Вразливість хижих ссавців в українському Причорномор`ї та їх охорона

tiz_009_zemlia.gifНаведено відомості про чисельність та поширення хижих ссавців на південному заході України. Проаналізировано залежність деяких видів від різних екологічних чинників. Розроблені заходи по охороні популяцій рідкісних видів.

       Досліджуваний регіон має виключно важливе значення для збереження різноманіття хижих ссавців, яке є чи не найбагатшим в Україні (табл. 1). На даний час тут мешкає 15 видів, 7 з яких відноситься до мисливських і статус одного (звичайний шакал) залишається невизначеним.

Таблиця 1
Господарський та охоронний статус хижих ссавців в Україні та в Європі



*В Україні – мисливські види; окрім того видобуток вовка заохочується державою.
**V, 2 — вразливі види, яким потенційно загрожує зникнення; 3 – рідкісні види, популяції яких мають невеликі розміри і тому існує небезпека їх зникнення; b2, b3 – номери доповнень до «Конвенції про охорону дикої флори, фауни і природного середовища мешкання в Європі» [7].

       Окрім того, із всього фауністичного різноманіття 11 видів включено до документів Бернської конвенції [7], 6 – до Червоної книги України і 2 – до Європейського Червоного списку [8]. Незважаючи на це, моніторинг їх популяцій практично не здійснюється, а дані, що наводяться Комітетом статистики України, дуже далекі від реалій. Після опублікування останнього варіанту Червоної книги України пройшло понад 10 років, упродовж яких відбулися суттєві зміни в популяціях хижих ссавців. Чисельність деяких з них дуже зросла, а інших, навпаки, скоротилась, що потребує змін охоронного статусу.
       Найбільш негативна тенденція до зменшення ареалу, зникнення осередків всередині нього та скорочення чисельності спостерігається в Україні у європейської норки [2, 8]. То ж у майбутньому доцільно змінити її статус з «вразливого» (2 категорія) на «зникаючий» (1 категорія). Подібна ситуація склалася з степовим тхором, хоча, на відміну від європейської норки, вимирання йому поки що не загрожує. Тому йому доцільно присвоїти категорію «вразливого» виду замість «рідкісного».
       Оскільки у Північно-Західному Причорномор`ї проходить південна межа ареалу горностая, де найбільш часто спостерігаються коливання чисельності, нам важко судити про ситуацію з видом у країні. Але регіональна тенденція є дуже негативною і свідчить про значне скорочення нижньодунайського і нижньодністровського осередків виду. На жаль, сучасні публікації з біології виду та моніторингу його популяцій в Україні відсутні, що не дає можливості реально оцінити їх екологічний стан. Дуже схоже на те, що статус «невизначеного» (4 категорія) є для цього виду вже замалим.
       Включення борсука до Європейського Червоного списку та підтримка цієї ініціативи Україною, що вилилось у внесення цього хижака до Червоної книги (категорія ІІ) із статусом вразливого виду [8], не відповідає дійсності. В багатьох європейських країнах він залишається мисливським видом, який має обмежене господарське використання, але ситуація скрізь змінюється на краще. То ж ми, вслід за іншими українськими дослідниками [3, 4] вважаємо за доцільне, повернути йому статус мисливського ліцензійного виду, оскільки незаконне полювання на нього в Україні не припинялось ні на мить. З одного боку, за таких умов мисливські організації не можуть отримувати певних прибутків від промислу, який вже існує кілька століть. З другого боку, у такому разі доцільність моніторингу борсучих поселень втрачає свій сенс, а інших структур, які б здійснювали охорону тварин, в державі немає. До мисливських видів також слід включити і шакала, який в умовах домінуючого антропогенного ландшафту здатен завдавати великої шкоди тваринництву, птахівництву та мисливському господарству.
       Оскільки найбільше різноманіття хижих ссавців, серед яких багато рідкісних видів, зареєстроване в пониззях Дунаю та Дністра, ми зробили спробу оцінити їх залежність від впливу 20-ти найбільш поширених і відомих нам чинників (табл. 2). При цьому негативний (-) чи позитивний (+) вплив було взято за одиницю з відповідним знаком.

Таблиця 2
Характеристика вразливості деяких хижих ссавців у дельтах Дністра та Дунаю



 

№ 

з. п.

 

Види ссавців

Об`єкти полювання

Статус і категорія охорони

Європейський Червоний список

Бернська конвенція

Червона книга України

1.

Лисиця

+

2.

Собака єнотоподібний

+

3.

Вовк*

+

V

b2

4.

Шакал

?

5.

Кіт лісовий

b2

1

6.

Видра

V

b2

2

7.

Норка європейська

b2

2

8.

Норка американська*

+

9.

Куниця  лісова*

+

b3

10.

Куниця  кам'яна*

+

b3

11.

