Що робити, коли сіла батарейка

У кожного в квартирі є батарейки — принаймні у годиннику або радіо. Куди ви їх потім діваєте? Б’юсь об заклад, що у смітник. Але після того, як ви дізнаєтеся, що робить звичайна батарейка з нашою природою, сподіваємося, такого більше не буде.

В одній батарейці ─ вбивчий набір таблиці Менделєєва — кадмій, цинк, марганець і ртуть. Просто викидаючи одну, ви забруднюєте 20 кубічних метрів землі і 400 літрів води. Простіше кажучи, ніхто не гарантує, що з-під крану тече не та сама вода, яка стала отруйною, бо в когось в будильнику сіла батарейка.

Що робити, запитаєте ви? Утилізувати! Робити це не так складно, як здається. «Студвей» все пояснить.

Тетяна Чорнооченко — громадська активістка, яка не один рік переймається проблемою утилізації шкідливих відходів. «Те, що в Києві та загалом у країні це питання перебуває на найнижчому рівні, ні для кого не секрет, ─ розповідає вона. ─ Всі надбання та досягнення — це виключно справа рук волонтерів, небайдужих людей та організацій».

Ідея команди Тетяни — об’єднати волонтерів спочатку в Києві й області, а потім ─ по всій Україні. Зараз вони спілкуються з екологічними рухами різних регіонів.

Волонтерський рух одночасно працює у кількох напрямах. В першу чергу, вони намагаються розробити та ратифікувати утилізаційний збір на законодавчому рівні. Але справа це довга та складна, тому беруться за те, що можна змінити вже зараз. Наприклад, домовляються з жеками, підключають знайомих і друзів. З вересня планують зв’язатися з Міністерством освіти, щоб встановити контейнери для батарейок у школах. Для цього залучають також учнів старших класів і студентів. За кожен контейнер планують звітувати.

Але в команді волонтерів досить багато труднощів. В Україні утилізацією батарейок займається львівський завод «Аргентум». Це підприємство експериментальне і не отримує державних дотацій. Відповідно, щоб відправити туди батарейки, посилку треба оплатити самостійно. Також волонтерам потрібен пункт, де можна було б зберігати батарейки до самої відправки. В Україні є й інші заводи, але всі вони ще проходять ліцензування, тому «Аргентум» поки залишається єдиним можливим варіантом.

Олександр Єрмоленко — ще один київський активіст. Він є членом об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ахматової─24». За допомогою дружини він на днях сам зробив та поставив у під’їзді дві урни для утилізації батарейок і ламп. І такі випадки не поодинокі — в самому лише Києві десятки людей, які за власною ініціативою роблять такі речі.

 

Контейнери, які поставив Олександр Єрмоленко біля свого будинку

 

Для тих, хто не хоче займатися встановленням урн, є купа вже готових варіантів. Спеціальні контейнери розміщені по всьому Києву. Більшість з них ─ у місцях, де ви постійно буваєте.

Хоча європейців ця тема турбує куди більше. Там люди давно привчились складати батарейки у пакетик і відносити у спеціальний контейнер. Але урн там куди більше — у Швеції, Австрії, Великобританії та інших країнах ЄС вони стоять чи не в кожному магазині. Більше того, у Європі є активна реклама, яка спонукає кинути батарейку саме до контейнера. Так люди відчувають, що роблять мінімальну справу для довкілля.

У нас це, як правило, неприглядні коробки, так і рекламу придумують самі активісти. Втім, куди кинути свою використану батарейку, є.

«Студвей» підготував для киян інфографіку — шукайте, яка адреса до вас найближча. І це далеко не вичерпний перелік, адже багато контейнерів стоять у школах, університетах або навіть у сусідніх під’їздах .

Волонтери сходяться до думки, що існує дві головні проблеми — байдужість влади і байдужість людей. Якщо з першою впоратись складно, то другу може вирішити кожен українець.

Джерело: studway.com.ua/batteries/

 

Оцінка: 
0
No votes yet