Рижій посівний – екологічно безпечна олійна культура для виробництва біопального

В даний час основною олійною культурою для виробництва біодизелля в країнах ЄС та Україні є ріпак озимий та ярий. За прогнозами експертів секретаріату Координаційної ради з питань аграрної політики для заміни щорічного споживання 1,9 млн.т дизпалива потрібно 2,14 млн. т біодизелю, для чого необхідно використати 5,5 млн.т насіння ріпаку із розрахунку виробництва 1 кг біодизеля з 2,4 кг насіння ріпаку [1].

Відповідно до директиви з біопалива 2003/30 ЄС у країнах Європейського союзу вже в грудні 2020р. транспортом повинно використовуватися 10% біопалив. Тому при вступі до ЄС Україна повинна виконати цю директиву.

За підрахунками В. В. Лихочвора і В. Ф. Петриченка (2010 р.), вирощуючи ріпак на біодизель на площі 2,0 млн.га можна обробити всю ріллю в Україні [2].

Проте, на наш погляд, біологічні особливості рижію посівного, як олійної культури для виробництва біодизеля, може стати альтернативою ріпаку завдяки екологічно безпечній технології вирощування в усіх грунтово-кліматичних зонах України.

Екологічна безпечність вирощування рижію посівного на насіння, порівняно з ріпаком, редькою олійною, гірчицею білою, перш за все, полягає в тому, що за дослідженнями Ю. А. Утеуша у цієї культури не виявлені шкідники та хвороби, що не потребує застосування інсектицидів та фунгіцидів, як екологічно небезпечних препаратів [3].

При вирощуванні ріпаку на насіння необхідно застосовувати три, чотири обробітки посівів пестицидами вартістю понад 1000 грн/га [2].

В даний час в значній мірі поновився інтерес до рижію, як олійної культури, для виробництва біодизеля в Росії, США та інших країнах.

Таким чином, є об’єктивні підстави стверджувати, що рижій посівний в найближчу перспективу знайде чільне у виробництві біодизелю, завдяки екологічній безпечності та надзвичайній біологічній пластичності до агроекологічних умов вирощування, і високій рентабельності виробництва.

Результати досліджень. Дослідженнями проведеними в НУБіП України в 2005 – 2007 рр.встановлено, що період вегетації рижію посівного сорту Міраж становив в середньому 70 діб, а в ріпаку ярого сорту Добробут 100 діб. Урожайність насіння ріпаку становила 2,47 т/га з вмістом олії 43,69% і сирого протеїну 20,69 %, а урожайність рижію 2,10 т/га при вмісті олії 49,73 % і сирого протеїну 25,06%.

Враховуючи значно коротший період вегетації рижію добові прирости насіння, олії, сирого протеїну та виходу біоенегрії значно перевищують вказані показники ріпаку ярого (табл.1)

Таблиця 1 – Добовий приріст урожаю насіння, виходу олії, сирого протеїну та виходу біоенергії з ріпаку і рижію (середнє 2005-2007 рр.)

Культура

Добовий приріст, кг/га

Добовий приріст виходу біоенергії, МДж/га

насіння

виходу

з насіння

З олії

олії

Сирого протеїну

Ріпак

24,7

10,80

5,11

674

470

Рижій

30,0

14,86

7,50

788

622

Дані наведенні в табл..1 переконливо свідчить, що за кількістю олії акумульованої в урожаї насіння за добу рижій ярий перевершує ріпак ярий на 37,6 %. До того ж вирощування рижію зовсім не потребувало застосування інсектицидів і фунгіцидів, в той час як, на посів ріпаку три рази обробляли пестицидами з витратами 1210 грн/га. Таким чином рентабельність виробництва насіння рижію на 50 % вища в порівнянні з вирощуванням насіння ріпаку ярого.

Тривалість періоду вегетації рижію посівного залежить від календарних строків сівби (табл..2)

Таблиця 2 – Тривалість періоду вегетації рижію посівного залежно від календарних строків сівби

Строки сівби

Календарні строки

Період вегетації, діб

Сума світлових годин

Середня тривалість світового дня, год

За вегетацією

ГТК

сходів

Повної стиглості насіння

сума температур, ºC

Кількість опадів

18.04

24.04

11.07

79

1279

16,10

1439

293

2,04

30.05

4.06

11.08

68

1054

15,50

1466

228

1,56

6.06

12.06

12.08

62

953

15,37

1329

229

1,72

9.07

15.07

15.09

62

881

14,22

1220

119

0,98

Дослідженнями доведено, що погодні умови, за різних строків сівби суттєво впливають на індивідуальну насіннєву продуктивність при однаковій густоті рослин 231 шт./м2 та масі 1000 насінин 1,2г. Встановлено, що із структурних елементів формування індивідуальної насіннєвої продуктивності в найбільшій мірі змінюється кількість насінин в стручку, яка при весняній сівбі становила 14,2 – 13,2 шт., а при літній 10,4 і 8,8 шт..

Найбільш сприятливі екологічні умови для формування індивідуальної насіннєвої продуктивності рижію посівного створюються за сівби 6.06, при сумі світлових годин 953, гідротермічному коефіцієнті 1,72 та періоду вегетації 62 діб. За цих екологічних умов формується більша висота рослин та кількість гілок і стручків на рослині, що забезпечує найбільшу кількість насінин на рослину 877,7 шт, їх масу – 1,053 г та масі насіння з 1 м2 – 243,3 г і відповідно урожайності – 2,433 т/га.

Встановлено також, що при внесенні під культивацію нітроамофоски із розрахунку N60P60K60 висота рослин становила 65,3 см, кількість гілок 8,3, кількість стручків на одну рослину 80,1 шт, кількість насінин в стручку 13,7 шт., кількість насінин на одну рослину 1097 шт., маса насінин з однієї рослини 1,316 г, а при густоті рослин 231 шт./м2, маса насіння з 1 м2 становила 304,2 г, тобто перерахована урожайність становила 3,04 т/га.

Таким чином, вивчення строків сівби та впливу добрив на формування насіннєвої продуктивності рижію посівного дають підставу стверджувати про можливість одержання в умовах Лісостепу правобережного оптимальної урожайності в межах 3,0 т/га, при виході олії 1400-1500 кг/га для виробництва біодизеля.

Висновки

Встановлено, що гарантією вирощування рижію посівного, як альтернативної культури ріпаку ярому, є екологічна безпека надзвичайна біологічна пластичність до агроекологічних умов вирощування завдяки більшій посухостійкості, меншій вимогливості до родючості ґрунтів особливо до застосування хімічних засобів захисту від шкідників та хвороб, що майже у двічі знижує собівартість насіння. Період вегетації рижію посівного на 30 діб коротший від ріпаку ярого, що сприяє вирощувати його як проміжну культуру в післяукісних посівах.

Насіннєва продуктивність рижію посівного не поступається ріпаку і може становити в Лісостепу правобережному біля 3,0 т/га, при виході олії для виробництва біодизеля 1,4-1,5 т/га. Насіння сучасних сортів рижію посівного містить більший вміст олії на 6 % та протеїну на 5 % в порівнянні з ріпаком ярим. Отже, в найближчій перспективі рижій посівний зможе знайти чинне місце у виробництві олії для біодизелля та високобілкових кормів у вигляді шроту і макухи.

Список літератури

  1. "Українська рапсодія", або вирощування ріпаку в Україні – це просто пісня//Пропозиція. - 2008, №8. -

    С. 34-36.
  2. Лихочвор В. В., Петриченко В. Ф. Ріпак. – Львів, 2010. – 117с.
  3. Утеуш Ю.А., Лобас М.Г. Кормові ресурси флори України. – К.: Наук. думка, 1996. – 222 с.
  4. Прянишников Д. Н., Рижик Д. Н. Прянишников // Избраные сочинения. – Т. II. – М., 1963. – 418 с.

УДК:633.853(571.17)
Демидась Г. І.  Рижій посівний – екологічно безпечна олійна культура для виробництва біопального [Електронний ресурс]  / [Демидась Г. І., Квітко Г. П., Гетман Н. Я.] // Збірник наукових статей “ІІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю”. – Вінниця, 2011. – Том.2. – С.465–466. Режим доступу: http://eco.com.ua/

Скачати в форматі pdf:

Оцінка: 
0
No votes yet