Україна має починати адаптацію до змін клімату

tiz_009_zemlia.gif 10 березня 2011 р. Посольство Великої Британії у партнерстві з Державним агентством екологічних інвестицій України провели круглий стіл з питань впливу зміни клімату на Україну. Нове дослідження Національної метеорологічної служби Великої Британії (Met Office) стверджує: готувати економіку України до змін клімату потрібно вже сьогодні.
 
На круглому столі крім посла Великобританії пана Лі Тернера і представників ДАЕІ, своє бачення щодо питання зміни клімату в Україні висловили голова РГ українських еко-НГО зі змін клімату, представники Єврокомісії та неурядових громадських організацій „Екологія. Право. Людина”, „Зелений Світ”, НЕЦУ, „Громадські легені”. Взяли участь в обговоренні і регіональні активісти кліматичного руху 350.оrg.
 
 
 
Круглий стіл було присвячено новому дослідженню „Наслідки зміни клімату. Україна” (лінк для скачування дослідження), яке було виконано Національною метеорологічною службою Великої Британії на замовлення МЗС Великої Британії в 2010 році. Прогнози у дослідженні були зроблені на основі огляду наукових статей, які включають територію нашої країни, та моделей  кліматичних змін на рівні  Європи і без використання місцевих трендів змін температури та вологості. Дослідження стверджує, що прогнозовані зміни клімату в Північній і Центральній Європі матимуть значні наслідки для клімату, водопостачання, здоров’я населення, агропромислового комплексу та туристичної галузі України. Зазначено, що основна проблема - це непередбачуваність наслідків зміни клімату, що означає можливість додаткових ризиків.
 
Відкриваючи захід, Посол Великої Британії в Україні пан Лі Тернер зазначив:
 
"Спільна боротьба, спрямована на зменшення наслідків змін клімату та очищення довкілля, є одним із основних пріоритетів для ЄС та Великої Британії у наших стосунках з Україною, і сьогоднішній захід демонструє потребу в продовженні нашої співпраці заради суспільного блага".
 
Автори презентованої роботи наголошують на важливості розроблення інформаційної політики в Україні та політики із адаптації: „Питання адаптації є нагальним, тому Україна має починати пристосовуватися вже зараз”.
 
 
Дослідження британських вчених прогнозує такі наслідки від змін клімату у секторах економіки:
 
 
- Енергетика: „Енергетична інфраструктура України є дуже вразливою до зміни клімату; понад 95% електростанцій вичерпали свій експлуатаційний ресурс. Є вірогідність того, що ефективність, зокрема, теплових електростанцій знижуватиметься по мірі того, як вода для охолодження ставатиме теплішою ,або її ставатиме менше. З підвищенням температури та змінами кількості опадів та об’єму води и річках виникне необхідність у ретельному моніторингу управління об’єктами з виробництва та постачання електроенергії”.
 
 
- Інфраструктура: „…стара гірничодобувна інфраструктура навряд чи витримає передбачувані екстремальні події. Експлуатація відкритих шахт потерпатиме від особливого ризику прогнозованого збільшення сильних злив і несподіваних повеней. Підвищення рівня моря, і, як наслідок, ерозія ґрунтів, створюватимуть проблеми для берегової інфраструктури”.
 
 
- Сільське господарство та постачання продовольства: Можливе зростання врожайності озимих культур. „За оцінками, внаслідок зміни клімату врожаї пшениці до 2080 року зростуть на 30%. Однак, … [це] може компенсуватися більшою варіативністю та екстремальними подіями. Світові врожаї зернових культур у середньому зростають на 1,5% щороку, та в Україні вони знижуються. Існуюча різниця між потенційними і фактичними врожаями в Україні у 4,5 разів вища, ніж потенційне зростання виробництва внаслідок зміни клімату протягом періоду до 2050 року”.
 
 
- Водопостачання і повені: „течії річко влітку значно зменшать, аж на 50%”, що призведе до сильних посух. Водночас, підвищиться ризик повеней, які, в комбінації з високими температурами призведуть до спалахів інфекційних хвороб. В останні роки в районах повеней в Україні спостерігались випадки захворювання на лептоспіроз, холеру, гепатит А та сальмонельоз.
 
