Оцінювання сталості ресурсоспоживання: монетарний підхід

tiz_009_zemlia.gifРяд останніх робіт у напрямку вдосконалення методології вимірювання сталого розвитку розкривають багатообіцяючі можливості застосування тут теорії природного капіталу.
У теорії природного капіталу виділяють три основних види капіталу: запаси відновлюваних і невідновлюваних ресурсів, земля й екосистеми. Кожний з них вносить різний вклад у розвиток людини й зазнає різного впливу діяльності людини. Одне з найбільш глибоких досліджень в області аналізування зв'язків змінних природного капіталу належить Д.І. Люрі, який розвинув ідею ресурсних циклів – квазізамкнутих колообігів використовуваних людиною ресурсів [1]. Розглядання процесів у вигляді циклів «споживання – відновлення» ресурсів природи дозволяє побудувати наближену, але ідеологічно витриману модель круговороту компонентів природних ресурсів у деякій системі й можливість розроблення показника сталості цієї системи, за допомогою якого можна керувати процесом сталого розвитку.
Коефіцієнт сталого ресурсоспоживання
       У роботі [1] запропонована оцінка, що характеризує здатність системи відновлювати й компенсувати використані ресурси – коефіцієнт сталого ресурсоспоживання η. 
, (1)
де – витрати на використання сировини (видобування, транспортування тощо), на виготовлення й використання продукції (виробництво, доставка споживачеві тощо.); – витрати на перероблення відходів, на утилізацію продуктів, на технологію природного очищення, на виправлення раніше нанесених природі збитків. Нескладно відзначити, що при розрахованій оцінці η > 1 система, з точки зору збереження її потенціалу, буде несталою: споживання природних ресурсів відбувається інтенсивніше, ніж їхнє відновлення. При η = 1 – система перебуває на межі сталості; при η < 1 – система стала: відновлення ресурсів природи йде випереджальним темпом. Очевидно, що всі рішення повинні бути такими, щоб домагатися значення η < 1, як за рахунок зниження витрати ресурсів й удосконалювання технологій виробництва, так і за рахунок збільшення витрат на відновлення й поповнення ресурсів.
 
Оцінювання сталості ресурсоспоживання на прикладі схем очищення побутових стічних вод
       Розрахунок значення η зручно проводити на основі оцінювання життєвого циклу (ОЖЦ) продукційної / технологічної системи. А саме за допомогою побудови життєвого циклу, з урахуванням відновлення ресурсів, у тому числі, і за рахунок антропогенних механізмів, і детального аналізу керування запасами життєвого циклу або інвентаризаційного аналізу [2]. Для підтвердження працездатності запропонованої оцінки у роботі [3] були розглянуті дві схеми очищення малозабруднених побутових стічних вод. Перша схема, штучна, складається з установки механіко-хімічної обробки стічних вод, що використовує хлорид заліза для осадження шкідливих домішок у воді. Друга схема, природна, включає заболочену територію, що слугує природним біологічним і механічним фільтром. Розрахункові значення коефіцієнта сталого ресурсоспоживання для штучної схеми становить ηшт. = 0.01, а для природної – ηпр. = 5.7.
       Вище зазначено, що при η < 1, ми маємо право стверджувати, що запропонована штучна технологія очищення є чудовою (багато коштів витрачено на відновлення ресурсу), а схема природна – не дуже гарна (η > 1). Хоча очевидно, що з прагматичної точки зору природна схема вигідніша, оскільки характеризується меншими витратами. Насправді проблема в тому, що класичний економічний підхід не враховує «вартість» внеску природи в очищення викидів: цей подарунок природи ми приймаємо як належне, сьогодні ще не піклуючись про ступінь нанесеного природі збитку. Можливо, відношення ηпр.шт. = 570 повніше характеризує внесок природи.
       Має сенс спробувати оцінити потенційні витрати на відновлення не тільки використовуваних ресурсів, але й на відновлення природи, у т.ч. і здоров'я людини, як безпосереднього учасника ресурсних циклів, за допомогою непрямих показників.
 
