Радіаційний моніторинг газо-аерозольних викидів Рівненської АЕС

        Розвиток ядерної енергетики, а також пов’язаних з нею наукових досліджень та технологій призвели до збільшення радіаційного фону. Технологічно змінений природний радіаційний фон (окрім випромінювання природних радіонуклідів та космічного випромінювання) у значній мірі залежить від використання у практичній діяльності ядерної енергії, зокрема від роботи атомних електростанцій. Об’єктом дослідження є атмосферне повітря навколо Рівненської АЕС, а предметом – показники викидів основних радіонуклідів-забруднювачів.
       Радіонуклідний склад викидів атомних електростанцій істотно залежить від типу реактора і в меншому ступені від його модифікації. Кількісний склад радіоактивних викидів залежить від стану активної зони, умов експлуатації та особливостей очищення. Викиди реакторів типу ВВЕР-440 та ВВЕР-1000 характеризуються однаковим кількісним та якісним складом і за величиною істотно відрізняється від викидів реакторів типу РБМК. Викиди кожної окремої АЕС істотно відрізняються за величиною. Дані по газо-аерозольних викидах дозволяють кількісно оцінити вплив АЕС на навколишнє середовище. 
       На Рівненській АЕС експлуатуються 4 енергоблоки (2 – ВВЕР-440 та 2 – ВВЕР-1000). Основними джерелами надходження забруднень у повітря є вентиляційні труби енергоблоків АЕС. Величини радіоактивних викидів у атмосферу контролюються відповідними службами АЕС по групах радіонуклідів: ІРГ, довгоживучі радіонукліди (ДЖН), тобто нукліди з періодом напіврозпаду більше кількох годин та йоду.
       Опрацьовані результати радіаційного моніторингу за 10 років (з 1995 по 2004 роки). За даними показників сумарного викиду груп радіонуклідів енергоблоками Рівненської АЕС встановлено, що максимальні показники для ІРГ були визначені в 2000 році, для йоду та ДЖН – в 2002 році, мінімальні показники для всіх груп радіонуклідів визначені в 2004 році. Слід зазначити, що в період 1999-2002 років було зафіксовано збільшення активності сумарного викиду по усіх групах радіонуклідів, що пов’язано зі збільшенням кількості відхилень в роботі обладнання та пов’язаних з цим зупинок енергоблоків. На підставі досліджених даних сумарного викиду груп радіонуклідів енергоблоками Рівненської АЕС по роках побудована графічно-візуальна динамічна характеристика величин аерозольних викидів енергоблоків Рівненської АЕС.
       Основний внесок у викиди ІРГ вносять енергоблоки №1 та №2. Це пов’язано з великим обсягом повітря, що викидається з цих енергоблоків. Щорічно через вентиляційну трубу блоків №1, 2 викидається в декілька разів більше повітря, ніж через вентиляційну трубу №1 енергоблоку №3, у 2004 році така різниця склала 6,5 разів. Щодо викидів ДЖН та йоду, то вплив енергоблоків №1, 2 також грає домінуючу роль. Окрім блоків №1, 2 значний вклад в забруднення повітря вносять викиди ДЖН через вентиляційну трубу спецкорпусу блоку №3, що утворюються внаслідок роботи випарювальних апаратів хімічного цеху.
       Дані системи спостережень викидів груп радіонуклідів вказують, що на якість повітряного басейну основний вплив мають викиди інертних радіоактивних газів. Викиди радіонуклідів проходять через відповідні системи очищення, через що фактичні рівні викидів значно нижчі допустимих. Дослідження динаміки сумарних викидів окремих радіонуклідів за період спостереження показує, що у викидах енергоблоків Рівненської АЕС відсутні ізотопи з активністю більше 1/1000  від допустимого викиду.  Величини активності забруднень лежать в межах близько 0,0001 ? 0,2 GBq. Максимальні показники 58Со визначені у 2000 році і становлять 1,57E-01 GBq. 
       Таким чином, слід зазначити, що 2004 рік характеризується значним зменшенням викидів всіх досліджених радіонуклідів до величини 1,22E-03 ? 8,59Е-3 GBq, по 90Sr до 1,80E-04 GBq. Саме викиди енергоблоків ВВЕР-440 вносять вагому частку в загальну суму радіоактивних викидів Рівненської АЕС. За останні 10 років в газо-аерозольних викидах Рівненської АЕС спостерігається стабільна ситуація і помітна тенденція до зниження рівня забруднюючих радіоактивних речовин. Впродовж усього періоду спостереження не зареєстровано перевищень рівня допустимого викиду.. 
 
Радіаційний моніторинг газо-аерозольних викидів Рівненської АЕС / Мельник В.Й.,  Хабаров В.В. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 101.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 2 “ Моделювання і моніторинг довкілля. Геоінформаційні системи і технології”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet