Визначення принципів організації єдиної державної системи екомоніторингу на прикладі Карпатського регіону

tiz_009_zemlia.gif Ми вважаємо за необхідне розглянути розроблену нами методику і програму екологічних досліджень на державному рівні з метою визначення принципів організації єдиної системи екомоніторингу для України, регіонів, областей, районів і міст.
У 1993р. наша методика була передана Міністерству охорони навколишнього природного середовища України і стала основою для прийняття відповідних нормативних документів.
Актуальність проблеми
        Протягом 1989-1993рр. Карпатський інженерно-екологічний центр, а з 25 листопада 1991р. і організований на його базі Інститут екологічного моніторингу АН технологічної кібернетики України разом з кафедрою теоретичних основ геології, інженерної екології та загальної геології, кафедри екології, іншими кафедрами університету нафти і газу, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області, облсанепідемстанцією, медичною академією і Прикарпатським університетом, Проектно-конструкторським технологічним інститутом, Калуським інститутом галургії, різними інститутами НАН України проводив дослідження екологічного стану різнопорядкових геосистем за розробленою методикою в межах відповідного фінансування.
        Моніторинг – безперервне стеження за динамікою змін усіх компонентів природно-антропогенних геосистем (ПАГС) – повинен забезпечити охоплення усіх ПАГС від глобальних регіональних до локальних. Виділення ПАГС проводиться на базі ландшафтного районування території, тому що базою ПАГС є природно-териториальні комплекси (ПТК).
Методика досліджень
        Статична модель екологічного моніторингу. У системі екологічного моніторингу любого рангу (національного, регіонального, обласного, районного, міського чи локального) необхідно виділяти дві його черги – першу (статичну модель) і другу (динамічну модель).
        Статична модель екомоніторингу базується на одноразово вивчених параметрах навколишнього середовища. По суті, статистична модель – це екологічний аудит території. Статична модель будується, якщо немає даних для динамічної моделі, або як перша черга екомоніторингу, на шляху до створеная другої черги – динамічної моделі [1,3,6].
        Основою статичної моделі є еколого-ландшафтна карта ПАГС, на якій повинні бути виділені ПТК – природно-територіальні комплекси як природні компоненти геоекосистем. Навантаження карти, що характеризує антропогенний компонент геоекосистеми, виносять на окремі карти. Комплект природничих карт повинен включати: геологічне середовище і мінерально-сировинні ресурси, рельєф, грунти і земельні ресурси, водні ресурси, кліматичні умови і атмосферне повітря, лісо та агророслинні ресурси і тваринний світ, а також ареали захворюваності населення різних вікових категорій [4]. Основна інформація по антропогенному навантаженню на ПТК поступає від екологічної паспортизації промислових і аграрних підприємств. При цьому, екологічний паспорт повинен відповідати не тільки загальновідомому стандарту й вимогам нашої методики – програми екологічних досліджень ПАГС для локального екомоніторингу. А це означає, що екологічну ситуацію треба вивчати не тільки на території підприємства та його санітарно-захисної зони, а значно ширше, включаючи всю площу його (підприємства) впливу на навколишнє природне середовище. Наприклад, Бурштинська ТЕС забруднює не тільки свою санітарно-захисну зону, де випадає більшість твердих викидів (пилу, сажі), а й еліпсоподібну пляму від Івано-Франківська до Городенки паралельно долині Дністра, де випадають важкі метали, від яких забруднюються землі,поверхневі води, рослинність і виникає токсикоз у диких і домашніх тварин.
        Разом з екологічною паспортизацією підприємств визначається і погоджується з обласним Держуправлінням по охороні навколишнього природного середовища гранично допустимі викиди (ГДВ) в атмосферу і гранично допустимі скиди (ГДС) в поверхневі води. Вся нагромаджена інформація накопичується в базах (банках) даних, куди заносяться також медико-біологічна та санітарно-гігієнічна інформація, відомості про тверді, токсичні, радіоактивні відходи,наявність і потужність очисних споруд та інших природоохоронних заходах (екологічний аудит підлриємств) [5].
        На основі цього розробляються і приймаються управлінські (керівні) рішення про введення оперативних екологічних заходів, визначається відповідна плата підприємств за забруднення довкілля та використання природних ресурсів, а також вносяться пропозиції по обстеженню діяльності підприємств,виходячи з визначених для них екологічно безпечних рамок, розробляються довгострокові програми охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів для підприємства, промислового вузлу, міста, району, області, регіону (екологічний менеджмент).
        Динамічна модель екологічного моніторингу є логічним продовженням статичної моделі, її другою чергою. Вона базується не на одноразовому вивченні (протягом року чи іншого періоду) екологічного стану природних і антропогенних компонентів ПАГС, а на постійному, безперервному стеженні за динамікою усіх змін у ПАГС або в екологічній ситуації на підприємстві чи на території якогось адміністративного підрозділу. Динамічна модель вимагає установки автоматичних приладів, безперервного запису параметрів, кількарічних спостережень. Тобто динамічна модель складається з кількох статичних моделей, а статична модель є віковим зрізом динамічної моделі за певний короткочасний період.
        Динамічна модель будується на основі комп'ютерного банку даних і повинна включати максимально можливу кількість інформації відповідно до описаної вище методики і програми екологічних досліджень ПАГС [2].
