Розробка електронного санітарного паспорту та протоколу

Важливим питанням для України є забезпечення населення якісною питною водою. Але дане завдання ускладнюється через незадовільну якість води як поверхневих водних об'єктів, так і підземних джерел водопостачання.

Проблема забруднення колодязної води була однією з перших на яку звернули увагу і почали досліджувати екологічні організації по всій Україні. Вона є актуальною на сьогодні як для урбанізованих територій, так і для сільської місцевості. Санітарно-епідеміологічна станція (СЕС) здійснює моніторинг стану колодязів та якості води, усю інформацію записують у санітарному паспорті (рис. 1) та протоколі [1].

 

 

Санітарний паспорт оформляється власником бювету, колодязя чи каптажу джерела спільно з посадовою особою державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території у двох примірниках та ними підписується. У ньому міститься така інформація:

  • місцезнаходження споруди;
  • загальні відомості;
  • технічна характеристика;
  • санітарно-гігієнічна  характеристика (на  момент оформлення санітарного паспорта);
  • державний санітарно-епідеміологічний  нагляд за утриманням бювета, колодязя чи каптажу джерела (щорічний огляд).

Протокол оформляється посадовою особою державної санітарно-епідеміологічної служби, до нього записуються результати аналізу якості води [2].

Якість питної та технічної води визначається багатьма параметрами. Серед них в першу чергу слід відзначити такий, як наявність забруднень. Забруднення діляться на :

  • мінеральні (пісок, глина, руда, солі, кислоти, луги та інші);
  • органічні (залишки рослин та тварин, фізіологічні виділення людей та тварин);
  • бактеріальні (викиди біофабрик, підприємств мікробіологічної та харчової промисловості, що мають в своїм складі збудників захворювань);
  • радіоактивні (радіонукліди природного та штучного походження);
  • теплові (гарячі стічні води).


Рис. 1 – Приклад санітарного паспорту

В залежності від фізичного стану забруднення діляться на нерозчинні, колоїдні та розчинні.

Для характеристики якості води користуються рядом показників, які ділять на наступні групи: органолептичні, фізичні, хімічні та бактеріологічні [3].

Усі ці показники вимірюються та заносяться до протоколу.

Паспорт колодязя складається за результатами обстежень, а потім протягом років поповнюється новою інформацією. Протокол складається щороку, або за бажанням власника колодязя, інформація постійно змінюється так саме як і якість води. Зрозуміло, що традиційний паперовий варіант паспорту та протоколу унеможливлює оперативний доступ та аналіз накопиченої інформації [2].

Отже, має місце проблема несвоєчасного оновлення, недостатнього наповнення та ускладненого доступу до паспортів колодязів та протоколів, що зберігаються у традиційний паперовій формі або у електронних таблицях усереднених даних.

Зрозуміло, що саме електронний варіант паспортів та протоколів з даними регулярного моніторингу усунув би зазначені проблеми. Як показав світовий досвід, дана проблема вирішується за допомогою БД. Для вирішення даної задачі, а саме розробки електронного санітарного паспорту колодязя, оптимальним є застосування MS Access. Було розроблено основні дві таблиці: по санітарному паспорту та протоколу. Загальний вигляд конструктора даних санітарного паспорту даних наведено на рис. 2.


Рис. 2 – Загальний вигляд структури санітарного паспорту

В даній таблиці міститиметься уся описова інформація та характеристика щодо розташування колодязя, його санітарного та технічного стану.

Паспорт колодязя складається за результатами обстежень, а потім протягом років поповнюється новою інформацією.

Зрозуміло, що традиційний паперовий варіант паспорту унеможливлює оперативний (в лічені хвилини) доступ до інформації іншим суб’єктам моніторингу, окрім тих, в кого цей паспорт зберігається.

Інша складова санітарного паспорту є протокол результатів вимірювань. Для такого протоколу також було розроблено електронну таблицю. Загальний вигляд конструктора даних протоколу наведено на рис. 3.


Рис. 3 – Загальний вигляд структури протоколу

Інформація, яка міститься саме в цій таблиці використовується для контролю за якістю колодязної води. Даний контроль проводять річний та щоквартальний.

Вимірювання проводять по таких групах якості води: мінерали і головні іони, біогенні компоненти, органічні показники та гази. На основі цих даних можна зробити висновки про гідрохімічний та бактеріологічний стан води у колодязі. Склад показників для колодязів різний, він залежить від місця розташування колодязя, тому загальний вигляд такої таблиці містить перелік усіх можливих показників

Для кращого введення та перегляду даних було розроблено форми користувача. На рис. 4 наведено загальний вигляд розробленої форми для санітарного паспорту.


Рис. 4 – Розроблена форма для санітарного паспорту

Аналогічно було розроблено форму користувача для введення та перегляду даних. На рис. 5 наведено загальний вигляд розробленої форми для протоколу результатів вимірювання якості питної води.


Рис. 5. – Розроблена форма для протоколу результатів вимірювання якості питної води

Дана форма є самою важливою, якщо мова йде про моніторинг та контроль якості питної води. Протокол умовно поділяється на три частини: ідентифікуюча, основні показники якості та допоміжні показники якості. Саме з таким інструментом можна прослідкувати динаміку процесів, що відбуваються в питній воді на відміну від паперових варіантів, які дуже ускладнюють аналіз та систематизацію інформації, що постійно поновлюється та оновлюється.

Висновки

Налагодження моніторингу, включаючи нітратне забруднення, джерел децентралізованого питного водопостачання має бути пріоритетною задачею як для відповідальних органів влади, так і для індивідуальних власників колодязів.

Потрібно періодичне очищення колодязя та проведення аналізу якості води.

Саме розробка електронного санітарного паспорту колодязя є підґрунтям та суттєвим інструментом для систематизації та збереження усієї інформації про якість питної води.

На основі даної бази в залежності від задачі можна проводити порівняння та виявляти динаміку якості питної води за даними санітарних паспортів на колодязі.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Агроэкология/ [В.А. Черников, Р.М. Алексахин, А.В. Голубев и др.]. - М.: Колос, 2002. - 536 с.
  2. Водне господарство в Україні /  А.В. Яцика, В.М. Хорєва. - К.: Генеза, 2000. - 456 с.
  3. ГОСТ 17.1.3.07.82 Охрана природы. Гидросфера. Правила контроля качества воды водоемов и водотоков.
  4. Орлов М.С. Чистый колодец на своем участке. - М.: Центр практической геоэкологии, 1998. – 56 с.

УДК 504.06
Ящолт А.Р. Розробка електронного санітарного паспорту та протоколу [Електронний ресурс]  / [Ящолт А.Р., Манілко Л.Ю.] // Збірник наукових статей “ІІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю”. – Вінниця, 2011. – Том.1. – С.146–148. Режим доступу: http://eco.com.ua/

Скачати в форматі pdf:

 

Скачати презентацію у форматі pdf

Оцінка: 
0
No votes yet