 
- Підвищення рівня моря і ерозія узбережжя: „Підвищення частоти коротких сильних злив та передбачуване підвищення рівня моря означають, що ерозія становитиме все більш нагальну проблему для українського узбережжя, особливо після 2050 року”. Також, зменшення стоку річок та нагрівання морської води може привести до масового розмноження токсичних синьо-зелених водоростей та зміни видового складу риби Чорного і Азовського морів.
 
 
- Туризм: „По мірі того, як території Південної Європи ставатимуть більш спекотними і частіше потерпатимуть від дефіциту води, туристи можуть вирішити, що місця, які знаходяться далі на північ, включаючи Україну, є більш привабливими”.
 
 
- Екосистеми і біологічне різноманіття: „Передбачається, що зміна клімату посилить багато існуючих загроз для біологічного різноманіття та, зрештою, стане основною причиною зникнення біологічних видів у майбутньому”. „Флора і фауна Карпатських гір вже реагують на зміну клімату – дерева починають рости на більшій висоті , інші види піднімають слідом за ними”. Дефіцит води може призвести до скорочення площ лісів, що призведе до втрати родючості ґрунтами.
 
 
- Здоров’я людей: „Підвищення температури і частіші періоди надзвичайної спеки призведуть до більшого числа захворювань і смертей особливо літніх людей від теплових ударів, серцево-судинних захворювань і захворювань дихальних шляхів. Такі зміни матимуть в Україні характер мультиплікатора, оскільки серцево-судинні захворювання є головною причиною смертності в країні.” (до 60%). „Випадки діареї та інших бактеріальних захворювань будуть частішими по мірі підвищення температури та загострення проблеми якості води”. Водночас, тепліші зими означатимуть менше смертей від переохолодження.
 
Ільдар Ґазізуллін, старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень, коментуючи ці тенденції, наголосив:
„Очевидно, що держава має вжити необхідних заходів, аби адаптувати суспільство і економіку країни до змін, які чекають на Україну внаслідок глобального потепління”. (з прес-релізу Посольства Великобританії за результатами круглого столу ).
 
Під час дискусії всі члени круглого стола відзначили, що згубні кліматичні зміни можна пом’якшити шляхом застосування енергоефективних технологій (в Україні найбільша доля споживання енергії на одиницю ВВП серед країн Європи). Україна, зменшуючи вживання енергії, стане незалежною від зовнішніх джерел енергії, тобто зменшення використання енергії фактично призводить до економічного зростання.
 
Голова РГ українських еко-НГО зі змін клімату Андрій Мартинюк, аналізуючи роботу української влади щодо протидії змінам клімату, наголосив на позитивних тенденціях. Наприклад, на тому, що ДАЕІ почало обговорення позиції України щодо скорочення викидів парникових газів з громадськими експертами та готове до внесення економічно-обгрунтованих змін до цієї позиції. Водночас, громадські організації вимагають подальшого зростання прозорості в прийнятті рішень у кліматичній політиці України.
 
На круглому столі був присутній і директор Українського гідрометцентру Микола Кульбіда, який зазначив, що ґрунтовні дослідження ведуться і в Україні. Він не повністю погоджувався з даними, наданими Великою Британією, наприклад, щодо зменшення останнім часом урожайності сільськогосподарських культур. Також українські науковці наголосили на тому, що в прогнозуванні наслідків змін клімату мають враховуватись багаторічні спостереження за погодними умовами на території України, та запропонували свою співпрацю при складанні наступних прогнозів.
 
Нагадаємо, що в Україні 2010 рік був визнаний рекордним за кількістю стихійних погодних явищ за останні 10 років. Це, на думку працівників гідрометцентру, підтверджує тенденції світового глобального потепління.
 
На круглому столі було також презентовано результати всеукраїнського конкурсу фотографії „Збережи енергію! Зупини зміну клімату!”, що був проведений в за сприяння Посольства Великої Британії.
 
Загалом, проведення круглого столу стало вдалим прецедентом діалогу між органами української влади, науковцями, міжнародними організаціями та громадськістю України. Маємо надію, що такі зустрічі допоможуть кращому розумінню кліматичних проблем і їх подолання.
 
Автори: Анастасія Костриця, Юлія Маклюк
 
Джерело:  КліматІнфо
Оцінка: 
0
No votes yet