        Друга складова динамічної моделі екомоніторингу – антропогенний вплив – відображує динаміку змін кожного природного компоненту протягом певного періоду спостережень і по своїй суті є відповідним моніторингом тих чи інших компонентів: геолітомоніторинг, радіаційний, електромагнітний та інші моніторинги геофізичних полів, геоморфомоніторинг, педо-, гідро-, космо-аеро- і метеомоніторинги, фіто- і зоомоніторинги, медико-санітарний моніторинг та ін.
        Кожний компонент навколишнього природного середовища повинен мати максимально можливу характеристику як у просторі, так і в часі. Наприклад, аналіз геологічного середовища необхідно починати з визначення природно-історичних тенденцій його змін, тобто з поетапних палеогеографічних карт. За палеогеографічною інформацією при характеристиці геологічного середовища повинна йти карта дочетвертинного геологічного середовища з елементами тектоніки і мінерально-сировинними ресурсами, потім карта четвертинних відкладів з відповідними корисними копалинами і станом їх розробки і т.д.
        Характеристика водних ресурсів включає природно-історичні тенденції змін поверхневих, ґрунтових і підземних вод, покомпонентні карти забруднення підземних, ґрунтових і поверхневих вод різними забруднювачами, просторові контури забруднень підземних та ґрунтових вод, дільниці русел рік з різними ступенями забруднення, з місцями водозаборів та скидів очищених, недостатньо очищених і неочищених вод та інша інформація. Такий аналіз можна зробити по кожному компоненту природного середовища, але все це є у вищеописаній методиці і програмі екологічних досліджень ПАГС.
Результати досліджень
        Моніторингова частина моделі повинна включати дані по динаміці змін кожного компоненту навколишнього середовища як під впливом природної періодичності, так і від антропогенного навантаження. Потім виконуються такі послідовні операції: аналіз проб на природні компоненти і забруднювачі (важкі метали,пестициди, радіонукліди та ін.), складання відповідних поелементних геохімічних карт по глибинним зрізам і періодам відбору проб, створення баз і банків літогеохімічноі інформації, розрахунки стану забруднення літосфери порівняно до гранично допустимими концентраціями (ГДК) того чи іншого забруднювача, складання прогнозів змін екологічної ситуації в залежності від змін екологічного середовища, розробляються пропозиції по оптимізації природокористування надрами і мінерально-сировинними ресурсами, визначаються відповідні екологічні обмеження для підприємств.
        Результатом цього аналізу є побудова еколого-геологічної карти, яка не повинна бути статичною, відображаючою сучасний стан геологічного середовища. Вона має бути комп'ютерною, динамічною, складеною з відповідної кількості статичних карт, характеризуючих той чи інший віковий зріз. Тут мається на увазі не геологічний вік, а той чи інший період спостережень: наприклад, 1988, 1991, 1993 рік і т.д. Еколого-геологічна карта кожного року корегується відповідно до нових даних. На даний час (2000-2009 рр.) розроблені прогнозні моделі екологічної ситуації Карпатського регіону, що є результатом ефективного управління НПС.
        Такі процедури необхідно провести з усіма природними компонентами. Всі вони складають синтетичну комп'ютерну еколого-ландшафтну карту природно-антропогенної геосистєми. Остання є основою карти сучасної екологічної ситуації і прогнозних карт її подальшого розвитку під впливом взаємодії природних і антропогенних факторів (система оперативного і довгострокового прогнозування).
        На основі цієї інформації проводиться комп'ютерне управління екологічним станом міста, району, області чи регіону. На екрані дісплею кожний день можна бачити ту ситуацію, яка склалась, прогнозувати, що буде далі, якщо нічого не міняти чи вносити відповідні команди в інформаційно-керуючу систему, щоб оптимізувати чи покращити екологічну ситуацію на тій чи іншій території. Через екологічні паспорти у системі задіяні всі промислові підприємства і тому кожного дня можна визначати, хто конкретно є винуватим в погіршенні загальної екологічної ситуації і який режим треба задати тому чи іншому підприємству, щоб покращити ситуацію [6].
Висновки
        Таку методику ми розробили п'ятнадцять років тому для Мінприроди України. На жаль, впровадження її із-за фінансових труднощів у державі значно затрималось. В ті часи наша методика увійшла складовою частиною у СЕМ «Україна» – систему екологічного моніторингу України, яку ми створювали разом з державним геологічним підприємством «Геопрогноз» та іншими оргіназаціями. Потім було видано дві постанови Кабміну Міністрів України – № 785 від 23 вересня 1993р. і № 391 від 30 березня 1998р., але справи з організацією державної системи екомоніторингу в Україні не рухалось, бо не було фінансів.
        Ми не могли зупинитись на досягнутому і продовжували вдосконалювати свою методику за рахунок держбюджетного фінансування Міністерства освіти і науки України, обласних фондів охорони навколишнього природного середовища, коштів окремих підприємств. Подальший розвиток наша методика знайшла у наукових роботах на прикладах досліджень Снятинського (Л.В. Міщенко), Гусятинського (В.М. Триснюк), (О.В.Пендерецький) районів, міста Івано-Франківська (Н.В. Фоменко), Івано-Франківської області (М.М. Приходько) і Карпатського регіону (О.В. Побігун) та ін.
        Сьогодення вимагає продовжувати ці дослідження, а саме, проводяться дослідження з визначенням сучасного екологічного стану геоекосистем на території Долинського, Рожнятівського, Галицького, Тисменицького, Богородчанського і Верховинського районів в масштабі 1 : 50 000 за рахунок їх бюджетів та обласного фонду охорони навколишнього середовища. На жаль, інші адміністративні райони та Івано-Франківська область в цілому, а також міста Калуш, Надвірна, Коломия ще не знайшли можливості розпочати екологічні дослідження для створення систем міського (масштабу 1 : 10 000), районного (1 : 50 000) і обласного (1 : 200 000) моніторингу.
 
