Питна вода як індикатор здоров’я населення м. Херсона

Характеристика проблеми. Стан здоров’я населення являється важливим  інтегральним показником економічного та екологічного розвитку будь-якого регіону. Про те, тенденція інтенсивного погіршення якості навколишнього середовища в урбанізованих системах призводить до процесів депопуляції, високих рівнів загальної, дитячої смертності, широкого поширення хвороб життєво важливих систем та органів.  Так, науковцями встановлено [2], що забруднення біосфери спричинює 70 % усіх випадків захворювань, 60 % – випадків порушення фізичного розвитку та 50 % – випадків смерті населення. Тому  визначальними чинниками у формуванні здоров’я мешканців міст являються екологічні фактори, які  мають найбільш інформативний характер даних про певні зміни у природному середовищі. Серед екологічних факторів, які спричиняють негативний вплив на населення є забруднення продуктів харчування, питної води, атмосферного повітря, грунтів, побутових та житлових приміщень.
Одним із головних індикаторів здоров’я населення являється якість питної води. Так за даними ВООЗ, внаслідок споживання неякісної питної води, вмирає близько 5 млн. чоловік [1]. Тому в регіонах та містах, де виявлені порушення гідрохімічного та гідродинамічного режимів джерел водопостачання необхідним є створення систем моніторингу якості питних вод та контролю їх впливу на здоров’я населення.
Проблемам якості питної води присвячена велика кількість наукових робіт [1-3]. Про те, підвищена увага науковців зосереджується при встановленні  залежності стану здоров’я населення від якісного складу питної води [4-6]. Так, наприклад, рядом досліджень [8, 9]  встановлено тісний зв’язок між вмістом кальцію у воді та післяпологовою смертністю дітей, смертністю від респіраторних захворювань, а також утворенням каменів у нирках.
Методи дослідження. Матеріалами для написання статті були медичні звіти, електроннна база хвороб за 1990- 2011 роки. Зміну показників поширення хвороб, яка характеризує рівень розвитку соціальної, економічної та екологічної сфер досліджували на основі  поліноміального рівняння 6-ї степені. Обробка результатів дослідження проводилася засобами Microsoft Excel із застосуванням кореляційного зв’язку щодо впливу показників мінералізації, сульфатів та хлоридів на рівень захворюваності мешканців міста Херсона.
Отримані результати. Одним із екологічних факторів впливу в м. Херсоні на здоров’я населення є якість питної води. Історично склалося, що для задоволення питних, господарсько-побутових та виробничих потреб міста використовуються підземні води, експлуатація яких здійснюється водозабірними свердловинами  з верхньо сарматського  водоносного комплексу, що залягає на глибині 60 -100 метрів. Загальна їх кількість становить близько 400. З них 60 % подають воду, яка не відповідає вимогам Держстандарту за загальною жорсткістю 8-30 моль/м3 (ГДК – 7-10), сухим залишком 1500-3500 мг/дм3 (ГДК – 1000-1500), вмістом хлоридів 500-800 мг/дм3 (ГДК – 350)  та сульфатів 800 мг/дм3 (ГДК – 500). Лише у Північному районі, с. Текстильному, ХБК основні показники якості питної води не перевищують встановлених вимог. Про те їх значення наближаються до меж ГДК і можливе подальше їх підвищення [7].
Високі значення мінералізації, хлоридів, сульфатів можуть спричинити, захворювання сечостатевої системи, шлунково-кишкового тракту, порушення водно-сольового обміну, погіршення стану шкіри, прискорення процесів старіння організму. Крім того, перевищення основних катіонів та аніонів у питній воді через незадовільний технічний стан водопровідних мереж впливає на її органолептичні властивості.  При цьому порушується фізіологічні функції шлунку, зору та  частота скорочення серця (табл.1).
Аналіз даних у таблиці засвідчив, що найбільшого поширення серед мешканців міста Херсона набули хвороби системи кровообігу та сечостатевої системи. Згідно даних Управління охорони здоров’я у Херсонській області [10] саме судинні захворювання є головною причиною смерті 58,7 % населення міста.
Таблиця 1 – Захворюваність населення за класами хвороб [11]

