригноблюючи їх розвиток і порушуючи природні зв’язки. У кожному з випадків можна виділити основний об’єкт, для якого небезпека техногенного джерела впливу є підвищеною (табл. 1).
Наведені в таблиці групи відвалів були виділені за допомогою програми інтернет-сервісу «Google Maps», яка дозволила визначити особливості місця розташування породної маси, ступінь наближеності техногенного джерела до об’єкту негативного впливу та візуально оцінити стан відвалів.
Вказані вище наслідки, нажаль, притаманні Луганській області. Існує негативна тенденція погіршення стану популяційного здоров’я населення та підвищення рівня захворюваності, особливо викликає занепокоєність поширення хвороб серед дітей. Окрім того, давно відомі професійні захворювання працівників гірничодобувних регіонів – хвороби органів дихання, серцево-судинної, травної, кровотворної, нервової систем [5]. На території Луганської області відбувається пригноблення місцевої мікрофлори, поширення адвентивних видів рослин, що призводить до засмічення генофонду аборигенної флори, послаблення зональних рис [6]. Також негативні зміни стосуються вирощуваної сільськогосподарської продукції, зниження врожайності якої також, ймовірно, може бути пов’язано з опосередкованим впливом відходів вуглевидобутку.

Таблиця 1 – Об’єкти опосередкованого впливу породних відвалів та наслідки, спричинені розташуванням техногенного джерела небезпеки

Місце розташування породного відвалу

Об’єкт, на який спрямовано опосередкований негативний вплив

Наслідки опосередкованого негативного впливу породного відвалу

В межах населеного пункту

Здоров’я населення

Погіршення медико-демографічних показників здоров’я населення прилеглих територій

На сільськогосподарських угіддях

Сільськогосподарські культури, які вирощуються

Зниження врожайності культур

На територіях природних ландшафтів

Природне біорізноманіття флори та фауни

Зникнення видів, порушення екосистемної рівноваги, зміна ландшафту.

На промисловій території

Здоров’я працівників

Зниження працездатності, погіршення здоров’я працівників

Висновки. Породні відвали Луганської області чинять прямий та опосередкований негативний вплив на довкілля. Прямий вплив здійснюється на такі об’єкти навколишнього середовища, як атмосфера, гідросфера та ґрунти. Опосередкований вплив, залежно від місця розташування відвалів, здійснюється на стан природної флори та фауни, сільськогосподарських угідь та здоров’я населення. Наслідками негативного впливу породних відвалів є погіршення екологічного стану Луганської області та підвищення рівня захворюваності.
Список літератури
1. Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики на період до 2020 року» від 21 грудня 2010 року N 2818-VI / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Відомості Верховної Ради України, 2011. - № 26. – ст.218 - (Бібліотека офіційних видань).
2. Кузік І.М. Вплив породних відвалів шахт на компоненти довкілля та визначення можливостей щодо його зменшення / І.М. Кузік // Екологія і природокористування, 2012. - №15. – С. 31-37.
3. Екологічна безпека териконових ландшафтів Донбасу: моногр. / М.Ф. Смирний, Л.Г. Зубова, О.Р. Зубов. – Луганськ: видавництво СНУ ім. В. Даля, 2006. – 232 с.
4. Зубова Л.Г., Зубов А.Р. Экологические и геохимические особенности антропогенных ландшафтов Донбасса. Учебное пособие. - М.: Изд-во ВНУ им. В.Даля, 2008. - 120 с.
5. Рішення «Про затвердження Регіональної цільової комплексної програми розвитку системи охорони здоров’я Луганської області на 2011- 2014 роки» від 30.12.2010 р. N 2/9 (Електронний ресурс) / 

6. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Луганській області у 2011 році (Електронний ресурс)

Вивчення екологічних наслідків розміщення відходів вуглевидобувних шахт на території Луганської області [Електронний ресурс]  / [Коваленко А.А., Павличенко А.В.] // Режим доступу: http://eco.com.ua/content/vyvchennya-ekologichnyh-naslidkiv-rozmishchennya-vidhodiv-vuglevydobuvnyh-shaht-na

Оцінка: 
0
No votes yet