Відвернути катастрофу допоможе спільна боротьба зі змінами клімату

tiz_001_knugka.gif Сьогодні клімат змінюється швидше, ніж ми вважали ще два роки тому. Традиційне ведення бізнесу неминуче призведе до небезпечних, а то й катастрофічних кліматичних змін уже до кінця цього століття. Це головне випробування для сьогоднішнього покоління політиків.
Мене сильно непокоять перспективи конференції в Копенгагені. Перемовини з питань змін клімату практично зайшли у глухий кут, який загрожує значно більшими наслідками, ніж припинення переговорів до наступного року. Вони можуть завершитися крахом, імовірно через великий розкол між розвиненими державами та країнами, що розвиваються. Світ не може допустити таких катастрофічних наслідків. Отже я сподіваюся, що цього тижня в Нью-Йорку та Пітсбургу світові лідери усвідомлять усю серйозність ситуації, і тоді ми приймемо спільне рішення докласти всіх зусиль для подальшого розвитку перемовин. Зараз час не грати в ігри, а висувати пропозиції, що виходять за межі політичних інтересів. Саме так чинить Європа і чинитиме надалі. Вирішити проблему буде простіше, визначивши характер потенційної угоди, яка допоможе нам досягти успіху. Цьому може значно посприяти зустріч світових лідерів у Нью-Йорку. Перша частина угоди зобов’язуватиме всі розвинені країни роз’яснити плани скорочення шкідливих викидів у середньостроковій перспективі та продемонструвати належний рівень управління, водночас несучи відповідальність за здійснені викиди. Щоб до 2050 року скоротити обсяг викидів принаймні на 80%, розвинені держави мусять зменшити загальний обсяг викидів на 25-40% до 2020 року. Якщо інші країни докладатимуть належних зусиль, ЄС готовий підняти свою планку з 20% до 30%. По-друге, розвинені держави повинні чітко усвідомити, що ми всі братимемо активну участь у фінансуванні заходів для пом’якшення змін клімату і адаптації до них в країнах, які розвиваються. За підрахунками, до 2020 року країни, що розвиваються, додатково потребуватимуть для боротьби зі змінами клімату близько 100 мільярдів євро (150 мільярдів доларів США) на рік. Частину фінансування економічно успішн країни, що розвиваються, будуть здійснювати самостійно. Найбільша частка фінансування буде надходити з ринку квот на викиди вуглекислого газу, якщо ми встановимо амбітну глобальну схему. Однак частина коштів для країн, які розвиваються, – від 22 до 50 мільярдів євро (30-70 мільярдів доларів США) на рік до 2020 року – буде надходити з державних бюджетів розвинених держав. Майже половина цих коштів має бути спрямована на підтримку програм адаптації, пріоритетно в найвразливіших і найбідніших країнах, що розвиваються. Залежно від результатів міжнародних перемовин про розподіл відповідальності, частка Євросоюзу в цьому фінансуванні складатиме від 10% до 30% – до 15 мільярдів євро (22 мільярдів доларів США) на рік. Іншими словами, ми повинні бути готові зробити суттєвий внесок у середньостроковій перспективі, а також найближчими роками здійснити короткотермінове "початкове" фінансування країн, які розвиваються. Я з нетерпінням чекаю обговорення цієї теми з лідерами ЄС, яке відбудеться на засіданні наприкінці жовтня. Про нашу готовність обговорити фінансові питання потрібно повідомити цього тижня. Натомість країни, що розвиваються, принаймні економічно просунуті серед них, повинні чітко роз’яснити свої потенційні дії для зменшення викидів вуглекислого газу в рамках міжнародної угоди. Для зменшення шкідливих викидів ці країни вже проводять внутрішні заходи, однак ці зусилля необхідно збільшити, особливо в найбільш прогресивних країнах, які розвиваються. Вони наголошують на тому, що наявність фінансування від розвинених держав є передумовою здійснення відповідних заходів із їхнього боку, як було офіційно погоджено в Балі. Однак розвинені держави не нададуть фінансування, якщо країни, які розвиваються, не візьмуть на себе зобов’язань проводити такі заходи. До кліматичної конференції в Копенгагені залишається менше, ніж 80 календарних днів. На момент засідання в Бонні, яке відбулося минулого місяця, проект угоди містив близько 250 сторінок, які рясніли альтернативними варіантами та квадратними дужками. Якщо цього тексту не впорядкувати, він може стати найдовшою та найглобальнішою передсмертною запискою в історії людства. Цей тиждень у Нью-Йорку та Пітсбургу обіцяє бути вирішальним, адже він покаже, скільки світові лідери готові вкласти в ці перемовини для їхнього успішного завершення. Вибір простий: без грошей немає угоди. Але без дій – і грошей не буде! Конференція в Копенгагені – це той переломний момент, що дозволить спільними зусиллями опуститися до траєкторії викидів, яка триматиме глобальне потепління в межах 2° С (3,6° F). То ж контрнаступ розпочнеться цього тижня в Нью-Йорку. Жозе Мануел Баррозу, президент Європейської Комісії
Оцінка: 
0
No votes yet