Проекти спільного впровадження в Україні набирають обертів

Проекти спільного впровадження – це один із гнучких механізмів Кіотського протоколу, який дозволяє українським підприємствам залучати додаткові інвестиції в проекти, що приводять до скорочень викидів парникових газів.
Українські підприємства, які реалізовують проекти з енергозбереження, відновної енергетики чи переходять на використання менш вуглецево інтенсивного палива, мають можливість продавати утворені та належним чином підтверджені скорочення викидів представникам країни-інвестора. Найчастіше в якості покупців виступають компанії з Нідерландів, Швейцарії, Німеччини та Японії. Покупці скорочень викидів можуть використовувати їх для дотримання власних зобо’язань зі скорочення викидів або реалізовувати їх в рамках існуючих систем торгівлі викидами, наприклад, в найбільшій з існуючих на даний час Європейській системі торгівлі викидами.

Перші ластівки
 
Як повідомляє Зелена Хвиля, перші Листи-підтримки для проектів спільного впровадження стали видаватися Мінприроди ще в 2004 році, але подальшого розвитку механізм набув у 2008 році, коли з’явилися перші Листи-схвалення, тобто перші затверджені Україною проекти спільного впровадження.
 
Ефективність даного механізму українські підприємства відчули у жовтні 2008 року, коли відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України, з національного реєстру антропогенних викидів України на рахунок корпорації Marubeni в національному реєстрі Японії було переведено 1  460  517  одиниць  (частин)  установленої  кількості – так званих ранніх скорочень викидів. Дані скорочення викидів були досягнуті в результаті реалізації проекту спільного впровадження “Утилізація шахтного метану на шахті імені Засядька” до початку 2008 року. Даний проект полягає у використанні шахтного метану для виробництва теплової та електричної енергії, а також для використання в якості палива для транспорту. В рамках цього ж проекту була здійснена й перша передача одиниць скорочення викидів (ОСВ – тип вуглецевих одиниць, що утворюються в рамках реалізації проектів спільного впровадження) – 29 листопада 2008 року були остаточно підтверджені перші 331 093 одиниць скорочення викидів парникових газів, утворених в рамках українського проекту спільного впровадження, а 27 квітня 2009 року був здійснений переказ 650 851 ОСВ (підтверджені скорочення за період з 1 січня до 31 грудня 2008 року) на рахунок  компанії VEMA S.A. у національному реєстрі Швейцарії.
 
 
 

Використання шахтного метану для виробництва енергії на когенераційних установках
- перший успішний проект спільного впровадження в Україні. Фото zasyadko.net
 
У 2008 році було здійснено ще три перекази ранніх скорочень викидів у формі одиниць установленої кількості, що були утворені до початку 2008 року в результаті реконструкції систем теплопостачання в Донецькій області, Криму та Харкові. Загальний обсяг ранніх скорочень в рамках даних проектів – близько 1,1 млн. тонн.
 
Проекти спільного впровадження – ефективний механізм залучення додаткових інвестицій
 
Станом на жовтень 2008 року до Міністерства охорони навколишнього середовища та пізніше до Національного агентства екологічних інвестицій України було подано для погодження 129 проекти, 112 з яких отримали Листи-підтримки, а 20 Листи-схвалення. Лише 2 проекти на той час були зареєстрованими. Загальна очікувана кількість скорочень за період 2008-2012 років за даними проектами становила 123,4 мійльйони одиниць скорочень викидів.
 
Станом на вересень 2009 року до Національного агентства екологічних інвестицій України було подано вже 159 проектів, з яких 151 отримали Листи-підтримки та 26 – Листи-схвалення, а 11 було зареєстровано. За цими проектами протягом 2008-2012 років очікувалося згенерувати 135,7 мільйонів ОСВ, а фактично вже було передано покупцям на той час близько 1,5 мільйона ОСВ.
 
На 1 вересня 2010 року було видано вже 179 Листів-підтримки та 50 Листів-схвалення. Очікувана кількість скорочень становила 170 мільйонів ОСВ. 28 проектів було зареєстровано. Ще за два місяці кількість Листів-підтримки зросла до 184, Листів-схвалення – до 56, а зареєстрованих проектів – до 32.
 

