Оцінка репродуктивного здоров’я жінок Катеринопільського району як складова характеристики екологічного тиску на здоров’я населення
Ендометріоз – гормонозалежне доброякісне захворювання, яке розвивається на фоні порушень імунної системи. Причину виникнення ендометріозу до кінця не вивчено. Важливу роль відіграє генетика і спадковість. Однією з причин є аборт. Свій негативний внесок робить і незадовільна екологічна ситуація. Доведено, що підвищений вміст в повітрі діоксину – сполуки, яка входить до складу відходів промислових підприємств, може зумовлювати розвиток ендометріозу у молодих жінок. До основних причин безпліддя жінок можна віднести аномалії і пороки розвитку статевих органів, запальні захворювання органів малого тазу, ендокринні розлади, імунологічні фактори, ендометріоз, туберкульоз жіночих статевих органів, психічні або неврологічні розлади, промислові та побутові інтоксикації [2].
Так, під впливом різних чинників (стрес, хімічні речовини, електромагнітне випромінювання, інтенсивна фізична праця) у жіночому організмі можуть виникати різноманітні порушення репродукції: розлади менструального циклу, довільні аборти і передчасні пологи, уроджені вади розвитку. Після аварії на ЧАЕС додався радіаційний чинник, який призвів до появи нової науково-прикладної проблеми комбінованого впливу радіаційного і хімічних чинників.
Отже, оцінка факторів ризику у розвитку репродуктивної патології жінки є одним з пріоритетних наукових напрямків у загальній проблемі збереження здоров’я населення. У системі медико-екологічного моніторингу аналіз стану репродуктивного здоров’я повинен посідати особливе місце як високочутливий критерій оцінки форм відповідної реакції на вплив несприятливих чинників [3].
Для дослідження було обрано Катерінопільський район. Катеринопільській район відноситься до зони, населення якої постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській аварії. Рівень радіактивного забруднення території Катеринопільського району складає від 1 до 5 кюрі на км2, лише в селі Верхівець і Вельхівець рівень забруднення складає від 5 до 10 кюрі на км2. Основним джерелом зовнішнього опромінення населення після Чорнобильської аварії є радіоактивні випадання на ґрунт. Аналіз динаміки рівня забруднення грунтів радіонуклідами в дослідних районах в Черкаській області доводить зменшення за 16 років цезію-137 в 1,5—4,3 рази, стронцію-90 – в 6-10 разів. [4] Це пов’язано з багатьма екологічними чинниками, зокрема вимиванням забруднювачів в більш глибокі шари грунту, а також застосуванням меліоративних методів. Проте, рівень забрудненості грунтів радіонуклідами залишається вищим за показники доаварійного періоду у десятки разів, крім того, в останні роки ця тенденція до зменшення рівнів забруднення вже або не спостерігається, або не так явно проявляється.
На репродуктивне здоров’я жінок сільської місцевості може впливати і використання хімічних засобів під час сільськогосподарських робіт. Доведено небезпеку виникнення патологічних порушень в організмі при впливі пестицидів у дозах, що реально виявляються в об'єктах навколишнього середовища, особливо у сполученні з дією інших несприятливих чинників. Викликаючи зниження природної резистентності і порушення нейрогуморальних механізмів регуляції, пестициди спроможні формувати передпатологічний стан організму, що неминуче призводить до підвищення загальної захворюваності найбільш чутливих контингентів населення, зокрема дитячого і жіночого. В Катеринопільському районі в 1987р. було використано 341 т. пестицидів, а в 2004р. 28,1 т., тобто за 17 років пестицидна нагрузка зменшилася в 12,13 раз. Проте відомо, що грунт має акумулятивну властивість і та кількість пестицидів, яка була використана в 1987 році до теперішнього часу може потрапляти в рослинний покрив, спричинюючи таким чином забруднення сільськогосподарської продукції.(Дані були надані директором Державної станції захисту рослин Черкаської області, Халимоником М. П.)
В основу аналізу рівня захворюваності репродуктивного здоров’я жінок досліджуваного району покладено статистичні звіти гінекологічного відділення Катеринопільської ЦРЛ.
Аналіз демографічних показників Катеринопільського району вказує на процес депопуляції населення, що характеризується від’ємним прирістом населення. (таблиця1) До складу Катеринопільського району входить 28400 тис. осіб. Якщо проаналізувати динаміку зміни чисельності населення протягом п’яти років, то можна побачити, що за цей період населення зменшилось на 1386 осіб.
