Радіоекологічний моніторинг Шацького національного природного парку

        Представлені результати моніторингу радіоекологічного стану довкілля Шацького національного природного парку (ШПНП), який проводився співробітниками лабораторії гамма-спектрометрії факультету електроніки Львівського національного університету імені Івана Франка протягом 1994-2005 рр. Програмою досліджень було передбачено визначення стану радіонуклідного забруднення ґрунтів парку (складу радіонуклідів, присутніх у поверхневому 20-см шарі ґрунтів парку, щільності забруднення території радіонуклідами штучного походження, а також вивчення часових змін в розподілі запасів радіоцезію з глибиною на протязі останніх років), визначення особливостей їх переходу у органи представників рослинного світу та прогнозування їх змін у майбутньому з метою вивчення можливостей практичного використання забруднених радіонуклідами територій лісів Полісся. Вимірювання проводилися на акредитованому гамма-спектрометрі з напівпровідниковим Ge(Li)-детектором ДГДК-100В зі 100 мм свинцевим шаром захисту від фонового випромінювання. За співвідношенням активності ізотопів 137Cs/134Cs в об’єктах довкілля парку підтверджено його чорнобильське походження. За результатами вимірювань щільності забруднення побудована тривимірна карта розподілу щільності забруднення 137Сs західної частини території парку.  Відмічена “мозаїчна структура” цього забруднення (яка загалом характерна для лісових ґрунтів території Українського Полісся); щільності забруднення радіоцезієм ґрунтів змінюються в межах 2,5 кБк/м2 ... 18 кБк/м2. 
       Дослідження профілів вертикального розподілу радіоцезію у ґрунтах парку показали залежність їх від типу ґрунту. Для всіх ґрунтів парку практично усі наявні в них запаси радіонукліда розміщені у його приповерхневому 20-см шарі і з часом дуже повільно мігрують на глибину. Проведені з використанням дифузійно-дрейфової моделі міграції прогнозні оцінки міграції радіоцезію з часом на термін до 100 р. після Чорнобильської катастрофи дозволили зробити висновок, що протягом ще тривалого періоду часу у приповерхневому шарі ґрунтів парку буде знаходитися значна частина радіоцезію, акумульованого там сьогодні, а його вміст буде зменшуватися головно за рахунок природного розпаду; міграція радіонукліда в нижчі горизонти відіграватиме порівняно незначну роль. Таку поведінку  137Cs можна пояснити тим, що з часом для ґрунтів стають характерними закріплені, мало рухомі форми радіонукліда, а сама міграція йде за рахунок її т. з. “повільної” компоненти. Тому для ґрунтів з глинистими комплексами, для яких характерне сильне закріплення радіонукліда, його міграція у нижчі шари буде меншою, ніж для ґрунтів інших типів, а вихід за межі продуктивного 30-см шару практично не спостерігатиметься навіть через 100 років після Чорнобильської катастрофи. Відповідно, на протязі тривалого часу ще можна очікувати радіонуклідного забруднення рослин, які на них зростають. Вивчення забруднення радіоцезієм рослин парку з часом показує неоднакову здатність засвоювати радіонуклід з ґрунту представниками різних видів рослин і його поступове зменшення у тих рослинах, які володіють значною здатністю накопичувати радіоцезій. До останніх відносяться, зокрема, представники ягідних, а також деяких лікарських рослин (верес звичайний, багно болотне). Величина радіоактивного забруднення 137Cs рослин значно залежить  від видової специфічності рослин, погодних умов вегетаційного періоду та фізіолого-біохімічного стану рослинного організму, а надходження радіонукліду в надземні органи рослин з ґрунту тісно пов’язане з поглинанням рослинами вологи. Саме взаємодія між ґрунтом і рослиною визначає ефективний, доступний для поглинання розмір рухомої фракції радіонуклідів і, таким чином, суттєво впливає на коефіцієнт нагромадження радіонуклідів рослиною. 
       Темпи зміни з часом забруднення радіоцезієм чорниць та ґрунту ягідника показують, що рівень забруднення рослин радіонуклідом зменшується набагато швидше, ніж вміст його в ґрунті, на якому вони зростають. Таким чином, при збереженні цієї тенденції у майбутньому, навіть при порівняно повільному зменшенні забруднення ґрунту можна очікувати набагато швидший, ніж для ґрунтів, вихід на допустимий діючими в Україні санітарно-гігієнічними нормами рівень радіоактивного забруднення рослин на забруднених територіях і їх народногосподарське використання. Зокрема, можна передбачити значно швидше, ніж уявлялося раніше, використання забруднених територій Полісся як джерела деяких продуктів харчування та лікарської сировини. 
 
Радіоекологічний моніторинг Шацького національного природного парку / Грабовський В.А., Дзендзелюк О.С., Дуцяк Г.З., Катеринчук І.М. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 93.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 2 “ Моделювання і моніторинг довкілля. Геоінформаційні системи і технології”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet