Проблеми утилізації, зберігання, переробки та використання відходів галузі тваринництва в Білоцерківському районі Київської області

tiz_009_zemlia.gifДля існування людства необхідно споживати продукти з наявністю повноцінних білків. Повноцінні білки з вмістом незамінних та критичних амінокислот є в наявності тільки в продуктах тваринного походження. В зв’язку з цим зростає потреба у збільшенні виробництва м’яса та молока у країнах світу.
Ці процеси призводять до збільшення поголів’я великої рогатої худоби та свиней та розширення відгодівельних тваринницьких комплексів. Але разом із збільшенням поголів’я тварин зростає і кількість відходів, продуктів їх життєдіяльності. Кількість цих відходів постійно зростає [1], що при неправильній утилізації, зберіганні, переробці і використанні може призвести до:
— забруднень ґрунтів, атмосфери та водойм;
— сприяти розповсюдженню різних захворювань у людей і тварин;
— загибелі автотрофних та гетеротрофних організмів в наземних і водних екосистемах.
        Тому метою наших досліджень було вивчення наявності, обсягу та використання відходів галузі тваринництва в Білоцерківському районі Київської області.
        Матеріал і методика досліджень. Так як основними відходами у тваринництві є сеча і фекалії, які в поєднанні з підстилковими матеріалами утворюють гній, тому ми і приділи найбільшу увагу гною. Дослідження проводилися в умовах сільськогосподарських підприємств різної форми власності. Були зібрані дані по кількості отриманого гною від великої рогатої худоби та свиней 45 господарств Білоцерківського району Київської області.
        Результати досліджень. За даними багатьох авторів [3,4,5] на сучасних тваринницьких комплексах з прив'язним і безприв'язним, вигульним і безвигульним утриманням тварин утворюються різні види гною: підстилковий (твердий), безпідстилковий (напіврідкий або рідкий) і гноєві, розбавлені технічною водою стоки. Різні види гною містять різну кількість вологи. За цією ознакою розрізняють гній: твердий – до 85 % вологи, напіврідкий – до 92 %, рідкий – до 97 % і гноєві стоки – до 99 %. Вологість гноєвої маси має важливе значення при виборі системи і споруд для її видалення, очищення, зберігання та утилізації. При цьому звертають увагу на добову та річну кількості накопичення цієї маси.
        Вважається, що за добу вихід екскрементів може становити: великої рогатої худоби – 8 – 10 %, свиней – 6 – 8 % від їх живої маси. В абсолютних величинах (кг) добовий вихід екскрементів від однієї голови сягає: корови – 55, молодняку залежно від віку – 8 –14, поголів'я на відгодівлі – 26 – 27; свиноматки з поросятами – 15, холостої супоросної матки – 8 – 10, молодняку на вирощуванні залежно від віку – 0,5 – 2, відгодівельного поголів'я – 5 – 6. Річний вихід гною від кожної голови становить: корови – 15 – 20 м3, коня – 10 – 15, дрібних тварин – 2 – 3 м3. При цьому вологість екскрементів свиней становить 86 – 91 %, а великої рогатої – 85 – 92 % [5].
        Виходячи з зазначених показників, на великих тваринницьких комплексах накопичується досить значна маса гною і гноївки. За рік кількість їх може становити:
— на свинокомплексах при поголів'ї – 12 тис. голів – відповідно 36 і 101 тис. м3, 108 тис. голів – 239 і 940 тис. м3;
— на комплексах з виробництва яловичини при поголів'ї 10 тис. голів — 95 м3 і 30 тис. голів – 493 тис. м;
на комплексах з виробництва молока при поголів'ї 800 корів – 16 і 31 тис. м3, 1200 корів – 12 і 46 тис. м3.
        Проводячи аналіз даних (табл. 1) в Білоцерківському районі за 2005 рік було отримано 212473 тонн гною з нього 178576 т великої рогатої худоби та 33897 т свиней.
 