 

Роки

Назва хвороби

Порушення обміну речовин

Хвороби системи кровообігу

Хвороби органів травлення

Хвороби сечостатевої системи

 

на 100 тисяч випадків

2000

748,2

4571

2517,4

4164,7

 

2005

782,8

4750,9

2545,3

4774,9

2006

790,7

4659,8

2562,7

4461,5

2007

775,3

5030,5

2475

4341,3

2008

825,9

5337,5

2436,9

4609,3

 

2009

733,7

5241,7

2499,5

4591,6

 

2010

740,4

4919,0

2406,2

4587,2

 

2011

718,2

4803,3

2346,0

4818,7

 

 

Вживання неякісної води ставить населення міста під загрозу захворіти також інфекційними хворобами: вірусним гепатитом, черевним тифом, дизентерією,  холерою, вірусними інфекціями, лептоспірозом та іншими. Хоча мікробне число та колі-індекс по всім досліджуваним свердловинам міста знаходяться у межах встановлених норм, про те ступінь бактеріального  забруднення питних джерел  є локальним і оцінюється як надзвичайно високий. Аналіз динаміки інфекційних хвороб, що виникають внаслідок споживання неякісної води за біогенними елементами та мікроорганічними показниками наведений у табл. 2.

Таблиця 2 – Захворювання населення за окремими класами хвороб

 

Роки

Назва  хвороби

Вірусний гепатит

Гострі кишкові інфекції

Черевний тиф

кількість випадків на 100 тисяч

1990

413,7

61,3

0,4

1995

308,9

76,8

0,2

2000

40,4

42,5

-

2005

44,9

36,6

-

2006

18,2

34,5

-

2007

11,8

33,9

-

2009

7,2

42,2

-

2010

22,5

45,7

-

2011

22,3

29,5

-

Найпоширенішим  інфекційним захворюванням у місті Херсоні є вірусний гепатит, пік  його поширення припадає  на 1990 рік, з 1995 року спостерігається різкий спад захворювання, а з 2010 року відмічається  зростання випадків захворювання. Хвороби на гострі інфекційні захворювання  спостерігалися у 1995 році, з 2000 року – зменшення кількості випадків хвороб, у 2009-2010 роках – збільшення кількості захворювання, а з 2011 значний спад кількості спалахів даної хвороби. Черевний тиф найбільше спостерігався у 1990 році,  а в 1995 році кількість випадків зменшилася, по іншим досліджуваним рокам спалахів даної хвороби більше не спостерігалося. Причинами цього стало  зменшення бактеріального забруднення джерел водопостачання за рахунок  інноваційних методів очистки питної води та надання переваги мешканцями бутельованій воді.
Розглянутий вплив якісних характеристик питної води на стан здоров’я мешканців досліджуваної урбоекосистеми є неоднозначним стосовно їх тісного кореляційного зв’язку. Оскільки поширенню основних хвороб сприяють  такі ще  фактори як спосіб життя (51 %),  соціальні умови (17-20 %), рівень розвитку системи охорони здоров’я (10 % ) [6].
Розрахунок кореляційної залежності між якісними показниками питної води (табл. 3), що мають тенденцію до підвищення у часі своїх числових параметрів показав тісний зв’язок між показниками мінералізації, вмісту сульфатів, хлоридів та порушення системи кровообігу,  порушення обміну речовин. На поширення хвороб сечостатевої системи та органів травлення числові параметри якості питної води особливого впливу не мають.
Висновки. Враховуючи опосередкований вплив  якісного стану навколишнього середовища  на поширення захворюваності серед населення міста, проведені  нами дослідження показали, що найбільша кількість хворих людей відмічається на тій території міста Херсона, де спостерігається найбільший антропогенний пресинг на навколишнє  природнє середовище. Серед захворювань переважають хвороби системи кровообігу, хвороби сечостатевої системи, органів травлення, порушення обміну речовин.
Для більш детального вивчення впливу екологічних факторів на стан здоров’я населення необхідно контролювати  динаміку вмісту забруднюючих речовин у всіх складових навколишнього природнього середовища та їх вплив на загальний рівень захворюваності мешканців урбанізованого середовища.

