Велич і трагедія перлини Дністра

Середина літа. Температура води в одному з найбільших заплавних озер дельти Дністра - Путрино, яке було колись найбільш багатим рибним і рекреаційним озером, - доходить до 38 градусів. Через відсутність нормального весняного екологічного та літнього санітарно-екологічного попусків з греблі Дністровської ГЕС гідробіонти гинуть.
Про проблеми дельти Дністра пов'язаних з греблею Дністровської ГЕС писали, починаючи ще з середини 80-х років ХХ століття. Тоді, вперше через перекриття стоку річки греблею ГЕС в дельті зацвіли в масі синьо-зелені водорості, гинули десятки тисяч гідробіонтів - водних мешканців. З тих пір пройшло вже 25 років. Але істотно нічого не змінилося. Навпаки, через перерозподіл річкового стоку в дельті, на її заплавних озерах і мілководних системах періодично виникають замори риби та інших гідробіонтів.
 
 
 
Цього року весняний екологічний попуск був вкрай невдалим. Воду почали скидати з греблі Дністровської ГЕС, коли її температура була вкрай низькою. А в той період, коли дельта Дністра вкрай потребувала води – її було дуже мало скинуто з греблі. Вода вся проходила в руслі - транзитом в Чорне море.
Через брак води у весняно-літній період практично не було нересту. Не заливалися заплавні луки, багато з яких уже незаконно забудовані котеджами і не здатні як природна губка фільтрувати воду і давати життя мешканцям дельти. Проте Дністровське водосховище накопичило резерви - близько 3 млрд. куб метрів води, що є загальним ресурсом для всіх, хто живе на берегах цієї багатостраждальної річки, в тому числі і нижче за течією.

Мотивація енергетиків, водників і найнятих ними експертів про те, що приплив води у водосховищі в цьому році вкрай слабкий, тому й скидання для Нижнього Дністра не може бути більшим, ніяк не переконлива.

Дністер - ріка транскордонна. Водосховище створювалося не для того, щоб маніпулювати водними ресурсами і набивати кишені грошима на продажі енергії за кордон, а грамотно ними управляти. Якщо система дністровських водосховищ заробляє мільйони доларів на виробленні енергії, використовуючи загальну воду і при цьому абсолютно нікого не питаючи, то чому ж вона не може забезпечити дельтових частина річки в критичний період витратами води, які б забезпечили вирішення екологічних та санітарних питань?

Тим більше, що багато населених пунктів, в тому числі і мільйонне місто Одеса вкрай потребують якісної питної води. Але, це абсолютно їх не хвилює.

Ось і зараз, коли Нижнього Дністра критично необхідні санітарні попуски - їх просто немає. Але чудес не буває. Раз не було нормального весняного екологічного попуску, немає нормального санітарного попуску і зараз, до цих пір немає затверджених Правил експлуатації водосховищ і, природно, юридичної відповідальності за недотримання попусків, - то екологічна криза неминуча. Вона вже стрімко розпочалася у верхній частині дельти Дністра - біля сіл Троїцьке і Граданиці Біляївського району.

Відомо, що рветься там, де тонко. Заручником виявилося одне з найбільших озер - багатостраждальне озеро Путрине. Колись ця водойма, яку місцеві мешканці звали лиманом, була унікальною рекреаційною водоймою. Тут був побудований табір праці та відпочинку для сотень дітей. Сюди приїжджали відпочивати з усього району та Одеської області. Тут ловили величезну кількість риби.

Озеро служило пологовим будинком для сотень мільйонів мальків риби. Тут завжди було багато качок, гусей, куликів на яких полювали під час спортивного полювання.

Зі створенням ж Кучурганського водосховища на початку 60 - х років, будівництвом дамб, підвідних і відвідних каналів, озеро зазнало першого удару. Воно стало накопичувати твердий стік від каламутній річки, при цьому поступово замулюється. Але зі створенням системи дністровських водосховищ у верхів'ях Дністра і перерозподілом стоку во "благо" енергетиків, все менше води озеро отримувало в весняний, і тим більше - літній період. Змив добрив з полів, велика кількість гниючої органіки в самому озері на тлі дефіциту стоку води періодично призводила до окремих невеликих за площею водного дзеркала цвітінням на озері.

Але те, що сталося з озером зараз, в середині липня 2012 року - відбулося вперше. Всі підходи до озера, вся акваторія самого озера вкриті від поверхні і до дна каламутними зеленими і синьо-зеленими водоростями. Вода не має абсолютно ніякої прозорості. Через практично повну відсутність кисню, у воді плавають сотні тисяч загиблих і напівживих гідробіонтів різних видів. Найбільше фільтраторів води - молюсків.

 

Величезна кількість жаб і мальків риб різних видів. Більшість з них мертві. Але тим, хто ще живий - шансів на виживання вже практично немає.

Цілком природно, що таке неймовірно велика кількість корму і малорухомих жертв - напівживих водних організмів привернли величезну кількість рибоядних птахів - чайок, пеліканів, бакланів, чапель і ін. Загальна їх чисельність сягає кількох тисяч. Здавалося б, радійте любителі птахів. Але не до радості. Таке скупчення птахів на Дністрі і лише на одному озері ми бачимо вперше. Здається, що вони зібралися на цьому озері з усього Нижньодністровського національного природного парку і з усієї Молдови.
  

Крім того, на озері величезна кількість браконьєрських сіток, в тому числі і з мертвою рибою, жабами, водними жуками, а люди звинувачують пеліканів в тому, що саме вони з'їдають рибу?!. Називають навіть нереальну і абсурдну цифру -15 кг риби на одного пелікана в день, хоча це, як мінімум в 10 разів більше їх добової норми. Але це не вина пеліканів. Це - загальна біда водного і наземного тваринного світу, що став заручником маніпуляцій з водними ресурсами.
Місцеві жителі нарікають на дефіцит води з вини ГЕС, на відсутність коштів на розчищення проток, що живлять озеро. Рибалки і мисливці теж розводять руками, не знаючи, як підступитися до розв'язання проблеми, хоча нещадно експлуатували і експлуатують біоресурси.

Але день за днем, ситуація все більше і більше буде погіршуватись. Отруйні стоки з озера потрапляють в Турунчук, а потім течуть до Одеського питного водозабору і до берегів Нижньодністровського національного природного парку.

Біля озера є багато формальних державних захисників і користувачів: Одеський облводгосп, Одесарибвод, Одесаліс, мисливські та рибальські організації, екологічна інспекція, Транскордонна басейнова рада по Дністру, районні та обласна держадміністрації та багато інших організацій. Але тим не менш, одна з унікальних перлин Дністра - в критичній агонії.

І якщо негайно не вжити заходів - озеро може або стати джерелом хвороботворних мікроорганізмів небезпечних в тому числі і для людини, або просто може повністю висохнути, поховавши мільйони і мільйони гідробіонтів, позбавивши їжі багато видів птахів і вбивши надію місцевих жителів на конституційне право жити в безпечному екологічному середовищі.

Автори: Іван Русев (експерт з водно-болотних угідь, член ради Українського товариства охорони птахів, кандидат біологічних наук), Ігор Щеголєв (експерт Одеського відділення Соціально-екологічного союзу), Станіслав Тібатін (член Одеського відділення Національного екоцентру України)

Джерело: http://life.pravda.com.ua/society/2012/07/16/106836/

Оцінка: 
0
No votes yet