Практика екологічного моніторингу гамма-активних нуклідів Закарпаття

        Закарпаття представляє регіон, що межує з Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією, тому створення центру постійного моніторингу гамма-активних радіонуклідів в зразках довкілля важливо з багатьох причин. По-перше, природні та техногенні радіонукліди є  "мітками" як геохімічних показників регіону, так і інтенсивності урбанізаційних процесів. З іншого боку, Закарпаття важливе для формування водних ресурсів та повітряних потоків Східної та Центральної Європи. 
       Фонове гамма-випромінювання об’єктами навколишнього середовища утворюється природними та штучними (техногенними) радіоактивними ізотопами. Основну роль серед природних ізотопів відіграють 40K та члени ланцюжків радіоактивних рядів 232Th, 235U та 238U. Найбільший інтерес серед техногенних ізотопів представляє 137Cs, який вносить основний вклад у забруднення земної поверхні, внаслідок великих періодів напіврозпаду [1].
       Для досліджень об’єктів навколишнього середовища на наявність гамма-активних радіонуклідів та їх питомої активності широко застосовується метод напівпровідникової гамма-спектрометрії. 
       У відділі фотоядерних процесів ІЕФ НАН України проводяться комплексні гамма-спектрометричні дослідження по визначенню вмісту природних та техногенних радіонуклідів у зразках еко-об’єктів таких, як ґрунти, вода, донні відклади, лікувальні грязі, відвали золотоносних руд [2-5]. 
       В результаті проведених вимірів встановлено спектральний склад та середню питому активність гамма-активних компонент поверхневих шарів ґрунтів міста Ужгород,  зразків об’єктів навколишнього середовища гірських і низинних районів до та після повеней 1999 та 2001 років, проб донних відкладів малих річок гірських районів Закарпатської області. Чисельні значення  питомої активності досліджених зразків знаходяться в межах характерних для природно- утворюючих порід, тобто їх мінерально-геохімічних характеристик. Проаналізовано ступінь їх забрудненості техногенним (постчорнобильським) радіоізотопом 137Cs та його сезонну зміну вмісту. Значення питомої активності штучного ізотопу 137Cs для всіх досліджуваних зразків знаходиться в межах, які не перевищують допустимих рівнів.
       Результати проведених досліджень вказують на відсутність техногенного забруднення від природних і штучних радіонуклідів в районах пробовідбору та свідчать про їх екологічну чистоту.
Література
1. Парлаг О.О., Стець М.В., Маслюк В.Т. та інш. Про спектральний склад природної гамма-активності // Вісник Ужгородського університету: Серія Фізика, – 1999. № 5, – C. 129-133.
2. Parlag O., Stets M., Puga P., Maslyuk V. Natural gamma-activity dynamics monitoring. // Abstract and conference programme «EPAS 2000». 25 – 28 july 2000, Uzhgorod, Ukraine. – P. 75. 
3. Парлаг О.О., Стець М.В., Маслюк В.Т., та інш. Використання методів гамма-спектрометрії високої роздільної здатності для дослідження вмісту мікроелементів у зразках грунту // Матеріали міжнародного симпозіуму “Інтегрований захист плодових культур та виноградників”, Ужгород, 2000. – C. 94-99. 
4. Парлаг О.О., Маслюк В.Т., Пуга П.П. та інш. Склад гамма-активних природних та техногенних компонент поверхневих шарів грунту. // Науковий вісник Ужгородського університету: Серія Хімія, 2001. – № 6. – С. 98-102. 
5. Парлаг О.О., Маслюк В.Т., Бузаш В.М. та інш. Вміст гамма-активних радіоізотопів в донних відкладеннях малих річок гірських районів Закарпаття // Науковий вісник Ужгородського університету: Серія Хімія, 2005. – № 11. – С. 74-78. 
 
Практика екологічного моніторингу гамма-активних нуклідів Закарпаття / Парлаг О., Маслюк В. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 97.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 2 “ Моделювання і моніторинг довкілля. Геоінформаційні системи і технології”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet