Управління ризиками, що виникають при забезпеченні населення Рівненської області водою

Найбільш вагомими проблемами екології, які пов’язані зі станом гідросфери планети, визначено забезпечення населення питною водою високої якості. До недавнього часу ці проблеми не були настільки актуальними через відносну чистоту природних джерел водопостачання та їхню достатню кількість. В тім упродовж останніх десятиріч ситуація зазнала кардинальних змін: зростання чисельності міського населення, збільшення об’ємів промислових, сільськогосподарських стічних вод призвели до погіршення якості води та появи у джерелах водопостачання хімічних і мікробіологічних забруднень. Природні запаси прісної води обмежені і вже не можуть повною мірою задовольняти життєві потреби населення. Тому забезпечення потреб промисловості, сільського господарства і населення якісною водою – одна з найважливіших сучасних проблем, що потребує нагального вирішення [1–3].

Водні ресурси є важливим підґрунтям соціально-економічного розвитку країни загалом, задоволення потреб населення, діяльності в галузі виробництва продовольства та збереження екосистем. Від якості природних вод залежить здоров’я населення, умови побуту, праці та відпочинку. З огляду на це варто констатувати актуальність проблеми забезпечення населення питною водою та удосконалення системи контролю за її якістю [3, 4].
У контексті означеного надзвичайно важливим є розроблення рекомендацій щодо забезпечення населення агросфери Рівненської області водою, якість якої відповідає нормативним вимогам, та обґрунтування заходів з усунення конкретних чинників ризику, що виникають при забезпеченні населення водою з різних джерел водопостачання.
Запропонована нами методика оцінювання ризиків при забезпеченні населення водою із централізованих та децентралізованих джерел передбачає визначення й оцінювання ризиків згідно з положеннями концепції «управління ризиками» і складається з низки взаємопов’язаних етапів: 1) ідентифікації ризиків, тобто аналізу еколого-економічних умов водопостачання, який дає підстави стверджувати, що найважливішими ризиками виступає якісь води у джерелах водопостачання, їхній санітарно-технічний стан та технології водопідготовки; 2) аналізу, характеристики й оцінювання виявлених ризиків; 3) управління ризиками – розроблення заходів щодо їх усунення або мінімізації. Цей етап, який визнано основним для оптимізації водопостачання населення, необхідно реалізовувати на регіональному і державному рівнях [5, 6]. 
За результатами досліджень встановлено, що найбільшим ризиком погіршення стану здоров’я населення Рівненської області, при споживанні питної води із централізованих джерел водопостачання є підвищений вміст заліза, загальна жорсткість, із децентралізованих джерел – мікробіологічне забруднення та забруднення нітратами. Низький вміст йоду, фтору і магнію, які є показниками фізіологічної повноцінності питної води і визначають адекватність її мінерального складу біологічним потребам організму відмічено у воді із обох джерел водопостачання.
Отримані результати досліджень дали змогу ранжувати всі райони області за рівнем ризику та розподілити їх на три групи ризику. Найвищий рівень ризику при забезпеченні населення водою із централізованих та децентралізованих джерел водопостачання виявлено у Демидівському, Костопільському районах та м. Рівне. Районування території Рівненської області за рівнем ризиків при забезпеченні населення водою із централізованих та децентралізованих джерел водопостачання представлено на рис. 1, 2.
З метою управління ризиками, що виникають при забезпеченні населення агросфери Рівненської області водою із централізованих та децентралізованих джерел водопостачання нами розроблено відповідні рекомендації. Першочерговість заходів для зниження рівня ризиків в адміністративних районах області встановлюється в залежності від того, до якої групи ризиків належить район. Нагальної реалізації запропонованих заходів потребують райони, які належать до І та ІІ груп ризику (табл. 1, 2).

8 карт-чб9

Рис. 1. Районування території Рівненської області за рівнем ризиків, які виникають при забезпеченні населення водою із централізованих джерел

8 карт-чб10
Рис. 2. Районування території Рівненської області за рівнем ризиків, які виникають при забезпеченні населення водою із децентралізованих джерел

 

Таблиця 1 – Рекомендації щодо зниження рівня ризиків при забезпеченні населення агросфери Рівненської області водою із централізованих джерел


Групи ризиків

Райони, що входять до відповідної групи

Рекомендації щодо зниження рівня ризиків

Впровадження рекомендацій

І

Демидівський

- проведення реконструкції водопровідних мереж;
- виконання інвентаризації джерел водопостачання, їхнього технічного стану та ремонтних робіт;
- облаштування зон санітарної охорони об’єктів водопостачання;
- контроль санітарно-технічного стану джерел водопостачання;
- своєчасне проведення капітальних та поточних ремонтів, ліквідації аварій;
- заміна застарілих технологій у водопостачанні;
- реконструкція та заміна водопровідної мережі;
- організація цілодобового забезпечення населення водою, що буде сприяти зменшенню бактеріального забруднення;
- дезодорація, знезараження та пом’якшення води;
- фторування та знезалізнення води;
- виконання відомчого лабораторного контролю якості води.

