СОНЯЧНЕ ЗАТЕМНЕННЯ

Наприкінці червня 2014 р. між Україною та ЄС було підписано економічну частину Угоди про асоціацію та угоду в цілому. Однак чому стратегічні напрями щодо енергонезалежності, відображені в ньому, не корелюють із існуючими діями уряду?

У розділі IV Угоди у ст. 293 міститься пункт про те, що «сторони докладають зусиль для сприяння і заохочення торгівлі та прямих іноземних інвестицій в… використання збалансованих джерел відновлюваної енергії…».

У розділі V Угоди міститься глава про співробітництво у сфері енергетики. Так, у ст. 337 йдеться про те, що «співробітництво ґрунтується на всеохоплюючому партнерстві, виходячи з принципів спільних інтересів, взаємності, прозорості та передбачуваності, що відповідають ринковій економіці, Договору до Енергетичної Хартії 1994 року…».

Стаття 338 говорить про те, що взаємне співробітництво України та ЄС включає, зокрема, «розвиток та підтримку відновлювальної енергетики…»; «розвиток конкурентоспроможних, прозорих і недискримінаційних енергетичних ринків на основі правил та стандартів ЄС…»; «досягнення прогресу на шляху встановлення привабливого та стабільного інвестиційного клімату шляхом забезпечення інституційних, правових, фіскальних та інших умов, а також шляхом сприяння взаємному інвестуванню у сферу енергетики на недискримінаційній основі».

За 10 днів до підписання Угоди Кабмін виступив із рекомендацією (Розпорядження № 589-р від 18.06.2014 р.) Національній Комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) під час встановлення зеленого тарифу для виробників електроенергії з альтернативних джерел енергії, крім суб’єктів господарювання, які експлуатують мікро-, міні- або малі гідроелектростанції, застосовувати нові тарифні коефіцієнти (для тризонної тарифної класифікації). Піковий коефіцієнт (а саме він застосовується для розрахунку зелених тарифів для сонячних, а також мікро-, міні- або малих гідроелектростанцій) запропоновано на рівні 1.01. Враховуючи, що до останнього моменту НКРЕ використовувався піковий коефіцієнт на рівні 1.8, величина зеленого тарифу може знизитись на 43.9%, що вкрай негативно вплине на інвестиційну привабливість проектів сонячної електроенергетики.

В середині липня (тобто вже після підписання Угоди про асоціацію) НКРЕ на своєму сайті оприлюднила проект Постанови«Про затвердження Змін до Порядку встановлення, перегляду та припинення дії зеленого тарифу для суб’єктів господарської діяльності», у якому йдеться про прийняття рекомендації Кабміну.

Окрім ознак антиконкурентних дій органів влади у розумінні ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» виникає запитання: яким чином вищезгадані норми Угоди про асоціацію та декларації української влади про енергонезалежність співвідносяться з ініціативою Кабміну та НКРЕ? Як пояснити дії уряду, які матимуть вкрай негативні наслідки для найбільш розвинутого сегменту відновлювальної енергетики України?

Також не зрозумілі дії НКРЕ, яка підпорядковується Президенту, який незадовго до цього власноруч поставив підпис під Угодою про асоціацію.

Сегмент сонячної енергетики у світі за підсумками 2013 р. зафіксував рекорд розвитку: у КНР протягом року зафіксовано більше 12 ГВт інсталяцій, тоді як жодна країна світу раніше не додавала більше 8 ГВт протягом одного року. Загальний обсяг нових потужностей у 2013 р. по всьому світі склав 38 ГВт, довівши світовий показник до 137 ГВт. Трійку країн-лідерів по кількості доданих протягом 2013 р. потужностей окрім КНР складає Японія (6.9 ГВт) та США (4.7 ГВт). США протягом минулого року встановили на 40% більше сонячних генеруючих потужностей, ніж у 2012 р. Із $ 270 млрд., інвестованих у об’єкти відновлювальної енергетики у світі, $ 120 млрд. припадає на сонячну електроенергетику.

Проектом Постанови НКРЕ також передбачено змінити підходи до встановлення мінімального фіксованого розміру зеленого тарифу. Пропонується прибрати посилання на використання зеленого тарифу, розрахованого згідно з Законом України «Про електроенергетику» та прив’язку до дати розрахунку зеленого тарифу – 01 січня 2009 р.

Прив’язка до дати розрахунку зеленого тарифу – 01 січня 2009 р. – означає, зокрема, наступне: навіть зміна коефіцієнту, що застосовується для пікового періоду часу, не має впливати на величину зеленого тарифу.

Спроба прибрати прив’язку до дати у проекті Постанови НКРЕ буде нікчемною, оскільки така Постанова буде суперечити законодавчому акту вищої юридичної сили – Закону «Про електроенергетику».

Законом «Про електроенергетику» держава гарантує, що для суб’єктів виробництва електроенергії з альтернативних джерел буде застосовуватися порядок стимулювання виробництва електроенергії, встановлений на дату введення в експлуатацію об’єктів електроенергетики, що виробляють електроенергію з альтернативних джерел.

Проект Постанови НКРЕ, по суті, порушує норму про державні гарантії, оскільки пропонує знизити зелений тариф для усіх об’єктів сонячної енергетики, у т.ч. тих, що введені в експлуатацію. Це вкрай негативно відобразиться не лише на розвитку ринку альтернативної енергетики, але й зіпсує інвестиційну репутацію України в цілому. На тлі поточної економічної ситуації галузь альтернативної енергетики залишається однією з небагатьох, куди інвестори готові вкладати кошти.