Динаміка затвердження проектів спільного впровадження
 
Реалізацію проектів спільного впровадження віднесено до основних завдань поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки нещодавно ухваленої стратегії державної екологічної політики до 2020 року. Як неодноразово зазначалося представниками української делегації під час кліматичної конференції в Канкуні, Україна є лідером серед реалізації проектів спільного впровадження, а тому зацікавлена у продовженні функціонування даного механізму після 2012 року.
 
В Україні на різних етапах розробки  реалізується близько 200 проектів спільного впровадження.
 
Проектів багато, але чи отримують підприємства кошти?
 
Зазвичай, підприємства, яка реалізують проекти спільного впровадження, отримують кошти після остаточного підтвердження скорочень та їх передачі на рахунки компаній-інвесторів.
 
За інформацією Українського реєстру вуглецевих одиниць станом на 27 грудня 2010 року в Україні зареєстровано 37 проектів спільного впровадження: 23 проекти спільного впровадження в рамках національної процедури (Track 1) та 14 проектів спільного впровадження в рамках міжнародної процедури (Track 2). Додатково, інформація про ще три проекти, які вже отримали Листи-схвалення Національного агентства екологічних інвестицій, представлена на сайті Наглядового комітету спільного спровадження. Серед них – 25 проектів вже мають підтверджені (верифіковані) скорочення викидів парникових газів в загальному обсязі 14,5 мільйонів тонн СО2 еквіваленту. Причому, якщо в 2008 році фінального етапу – підтвердження скорочень викидів – досяг лише один проект, в 2009 році – додалося ще 9 проектів, то в 2010 році таких успішних проектів стало ще 15.
 
Найбільше скорочень викидів парникових газів досягнуто внаслідок реконструкції газорозподільчих мереж, систем теплопостачання та проектів енергозбереження в металургійній галузі і утилізації шахтного метану.
 
 

Типи проектів спільного впровадження, що вже мають підтверджені скорочення викидів парникових газів
 
Утворенні скорочення викидів активно використовуються в європейській системі торгівлі викидами. За інформацією Carbon Market Data Ltd, загалом в європейській системі торгівлі викидами у 2008 році було використано 48 338 одиниць скорочень викидів, у 2009 році – вже 3 012 965 ОСВ. 73% одиниць скорочень викидів (тут не враховуються сертифіковані скорочення викидів від проектів механізму чистого розвитку), що були використані в європейській системі торгівлі викидами у 2009 році, за даними Sandbag Climate Campaign, мали українське походження – близько 2,2 мільйонів ОСВ.
 
 

Українські проекти спільного впровадження стали основним джерелом одиниць скорочень викидів
у Європейській системі торгівлі викидами у 2009 році. Дані Sandbag Climate Campaign
 
Що буде після 2012 року?
 
Кліматична конференція у Канкуні, хоча й мала певні позитивні результати, не додала ясності щодо майбутнього механізму спільного впровадження після завершення 2012 року, коли закінчується перший період зобов’язань Кіотського протоколу. Єдиним  рішенням щодо проектів спільного впровадження, яке стосується розробки таких проектів в Україні, можна вважати початок стягнення із березня 2011 року грошових зборів із проектів, які реалізуються за національною процедурою, для фінансової підтримки роботи Наглядового комітету спільного впровадження. Японія, Росія та Канада виступили проти продовження Кіотського протоколу та наполягають на необхідності підписання нової угоди, яка б охоплювала найбільших забруднювачів атмосфери планети, зокрема США та Китай. Складність міжнародних переговорів з даного питання відкладає і рішення про майбтнє проектів спільного впровадження.
 
Крім того, доля проектів спільного впровадження залежить і від внутрішніх нововведень в ЄС (реформа системи торгівлі викидами з метою розширення меж системи та охоплення нових секторів, обмеження використання скорочень викидів від певних типів проектів та кількості таких скорочень, збільшення кількості проектів спільного впровадження в країнах ЄС) та в Україні (планів створення національної системи торгівлі викидами).
 
Поки ж триває невизначеність, українські підприємства мають максимально ефективно використати наявний потенціал та зробити тим сами крок на зустріч нової ефективної економіки, до якої вже стрімко мчаться розвинуті країни світу.
 
Микола Шлапак

Джерело: Зелена Хвиля

Оцінка: 
0
No votes yet