Слухання на тему: «Видобуток сланцевого газу в Україні: перспективи та виклики»

15.05.2013. Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Слухання на тему: «Видобуток сланцевого газу в Україні: перспективи та виклики»
2 години 43 хв

 

Іван Варченко, депутат Харківської обласної ради:

Шановні учасники слухань! Тут з пропозиціями після таких виступів не зовсім, можливо, вийде, але я скажу, що вдалося майстерно розділити українців по одній лінії розколу -- тепер ми всі або агенти Кремля, або агенти Межигір'я, іншого вибору немає. Якщо ми «за газ», то ми за одних, якщо ми «проти газу», то ми за інших. Тому можна тільки вітати такий спосіб обговорення, який відбувся сьогодні. Це розмова все ж таки на якихось раціональних засадах, в тому числі вузьких фахівців з цього питання.

Я хотів би зупинитися на одному аспекті - на тому, що законодавство України цілковито не було готове до того, що зараз відбувається. Я нагадаю про те, що ми насправді говоримо зараз не про енергетичну незалежність України, ми говоримо зараз не про теоретичні якісь речі, ми говоримо про угоду, яка укладена на 50 років. Ця угода, про яку сказали, що вона принесе до 50 млрд. інвестицій. 50 мільярдів - це зіставно с сьогоднішнім бюджетом всієї України. І тому це серйозні речі, про які я б очікував, як громадянин України знайомий з практикою, я б очікував серйозних зараз рекламних заяв Президента и Уряду. Якщо вони мовчать, я задаю питання: щось не так робиться. А що не так робиться?

Почалося не так робитися відтоді, як почали готуватися ці документи. Нагадаю, 17 січня Харківська обласна рада прийняла цей документ. Жоден депутат Харківської обласної ради, які дружно в 86 голосів проголосували за підтримку цієї угоди про перерозподіл між державою Україна, «Шелл» і «Надра Юзівська», не мали в руках і не бачили в очі цього документа (хоча, можливо, за незначним винятком, керівництво облради, можливо, мало можливість ознайомлення). Який аргумент був? Чому депутати обласної ради, а це, по суті, та інстанція, яка говорить, що ми виступаємо від імені громади, ми говорим «да», нам це подобається, нам це потрібно. Яка була аргументація? Що це дуже дорого роздруковувати для депутатів, виявляється 3-5 тисяч коштувало б роздрукування цього документу. Це дуже дорого. Ви бачите, з одного боку йдеться про 50 мільярдів доларів, які здобуде Україна, а з іншого боку дорого роздрукувати для депутатів...

 

 

Юрий Гергиевский, юрист:

Тема добычи нетрадиционных углеводородов, исходя из выступлений всех присутствующих, действительно является неоднозначной, дискуссионной, порождает ряд споров. В этой связи тот законопроект, который был внесен народными депутатами Томенко и Аваковым, с моей точки зрения, преследует цель усовершенствовать правовой механизм обеспечения экологической безопасности при распределении продукции в процессе заключения и исполнения сделок о распределении продукции. Данный законопроект, с моей точки зрения, содержит ряд безусловно позитивных и полезных моментов. Эти моменты сводятся, прежде всего, к повышению роли общественности в процессии подготовки, рассмотрения проектов соглашений о распределении продукции. Ряд предложений народных депутатов касается усиления механизма ответственности потенциальных инвесторов. Безусловно, является этот законопроект реакцией на соглашение, которое было заключено Украиной в лице Кабинета Министров с компанией Шелл. Также из числа тех предложений, которые народные депутаты высказали в данном законопроекте, внимание привлекает усиление роли Верховной Рады в сфере правоотношений геологии и рационального природопользования.....

..... Верховная Рада обладает рядом общих полномочий, Верховная Рада принимает законы, в том числе и в сфере охраны окружающей природной среды. Верховная Рада контролирует Кабинет Министров Украины. Верховная Рада определяет внутреннюю политику государства. Исходя из этих общих полномочий, я считаю, что наделение Верховной Рады Украины полномочиями по утверждению сделок о соглашении о распределении продукции является таким, что не противоречит Конституции Украины. Более того, действующие закон о соглашении о распределении продукции в части 2 статьи 6 закона предусматривает возможность Верховной Рады такое полномочие, как утверждение перечня участков недр, которые в силу их особой заповедной, научной, культурной особенностей, они не могут быть использованы для разработки в процессе реализации сделок о распределении продукции.
В силу этого Верховная Рада, с моей точки зрения, должна быть наделена полномочиями об утверждении таких сделок....

 

 

Володимир Михайлов, декан геологічного ф-ту, завкафедри геології корисних копалин Київського національного університету ім.Шевченка, доктор геологічних наук, професор.

Тема виступу: «Обґрунтування перспектив газоносності сланцевих формацій осадових басейнів України».

Шановний Миколо Володимировичу, шановні члени Комітету, шановні присутні! Сьогодні вже багато говорилось про перспективи і особливості видобутку сланцевого газу на території України. Але, на мій погляд, дуже слабо висвітленим залишається питання, з якого треба було починати цю розмову, а саме: чи є взагалі в Україні поклади сланцевого газу, розробка яких є привабливою з економічної точки зору? Думаю, що відповідь на це питання є не настільки однозначною, як воно хотілось би. Справа в тім, що прогнози, які ми чуємо, базуються переважно на опосередкованих даних щодо подібності геологічної будови осадових басейнів України з тими басейнами Марцеллус та інші, де вже відбувається видобуток сланцевого газу. У той час, як вивчення конкретних породних комплексів, які можуть вміщувати поклади сланцевого газу, практично не проводяться чи проводяться в дуже обмежених об'ємах. Між тим такі дослідження є необхідними для визначення і можливої газоносності цих комплексів, і оцінки їх прогнозних ресурсів. Ці дослідження дозволять вияснити таки властивості гірських порід, як вміст органічної речовини, С-органічного, ступень термічного перетворення порід и т.д., які прямо вказують на їх газогенеруючу здатність. Без таких досліджень всі оцінки потенціалу сланцевої нафтогазоносності осадових басейнів України будуть голослівними. Підтвердженням цього є дуже широкий розброс оцінок -- від 2-3 трлн. до 5-10 трлн. куб.м....

Ігор Васюник, народний депутат України:

....Перше питання стосується відповідності українського законодавства щодо видобутку сланцевого газу. На сьогоднішній день Україна не прийняла жодного закону, який стосується розробки сланцевого газу. ....
Друге надзвичайно важливе питання, на яке ми також повинні дати відповідь. Питання стосується екологічної безпеки. Я думаю, що Кабінету Міністрів України потрібно дати чітке доручення науковим установам, профільним організаціям підготувати ґрунтовні висновки щодо впливу на навколишню ситуацію під час видобування сланцевого газу і тим самим запобігти екологічним проблемам.
Третє надзвичайно важливе питання, яке викликало в суспільстві найбільше збурення, -- це питання засекреченості угоди. Я вважаю, що відсутність будь-якої інформації щодо цієї угоди, навіть членам профільного комітету, є неприпустимим, коли ми говоримо про найбільший інвестиційний проект за часів незалежної України. Дана засекреченість буде сприйматися в противному випадку як передумова до корупції.
...четверте ... - це питання суспільного обговорення та поширення інформації від органів виконавчої влади до органів місцевого самоврядування. Наскільки мені відомо, в Європі відсутність такої моделі призводить до зупинки процесу видобування сланцевого газу. .....Мною зареєстрований законопроект 2936, яким пропонується внести зміни до закону України про угоду розподіл продукції. Ці зміни дозволять: 1. територіальним громадам брати участь в процесі укладення угоди про розподіл продукції; 2. убезпечити себе від ризиків негативних екологічних наслідків шляхом обов'язкового страхування; 3. на розвиток територій місцевих органів самоврядування пропонується спрямувати не менше 10% від державної частки прибутку в угоді про розподіл продукції.....

 

Ольга Цигульова, керівник Харківської міської екологічної громадської організації «МАМА-86-Харків»:
В основу любої екологічно безпечної діяльності в сучасному світі покладено три головні принципи:
1. Принцип обережності.
2. Немає даних -- немає виходу на ринок продукції.
3. Забруднювач платить.
Ці принципи знайшли відображення в дуже важливому документі про стратегічну екологічну оцінку, який був прийнятий в Києві 10 років тому на 5-й Європейській конференції міністрів навколишнього середовища в рамках процесу «Довкілля для Європи». Зараз при адаптації національного законодавства України до нормативів ЄС в надрах нашого Міністерства екології і природних ресурсів підготовлено проект закону України про стратегічну екологічну оцінку. На нашу думку, якщо цей закон буде прийнятий, він дасть змогу оцінити будь-які можливі ризики, які зустрічаються при провадженні того чи іншого екологічно небезпечного проекту ...
І друге питання, на якому я хотіла зупинитися у зв'язку з екологічними критеріями безпеки, - це наявність хімічних речовин у так званій ГРП-рідині. Я за фахом хімік, і я дуже відповідально можу сказати, що той набір, який нам пропонується, він дуже закритий, і тільки за джерелами, які існують в EPA, ми можемо здогадуватися про те, що там може знаходитись. Так, за даними тих же фахівців із EPA (агенція США з охорони навколишнього середовища), там можуть знаходитись від сотен до тисяч речовин. І нас дуже непокоїть певний клас, який відносять до канцерогенів, наприклад: бензол, нафталін, толуол. Наше законодавство, воно дуже слабке зараз на етапі використання будь-яких хімічних речовин в екологічно небезпечних процесах. І тому нам потрібно (я звертаюсь особливо до членів Комітету, до народних депутатів) хімічне законодавство, яке би зупинило використання всліпу дуже небезпечних рідин, хімічних речовин. І тому таке відкрите питання: гроші чи наше здоров'я і здоров'я майбутніх прийдешніх поколінь?

 

Арсен Аваков, народный депутат Украины:

Я представляю группу депутатов (депутатов украинского парламента -- не американского), которые обратились с просьбой провести эти слушания. В чем собственно вопрос? Вопрос в том, что нам нужно учесть все риски от этой экономической технологической проблемы. И нам представляется, что эти риски не учтены, и нам представляется, что этот вопрос нужно ввести в регулируемое русло, в том числе посредством украинского законодательства. Исходя из этого был разработан законопроект, который с нашей точки зрения ставит некоторые рамки и дает возможность компетентно разобраться с каждой ситуацией, с тем чтобы определить нормы и правила проведения добычи нетрадиционных углеводородов.
Я, вы меня простите за достаточную резкость, не приемлю здесь разговоров шаблонами, которые позволили себе некоторые коллеги, и обсуждения на уровне картинок. Я бы хотел говорить о конкретной системе интересов. Компании с огромным опытом добычи углеводородов во всем мире не могут себе позволить вести работу в условиях социального протеста. Народні депутати України не можуть собі дозволити не реагувати на протести, наприклад, в місті Ізюм, где в 50-титысячном городе собрался 5-титысячный митинг. Даже если эти люди неправы и в чем-то заблуждаются, это говорит лишь о том, что ситуацию нужно прояснять. Для меня не вопрос, уважаемый господин Кларк, компетентность и технологическая возможность провести правильно процедуру обработки местности, где происходит бурение. Для меня вопрос точки бурения гораздо более важен. Потому что Харьковская область, например, занимает 25-е место в Украине по запасам воды из 27 областей и Крыма. И если, не дай Бог, такое бурение даст возможность испортиться трем-четырем ключевым источникам воды -- это проблема. Если мне, как депутату, докладывают, что та же «Беляевская» имеет по некоторым коллекторам соединение с Краснопавловским водохранилищем, которое на половину объемов питает город Харьков питьевой водой, - это проблема. Это не вопрос политических спекуляций -- это вопрос компетентного решения. Именно к такому компетентному разговору я и призываю.
На сегодняшний день мы имеем....

Александр Кравцов, заместитель председателя Донецкого облсовета:
С начала этого года я занимаюсь вопросом добычи сланцевого газа. По специальности я горняк, и очень хорошо знаком с госпожой Бобровицкой, с господином Дитмаром Нойхаузом... Донецкая областная администрация, Донецкий областной совет последовательно проводят работу по информированию общественности во всех аспектах добычи нетрадиционного газа. Мы провели бесчисленное количество круглых столов с привлечением самых разнообразнейших специалистов. Недавно мы провели вот для всех, пожелавших принять участие представителей СМИ региона, мы сделали выездной пресс-тур на скважину Беляевскую. http://www.youtube.com/watch?v=R3OUSk... На сегодняшний день на сайте Донецкого областного совета собрано более двухсот публикаций о добыче нетрадиционного газа, ссылки более чем на 200 источников. То есть имеющий уши - он услышит. И поэтому говорить о том, что мы не сегодняшний день не информируем общественность, это не совсем правильно. Общественность мы информируем. Но другая сторона вопроса тоже присутствует.
На сегодняшний день, вот я хочу вам показать, каждую неделю мы получаем до пяти, а то и до 10 и больше резолюций самых разнообразных митингов. Я уже их не читаю. Почему? Они все написаны одной рукой. Меняется, да, то такого-то города, то такого-то, то общественная организация «Зеленая лента», то «За чисте довкілля» и т.д. Нет, подписи там разные, но все время одни и те же резолюции. О чем мы говорим? Я хочу сказать, то есть имеет место четкий политический подтекст. И мы пытаемся со своей стороны каким-то образом в рамках закона этому противостоять.
Со своей стороны выступаем за всё более широкое раскрытие данного вопроса во всех его аспектах, за максимальное освещение данного вопроса и за ликвидацию всех тайн в нем. Пусть общественность сама решает. Но, к сожалению, вот те впрыски, которые делаются в общественное сознание, они просто иногда... Вот у нас уже дошли до того, что оказывается 140 тысяч скважин будет пробурено в Донецкой области, уже знают. А одна скважина стоит 10 млн. долларов. Еще об этом не знает компания Шелл, а уже те, кто проводит митинги, они уже знают количество скважин. Я думаю, как же они могли посчитать? http://youtu.be/4t8ecT6kQNg?t=4m50s Оказывается ...

 

Валерий Яковлев, доцент кафедры инженерной экологии городов Харьковской национальной академии городского хозяйства, член ЭкоОбщества «Зелена Вежа». Тема выступления: «Гидрогеологические риски при добыче газа методом гидроразрыва пласта».

По поводу рисков. Первый слайд. Вот что мы имеем на Беляевской скважине сейчас. Тут говорилось о двухслойном плёночном экране. Мы имеем один слой экрана. Я студентов своих учу, что коэффициент фильтрации этой плёнки - десять в минус второй. При напоре, который будет в среднем 1-2 метра в этом амбаре, только по периметру будет потрачено очень большое количество, то есть будет очень большой расход этой жидкости. Экран должен быть двухслойный, он должен быть вакуумный. Вот этот проект первый прошел экспертизу и т.д. То есть это недостаточный подход всех экспертных организаций и специалистов в данном случае. Это может привести просто к масштабному загрязнению вот этим буровым раствором даже на этапе до выполнения ГРП.
Как следует из проекта бурения скважины «Беляевская-400», на участке размещения амбаров для циркуляции жидкости планируется оставлять буровой шлам, содержащий, как обычно это углещелочной раствор, фракции нефти и т.п. Они планируют, как с ним поступать. Вот эта токсичная среда -- буровой шлам, загрязненный химикатами, планируется закрыть плёнкой сверху и туда нанести 0,8 метров того грунта, который был снят. Таким образом, этот трехметровый «блин» останется под пахотной землей (потому что это у нас всегда пахотные земли), и таких «блинов» будет десятки тысяч на Украине. Что на них можно выращивать? Этот вопрос требует отдельного рассмотрения. В этом «блине» внутри находится сульфат алюминия, который нейтрализует токсичность этого шлама, как коагулянт используется. Сам по себе алюминий очень токсичный, 600 кг на один вот этот амбар. Это только касается самого бурения, тут еще нет гидроразрыва, потому что в руки нам не попадал проект по гидроразрыву.
Для очистки. Жидкость планируется устранять отсюда. Но для очистки этой жидкости практически технологий нет и быть не может. Там такой набор ингредиентов, что она подлежит действительно какому-то депонированию где-то. Такого в проекте нет. Куда они ее будут девать?...

 

Оцінка: 
0
No votes yet