Модифікований коефіцієнт сталого ресурсоспоживання
       Оцінювання природо-відновлювальної характеристики систем (продукційних, технологічних) пропонується проводити за допомогою порівняння витрат на «виготовлення – споживання – видалення» продукції протягом життєвого циклу й витрат на відновлення використаних ресурсів, виправлення нанесеної шкоди природним системам і здоров'ю людини.
, (2)
де – модифікований коефіцієнт сталого ресурсоспоживання; CR – витрати на сировину, грн.; CP – витрати на виготовлення, споживання й видалення продукції, грн.; CRD – витрати на відновлення енергоресурсів, мінеральних ресурсів тощо, а також додаткова енергія необхідна в майбутньому на видобування цих ресурсів, грн.; CHH – витрати на відновлення здоров'я людини, грн.; CES – витрати на відновлення екосистем, грн. Якщо одержуване відношення «виробничо-споживацьких» витрат до «відновлювальних» витрат < 1 для оцінюваної системи, то така система з точки зору збереження природо-відновлювального потенціалу є екологічно сталою. Запропонований модифікований коефіцієнт сталого ресурсоспоживання є оцінкою необхідних витрат на підтримку екологічної сталості системи. Він може бути використаний як для порівнювання варіантів продукційних і технологічних систем, так і для прийняття рішень щодо розроблення нових продуктів та вдосконалення існуючих.
Особливості використання оцінювання життєвого циклу
       Як зазначено вище, такий інструмент як ОЖЦ, охоплює всі виробничі процеси й послуги пов'язані з продукцією протягом її життєвого циклу, від придбання сировини до кінцевого видалення. Тому, саме на основі такого підходу зручно проводити розрахунок η. Однак, необхідно відзначити, що ОЖЦ – це підхід, що використовує величини в немонетарному вираженні, що звичайно не підходить для розрахунку коефіцієнта сталого ресурсоспоживання. Серед останніх розробок у напрямку оцінювання впливу продукційних систем на довкілля і людину з використанням грошових одиниць можна відзначити метод «Stepwіze 2006», розроблений міжнародною компанією "2.0 LCA consultants" [4]. Цей метод ґрунтується на характеризаційних моделях таких методів оцінювання впливу продукції як «ІMPACT 2002+» та «EDІP 2003» [5]. Для монетаризації фізичних одиниць у методі «Stepwіze 2006» використана якісно скоректована тривалість життя (QALYs, qualіty adjusted lіfe years) для впливів на людину й скоректовані гектари-роки, що враховують збереження біорізноманіття, (BAHYs, bіodіversіty adjusted hectare years) для впливів на природні системи. Метод «Stepwіze 2006» дозволяє одержати величини впливу системи протягом життєвого циклу на екосистеми і людину, представлені за допомогою спільної метрики – грошової.
Монетаризація
       Як основою для подальшого застосування монетаризації скористаємось характеризаційною моделлю методу «ІMPACT 2002+». Вплив продукційної системи на здоров'я людини відображається тут в одиницях скоректованої по непрацездатності тривалості життя (DALYs, dіsabіlіty adjusted lіfe years), а вплив на екосистеми представлено в одиницях PDF•м2•рік=BAHY, де PDF (potentіally dіsappeared fractіon) – це та частка біорізноманіття, що потенційно може зникнути через вплив оцінюваної системи на природу. Результатом другої фази ОЖЦ, інвентаризації, є сума входів «з природи» і виходів «у природу» в фізичних величинах (кг, м2, м3, Бк тощо) для подальшого аналізу й оцінювання впливів продукційної системи на довкілля, зокрема й на здоров'я людини. І якщо з перетворенням кількості ресурсу використаного протягом життєвого циклу в його грошовий еквівалент не виникає значних ускладнень, то оцінювання витрат на відновлення вимагає застосування непрямих величин. 
       Відомо, що вартість статистичного життя (ВСЖ) включає, зокрема, витрати, пов'язані з наслідками впливів на здоров'я людини: медичні витрати, втрати доходу й т.п. Використаємо цей показник для трансформації величини DALYs, представленої в роках, у грошові одиниці. ВСЖ для США (2008 р.) становить 6.9 млн. дол., для Євросоюзу (2008 р.) – 5.4 млн. дол. Виходячи з гіпотези про пропорційну залежність ВСЖ і ВНП для жителів різних країн [6], одержуємо ВСЖ для жителів України в розмірі близько 55 тис. дол. або 450 тис. грн. (2008 р.: ВНП США – 13 164 млрд. дол., ВНП Євросоюзу – 10 637 млрд. дол., ВНП України – 106 млрд. дол.). З огляду на те, що середньостатистична тривалість життя українця в 2008 р. становила 68 років, вартість року статистичного життя буде 6.6 тис. грн./рік. Таким чином, помножуючи на 6 600 грн./рік суму років, втрачених через непрацездатність з причини шкідливого впливу певної продукційної системи, одержимо непрямий грошовий еквівалент витрат на відновлення здоров'я людини. Як грошовий еквівалент PDF•м2•рік або BAHY приймаємо верхню границю наближеної вартості скоректованого гектара-року – 3 000 євро [4] або, аналогічно перетворенням для DALYs, 300 грн.
 
 
Розрахунок модифікованого коефіцієнта сталого ресурсоспоживання для бетонів
       Проаналізовано сталість ресурсоспоживання двох продукційних систем, звичайного (С20/25 16 S4) і морозостійкого бетонів (С35/45-25-S2-Lu Anl Frost VCT 0.40), з одержанням модифікованих коефіцієнтів сталого ресурсоспоживання. Всі розрахунки проводились на функціональну одиницю (ФО) зазначених продукційних систем, а саме 1 м3 бетону. Виробничо-споживацькі витрати охоплюють витрати на ресурси, у т.ч. енергоресурси, та їхнє транспортування, витрати на виготовлення й транспортування бетону, витрати на знесення конструкцій. Етапи спорудження й експлуатації виключені з розгляду, оскільки енерговитрати значно коливаються залежно від типу бетонних конструкцій. На основі інвентаризаційних даних [7] визначені витрати на ФО звичайного й морозостійкого бетону – 715 грн. й 1062 грн., відповідно. Для одержання вартості енергоносіїв у цінах 2008 р. на ФО здійснене перетворення з МДж у кг (м3) за допомогою застосування значень енергоємності. Відновлювальні витрати охоплюють вплив викидів у повітря й воду на здоров'я людини (вплив на органи дихання, виснаження озонового шару, вплив неканцерогенних сполук) та вплив викидів на екосистеми (вплив на водні й наземні екосистеми, підкислення ґрунтів). За допомогою бази даних «ІMPACT 2002+» [8], що містить, зокрема, коефіцієнти шкоди різних сполук здоров'ю людини й екосистемам в одиницях DALYs/кг й PDF•м2•рік/кг, відповідно, отримані оцінні витрати на відновлення ресурсів, здоров'я людини й екосистем у розмірі 1284 грн. для звичайного й 1619 грн. для морозостійкого бетону. Також враховане виснаження таких енергоресурсів, як кам'яне вугілля, нафта й природний газ, за допомогою витрат на додаткову енергію необхідну в майбутньому на видобуток такої ж кількості цих ресурсів [9]. Значення коефіцієнтів становить = 715 грн. / 1284 грн. = 0.56 для звичайного бетону й  = 1062 грн. / 1619 грн. = 0.66 для морозостійкого бетону. Це означає, що при вкладенні виробниками й споживачами звичайного бетону  від виробничо-споживацьких витрат (або    для морозостійкого бетону), наприклад, у відновлення витрачених ресурсів, очищення викидів, альтернативні джерела енергії, охорону здоров'я робітників і споживачів, збереження навколишнього природного середовища, оцінювана продукційна система була б сталою (). Причому, у випадку здійснення згаданих заходів повною мірою в обох випадках, продукційна система звичайного бетону мала б більший ступінь сталості ресурсоспоживання або вищий природо-відновлювальний потенціал, ніж продукційна система морозостійкого бетону.
 