Розпорядження Кабміну оприлюднене з порушенням норм Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», оскільки проект Розпорядження повинен був отримати зауваження та пропозиції від фізичних, юридичних осіб та їх об’єднань.

Мінюст у своєму висновку від 13.06.2014 р. за підсумком правової експертизи проекту Розпорядження Кабміну вказав на невідповідність документу актам законодавства, що мають вищу юридичну силу (Закон «Про електроенергетику»).

Законодавство України не містить чітких норм щодо того, який державний регулюючий орган є центральним у сфері альтернативної енергетики: Закон України «Про альтернативні джерела енергії» говорить, що таким органом є Кабмін, натомість Закон «Про електроенергетику» посилається на НКРЕ. Таким чином, НКРЕ можене виконувати вище згадуване Розпорядження Кабміну.

Прибічники зниження зелених тарифів в Україні оперують їх високими порівняльними значеннями. Так, дійсно, в Україні зелені тарифи, зокрема, для сонячної енергетики є одними із найвищих у світі. З іншого боку, інвестор при прийнятті рішення керуватиметься не лише порівнянням зелених тарифів в Україні та, наприклад, Німеччині, але й порівнянням кредитних рейтингів країн, які впливають на ризики інвестування. І саме суперпозиція двох показників визначатиме, куди інвестувати. Враховуючи низький рейтинг України (ССС прогноз стабільний – від S&P), країна має компенсувати це високим значенням зеленого тарифу.

Противники стимулювання сонячної електроенергетики аргументують свою позицію високою вартістю генерованої електроенергії, яка станом на липень коштує від 5.49 до 7.54 грн. за 1 кВт*год. у порівнянні з 1.19 грн. за електроенергію, вироблену з традиційних джерел. Але не можна порівнювати традиційні та альтернативні джерела, оскільки тариф виробників традиційної електроенергії не враховує повернення інвестицій (об’єкти побудовані 30-50 років тому), тоді як у випадку альтернативної енергетики тариф визначає окупність капітальних інвестицій.Також не приймаються до уваги екологічні аргументи. Тому порівнювати можна лише співставні величини.

Атомна генерація при всіх запевненнях не є безпечною та екологічною. Окрім чорнобильської трагедії є й свіжіші приклади – АС «Фукусіма» у Японії. До речі, саме після проблеми зі станцією ця країна активізувала будівництво відновлювальних джерел енергії.

Теплові електростанції використовують вугілля та природний газ. Обидва енергоресурса є вичерпними, а їх вартість з часом буде лише зростати, оскільки погіршуватимуться умови видобутку. Спалювання енергоресурсів завдає екологічної та кліматичної шкоди.

Зношення об’єктів традиційної електроенергетики в Україні є суттєвим і максимум через 50 років постане питання будівництва нових генеруючи об’єктів. І якщо порівнювати ефективність інвестицій у новий об’єкт традиційної енергетики та новий об’єкт альтернативної енергетики, то вже через 3-5 років вигідніше буде інвестувати у альтернативну енергетику.

За допомогою сонячної електрогенерації можна вирішувати проблеми локальних енергодефіцитних територій, наприклад, частини Одеської та Миколаївської обл., АРК Крим.

Поступове зменшення стимулів для альтернативної енергетики – це нормальна практика для цивілізованих країн, зокрема, Німеччини та США. Але таке зменшення повинно бути обґрунтованим та давати гравцям ринку час для підготовки до змін.

Наприкінці 2012 р. рівні зелених тарифів уже зазнавали суттєвого зниження. Так, наприклад, для наземних сонячних електростанцій, введених в експлуатацію у період з 1.04.2013 р. по 31.12.2014 р., тариф було знижено з 46.53 євроцентів за 1 кВт*год. до 33.93 (на 27%).

Таким чином, у інвесторів було принаймні трохи більше 4-х місяців для реагування на зміну правил гри: або встигнути ввести в експлуатацію до моменту зниження тарифів, або перерахувати та прийняти погіршену інвестиційну ефективність проектів, або відмовитись від реалізації проектів.

У випадку ж із проектом Постанови НКРЕ є ризик ретроспективного погіршення ефективності інвестиційних проектів, що потягне за собою втрати інвесторів, судові позови до України та ризик погіршення інвестиційної привабливості країни на багато років. Обсяги додаткових надходжень до оптового ринку електроенергії у сумі 500-600 млн. грн. на рік, про які йшлося у пояснювальній записці до Розпорядження КМУ, однозначно не варті стагнації галузі, яка залучила більше $ 1.5 млрд. інвестицій у розвиток сонячної енергетики, може у найближчі 1-2 роки залучити ще стільки ж та створила більше 10 тис. нових робочих місць. Також варто врахувати обсяг можливих судових позовів до України на рівні тих самих $ 1.5 млрд. у разі ретроспективного зниження зеленого тарифу.

НКРЕ запланувала провести низку нарад з питань реалізації Розпорядження Кабміну № 589-р, на які запрошені учасники ринку альтернативної енергетики. Залишається лише сподіватись, що конструктивний діалог переможе, а у підсумку Україна отримає прозору перспективу розвитку галузі.

 

Тарас Кушнір, АВЕ «Альтернатива»

 

 

 
 
Оцінка: 
0
No votes yet