Динаміка чисельності населення Катеринопільського району
№ п/п |
|
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
|||||
n |
% |
n |
% |
n |
% |
n |
% |
n |
% |
||
1. |
Населення всього |
29786 |
|
29100 |
|
29000 |
|
28700 |
|
28400 |
|
2. |
Жіноче населення |
14278 |
47,93 |
15592 |
53,58 |
15181 |
45,45 |
12078 |
42,08 |
12383 |
43,60 |
3. |
В т. ч. до 15 р. |
2750 |
9,23 |
2217 |
7,61 |
2481 |
8,55 |
2356 |
8,21 |
2663 |
9,38 |
4. |
16-18 рр. |
529 |
1,78 |
509 |
1,75 |
526 |
1,81 |
532 |
1,85 |
552 |
1,94 |
5. |
15-49 рр. |
6498 |
21,81 |
5990 |
20,58 |
6085 |
20,98 |
5990 |
20,87 |
6308 |
22,21 |
6. |
50 р.і > |
6900 |
23,16 |
6876 |
23,62 |
6615 |
22,81 |
6620 |
23,06 |
6075 |
21,39 |
7. |
Народжуваність |
10,2 |
|
9,1 |
|
8,1 |
|
8,6 |
|
9,22 |
|
8. |
Смертність |
21,2 |
|
18,6 |
|
20,1 |
|
19,0 |
|
19,8 |
|
9. |
Природній приріст |
–11 |
|
-9,5 |
|
-11,9 |
|
-10,4 |
|
-10,6 |
|
10 |
Кількість пологів |
218 |
|
223 |
|
177 |
|
198 |
|
211 |
|
11 |
Нормальні пологи |
82 |
37,6 |
71 |
31,8 |
77 |
43,5 |
83 |
41,92 |
72 |
34,12 |
![endif]__comment__end__>![endif]__comment__end__
Також однією з основних причин скорочення кількості населення є міграція у межах області і зовнішня міграція у країни СНД та Балтії. Так, якщо показник міграції в межах області в Катеринопільському районі в 2002р. становив –0,5, то в 2004р. цей показник збільшився до –4,4. Що стосується зовнішньої міграції, то в 2003р. –0,7, а в 2004р. 1,8. Відповідно це відзначається не лише на економічному становищі, а й на демографічній ситуації.
Проте така ситуація спостерігається не лише в Катеринопільському районі, а й по всій Україні. Тривале збереження народжуваності на рівні, що не забезпечує навіть простого відтворення поколінь, посилене постійним відпливом молоді за межі країни і високою смертністю чоловіків працездатного віку, призвело до зрушень вікової структури населення.
Якщо звернути увагу на кількість пологів, то з 2002р. цей показник почав збільшуватися з 177 у 2002р. до 211 у 2004р. Однією з причин підвищення народжуваності є збільшення жіночого населення віком 16-49рр.; за два роки цей показник підвищився на 1,23 %.
Що стосується дитячої смертності (діти до 1 року), то в 1998р. цей коефіцієнт становив 13,0 на 1000 народжених, проте, починаючи з 2001р. цей показник звівся до 0. Це пов’язано з тим, що в 2002р. в Катеринопільському пологовому відділені була покращена матеріальна база дитячої палати.
Якщо проаналізувати кількість пологів, то за період 2000-2004рр. кількість новонароджених діток збільшилася на 208. Відповідно за даний період кількість нормальних пологів також збільшилася з 15,5 % у 2000р. до 25,2 % у 2004 році.
Хоч кількість пологів збільшується, проте природний приріст залишається від'ємним, але починаючи з 2001р. цей коефіцієнт почав зменшуватися, тобто рівень народжуваності вищий за рівень смертності.
На стан репродуктивної системи жінок впливають досить багато чинників. Серед них основне місце займають спосіб життя, шкідливі забруднювачі навколишнього середовища, а також інфекційні та вірусні хвороби, які негативно впливають на жіночий організм.
Здоров’я матерів є одним із вирішальних факторів, які визначають рівень здоров’я народжених ними дітей. У свою чергу, здоров’я жінок дітородного віку формується упродовж всього попереднього періоду життя і особливо у підлітковому віці. Аналіз рівня здоров’я дівчат-підлітків показав, що серед цієї групи населення зростає частота серцево-судинних захворювань, анемій, захворювань нирок і статевих органів.
Основні захворювання, які притаманні жіночому населенню Катеринопільського району зведені в таблиці 2. Проаналізувавши таблицю 2. можна зробити висновок, що деякі захворювання за період 2000-2004рр. почали явно зменшуватися, а деякі – навпаки збільшилися в декілька раз. Так, наприклад, випадки диспансеризації жінок з діагнозом ендометріоз за п’ять років збільшились у два рази. Відомо, що ендометріоз розвивається на фоні порушень імунної системи, також значну роль відіграють аборти і запальні процеси органів малого тазу. Дане захворювання навіть при малих формах може перешкоджати настанню вагітності, зумовлюючи стійке безпліддя.
Однією з причин зниження імунітету є радіаційний вплив. У більшості населення, яке зазнало впливу радіації незалежно від дози опромінення, є різного рівня імунні порушення. Оскільки кількість таких порушень не корелює з дозою опромінення, їх розглядають як наслідок дії зміни радіоекологічної обстановки.
№ п/п |
Захворювання |
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
1. |
Фібріома матки |
13 |
33 |
19 |
10 |
6 |
2. |
Кісти яєчників |
3 |
14 |
8 |
1 |
1 |
3. |
Ендометріоз |
12 |
8 |
2 |
13 |
24 |
4. |
Хронічне запалення придатків |
88 |
41 |
20 |
12 |
33 |
5. |
Трихомонадний кольпіт |
4 |
37 |
17 |
8 |
13 |
6. |
Безпліддя |
14 |
8 |
2 |
14 |
11 |
7. |
Співвідношення пологів/абортів |
100:80 |
100:64 |
100:65 |
100:62 |
100:60 |
№ п/п |
Захворювання |
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
1. |
Хвороби щитовидної залози |
8 |
13 |
2 |
- |
11 |
2. |
Анемія |
88 |
92 |
105 |
113 |
93 |
3. |
Хвороби сечостатевої системи |
17 |
22 |
11 |
22 |
15 |