Практичне заняття 1. Еколого-геохімічний аналіз територій

Назва: 
Практичне заняття 1. Еколого-геохімічний аналіз територій
Автор: 
Іщенко В.А.

Скачати

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1.

 

Еколого-геохімічний аналіз територій

 

Суть еколого-геохімічного аналізу зводиться до геохімічного вивчення ландшафтів і процесів його формування для виявлення особливостей і закономірностей, які визначають умови життя і діяльності населення.

Еколого-геохімічний аналіз територій важливий, оскільки враховує концентрацію і розсіювання елементів, їх токсичність (класи небезпеки), гігієнічні нормативи (ГДК), показники здоров'я населення, геохімічний фон.

Те, якою буде еколого-геохімічна ситуація (ЕГС) дослідженої території залежить, з одного боку, від інтенсивності і тривалості впливу речовини техногенного походження (від навантаженості), з іншого - від гео­хімічної стійкості, тобто здатності геосистеми самоочищуватися від продуктів техногенезу. Остання ж залежить від характеру ландшафтної структури території, швидкості геохімічних перетворень та інтенсивності міграції.

В залежності від характеру і співвідношення природних і антропогенних елементів, тобто ступеня перетвореності, ландшафти діляться на природні, антропогенні та техногенні.

В антропогенних ландшафтах змінена біота і частково ґрунти, порушена біогенна міграція. До останніх належать агроландшафти (рослинницькі угіддя, гідро­меліоративні об'єкти та ін.). Перехідними є антропогенно-природні ландшафти, які відрізняються деградацією рослинного покриву. До них відносяться лісозаготівельні господарства,   приміські ліси, пляжі, сінокоси, пасовища та інші об'єкти.

У техногенних ландшафтах докорінно змінені всі, в тому числі літоморфні компоненти, тобто рельєф і геологічний фундамент (ландшафти порушені на 50-75%) і, відповідно, сформувалася нова ландшафтна структура. До техногенних ландшафтів відносяться міста, промислові майданчики, ділянки транспортних комунікацій, гірничопромислові землі та інше.

При оцінці ступеня небезпеки забруднення важливо враховувати ландшафтну структуру території. Наприклад, розміщення промислових підприємств з шкідливими викидами в атмосферу на терасових комплексах і днищах долин небажане, тому що тут штильова погода, інверсійно-теплові явища, часті тумани та ін.

Основним методом вивчення геохімічної трансформації антропогенних ландшафтів є порівняння вмісту елементів у різних об'єктах, на основі чого складають геохімічні спектри. В результаті значної різниці вмісту окремих елементів у пробі при побудові спектрів використовують не абсолютні значення вмісту елементів, а їхні кларки концентрації та кларки розсіювання.

Методичні прийоми (засоби) визначення геохімічного наванта­ження на ландшафтне середовище.

Серед цих прийомів широке засто­сування має аналіз геохімічних коефіцієнтів і показників:

Кларк (показник абсолютної поширеності) - показує середній вміст хімічного елемента в якійсь системі, виражається у вагових чи атомних процентах. Характеризує загальну поширеність елемента в геохімічній системі. Кларк елементу в тій чи іншій системі (атмосфері, гідросфері, літосфері) є числом сталим і однаковим для усієї планети.

Кларк концентрації (показник відносної поширеності) - відношення вмісту хімічного елемента в конкретному природ­ному об’єкті до кларка літосфери. Характеризує ступінь концентрації елемента в геохімічній системі.

Коефіцієнт концентрації (показник ступеня концентрації елемента) - відношення вмісту елемента в досліджува­ному об’єкті до його фонового вмісту в компонен­тах навколишнього середовища. Характеризує відношення вмістів елементів у двох порівнюваних об’єктах.

Сумарний показник забруднення природного компоненту - сума коефіцієнтів концентрації досліджуваних елементів у природному компоненті.

Кларк концентрації хімічного елементу Кк визначається за формулою:

            ,                                                                                 (1)

де С – концентрація досліджуваного хімічного елементу у даному природному об’єкті, мг/кг; К – кларк досліджуваного хімічного елементу, %.

Коефіцієнт концентрації kС обчислюють так:

,                                                                                 (2)

де Сф – фонова концентрація хімічного елементу (середній вміст хімічного елементу в об’єкті, що розглядається, характерний для нього протягом тривалого часу), мг/кг.

Сумарний показник забруднення ZС розраховується наступним чином:

,                                                                (3)

де n – кількість врахованих елементів (сумуються лише елементи, які мають kС > 1).

Контрольні запитання

  1. Що являє собою еколого-геохімічний аналіз території ?
  2. Класифікація ландшафтів за ступенем змінності людиною
  3. Від чого залежить еколого-геохімічна ситуація території ?
  4. Показники, які використовують при еколого-геохімічній оцінці території

 

Завдання 1. Обчислити кларки концентрації хімічних елементів в ґрунтах Вінницької області, використовуючи дані вмісту елементів у ґрунтах області та кларки елементів у літосфері. Оформити таблицю “Кларки концентрації елементів ґрунтів Вінницької області”.

Завдання 2. Обчислити коефіцієнти концентрації елементів, використовуючи показники місцевого фону та дані вмісту елементів у ґрунтах області. Оформити таблицю “Коефіцієнти концентрації елементів в ґрунтах Вінницької області”.

Завдання 3. Визначити сумарні показники забруднення ґрунтів Вінницької області. Оформити відповідну таблицю.

 


Кларки хімічних елементів у літосфері

 

Елемент

Кларк, %

Елемент

Кларк, %

Ba

6,5∙10-2

Cr

8,3∙10-3

Li

3,2∙10-3

Mn

0,1

Be

3,8∙10-4

Fe

4,65

B

1,2∙10-3

Co

1,8∙10-3

C

2,3∙10-2

Ni

5,8∙10-3

N

1,9∙10-3

Cu

4,7∙10-3

O

47

Zn

8,3∙10-3

F

6,6∙10-2

As

1,7∙10-4

Na

2,6

Se

5∙10-6

Mg

1,87

Br

2,1∙10-4

Hg

8,3∙10-6

Pb

1,6∙10-3

Al

8,05

Sr

3,4∙10-2

Si

29,5

Y

2,9∙10-3

P

9,3∙10-2

Zr

1,7∙10-2

S

4,7∙10-2

Nb

2∙10-3

Cl

1,7∙10-2

Mo

1,1∙10-4

K

2,6

W

1,3∙10-4

Ca

2,96

Ag

7∙10-6

Sc

1∙10-3

Cd

1,3∙10-5

Ti

0,45

Sn

2,5∙10-4

V

1,9∙10-3

Sb

5∙10-5

Tl

1∙10-4

Bi

9∙10-7

 

 


Фоновий вміст хімічних елементів у ґрунтах Вінницької області

 

Елемент

Фоновий вміст, мг/кг

Pb

20

Zn

100

Cu

30

Hg

0,05

Ni

35

Co

12

Vn

50

Mn

800

Sr

120

Mo

2

Sn

3

Cr

80

Be

3,5

W

7

Cd

1,5

Ti

5520

Ag

2

 

 


Вміст хімічних елементів у ґрунтах Вінницької області

 

Місце відбору

Дата

Мідь

Цинк

Кобальт

Нікель

Марганець

Хром

Свинець

Кадмій

1

м. Іллінці, автотраса Вінниця-Гайсин-В.Михайлівка

2005

0,54

1,455

2,03

3,635

1873,25

3,68

22,7

 

2

м.Тульчин, автотраса Тульчин- Вінниця

2005

0,43

0,52

0,54

1,55

1180

4,01

8,5

 

3

с. Мальчівці

2002

2,45

22,95

4,3

3,35

163,65

0,01

14,95

 