 
Освітній напрям
       Представлені розробки та методи й підходи, на яких вони ґрунтуються, активно впроваджуються в навчальні програми усіх рівнів Національного технічного університету України «КПІ». Зокрема, у курс «Основи сталого розвитку суспільства», що викладається магістрам університету всіх напрямів підготовки, у курс «Глобальна екологія, технологія і сталий розвиток», що викладається магістрам нової програми спільної підготовки магістрів та кандидатів наук «Сталий розвиток та державне управління: глобальний та регіональний контексти». Дана магістерська програма є спільною програмою НТУУ «КПІ» та інших університетів-партнерів з консорціуму Центрально-східно-європейський інститут зі сталого розвитку (CEEISD) [10]. Для викладання на цій програмі запрошено найкращих фахівців з України. Викладання проводиться за сучасними методиками з використанням інформаційних технологій та нових засобів навчання.

Висновки
       Представлено коефіцієнт сталого ресурсоспоживання, який характеризує здатність системи відновлювати й компенсувати використані ресурси. Модифіковано коефіцієнт сталого ресурсоспоживання продукту на основі оцінювання впливу продукційної системи протягом життєвого циклу на природні системи і людину з використанням теорії природного капіталу та монетаризації. Одержані й проаналізовані коефіцієнти сталого ресурсоспоживання на прикладі бетонів. 
 
 
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Згуровский, М.З. Системный подход к оценке и управлению устойчивым развитием общества [Текст] / М.З. Згуровский, Г.А. Статюха // Системні дослідження та інформаційні технології. – 2007. – №3. – С. 7-27.
2. ДСТУ ISO 14041:2004 Екологічне керування; Оцінювання життєвого циклу. Визначання цілі і сфери застосування та аналізування інвентаризації (ISO 14041:1999, IDT) [Текст] / В. Лозанський, В. Мироненко. – К.: Держспоживстандарт України, 2006. – 20 с.
3. Статюха, Г.А. Практические аспекты оценивания устойчивости технологических систем на базе теории природного капитала [Текст] / Г.А. Статюха, И.Н. Джигирей, Б.Н. Комариста // Вісник ЧДТУ. – 2009. – № 1. – (у друці).
4. Weidema, B.P. Using the budget constraint to monetarise impact assessment results [Text] / B.P. Weidema // Ecological Economics. – 2009. – 6 (68). – PP. 1591-1598.
5. Статюха, Г.О. Зведена методика оцінювання шкідливого впливу продукції на довкілля [Текст] / Г.О. Статюха, І.М. Джигирей, Б.М. Комариста // Східно-Європейський журнал передових технологій. – 2008. – № 1/6 (37). – С. 8-20.
6. Сталий розвиток: еколого-економічна оптимізація територіально-виробничих систем [Текст]: Навч. посібник / Н.В. Караєва, Р.В. Корпан, Т.А. Коцко та ін.; за заг. ред. І.В. Недіна. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. – 384 с.
7. Sjunnesson, J. Life Cycle Assessment of Concrete [Electron. resource]: master thesis / J. Sjunnesson. – Sweden, 2005. – Access link: http://www.cementenbeton.nl.
8. Center for Risk Science and Communication. Risk and Impact Modeling. Impact 2002: [Electron. resource]. – Access link: http://www.sph.umich.edu/ riskcenter/ jolliet/ impact2002.htm.
9. PRe Consultants: Life Cycle Assessment consultancy and LCA software tools: [Electron. resource]. – Access link: http://www.pre.nl/.
10. Central East European Institute for Sustainable Development: [Electron. resource]. – Access link: http://ceeisd.org.ua/.

Згуровський М.З., Статюха Г.О., Джигирей І.М., Комариста Б.М. (Україна, Київ)
Оцінювання сталості ресурсоспоживання: монетарний підхід

Збірник матеріалів ІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю
Скачати в форматі pdf:
http://eco.com.ua/sites/eco.com.ua/files/lib1/konf/2vze/zb_m/0064_zb_m_2VZE.pdf

Оцінка: 
0
No votes yet