Ласка

b3

12.

Горностай

b3

4

13.

Тхір лісовий*

+

b3

14.

Тхір степовий

b2

3

15.

Борсук

b3

2

Разом видів:

7

2

11

6

       Серед чинників, що негативно впливають, на весь теріологічний комплекс хижих ссавців слід назвати тривалі повені (-8 балів). Вони сприяють зростанню рівня смертності малюків, що захлинаються у норах чи інших притулках, а також утримують чисельність основних жертв (водяна нориця, мишоподібні гризуни на низькому рівні). Коливання ж рівня, який спричиняє робота ГЕС, не відзначається значними добовими амплітудами і тому не створює значного негативного впливу на більшість хижих ссавців. А влітку вона навіть поліпшує трофічні умови для лисиці, єнотоподібного собаки та шакала, хоча при цьому оголюються нори видри та європейської норки, що спричиняє певну загрозу для молодих тварин.
       Дуже погіршують умови існування досліджуваних тварин автомобільні шляхи, які, з одного боку, під час повеней відіграють роль дамб, що сприяють затопленню великих територій і перерозподіляють значні об`єми води. З іншого боку, у зв`язку з інтенсивним рухом транспорту на деяких напрямках, вони опосередковано є причиною загибелі великої кількості всіх видів хижих ссавців під колесами автомобілів. Звичайно, у якійсь мірі, негативним фактором є судноплавство, вплив якого полягає у руйнації берегів потужними хвилями від суден. Але тварини, життя яких пов`язане з водою (норка та видра) здебільшого оселюються не на берегах основних русел, а у внутрішніх озерах та затоках. Тому і вплив від зазначеного чинника на них не суттєвий.
       До негативних екологічних чинників ми також відносимо випасання великої рогатої худоби, коней, а в Придунав`ї – ще й свиней. Оскільки найбільш інтенсивно це відбувається упродовж весняно-літнього періоду, коли у хижаків з`являться малюки, провалювання їхніх нір, посилення неспокою тощо призводить до переселення тварин. В умовах значної конуренції за придатні для притулків місця, це призводить до підвищення смертності. Але найбільше при випасанні худоби хижаки потерпають, опосередковано, від собак пастухів, різноманітних хвороб та глистних захворювань, що поширюються за сучасної негативної санітарно-епідеміологічної обстановки. До таких відноситься небезпечна для норки хвороба Ауєскі, для всіх інших хижаків – сказ, лептоспіроз, бруцелльоз, сибірська виразка та інші. Взагалі свійські хижі ссавці являються дуже набажаними компонентами природних екосистем, оскільки завдяки паруванню свійських кішок з дикими родичами, а собак з вовками з`являються гібридні особини. З одного боку, це руйнує генетичний фонд, а з другого боку, створює популяції, вплив яких на інші компоненти спотворених екосистем важко передбачити.
       Практично для всіх хижих ссавців велику небезпеку становить ведення традиційного лісового господарства. Всілякі рубки лісу (від рубок догляду до санітарних) знищують старі дерева, що являються важливими місцями народження малюків у норки, лісового кота, ласки, горностая та інших хижаків, погіршують захисні умови взагалі, і, таким чином, зменшують ємність угідь. Незначний вплив на хижих ссавців мають пожежі, які відбуваються переважно взимку і ранньою весною, і характеризуються швидкоплинністю, незначним пошкодженням лісу та скорочують чисельність мишоподібних гризунів.
       Велику небезпеку для хижих ссавців становить полювання за допомогою вогнепальної зброї. За нашими спостереженнями, лише ласку жодного разу не стріляли мисливці. Всі ж інші хижаки, за найменшої нагоди, є об`єктами першочергового видобутку, не дивлячись на передбачену законодавством заборону полювання на більшість з них [5].
       Значний вплив на популяції всіх хижаків дрібного і середнього розміру створює відлов ондатри капканами. Хоча цей спосіб заборонено Бернською конвенцією [7], він дуже поширений в Причорномор`ї і в Україні взагалі. Найбільше від нього потерпають норка, горностай та лісовий тхір. Саме ці види найчастіше відвідують місця мешкання ондатри під час полювання на пацюків, водяних нориць, піддаючи своє життя значному ризику. Серед інших суттєвих негативних чинників слід назвати забудівлю узбережжя та землеробство. У таких місцях можливе мешкання лише ласки та горностая – всі інші види зникають у стислий термін, хоча іноді на певний час тут може оселюватися видра.
       Із позитивних заходів дуже важливими являється будівництво дамб, які з часом заростають природною рослинністю і являються важливими місцями для різнобічної діяльності більшості (не лише хижих) ссавців. Подібне спотерігається при будівництві каналів, дуже поширених у дельтах Дністра і Дунаю, а також ставків, оскільки вийнятий грунт складується на місці і утворює високі земляні вали, що слугують за зручні захистки під час повеней та в інші часи.
       Загалом, за результатами аналізу всіх чинників (табл. 2), у пониззях Дунаю та Дністра найбільш вразливими хижаками являються лісовий кіт (-12 балів), європейська норка (-11), видра (-10) і горностай (-9).
       Звичайно хижі ссавці, як і інші тварини, не відзначаються рівномірним розповсюдженням – найбільша видова різноманітність спостерігається у дельтах Дністра та Дунаю. У цих місцях мешкає більшість хижаків (13 видів), окрім степового тхора та вовка, тоді як за їх межами – лише 11 (відсутні європейська норка, лісовий кіт, горностай та лісовий тхір). У дельтах найбільша видова розмаїтість хижих ссавців спостерігається повсюдно в 50-100-метровій смузі вздовж урізу води, що відповідає поняттю екотона. У зв'язку з дефіцитом підвищених ділянок суші у плавнях Дністра та Дунаю, штучне створення всіляких дамб значно поліпшило захисні умови для всіх видів в період високих рівнів води. У той же час обсихання великої частини Жебрянських плавнів, що відбулося внаслідок будівництва каналу Дунай-Сасик, не привело до відчутного підвищення видової розмаїтості ссавців. Причина цього полягає в зменшенні мозаїчності біотопів, внаслідок суцільного заростання частково осушених земель очеретом. Однак воно сприяло збільшенню чисельності лисиці, єнотоподібного собаки, а також звичайного пацюка, який став важливим трофічним компонентом їх раціону.
       Для збереження популяцій рідкісних видів пропонується:
- приділити спеціальну увагу відновленню зональних ландшафтів і, зокрема степів, що допоможе зберегти біологічне різноманіття у межах України;
- збільшити площу Дунайського біосферного заповідника за рахунок включення Стенцівсько-Жебрянських плавнів, їх буферних зон та створити нові природоохоронні території для захисту рідкісних видів;
- дуже цікавими видаються пропозиції, щодо створення у пониззі Дністра природного національного парку [6], що дало б можливість упорядкувати рекреаційні процеси та оптимізувати використання природних ресурсів. Тим більше, що він був би продовженням молдавського парку «Nistrul De Jos», проектування якого вже закінчено [1].
Загалом, збереження унікальної фауни хижих савців у Північно-Західному Причорномор`ї неможливе без зменшення антропогенного тиску на середовище їх існування, поліпшення характеристик останнього в процесі використання більш сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур, відновлення степових біотопів та водно-болотних угідь, а також певних законодавчих кроків.![endif]__comment__end__>![endif]__comment__end__