Таблиця 1
Виробництво гною господарствами Білоцерківського району Київської області в 2005 році, т
 
Назва господарства
 
 
Гній великої рогатої худоби
Гній свиней
отримано гною
внесено гною на поля
отримано гною
внесено гною на поля
1
ТОВ «Мрія», Блощенці
1152
956
 
 
2
ТОВ «АФ Глушки»,
5528
4588
1151
783
3
ТОВ «АФ ДІМ», Дрозди
6288
5219
1025
697
4
ТОВ «Іванівське»,
5080
4216
561
381
5
ТОВ» М. Антонівське»
0
0
0
0
6
ТОВ «Михайлівське»,
1552
1288
338
230
7
ТОВ «Адоніс», Озерна
2864
2377
1090
741
8
ТОВ «Острійківське»,
1520
1262
221
150
9
ТОВ «Пилипчанське»,
 
0
646
439
10
ТОВ «Сухоліське»,
10960
9097
814
554
11
ТОВ «Земля Томилівська»,
3600
2988
510
347
12
ТОВ «Колос», Узин
1080
896
364
247
13
ТОВ «Прогрес», Узин
2744
2278
702
477
14
СТОВ «Янтарне», Фурси
144
120
95
65
15
ТОВ «Черкас»,
1160
963
112
76
16
ТОВ «Піщанське»,
1544
1282
1311
891
17
ТОВ «Надія», Иосипівка
776
644
512
348
18
ТОВ «Левада», Храпачі
3424
2842
1080
734
19
ДСП «Агрос-Чупира»,
1400
1162
432
294
20
СК «Нива», Б. Гребля
 
0
709
482
21
СВК «Дружба»
968
803
179
121
22
СК «АФ Матюші»,
14848
12324
1751
1191
23
СВК ім. Котовського
6184
5133
629
428
24
СВК «Розаліївський»,
7816
6487
1311
891
25
СВК «Каменяр-Агро», Скребиші
2136
1773
364
247
26
СВК «Фастівка»
1424
1182
204
139
27
СВК ім. Щорса, Яблунівка
11560
9595
3419
2325
28
ПГ БЕ УПЦ, Поправка
2360
1959
740
503
29
ПОП «Раставиця», Трушки
6816
5657
757
514
30
ПОП «Україна», Сидори
3344
2776
0
0
31
ПОП «АФ Узинська»,
21528
17868
3463
2355
32
ПОП«АФ Білоцерківська»
5872
4874
233
158
33
ЗАТ «Василівське»,
1112
923
155
105
34
ЗАТ «Маки», Макиївка»
5328
4422
619
421
35
ВАТ «Терезине»,
16728
13884
0
0
36
Учгосп БДАУ, Б. Церква
2248
1866
393
267
37
ЕБ «Олександрія», Б. Церква
248
206
58
39
38
ДГ Селекційна станція
5344
4436
281
191
39
ДГ ім. 9 Січня, Озерна
8392
6965
1190
809
40
ДГ «Сорокотязьке»,
0
0
83
57
41
Держплемоб'єднання, БЦ
168
139
0
0
42
Комбінат хлібопродуктів
1440
1195
3672
2497
43
СФГ «КоЛоСоК», Коженики
848
704
615
418
44
СВГ «Томилівське»
1048
870
355
242
45
МП«Еліта»
0
0
1756
1194
Всього
178576
148218
33897
23049

         На 90 % сільськогосподарських підприємств відсутні засоби зберігання, знезараження, утилізації, переробки гною та підготовки його до використання. Гній вважається головним органічним добривом при вирощування рослин. В більшості господарств отриманий від тварин гній з приміщень транспортується на поле де складається у бурти. Потім з цих буртів гній вноситься без підготовки у ґрунт.
         Так як господарства знаходяться в межах населених пунктів то при наявності великої кількості гною створюються антисанітарні умови не тільки безпосередньо на території ферми, а й на значній відстані від нього, що загрожує забрудненням ґрунту, водних джерел і повітряного басейну.
         Крім того реальну загрозу гній створює насамперед як джерело інфекції та інвазії. За даними дослідників [5] необхідно зазначити, що в 1 мг гною міститься від 20 до 165 млн різних бактерій, а вся маса гною на 14 – 18 % складається з мікроорганізмів, яких при цьому налічується до 30 різних видів. Збудники інфекційних та інвазійних хвороб у масі гною зберігаються досить тривалий час: сальмонельозу – до 160 діб, бруцельозу – 100 – 180, ящуру – 90 – 240 діб, туберкульозу – до 1,5 року, яєць гельмінтів – 4 – 12 місяців. Дослідженнями гною від хворих тварин було виявлено збудників сибірки, туберкульозу, бруцельозу, бешихи свиней, мита коней, паратифозних інфекцій тощо. Гній також є джерелом поширення дерматомікозів та іншої грибної мікрофлори. Особливо небезпечним є гній як джерело глистяних хвороб: аскаридозу, трихоцефальозу та ін. Серед їх збудників особливого значення набувають так звані геогельмінти, цикл розвитку яких відбувається в навколишньому середовищі (у ґрунті). Тому не виключається зараження людей і тварин при обробітку забрудненого гноєм ґрунту, при вживанні в їжу або на корм рослин, зібраних з таких ділянок.
         Епідеміологічна та епізоотична небезпечність гною виявляється і в тому, що він у багатьох випадках є місцем розмноження мух і середовищем для гризунів, які, як відомо, є переносниками багатьох інфекційних та інвазійних хвороб (дезинтерії, паратифу, бешихи, лептоспірозу тощо).
         Загроза від гною пов'язується з можливою наявністю у ньому отруйних хімічних сполук як мінерального, так і органічного походження. Досить специфічний неприємний запах гноєвих мас, зумовлений вмістом деяких хімічних сполук (амінів, сірки, меркаптанів, сірководню, органічних кислот тощо), створює сморід навколо ферми у радіусі кількох кілометрів. До того ж у масі гною можуть бути солі важких металів (внаслідок корозії устаткування), залишки пестицидів, антибіотиків (після специфічних обробок тварин), радіонуклідів. Всі ці сполуки в розчиненому і суспензованому стані призводять при потраплянні їх у водоймища до загибелі риби, сповільнення росту рослин та зниження врожаю.
         При змиванні шкідливих сполук гною у відкриті водні об'єкти порушуються процеси самоочищення води в них [2].
         Потрібно зазначити що Білоцерківський район є зоною підвищеного радіаційного фону в наслідок Чорнобильської катастрофи, тому гній при неправильному його використанні становить реальну загрозу можливого повторного забруднення ним великих територій сільськогосподарських угідь.

       Висновки
         Підсумовуючи зазначене вище, слід підкреслити, що основними шляхами забруднення ґрунту, води й атмосфери гноєм від тваринницьких ферм можуть бути:
— перевищені дози внесення гною як добрива на одиницю площі;
— змивання атмосферними опадами з територій тваринницьких ферм гноєвих стоків;
— невпорядкованих місць складування гною;
— порушення санітарно-гігієнічних вимог у процесі транспортування і зберігання гною;
— розміщення тваринницьких ферм поблизу вододжерел, населених пунктів;
— неякісне очищення і знезараження гною перед їх використанням.
         Така ж ситуація щодо зберігання, утилізації та використання гною спостерігається і в інших районах та областях України. Ця проблема буде вирішена тільки лише за умови суворого дотримання санітарно-гігієнічних вимог щодо збирання, транспортування, зберігання, знезараження та утилізації гною, при належному контролі за станом навколишнього середовища, здоров’ям людей і тварин.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Злобін Ю. А., Кочубей Н. В. Загальна екологія. – Суми: Університетська книга, 2003. – 416 с.
2. Романенко В. Д. Основи гідроекології. – К.: Обереги, 2001. – 728 с.
3. Рубан Ю. Д. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини. –Х.: Еспада, 2002. — 576 с.
4. Свинарство і технологія виробництва свинини/ В.І. Герасимов, Д.І. Барановський, В. М. Нагаєвич та ін. –Х.: Еспада, 2003. — 448 с.
5. Славов В. П., Високос М. П. Зооекологія. –К.: Аграрна наука, 1997. – 376 с.

О. А. Хом’як, к. с.-г. н., доц.
Проблеми утилізації, зберігання, переробки та використання відходів галузі тваринництва в Білоцерківському районі Київської області

Збірник матеріалів МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”
Скачати в форматі pdf:
http://eco.com.ua/sites/eco.com.ua/files/lib1/konf/1vze/zb_m/0035_zb_m_1VZE.pdf
Скачати в форматі doc:
http://eco.com.ua/sites/eco.com.ua/files/lib1/konf/1vze/zb_m/0035_zb_m_1VZE.doc

Оцінка: 
0
No votes yet