 
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Адаменко О.М. Інформаційно-керуючи системи екологічного моніторингу на прикладі Карпатського регіону // Укр. геогр. журн., 1993.- №3. С.8-14.
2. Адаменко Я.О. Структура будови баз даних екологічної інформації/ В кн.: Нетрадиційні енергоресурси та екологія України. – К.: Манускрипт, 1996. – С. 111-123.
3. Рудько Г.І., Адаменко О.М., Екологічний моніторинг геологічного середовища. – Львів: вид-но ЛНУ ім. Івана Франка,2001. – 245с.
4. Міщенко Л.В. Геоекологічний аудит техногенного впливу на довкілля та здоров’я населення (на прикладі регіону Покуття) /Автореферат дис. канд. гогр.наук. Чернівці, 2003. – 21с.
5. Міщенко Л.В. Система екологічного менеджменту і аудиту (СЕМА) як одна з передумов екологічної політики держави /Л.В. Міщенко //І-й Всеукраїнський з’їзд екологів , 4-7 жовтня 2006 р.: тези доповідей. – Вінниця: Універсум, 2006. – С. 323.
6. Адаменко О.М. Екологічний аудит територій /О.М. Адаменко, Л.В. Міщенко. – Івано-Франківськ: Факел, 2000. – 342 с.

Міщенко Л.В. (Україна, Івано-Франківськ)
Визначення принципів організації єдиної державної системи екомоніторингу на прикладі Карпатського регіону

Збірник матеріалів ІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю
Скачати в форматі pdf:
http://eco.com.ua/sites/eco.com.ua/files/lib1/konf/2vze/zb_m/0036_zb_m_2VZE.pdf

Оцінка: 
0
No votes yet