№ з. п.

 

Перелік чинників

Види ссавців

Всі види

Горностай

Видра

Норка

Кіт лісовий

Борсук

Ласка

 

Лисиця

Шакал

1.

Тривалі повені

–1

-1

-1

-1

-1

-1

-1

-1

-8

2.

Тривала межень

+1

-1

-1

+1

+1

+1

+1

+1

+6

3.

Коливання рівня

-1

-1

-1

-1

0

0

0

0

-4

4.

Будівництво дамб

+1

+1

+1

+1

+1

+1

+1

+1

+8

5.

Будівництво каналів

+1

+1

+1

+1

+1

+1

+1

+1

+8

6.

Прокладка автошляхів

-1

-1

-1

-1

-1

-1

-1

-1

-8

7.

Забудова узбережжя

-1

-1

-1

-1

-1

-1

-1

-1

-8

8.

Судноплавство

0

-1

-1

0

0

0

0

0

-2

9.

Заготівля сіна

0

0

0

0

0

0

0

0

0

10.

Заготівля очерету

0

0

0

0

0

0

0

0

0

11.

Пожежі

-1

0

0

-1

0

-1

-1

-1

-5

12.

Випасання худоби

-1

-1

-1

-1

-1

-1

-1

-1

-8

13.

Догляд за лісом

-1

-1

-1

-1

-1

-1

-1

-1

-8

14.

Рибальство сітками

0

-1

0

0

0

0

0

0

-1

15.

Рибальство ятерями

0

-1

-1

0

0

0

0

0

-2

16.

Полювання з рушницею

-1

-1

-1

-1

-1

0

-1

-1

-7

17.

Полювання капканами

-1

0

-1

-1

0

-1

0

0

-5

18.

Землеробство

-1

-1

-1

-1

-1

-1

-1

-1

-8

19.

Свійські собаки

-1

0

-1

-1

-1

0

-1

0

-5

20.

Свійські кішки

-1

0

0

-1

0

-1

0

0

-3

21.

Туризм

0

0

0

0

0

0

0

0

0

Сума:

-9

-10

-11

-12

-5

-5

-6

-5

Оцінка: 
0
No votes yet