 

Таблиця 3 – Кореляційний зв’язок між показниками якості питної води та поширення
захворювань серед населення

 

Форми хвороб

Рівень мінералізації, 1500-3500 мг/дм3

Вміст сульфатів 200-800 мг/дм3

Вміст хлоридів
150-850 мг/дм3

Коефіцієнти кореляції, поліноміальні рівняння 6-ї степені

Порушення системи кровообігу

0,98

0,91

0,96

у = - 0,49 х6+15,61 х5-188,52 х4+1068,30 х3-2894,90 х2+3563,40х +3007,4

Порушення обміну речовин

0,81

0,52

0,85

у = - 0,30 х6 +8,35 х5- 90,15 х4 + 480,82 х3 - 1319,40 х2+ 1745,60 х -77,55

Порушення органів травлення

- 0,87

- 0,51

- 0,81

у = 0,77х6 – 20,63 х5 + 215,5х4 - 1103,5 х3+2857,9 х2 - 3464,5 х+4032,1

Хвороби сечостатевої системи

0,28

0,09

0,34

у = 0,76 х6+25,515 х5 – 332,72 х4+ 2150 х3-7134,5 х2+11223 х- 1766,7

Список літератури
1. Іванова О.І. Якість питної води різних джерел водопостачання та її вплив на стан здоров’я дитячого населення Брусилівського району / О. І. Іванова, В.Н. Корзун // Гігієна населених місць. – 2010. - № 56. – С. 104-108.
2. Козак В. Екологічний стан джерел водозабезпечення сільських населених пунктів Львівської області /

В. Козак, Б. Козловський // Водне господарство України. – 2006. - №2. – С.15-18.
3. Левківський С.С. Раціональне використання і охорона водних ресурсів / С.С. Левківський, М.М. Падун. – К.: Либідь, 2006. – 267с.
4. Митрахович А.И. Проблема чистой воды в сельской местности Республики Беларусь / А.И. Митрахович, В.Т. Кишиков // Мелиорация и водное хозяйство. – 2002. - №2. – С. 8-11.
5. Програма дій « Порядок денний на XXI століття». – К.: Інтелсфера, 2000. – 360 с.
6. Прохорова А. А. До питання про моніторингові дослідження здоров’я населення в урбанізованих геосистемах / А. А. Прохорова // Розвиток географічної думки на півдні Ураїни: проблеми і пошуки. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Мелітополь, 2006. – С. 59-64.
7. Дудченко С.В. Індикаторна оцінка стану системи водопостачання м. Херсона / С.В. Дудченко,

О.В. Гончаренко // Чисте місто, Чиста ріка, Чиста планета, II Міжнар. екологічний форум. – Херсон: ХТПП, 2010. – 195 с.
8. Шовкун Т.М. Екологічний стан підземних вод та його вплив на здоров’я людини (на прикладі Чернігівської області)/ Т.М. Шовкун // Наукові праці УкрНДГМІ. – 2004. – Вип. 253. – С.264 -269.
9. Яцик А.В. Водні ресурси: використання, охорона, відтворення, управління / А.В. Яцик,

Ю.М. Грищенко,Л.А. Волкова. –  К.: Ґенеза, 2007. – 360 с.
 

Питна вода як індикатор здоров’я населення м. Херсона [Електронний ресурс]  / Скок С.В.  // Режим доступу: http://eco.com.ua/content/pytna-voda-yak-indykator-zdorovya-naselennya-m...

Topics: 
Оцінка: 
0
No votes yet