Результати моніторингового дослідження води Кременчуцького водосховища

        Одним із життєво важливих компонентів гідросфери планети та необхідною складовою соціально-економічного розвитку є водні ресурси. Екологічно руйнівні моделі суспільного розвитку в багатьох країнах світу призвели до значної деградації водних ресурсів та погіршення якості води. Науковцями кафедр екології і загальної екології та природокористування Черкаського державного технологічного університету було розроблено проект щодо моніторингу екологічного стану басейну р. Дніпро Черкаського регіону. Метою проекту є створення високоефективної системи екологічного моніторингу басейну р. Дніпра, поліпшення ефективності управління водними ресурсами регіону, що сприятиме збереженню біорізноманіття екосистеми річки та її екологічному оздоровленню в цілому за рахунок зменшення концентрації забруднюючих речовин. Основним завданням проекту "Моніторинг басейну р. Дніпро Середнього Придніпров’я", що проводиться науковцями університету в рамках загальнонаціональної програми Моніторингу поверхневих вод України, є виявлення масштабів антропогенного навантаження на басейн р. Дніпро, прогнозування наслідків цього впливу на довкілля та здоров’я населення Черкащини та розробка практичних рекомендацій по недопущенню цього впливу. Крім цього: оцінка існуючої інфраструктури басейну, визначення переліку забруднювачів, вивчення та впровадження методики дослідження аналізу якості води по основним видам забруднювачів, створення комп’ютерної бази даних на основі отриманої інформації визначення критичних рівнів забруднення, які призводять до погіршення стану якості води та здоров’я населення. Для систематизації отриманих даних використовувались прикладні програми. Вказаний проект був представлений на конкурс і отримав грант посольства Великобританії в Україні. Програма проекту передбачала тісну співпрацю науковців з фахівцями санепідслужб міста та області, спеціалістами-екологами підприємств, громадськими організаціями. Методи та технічні засоби, що використовувались в процесі моніторингу р. Дніпро, атестовані, мають офіційний статус, дозволяють визначати параметри середовища максимально специфічно і селективно, мають високу чутливість. Визначення параметрів водного середовища проводилось на приладах універсального призначення, а саме на фотометрах і спектрофотометрах (близько 35%), хроматографах (близько 20%), атомно-абсорбційних спектрометрах (близько 10%), електрохімічних (близько 10%), хром-мас-спектрометрах (близько 2,5%) та інших. 
       На основі результатів моніторингу за 1994-2005 рр. встановлено, що на сучасному етапі якість води річки Дніпро по всій течії відповідає 2-3 класу якості питної води поверхневих водойм ("Джерела централізованого господарчо-побутового водопостачання" ГОСТ 2761-84) та характеризується помірним ступенем забруднення. Лімітуючими показниками якості води р. Дніпро є: органічні речовини та мікроорганізми. Аналіз динаміки цих показників якості води р. Дніпро за період 1994-2005 рр. свідчить про антропогенне забруднення річки. В усіх створах спостереження періодично реєструвалися понаднормативні концентрації однієї або декількох хімічних речовин. До несприятливих ділянок річки Дніпро можна віднести район Канівського водосховища, Кременчуцьке водосховище та гирло р. Тясмин. Серед шкідливих хімічних речовин мінеральної і органічної природи в дніпровській воді постійно виявляється: залізо, марганець, мідь, цинк, СПАР нафтопродукти. Періодично: хром свинець, кадмій, молібден, нікель, кобальт, алюміній, формальдегід. Епізодично: миш’як, ртуть, хлороформ, феноли, пестициди. Середньорічні показники мікробного забруднення (індекс ЛКП 3860?4 тис.) у воді р. Дніпро складає 3,86x104, що свідчить про помірну ступінь її забруднення. Періодично реєструються високі рівні мікробного забруднення 2,4x105. На цьому фоні відмічається високий висів із досліджуваних проб води ентеровірусів. На фоні помірного погіршення якості води р. Дніпро в динаміці відмічається тенденція до зростання показників сольового складу води, особливо сульфатів. Вивчена динаміка зміни показника БПК за 2001-2005 роки. Показники мутності практично в більшості створів перевищує норматив (не більше 1,5 мг/дм3) становить від 1,8 до 3,5 мг/дм3. Проведені дослідження води вказують на необхідність подальшого здійснення моніторингу.
 
Результати моніторингового дослідження води Кременчуцького водосховища / Білик Л.І., Джулай О.С., Загородній В.В., Федорук О.Л. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 81.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 2 “ Моделювання і моніторинг довкілля. Геоінформаційні системи і технології”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet