Пилковий прогноз як засіб профілактики сезонної алергії у Вінниці

Незважаючи на бажання лікарів та пацієнтів подолати прояви сезонної алергії, незважаючи на арсенал лікарських засобів та профілактичних методів, які для цього використовуються, кількість людей у світі, чутливих до пилку рослин, неухильно зростає [1].

Так, за прогнозами ВООЗ, до 2020 року майже 100% жителів 20 найбільших міст світу будуть уражені сезонною алергією [2]. Адже саме цивілізація є тригером алергенності пилку: оболонка пилкових зерен вітрозапильних дерев та трав, які ростуть у містах, пошкоджується мікрочастками, пилом, утвореним, зокрема, викидами транспорту, мілкими частинками автомобільних шин [3]. Такі агенти провокують зміни структури оболонки пилкового зерна, а також допомагають іншим, хімічним, речовинам проникати у пилок, змінюючи його білковий, а відтак – й антигенний та алергенний склад [4].

 

 

У цьому зв’язку моніторинг появи пилкових зерен у часі та змін їх концентрації у атмосфері є важливим. Такий моніторинг є задачею науки аеробіології, яка вивчає вміст біологічних часток у повітрі, зокрема, пилкових зерен рослин, спор грибів, решток комах, тощо []. З практичної точки зору основним алергеном є пилок рослин.

З іншого боку, саме надбання цивілізації все активніше використовуються у розвинених країнах для організації системи оповіщення про можливість появи того чи іншого виду пилку у повітрі. Зокрема, пилковий прогноз розповсюджується через Інтернет, смс-повідомлення, засоби масової інформації для всіх охочих його отримувати [5]. Таке оповіщення є важливим не тільки для хворих на поліноз пацієнтів, а й для лікарів, що опікуються ними.

Тому метою нашої роботи стало створення у Вінниці системи інформування населення про появу потенційно алергенних сезонних чинників у повітрі.

Методи: Для організації такої системи у місті Вінниці ведеться моніторинг вмісту концентрації пилку рослин та спор грибів. В цілому він проводиться п’ятий сезон, а тому вже розроблене підґрунтя для створення пилкових прогнозів на постійній основі. Підрахунок пилку у 1999-2000 роках був отриманий гравіметричним (седативним) методом за допомогою саморобного апарата Дюрама. Він дозволяв визначати зміни пилкового спектру у повітрі Вінниці у часі, а також встановлював відносну масивність палінації (дати настання піків пилкування) потенційно алергенних рослин.

Збір та підрахунок пилку з 2009 по 2011 рік ведеться волюметричним (об’ємним) методом з використанням уловлювача пилку та спор Буркард (Burkard) британського виробництва, який є стандартним приладом для постійного відбору зразків повітря протягом сезону палінації. [6]. Це дослідження проводиться на базі Вінницького національного медичного університету за підтримки Європейської Аероалергенної мережі (European Aeroallergen Network (EAN)). Вінниця є одним з двох українських міст, представленим (разом із Запоріжжям) у EAN (www.polleninfo.org). Ресурс був розроблений та підтримується австрійськими аеробіологами Зігфрідом Ягером та Уве Бергером з медичного університету Відня, які запросили вінничан до участі у мережі.

Пробовідбірник встановлений на даху хімічного корпусу Вінницького національного медичного університету (ВНМУ). Дослідження сезону 2010 року виконувались з 1 березня по 30 жовтня. Дослідження сезону 2009 року виконувались з 17 квітня по 30 жовтня, 2010 та 2011 років – з 1 березня по 30 жовтня.

Об’єктом дослідження був пилок вищих квіткових (Magnoliophyta) та голонасінних (Pinophyta) рослин, а також спори грибів.

За сезон 2009 року було відібрано 24 зразки, 2010 року – 36, 2011 року – 35 зразків повітря м. Вінниці. Тривалість відбору кожного зразка становила 1 тиждень.

По результатам відбору проб було виготовлено 336 (2009 рік, 2 препарати для доби), 252 (2010 рік, 1 препарат для доби спостереження) та 245 (2011 рік, 1 препарат для доби спостереження) мікропрепаратів зі стрічки Мелінекс, яка є стандартною поверхнею для відбору проб при використанні приладу Буркард.

Зразки було проаналізовано за допомогою світлової мікроскопії при збільшенні 400´ та 1000´.

Для оцінки симптомів пацієнтів ми використовуємо анкету «Персональний пилковий щоденник», який дав змогу оцінити час виникнення та вираженість алергічної реакції з боку очей, носа та легенів.

Результати: Базуючись на перерахованих методах, безкоштовний соціальний сервіс з розповсюдження пилкових прогнозів для схильних до сезонної алергії людей розпочав свою роботу у Вінниці з травня 2011 року. Це унікальний для України проект, який став реальним завдяки спільним зусиллям аеробіологічної групи ВНМУ та алергологічного кабінету Вінницької міської клінічної лікарні №1.

Хворі на поліноз пацієнти, а разом з ними – і лікарі можуть точніше діагностувати та лікувати недугу, адже точно знатимуть, які пилок та спори грибів знаходиться у повітрі саме тоді, коли у пацієнта виникли симптоми хвороби.

Щоб інформація про розповсюдження пилку швидше та ефективніше доходила до пацієнтів, алергопрогноз, з огляду на сучасні інформаційні технології, розміщується у засобах масової інформації, зокрема, на радіо та у газетах, на сайті EAN www.polleninfo.org та  на сайті Всеукраїнської Асоціації Алергологів (www.aalu.org.ua), передається охочим пацієнтам та лікарям по електронній пошті.

Складати алергопрогноз вінницьким спеціалістам допомагали та допомагає сотня вінницьких пацієнтів, чутливих до пилку рослин, які беруть участь у програмі «Персональний пилковий щоденник». Ідея проекту була розроблена у Австрії. Автор щоденника – адміністратор ЛОР-відділення Центральної клініки Відня Уве Бергер. На створення щоденника його спонукали суперечки між спеціалістами з приводу того, яку концентрацію пилку у повітрі потрібно вважати низькою, середньою або високою.

Така суперечка виникла через висунуту австрійськими вченими ще декілька років тому ідею про те, що порогова концентрація у повітрі одного й того ж пилку, що починає викликати симптоми, є різною для різних регіонів. Наприклад, мешканці Фінляндії набагато менше чутливі до пилку берези, ніж люди, що живуть у південніших частинах Європи. Жителі деяких фінських місцин починають відчувати симптоми алергії, коли концентрація пилку берези у повітрі становить 1600 (!) зерен на кубометр.

Подібний ефект у Вінниці, як видно, спостерігається щодо пилку вільхи та ліщини. Адже ще 12-13 років тому, у 1999-2000 роках, коли у Вінниці були проведені перші аеропалінологічні спостереження, пилкові зерна і вільхи, і ліщини реєструвались у значно менших кількостях, ніж вони спостерігаються зараз. Тоді вільха займала 4-5 позицію за масивністю палінації, зараз – друге. А ліщина піднялась на 12 сходинку аеропалінологічного спектру при тому, що при попередніх спостереженнях у повітрі реєструвались лише одиничні зерна цієї рослини.

При цьому інтенсивне пилкування вільхи і у 2010, і у 2011 роках розпочалось майже на місяць раніше, ніж воно спостерігалось 12-13 років тому, а самі піки у 2010 році були вищими за такі у берези, яка залишається лідируючим алергеном за масивністю пилкування у Вінниці. Однак, як показали результати програми «Персональний пилковий щоденник», пацієнти, чутливі до пилку дерев, набагато гостріше реагували на відносно «новий» для них пилок вільхи, ніж на пилок берези, хоча й на цей алерген реакція була досить вираженою.

Так, з 37 протестованих пацієнтів 33 мали гостру реакцію до пилку вільхи навіть при розбавленні алергену 1:1000 000. Алергени берези та грабу звичайного, які були важливими щодо сенсибілізації пацієнтів під час досліджень 1999 і 2000 років [ ], не показали у 2010 році високої реактивності пацієнтів.

У квітні2010 року було зареєстровано 13 піків пилкування берези із концентрацією більшою, ніж 200 зерен на метр кубічний повітря. Проте, найвищий пік берези (1450 зерен) був нижчим, ніж найвищий пік палінації вільхи (1600 зерен).

Тому, будучи «новим» для вінничан алергеном, реакцію викликали й пилкові зерна ліщини, хоча вони й реєструються в останні роки у повітрі у відносно невисоких концентраціях, які у європейській практиці вважаються середніми для дерев.

Цікавою була й віднайдена за допомогою пилкового щоденника тенденція до того, що симптоми пацієнтів, особливо – чутливих до пилку берези, - починались на 1 день раніше реєстрації піку пилкування уловлювачем пилку. Ця обставина, зафіксована у 2010 році й європейськими вченими, також повинна враховуватись при алегропрогнозуванні у Вінниці.

Сам прогноз являє собою перерахування рослин, пилок яких наявний на даний час у повітрі Вінниці з указанням відносної масивності їх палінації. Базуючись на історичних та погодних даних, робиться прогноз щодо дат настання піків та їх можливої інтенсивності. Вказується також рівень споруляції грибів на даний момент та той, що очікується впродовж тижня. Точність прогнозу складає 70%.

Позаяк на пилкування рослин впливають й температура, й опади та вологість повітря, при розробці алергпрогнозів ми зважаємо не тільки на режим пилкування рослин за весь період спостережень, а також й на метеорологічні умови у кожен відповідний період часу, для якого розробляється конкретна щотижнева оцінка алергологічної ситуації: алергопрогнозування є комплексною процедурою.

Для впровадження прогнозу долучається й головний позаштатний алерголог м. Вінниці Борис Стремедловський: саме поради лікаря дозволяють пацієнтам зрозуміти, як поводитись при перших ознаках поліному або для його попередження. Рекомендації є важливими й для того, щоб зняти стрес від очікування хворих людей на можливі прояви у них сезонної алергії.

Висновки та перспективи подальших розробок: Позаяк в цілому у Вінниці спостереження за пилком у повітрі ведуться з 1999 року, Вінниця залишається найстарішим з існуючих та провідним аеробіологічним центром України. Тому саме у Вінниці у 2011 році шляхом легалізації заснована Всеукраїнська громадська організація «Асоціація аеробіологів України».

Розвитку аеробіологічних досліджень, які фінансуються на даний час виключно з кишень науковців, сприятиме й проведення у Вінниці 11 Європейського курсу з основ аеробіології. Він пройде у липні 2012 року та збере не менше 25 учнів та 15 викладачів з країн Західної та Східної Європи. Така школа буде проведена в Україні та у Східній Європі загалом вперше.

Комплексний підхід до розвитку аеробіологічного напрямку у нашому місті, який ми можемо розширити й на всю Україну, неодмінно призведе до покращення і діагностики, і лікування полінозів, й власне покращить саму систему алергопрогнозування в Україні та підвищить її точність.

Лікарі та пацієнти, зацікавленні у отриманні щотижневого пилкового прогнозу, можуть звертатись з заявкою на електронну адресу vrodi@mail.ru.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  • Нєдєльська С.М. Місце аеробіологічного моніторингу в алергології / С.М. Нєдєльська, О.Д. Кузнєцова, О.В. Солодова, Т.Є. Шумна та ін. // Здоров’я України – 2011.- №1(13). - С.46
  • Warner JO. Allergy practice worldwide: a report of the World Allergy Organization Specialty and Training Council. / [Warner JO, Kaliner MA, Crisci CD, et al.] // Allergy Clin Immunol Int.: J World Allergy Org. - 2006. – № 18. – P. 4-10.
  • G D’Amato Urban Air Pollution and Climate Change as Environmental Risk Factors of Respiratory Allergy: An Update/G D’Amato, L Cecchi, M D’Amato, G Liccardi, - Investigation on Allergology and Clinical Immunology, - 2010; Vol. 20(2). – P. 95-102
  • G. D’Amato Urban air pollution and respiratory allergy. Monaldi Arch Chest Dis 2002; 57: 2, P. 136–140
  • Mathias Rotach Dispersion Modeling and Pollen Forecast @ MeteoSwiss
  • Lanzoni C. Since 1932 // The 9th European Course on Basic Aerobiology, 2nd-9th September. 2009. - EVORA, Portugal, 2009. - Practical Course Materials. – Р. 6.

 

УДК: 616-022.8:581.162.3
Родінкова В.В.  Пилковий прогноз як засіб профілактики сезонної алергії у Вінниці [Електронний ресурс]  / [Родінкова В.В., Кременська Л.В., Білоус О.С., Паламарчук О.О.] // Збірник наукових статей “ІІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю”. – Вінниця, 2011. – Том.1. – С.244–247. Режим доступу: http://eco.com.ua/

Скачати в форматі pdf:

 

Скачати презентацію у форматі pdf

Оцінка: 
0
No votes yet