 

с. Бирлівка

2002

2

12,3

2,7

3,1

124,9

0,01

9,4

 

4

с. Джулинка

2006

1,5

10,1

4,1

8,6

1937,5

0,57

68,6

 

5

с. Бохоники

2002

1,85

20,5

2,35

3,05

124,5

0,1

8

 

6

с. Стадниця, міське сміттєзвалище

2003

1,2

43,4

0,4

2,5

17,8

0,37

18,4

 

7

с. Стрижавка

2006

2,4

17,7

3,5

5

765

0,06

6,2

 

8

Почапинецька сільська рада, загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення "Згарський"

2003

2,5

16,2

2,1

3,3

101,3

0,09

9,1

 

9

м. Вінниця, Замостянський район міста

2006

8,2

37,8

2,2

15,4

357,4

3,9

9,1

 

10

м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, за постом ДАІ, траса А 267 Вінниця-Хмельницький, навколо автодороги

2006

5,3

11,3

6,4

2,9

152,5

0,42

111,2

 

11

м. Вінниця, парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва ЦПКіВ ім. Горького, територія парка

2006

0,43

87,1

8,8

5,2

960

0,26

41,5

 

12

м. Вінниця, вул.Некрасова,87

2003

6,9

49,2

1,2

9

3525

30,7

52,3

2,13

13

м. Вінниця

2003

82,9

43,9

8,12

15,4

1423

28,6

27,2

0,63

14

м. Вінниця, провул. Щорса 14 А

2003

11,6

52,2

8,8

23,8

2152

27,06

140,2

0,72

15

м. Гайсин, міський парк культури та відпочинку

2002

2,1

16,9

1,9

2,7

29

0,06

12

 

16

м.Гнівань

2002

5,1

19,4

4,9

2,5

62,9

2,6

18,4

 

17

м. Жмеринка

2006

1,5

32,45

1,08

4,8

573,55

0,61

277,15

 

18

м. Іллінці, ботанічний заказник “Іллінецький” загальнодержавного значення

2002

2,6

18,7

4,6

3,6

96,4

0,1

9,7

 

19

м. Калинівка

2002

1,05

10,1

2,9

2,15

98

0,18

8,7

 

20

м. Ладижин

2002

2,7

19,85

2,05

3,7

43,25

0,065

10,65

 

21

м. Хмільник, парк ім.Леніна військового клінічного санаторію

2002

2,1

21,9

2,8

2

71,2

0,21

3,8

 

22

м. Шаргород, автотраса Вінниця-Шаргород

2005

1,11

1,53

1,57

1,65

352,1

0,6

46,91

 

23

м. Ямпіль, міський парк "Над Дністром"

2005

2,14

13,8

2,66

4,58

2250

0,04

35,9

 

24

с. Григорівка

2003

1,2

19,1

3,5

2,2

292,2

0,16

16,4

 

25

с. Ситківці

2004

4,4

2,7

1,7

3

322,3

0,6

3,3

 

26

с. Павлівка

2004

1,8

1,2

0

1,2

177

0,49

1,8

 

27

м. Теплик, землі колишнього аеродрому

2002

1,9

21,2

1,2

2,1

112,4

0,01

14,8

 

28

с. Залужжя

2006

0,13

0,22

0,16

1,4

77,5

0,09

7,6

 

29

с. Сутиски

2002

172

14,8

2,1

16,9

98,9

3,1

57,8

 

30

с.Вила

2002

2,25

13,25

3,3

2,05

143,1

0,01

10,2

 

31

с. Комаргород

2004

2

18

2,9

3,8

642

0,04

16,7

 

32

Траса А 253 Вінниця-Житомир м. Калинівка, навколо автодороги

2004

3,5

2,1

1

1

2015,4

0,29

20,3

 

 

Скачати

Формат: 
doc
Розмір: 
167 кБ
Розділи екологічної бібліотеки::