 

Рівненське обласне виробничо-комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства
«Рівнеоблводоканал».

Обласна та районні СЕС.

Міські,  сільські та селищні ради.

Обласна та районні адміністрації.

 

ІІ

 

Дубенський
Дубровицький
Костопільський
Рівненський
м. Рівне
Березнівський
Радивилівський Рокитнівський
Корецький
Млинівський
Гощанський

ІІІ

Зарічненський Здолбунівський
Сарненський Острозький
Володимирецький

Таблиця 2 – Рекомендації щодо зниження рівня ризиків при забезпеченні населення агросфери Рівненської області водою із децентралізованих джерел


Групи ризиків

Райони, що входять до відповідної групи

Рекомендації щодо зниження рівня ризиків

Впровадження
рекомендацій

 

І

 

Костопільський
Демидівський
м. Рівне

- паспортизація та створення інформаційної бази даних екологічного стану джерел  водопостачання сільських населених пунктів;
- застосування пересувних локальних установки з доочищення води;
- використання засобів дезинфекції для знезараження води джерел децентралізованого водопостачання;
- контроль за дотриманням умов розташування й облаштування джерел децентралізованого водопостачання згідно з ДСПіН 2.2.4-171-10;
- реалізація відомчого лабораторного контролю якості води;
- контроль за джерелами забруднення шахтних колодязів;
- знешкодження джерел полютантів;
- посилення контролю за дотриманням регламентів застосування засобів захисту рослин, мінеральних добрив;
- відбір та дослідження проб води потрібно проводити як мінімум 2 рази в рік в місцях інтенсивного ведення сільського господарства.

 

Рівненське обласне виробничо-комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал».
Обласна та районні СЕС.
Міські, сільські та селищні ради. Обласна та районні адміністрації.
Сільським радам постійно проводити роботу з населенням щодо санітарно-гігієнічного стану сільських дворів, а також упорядкувати сміттєзвалища побутових відходів в кожному населеному пункті.

 

ІІ

 

Рівненський
Сарненський
Володимирецький
Здолбунівський
Березнівський
Рокитнівський
Млинівський
Радивилівський
Острозький
Корецький
Гощанський
Дубровицький
Дубенський

ІІІ

Зарічненський

У схемі забезпечення населення питною водою, якість якої відповідає нормативним вимогам, результати оцінювання рівня ризику знайдуть застосування у ході прийняття управлінських рішень, реалізація яких спрямована на поетапне покращення якості води.
Управління ризиками базується на результатах моніторингу забезпечення населення агросфери Рівненської області водою, що включає: моніторинг умов формування якості води; моніторинг дотримання експлуатаційних вимог; моніторинг якості вод централізованих і децентралізованих джерел водопостачання; створення інформаційно-аналітичної бази даних; прогнозування стану підземних вод.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  • Сташук В. А. Еколого-економічні основи басейнового управління водними ресурсами / В. А. Сташук . – Дніпропетровськ : ВАТ «Видаництво «Зоря», 2006. – 480 с.
  • Сташук В. А. Державна програма розвитку водного господарства: правові аспекти / В. А. Сташук // СЕС профілактична медицина : науково-виробниче видання / [відп. ред. С. П. Бережнов]. – Київ, 2006. – № 4. – С. 14–17.
  • Запольський А. К. Водопостачання, водовідведення та якість води : підручник / А. К. Запольський. – К. : Вища шк., 2005. – 671 с.
  • Актуальні питання стану якості питної води / [Ю. Г. Бондаренко, М. В. Загородній, М. М. Олексієнко, С. В. Овчаренко] // Збірка тез доповідей науково-практичної конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України». – Вип. 5. – К., 2003. – С. 13–15.
  • Руководство по обеспечению качества питьевой воды / [Всемирная организация здравоохранения]. – Т.1. – [ 3-е изд. ]. – Женева, 2004. – 121 с.
  • Марієвський В. Ф., Сердюк А. М. Нові технології водопідготовки з позицій концепції Всесвітньої організації охорони здоровя «Управління ризиками» // Вода і водоочисні технології: науково-практичний журнал. – Київ, 2006. - № 3. – С. 23-29.
  • ДСПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».

Управління ризиками, що виникають при забезпеченні населення Рівненської області водою   [Електронний ресурс]  / [Ліхо О.А., Гакало О.І.] // Режим доступу: http://eco.com.ua/content/upravlinnya-ryzykamy-shcho-vynykayut-pry-zabezpechenni-naselennya-rivnenskoyi-oblasti-vodoyu

 

Topics: 
Оцінка: 
0
No votes yet